
, (4.7)

де

об′єм щебеню, який необхідно вивантажити,

;

місткість кузова хопера-дозатора,

. Загальний об'єм щебеня, який необхідно вивантажити на даній ділянці колії складає

. Вслід за укладанням рещітки вивантажується 70% від загального об'єму, а вслід за машиною ВПО-3000 - 15%. Частина щебеню, що залишилася, вивантажується у період опоряджувальних робіт.

.
Отже довжина четвертого потягу складає

.
Довжину п'ятого робочого потягу, який складається з тепловозу ТЕ-3 і машини ВПО-3000 з пасажирським вагоном для обслуговуючого персоналу, розраховую за формулою

; (4.8)
де

довжина тепловоза;

довжина машини ВПО-3000;

довжина турного вагону;

.
Загальна довжина робочих поїздів становитиме

; (4.9)

.
З урахуванням необхідних розривів сформовані потяги займатимуть не менше двох станційних колій. Передбачається, що всі станції, розташовані в межах ремонтованої ділянки, мають достатній колійний розвиток.
Необхідну тривалість „вікна”

встановлюють залежно від виду і об'єму ремонтно-колійних робіт, конструкції і числа використовуємих машин і механізмів, технології робіт, а також конкретних умов кожної ділянки, на якій вони виконуються. Для визначення необхідної тривалості „вікна” заздалегідь складають технологічну схему робіт у „вікно” із вказівкою основних операцій в необхідній послідовності. Тривалість вікна складається з наступних елементів:

, (4.10)
де

час на розгортання робіт;

час роботи ведучої машини;

час, необхідний на згортання робіт. Визначаю час, необхідний для розгортання робіт:

; (4.11)
де

час на закриття перегону, проїзд першої машини до місця робіт,

;

час, необхідний на зарядку машини ЩОМ-Д,

;

інтервал часу між початком роботи машини ЩОМ-Д і бригади з розбовчування стиків

; (4.12)
де

довжина першого поїзда;

інтервал безпеки;

робоча швидкість ведучої машини, 2 км/г;

поправочний коефіцієнт, 1,15;

;

інтервал часу між початком роботи бригади по розбовчуванню стиків та початком розбирання колії колієукладальним краном УК-25/18;

; (4.13)

;

інтервал часу між початком роботи по розбирання колії і роботи по
укладці нової рейкошпальної решітки;

, (4.14)
де

довжина другого поїзда;

;

.
При модернізації колії ведучою роботою є укладання колії. Визначаю час роботи ведучої машини по формулі:

, (4.15)
де

час роботи колієукладальника УК-25/18 по укладці однієї ланки колії, 2,2хвил;

довжина однієї ланки колії;

.
Визначаю час, необхідний для згортання робіт у „вікно"

, (4.16)
де

інтервал часу між закінченням робіт з укладання колії і постановкою накладок, сбовчуванню стиків;

, (4.17)
де

довжина третього поїзда;

,

інтервал часу між закінченням робіт по сбовчуванню стиків та постановкою колії на вісь;

;

;

інтервал часу між закінченням робіт по постановки колії на вісь та
вивантаженням баласту із хоперів-дозаторів;

;

; (4.18),

інтервал часу між закінченням роботи хопер-дозаторної вертушки та закінченням виправки колії машиною ВПО-3000;

, (4.19)
де

довжина четвертого поїзда;

;

час на розрядку машини ВПО-3000,

;

час на оформлення відкриття перегону,

;
Визначаю загальну тривалість „вікна"

;
Приймаю тривалість „вікна”

.
Основою для складання графіка виконання основних робіт у „вікно” і після „вікна” є розраховані інтервали між окремими операціями при визначенні тривалості „вікна".
При складанні графіка робіт у „вікно” часто вирішують наступні технологічні задачі: визначення часу запізнювання приходу до кінця фронту робіт машин, що мають різну робочу швидкість; призначення місця перелому лінії, коли ззаду машина, що йде, має швидкість, вищу ніж швидкість машини, що йде попереду; визначення часу скорочення тривалості „вікна” при призначенні на виправку колії з підбиттям шпал групи монтерів колії назустріч основним підбивочним бригадам, на рисунку 4.1 представлена така схема графіка робіт у,, вікно”.
Кількість днів у графіку розподілу робіт по днях беруть з таким розрахунком, щоб на якій-небудь ділянці розмістилися всі роботи, починаючи з підготовчих і закінчуючи опоряджувальними, а в який-небудь день було видно, скільки одночасно ділянок знаходиться в роботі.