Під час випробувань не було відмічено порушення регулювань паливної апаратури.
5.5 Оцінка впливу використання сумішного бензину на фізико-хімічний стан мастила
Заміна картерного масла в двигунах виконувалася: у вантажних автомобілях через 6000 км, у легкових через 9000 км, AUDI- через 16000 км пробігу.
У таблиці 5.4 наведені дані (за даними проблемної лабораторії Мінпромполітики України) про хімічний стан картерних масел автомобілів, працюючих на сумішному і товарному бензинах.
Таблиця 5.4 Фізико-хімічні показники моторних мастил
Показники | Змішані бензини | Товарні бензини | ||
До випробувань | Після випробувань | До випробувань | Після випробувань | |
Кінематична в’язкість, ССТ при 1000С | 010,000 | 011,50 | 010,000 | 011,400 |
Вміст механічних домі- шків,% | 000,006 | 000,54 | 000,006 | 000,560 |
Вміст води,% | сліди | 000,03 | сліди | 000,036 |
Температура спалаху у відкритому тислі, 0С | 200,000 | 177,00 | 200,000 | 180,000 |
Лужність, мгкон/г | 005,600 | - | 005,500 | - |
Кислотність, мгкон/г | - | 000,14 | - | 000,120 |
Із таблиці видно, що фізико-хімічний склад масла практично не відрізняється від масла двигун якого працював на товарному бензині.
У таблиці 5.5 наведені результати випробування зразків та співставлення на відповідність ТУ У00149943.501-98 для бензину марки А-92.
Таблиця 5.5 Результати проведених випробувань
Найменування показників | Норма згідно з НД на продукцію | Фактично одержані результати випробувань | НТ на метод випробувань |
1 | 2 | 3 | 4 |
1. Детонаційна стійкість:октанове число за дослідним методом | 0≥92,0 | 093,1 | ГОСТ 8226 |
- октанове число за моторним методом | 0≥82,0 | 085,0 | ГОСТ 511 ГОСТ 2177-82 |
2. Фракційний склад: температура початку перегонки 0С | 0≥30,0 | 040,0 | |
10% бензину переганяється при температурі 0С, | 0≤75,0 | 053,0 | |
50% бензину переганяється при температурі 0С | ≤120,0 | 091,0 | |
Кінець кипіння бензину, 0С | ≤215,0 | 200,0 | |
Залишок в колбі,% | 00≤1,5 | 000,8 | |
Залишок та втрати,% | 00≤4,0 | 001,5 | |
3. Тиск насичених парів, кПа, | 0≤79,9 | 060,2 | ГОСТ 1756-52 |
4. Кількість, мг КОН на 100 мл бензину | 00≤3,0 | 000,68 | ГОСТ 5985-79 з доп. п.4.3ГОСТ2084-85 |
5. Концентрація фактичних смол вмг на 100 см3 бензину:на місці споживання | 0010,0 | 004,3 | |
6. Масова частка сірки,% | 0≤00,05 | 000,05 | ГОСТ19121-73 |
7. Випробування на мідній пластині | Витримує | Витримує | ГОСТ 6321-69 |
8. Вміст водорозчинних кислот та лугів | Відсутність | Відсутність | ГОСТ-6307-75 п.5.2 туу |
9. Вміст механічних домі шків та води | Відсутність | Відсутність | 00149943.501 98 |
10. Колір | Безбарвний, блідо-жовтий | Безбарвний, блідо-жовтий | п 5.2 туу00149943.501 98 |
11. Густина при 200С, кг/м3 | Не нормується | ≤746,0 | ГОСТ 3900-85 |
Автомобільний сумішний бензин марки А-92 за контрольованими основними показниками якості відповідає вимогам ТУУ 00149943.501-98.
Високооктанова кисневмісна добавка є домішком до основного палива. У таблиці 5.7 наведені показники, які характеризують його властивості.
Таблиця 5.6 Якісні характеристики високооктанової кисневовмісної добавки
Найменування сировини | Номер Державного стандарту | Показники якості, обов’язкові для перевірки | Норма за ГОСТ, ОСТ, ТУ, СТП |
1 | 2 | 3 | 4 |
Високооктанова кисневмісна добавка до бензинів | ТУУ18.475-98 | 1. Зовнішній вигляд | Прозора рідина без сторонніх домішок і без осаду |
2. Густина при 2000С, г/дм3 | 000≤00,790 | ||
3. Показник заломлення n20 | 000≥01,3613 | ||
4. Масова концентрація сухого залишку, мг/дм3 | 00≤010,0 | ||
5. Масова концентрація кислот в перерахунку на оцтову кислоту, мг/дм3 | 00≤020,0 | ||
6. Об’ємна частка води,% | 000≤00,2 | ||
7. Вміст вищих спиртів, С3 - С5, мг/дм3 | ≤12000 | ||
8. Об’ємна частка циклогексану,% | 0000≤0,5 |
Охорона праці займає велике значення в сільськогосподарському виробництві. Кожний технологічний процес потребує великої уваги з додержанням правил безпеки, з метою запобігання нещасних випадків на виробництві.
Аналізуючи стан охорони праці в ПСП "Україна" зроблено висновки, що в даному господарстві дотримуються законодавчих актів з охорони праці, що видно у виконанні правових, технічних і санітарно-гігієнічних норм. Відповідальність за охорону праці покладено на керівництво, в майстернях-майстри, бригадах - бригадири і т.д. Щодо вимог безпеки при експлуатації електроустановок, котлових установок, та установок, які працюють під тиском, всі вони пройшли технічний огляд та допущені до експлуатації. Працівники, які працюють з даним устаткуванням мають відповідний допуск.
Керівництво розробляє і проводить заходи з охорони праці, а також контроль з додержанням трудового законодавства про режим робочого часу і часу відпочинку про охорону праці жінок та підлітків працюючих в господарстві.
Найбільш небезпечною ділянкою виробництва є будівельна бригада, де було зареєстровано два нещасних випадки, та машинно-тракторна бригада де було зареєстровано один нещасний випадок. Найбільш характерними порушеннями правил безпеки при вантажно-розвантажувальних роботах та переміщення вантажів.
В господарстві дотримуються вимог ДНАОП-4.03-93 "Положення про розслідування та облік нещасних випадків, отруєнь, гострих професійних
захворювань". Нещасний випадок в господарстві оформляють актом по формі Н-1 і реєструється в журналі, а також видається працівнику. В цю форму крім даних випадків також включають основні травматичні фактори та причини нещасного випадку. Всі нещасні випадки пов’язані з виробництвом і непов’язані зводять у форму 9-Т.
Основні показники виробничого травматизму показані у таблиці 6.1.
Таблиця 6.1 Основні показники виробничого травматизму
Показники | Позначення | Роки | |
2005 | 2006 | ||
1. Кількість працівників у господарстві | Р | 096 | 050 |
2. Кількість травм з втратою працездатності на 1 день і більше | Т | 002 | 003 |
3. Кількість днів непрацездатності втрачених в результаті нещасних випадків | Д | 038 | 054 |
4. Коефіцієнт частоти травматизму | Кчт | 019,2 | 031,2 |
5. Коефіцієнт важкості травматизму | Квт | 019 | 018 |
6. Коефіцієнт непрацездатності | Кн | 36,53 | 56,25 |
При розслідуванні кожного нещасного випадку складається слідча комісія. До її складу входять:
інженер з охорони праці господарства;
керівник структурного підрозділу;
керівник господарства;
представник профспілки;
представник фонду соціального страхування і при необхідності спеціаліст від служби санепідемстанції.
Комісія проводить розслідування протягом трьох днів, складається акт нещасного випадку за формою Н-5 у двох примірниках і акт про нещасний випадок на виробництві у формі Н-1 у шести примірниках.
В дипломному проекті основною операцією є технологічний процес, який включає в себе змішування товарного бензину з добавкою (високооктанова киснева добавка). Резервуари (баки) з товарним бензином знаходяться за межами споруди, а установка в приміщенні.
При даному технологічному процесі найголовнішими факторами, які можуть вплинути на здоров’я працівника та роботу агрегату, це - пари газу, робоча рідина (бензин та ВКД), які в разі втрати щільності або пошкодження обладнання, можуть утворитися в приміщенні де знаходиться установка та призвести до пожежі. Також одним з небезпечних факторів при роботі на даній установці являється електричний струм, який може заподіяти шкоду здоров’ю працівникам та обладнанню, яке встановлене в даному приміщенні.
Розроблені пропозиції щодо усунення цих факторів на працюючого:
обов’язково проводити планові та позапланові інструктажі з охорони праці;
проводити підвищення кваліфікації працівників з охорони праці;
суворо додержуватись вимог технологічного процесу, не використовувати несправне обладнання;
додержуватись та підвищувати трудову дисципліну;
дотримуватись санітарно-гігієнічних норм;
не допускати працівників, які знаходяться в алкогольному сп’яніні, а також ні в якому разі не палити.
Перед початком роботи, оператори які обслуговують установку повинні пройти медичний огляд, спеціальну підготовку. Не допускаються до роботи особи, яким не виповнилося 18 років і не мають відповідної кваліфікації.
Для забезпечення протипожежної безпеки і запобіганню отруєнню працівників, необхідно додержуватись таких правил безпеки:
приміщення повинне мати справну приточну та витяжну вентиляцію;
ділянка зберігання паливно-мастильних матеріалів повинна бути загороджена, знаходитись не менш як 10 м від споруд, або баки повинні знаходитися під землею;