Тема:
ВИМОГИ ДО ЕКСПЛУАТАЦІЇ ТА ТЕХНІЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ МАШИН
ВСТУП
1. Використання машин, введених в експлуатацію
2. Експлуатація машин при низьких температурах
3. Особливості експлуатації машин з гідроприводом
4. Особливості експлуатації машин з електроприводом
5. Запуск двигунів з обігріванням
6. Очищення двигунів
7. Зовнішній догляд за машинами під час експлуатації
8. Кріпильні роботи
9. Зберігання матеріалів і запасних частин
10. Транспортування машин
11. Зберігання машин
12. Списання машин
З кожним роком машини стають усе складнішими, а їх парк - різноманітнішим. Водночас удосконалюються методи й засоби їх обслуговування та діагностування. Поряд з випуском простих засобів діагностування збільшується виробництво електронних приладів, розробляються перспективні автоматизовані системи та пристрої.
Діагностика й технічне обслуговування систем і механізмів, а також прогнозування ресурсу - найважливіші фактори керування роботою та надійністю.
Надійність – властивість автомобіля виконувати задані функції, зберігаючи в часі значення встановлених експлуатаційних показників у заданих межах, що відповідають заданим режимам і умовам використання, технічного обслуговування й ремонтів, зберігання і транспортування. Надійність – комплексна властивість, яка може включати безвідказність, довговічність, ремонтопридатність і збереженість.
З розвитком та впровадженням методів і засобів діагностування потреба в операціях обслуговування й ремонту визначатиметься не дослідно-статистичними показниками періодичності, а на основі діагностування і врахування індивідуальних особливостей стану машин. Зрештою, широке впровадження діагностики дає змогу перейти від системи планово-попереджувальних ремонтів за напрацюванням до системи ППР за технічним станом. Діагностування заощаджує кошти і час на підтримання машин у технічно-справному стані.
1. Використання машин, введених в експлуатацію
Основними документами, що регламентують експлуатацію будівельно-дорожніх машин, у тому числі й організацію парку машин, їх технічне обслуговування, ремонт, транспортування і зберігання, є СниП ІІІ-1-76 «Організація будівельного виробництва» та ДБН В.2.8-3-95 "Технічна експлуатація будівельних машин".
Згідно з вимогами стандартів, до використання допускаються комплектні та працездатні машини, які гарантують безпечне виконання робіт відповідно до їх призначення, заданої технічності, продуктивності і встановленої витрати електроенергії, робочої рідини, паливно-мастильних та інших матеріалів.
Не дозволяється використовувати машини, якщо в них з'явилися ознаки Граничного стану, зазначені в експлуатаційній документації, якщо вони не забезпечують технологічної точності й безпеки виконання робіт, а також у разі наявності відмов.
Використання машин здійснюють на основі річного й оперативного планів, які передбачають встановлення їх на об'єктах будівництва та обсяги робіт, що підлягають виконанню протягом робочого часу.
Дня машин, на які встановлено державну статистичну звітність про використання, планований обсяг робіт визначається на основі річних режимів їх використання за часом і за продуктивністю, обчисленими з урахуванням конкретних умов провадження робіт і впровадження передового досвіду експлуатації.
Машини допускаються до використання на об'єктах за наявності проектів провадження робіт, розроблених відповідно до вимог інструкції з розроблення проектів організації будівництва та проектів провадження робіт (СН 47-74).
Технічний стан машин щодо можливості їх використання оцінюють щодня перед початком робіт з періодичністю ТО-1 і ТО-2 в обсязі, передбаченому документацією.
Порядок контролю технічного стану машин і деяких пристроїв встановлюють нормативно-технічні документи:
вантажопідіймальних машин - Правила будови та безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, а компресорів - Правила будови та безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском;
машин на автомобільному шасі - крім названих нормативних документів, Правила дорожнього руху;
машин на пневмоколісному ходу - Правила експлуатації шин для великовантажних автомобілів, будівельно-дорожніх і підіймально-транспортних машин;
влаштування та експлуатації підкранових колій для баштових кранів -Інструкція з улаштування, експлуатації та ремонту колій будівельних баштових кранів (СНиП 3.08.01-85);
будівельного інвентарю, інструменту і пристроїв - Положення про організацію інструментального господарства в будівництві.
Оперативне управління експлуатацією машин здійснює диспетчерська служба, створювана відповідно до вимог Інструкції з організації оперативного диспетчерського управління будівельним виробництвом (СН 370-78).
Машини мають виконувати роботи згідно з вимогами СНиП Ш-4-80.
Керування машинами здійснюють особи, які мають посвідчення на право керування, керування кранами - крім того, посвідчення водія, видане Державною автоінспекцією, а керування компресорами - посвідчення на право керування ними та посвідчення про проходження відповідного навчання з записом про атестування.
До керування машинами з електроприводом допускаються особи, які мають посвідчення на керування ними і відповідну кваліфікаційну групу з техніки безпеки відповідно до Правил техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів.
При переведенні на нову машину машиніст повинен бути ознайомлений з її конструктивними особливостями, правилами керування, експлуатації, техніки безпеки і пройти відповідне стажування. Підготовленість машиніста до роботи на даній машині визначає комісія підприємства.
Забороняється використовувати машини, які мають:
несправності двигунів внутрішнього згоряння - ускладнений запуск або нестійку роботу двигуна; стук у підшипниках колінчастого вала або в підшипниках розподільного вала; витікання палива, оливи або охолоджувальної рідини; зниження тиску оливи порівняно з зазначеним в інструкції з експлуатації або збільшення її витрати; перегрівання двигуна в звичайних умовах експлуатації; пропускання газів у системі вихлопу; збільшення порівняно з нормою концентрації оксиду вуглецю; збільшення витрати палива;
несправності трансмісії - порушення у зчепленні; ускладнене перемикання передач або самовимкнення однієї з передач; деформації та тріщини карданних валів; підвищення вібрації та нагрівання механізмів трансмісії; витікання оливи з картерів;
несправності рами - тріщини в її деталях; пошкодження зварних швів; послаблення кріплень агрегатів і вузлів;
несправності ходової частини - послаблення кріплення ресор, пружин та інших деталей підвіски; невідповідні розміри шин до навантаження або невідповідний тиск у шинах; зношення протектора при здвоєних шинах; деформацію колісних дисків, неправильне встановлення бортових кілець або ненадійне кріплення коліс до маточин; відсутність більш як двох башмаків гусеничного полотна або пошкодження його ланок; недостатній або надмірний натяг гусеничного полотна; пошкодження або наявність тріщин на ведучих і напрямних колесах гусеничного ходу; пошкодження рами та роликів гусеничного візка; пошкодження привідного механізму гусеничного ходу;
несправності гальм - зниження порівняно з нормою ефективності дії гальм; нерівномірну дію гальмових механізмів коліс або заїдання коліс; неможливість повної ефективної дії робочого гальма при одноразовому натисненні на педаль; збільшення порівняно з нормою зусилля на педаль (важіль) гальма; порушення регульованості гальм, при якому значно збільшується хід педалі; надмірне зношення накладок; витікання з системи приводу гальмівної рідини або повітря; потрапляння повітря в гідравлічний привід; несправність компресора (насоса) або системи регулювання тиску у пневматичному (гідравлічному) приводі гальм;
несправності системи керування - люфт кермового колеса; заїдання кермового колеса; послаблення кріплення або пошкодження кермового колеса, колонки та картера кермового механізму; несправність гідравлічного підсилювача кермового керування; несправність і погане закріплення деталей і з'єднань кермового приводу; порушення кута встановлення передніх коліс і регулювання підшипників у маточинах; самочинне вимкнення та ввімкнення повороту машин на гусеничному ходу; збільшення зусилля на важелях і педалях керування;
несправності гідравлічного приводу - витікання робочої рідини; зниження тиску в гідравлічній системі; підвищене нагрівання робочої рідини в насосі та інших деталях; нестійка робота насоса та гідродвигунів;
несправності електричного приводу — підвищене нагрівання підшипників у генераторах і електродвигунах; іскріння на кільцях і щітках; підвищений шум;
несправності системи освітлення - невідрегульоване встановлення фар; самочинне ввімкнення та вимкнення світильників; невідповідну потужність ламп у світильниках;
несправності кабіни - самочинне зачинення та відчинення дверей кабіни або відчинення дверей з підвищеним зусиллям; ненадійне кріплення капотів; нечіткість написів, цифр і літер державного номерного знака, інвентарного номера, розпізнавального напису та емблеми міністерства чи відомства;
несправності робочого місця - порушення дії системи вентиляції та опалення, а також герметичності кабіни, що призводить до збільшення концентрації оксиду вуглецю; наявність пошкоджень і дефектів вітрового скла; нестійке положення сидіння; несправності контрольних приладів;
несправності робочого устаткування - затуплення ножів робочих органів; наявність тріщин у робочих органах; нестійке положення або ненадійне кріплення робочих органів.
2. Експлуатація машин при низьких температурах