7. Планування кадрового забезпечення. Передбачає таке: підвищення продуктивності праці; кількість працівників на підприємстві; заробітна плата; підготовка і підвищення кваліфікації кадрів.
8. Планування собівартості транспортних робіт.. Під час розробки цього плану потрібно вирішити такі завдання: аналіз вартісних показників виробничої діяльності підприємства у поточному році та за попередній рік; виявлення можливостей зниження собівартості перевезень у плановому періоді порівняно з попереднім; складання калькуляції собівартості перевезень; оцінка впливу на собівартість окремих техніко-експлуатаційних показників.
9. Фінансовий план - це план доходів та розподілу фінансових ресурсів підприємства. Його завдання - визначити показники руху коштів підприємства, його доходи і витрати, формування прибутку та його розподіл, обсяг і джерела капіталовкладень, обсяг обігових коштів, розрахунково-фінансові відносини, розвантажувальних операцій, інших робіт та послуг; від планових доходів і витрат, крім збитків від діяльності житлово-комунального господарства і витрат на утримання культурно-освітніх організацій, які вираховують з прибутку.
10. План соціального розвитку колективу. Його розробляють на підставі перспективних і річного планів роботи підприємства
В цих планах виробничо-транспортних підприємств передбачені заходи щодо вирішення найактуальніших для колективу завдань соціального розвитку, поліпшення умов праці, відпочинку і побуту, що охоплюють таке: зміну соціально-демографічної структури виробничого колективу; заходи з поліпшення умов та охорони праці, здоров'я, соціально-культурних і житлово-побутових умов тощо.
Чимало транспортних організацій мають свої підсобні підприємства (ремонтні майстерні, кар'єри), на залізничних станціях функціонують ресторани, торгові точки, магазини. Такі підсобні підприємства мають свої плани.
4. Оптимізація роботи транспорту
При планування перевезень використовують моделювання і методи оптимізації за критеріями мінімуму вартості функціонування транспортної системи в одиницю часу, максимальної швидкодії, мінімуму критичного часу виконання роботи, мінімаксним критерієм та ін. До таких задач належать задача про критичний шлях.
Одна з можливих моделей планування вантажних залізничних перевезень наведена на рис. 1.
 |
 |
Рис. 1. Модель планування вантажних залізничних перевезень
Критичних шляхів може бути кілька. Тоді для скорочення часу виконання комплексу робіт необхідно зменшити час виконання робіт, що входять до критичних шляхів.
Якщо розглядати ще й вартість виконання робіт, то у цьому критичному шляху слід скоротити ті роботи, які мають найменше збільшення вартості при скороченні часу їх виконання. Тобто якщо позначити залежність вартості виконання роботи від часу через:
Сіj = fij (tij), (1)
то слід скорочувати ту роботу критичного шляху, для якої похідна
, (2)буде максимальною.
Класичним зразком задачі планування перевезень є транспортна задача.
(3)де, сij - витрати на перевезення одиниці вантажу;
xij - кількість вантажів, які перевозять з і-го складу в j-й пункт споживання;
aij - запаси вантажів на і-му складі;
bij - кількість вантажів, які очікуються в j-му пункті споживання;
Задача вирішується цілочисельно будь-яким способом – сімплекс-методом, методом динамічного програмування, принципом максимуму.
Транспортна задача має багато модифікацій. Розглянемо одну з них.
Припустимо є n транспортних шляхів. По кожному j-му шляху необхідно виконати bjрейсів. Загальна кількість транспортних одиниць m і кожна з них має резерв корисного часу аі. На виконання і-ю транспортною одиницею j-го рейсу потрібен час tijі витрати сij. Якщо позначити через хij кількість рейсів, яку повинна виконати і-та транспортна одиниця по j-му маршруту, то отримаємо:
(4)Відношення (7.5.) означає, усі необхідні на j-му щляху рейси повинні бути виконаними. Умова (7.4.) забезпечує обмеження по резервам часу і-ї транспортної одиниці. В цій задачі обов’язковою умовою є цілочисельність.
Література
1. Михасюк І.Р., Мельник А.Ф., Крупка М.І., Залога З.М., Державне регулювання економіки /За ред. І.Р. Михасюка/. Львівський національний університет ім. І. Франка - Львів : " Українські технології", 2008, с. 415-434.
2. Положення про Міністерство транспорту України. Урядовий кур’єр. – 2009. - №156. – 30 серпня.
3. Кутах О.П. Методи дослідження організаційно-виробничої структури транспортної системи // Залізничний транспорт України. – 2008. -№5. –с. 7-9.
4. А.Един, В. Гурнак. Экономико-технологические рычаги повышения эффективности работы транспортного комплекса государства // Экономика Украины. – 2008. - №4. – с.29-35.
5. Сілаєв В.І. Планування у виробничій сфері: Конспект лекцій. – Д.: ДонДАУ, 2009. – 125с.
6. Исследование операций в экономике: Учеб. Пособие для вузов/ Н.Ш. Кремер, Б.А. Путко, И.М. Гришин, М.И. Фридман. Под ред. проф. Н.Ш. Кремера. – М.: ЮНИТИ, 2009. – 407с.
7. Экономико-математические методы и прикладные модели: Учеб. пособие для вузов / Под ред. В.В. Федосеева. – М. ЮНИТИ, 2007. – 391с.