Вдосконалення системи матеріально-технічного постачання процесу технічного обслуговування на основі аналізу надійності парку ПС авіакомпанії (стр. 4 из 5)
а
б
Рис. 6. Зміна ІБР паливної системи літака при: а- схемному та б- послідовному з'єднанні
У процесі поставки запасних частин виникає задача оптимізації розміру замовлення й частоти поставок у вигляді окремих комплектів для мінімізації витрат на їхню доставку й зберігання, яку можна виразити в наступному вигляді:
,де C – ціна одиниці виробу, що замовляється; Z - витрати на утримання (збереження) одиниці запасу, $./шт.; Q – розмір замовлення, шт.; S – потреба в товарно-матеріальних цінностях за певний період, шт.; А – вартість подачі одного комплекту замовлення, $.
Розрахунок оптимального розміру замовлення Q* виконується за формулою:
Схема визначення оптимального (економічного) розміру замовлення приведена на рис 7. Точка повторного замовлення:
де N – число робочих днів у періоді; L – термін одержання замовлення
Інтервал часу між замовленнями:
Як
показують практичні розрахунки при оптимальних обсягах партій і періодичності замовлень витрати на замовлення приблизно дорівнюють витратам на зберігання  |
Рис. 7. Оптимальний розмір замовлення (економічний розмір замовлення)
Якщо продукція поставляється від одного виготовлювача або географічного місця (міста), то функціонал можна представити у вигляді:
де А – вартість оформлення замовлення на i-й вид продукції D – вартість доставки одного комплекту замовлення.
Оптимізація функціонала здійснюється одним із чисельних методів мінімізації функцій багатьох змінних. При цьому необхідно також ураховувати різні інтервали часу між замовленнями окремих видів продукції.
Важливим завданням експлуатації АТ є розрахунок відновлюваного ЗІПа, де з метою мінімізації простою літака несправний агрегат негайно заміняється взятим із ЗІПа, а сам направляється в ремонт. Відремонтований агрегат поповнює собою ЗІП. Недостатність ЗІПа збільшує простої літака, а надлишковий ЗІП омертвляє значні кошти й вимагає витрат на зберігання виробів. Подібна схема широко застосовується при експлуатації АТ великого авіапідприємства, що має велику кількість однорідних агрегатів. Класичним підходом до рішення цієї задачі керування запасами є застосування методів теорії масового обслуговування, зокрема, для моделі з відмовами M/M/1/S. Потреба у виробу розглядається як заняття каналу, а кожна заявка викликає замовлення на заповнення (ремонт), тривалість (затримка) якого інтерпретується як час обслуговування.
Розв’язком задачі є визначення оптимального обсягу ЗІПа, за формулою:
.де h – ціна зберігання виробу; d – ціна простою літака за ту ж одиницю часу (ціна штрафу);
– коефіцієнт завантаження системи відновлення, 
– інтенсивність відмов; 
– інтенсивність відновлення.
Рис. 8. Залежність оптимального запасу від норми штрафу
й коефіцієнта На рис. 8 наведені графіки відношення логарифмів із правої частини формули для коефіцієнтів
завантаження від 0,05 до 0,975 і широкого діапазону норми штрафу
( 
). Округлення нецілих чисел для одержання оптимального запасу повинне здійснюється в меншу сторону.Найбільш адекватними методами моделювання процесів експлуатації й відновлення складних виробів, зокрема, парку АД є імітаційні моделі, які засновані на моделюванні подій їх життєвого циклу (рис. 9 і рис. 10)
В найбільш простому вигляді формування парку літаків і двигунів описується наступними балансовими рекурентними співвідношеннями.
Літаки: в льотній експлуатації
;в ремонті
Двигуни: в експлуатації на літаках
де
; 
, 
; 
у запасі
у ремонті
де
– кількість виробів у момент часу 
; с – літаки; д – двигуни; в – планове уведення виробів в експлуатацію; y – зняття виробів з експлуатації в зв'язку з виробітком літаками призначеного ресурсу; р – надходження виробів у ремонт; рем – вироби, що перебувають у стані ремонту; отр – відремонтовані вироби; з – виробу, що надходять із запасу; зап – виробу, що перебувають у запасі; д.с.д. – достроково зняті двигуни; д.в.р. – двигуни, що виробили міжремонтний ресурс; сп – списані вироби; н – нові вироби, що поставляють в запас.В імітаційній моделі відстеження життєвого циклу двигунів здійснюється за чотири етапи: завдання початкових розподілів об'єктів у всіх станах (експлуатації, ремонту, зберігання), просування системного часу й накопичення змін у всіх елементах системи; аналізу змін у кожному елементі; прийняття рішень по кожному елементу системи відповідно до обраної стратегії експлуатації.
Для реалізації цієї стратегії всі стани життєвого циклу планера й двигунів розбиті на n внутрішніх станів що відповідають i-м значенням наробітку, від початкового до граничного, рівного призначеному ресурсу двигуна.
Рис. 9. Схема життєвого циклу двигунів
Математичний опис моделей всіх процесів виконаний на базі дискретного марковського ланцюга і має вигляд диференціальних рівнянь Колмогорова-Чепмена. Для процесу експлуатації система рівнянь має вигляд
де l1(i) і l2(i) – інтенсивності виходу / входу (-/+) зі стану експлуатації (Е2) відповідно по ресурсу і по відмові;
- імовірність знаходження в i-му стані експлуатації Е2 з наробітком 
Відомості про початковий ресурсний стан парку літаків, двигунів і їхнього наробітку на початок прогнозування, а також темпи зміни нальоту парку, що враховують сезонність коливань за останні два роки отримані в рамках системи експлуатаційної надійності АТ. Один з варіантів такого розрахунку у вигляді щоквартальних та інтегральних характеристик результатів моделювання представлений на рис. 11 і рис 12.
У п’ятому розділі представлені: опис системи МТП, структурна схема системи інформаційної підтримки матеріально-технічного постачання запасними частинами парку ПС в авіакомпаніях Іраку в рамках системи інформаційного забезпечення процесу технічної експлуатації повітряних суден авіакомпанії та результати прогнозування потреби в запасних частинах на 2008 рік для типів літаків, що знаходяться в експлуатації в Іраку в рамках системи «Надійність ПС».
Автоматизація процесу матеріально технічного постачання забезпечується на основі використання інформаційних ресурсів трьох основних систем інформаційного забезпечення процесу технічної експлуатації повітряних суден авіакомпанії:
• автоматизованої системи (АС) обліку й контролю наробітку й ресурсного стану планера, двигунів, ДСУ й агрегатів ПС, їх рух та зміни стану в експлуатації;
• АС обліку відмов і несправностей, контролю й прогнозування показників надійності виробів АТ(«Надійність ПС»);
• АС матеріально-технічного забезпечення.
АС обліку наробітків забезпечує ведення даних про наробітки основних виробів (планера, двигунів, ДСУ) і агрегатів (комплектуючих виробів) після кожного польоту з метою визначення залишків ресурсів агрегатів і обліку впливу історії експлуатації конкретного ПС на показники надійності парку. Облік наробітків агрегатів ведеться за наробітками основних виробів: планера, двигуна, ДСУ. У системі реалізовані наступні функції: формування БД довідок за рейс (індивідуальний облік наробітків за рейс основних виробів); розрахунок поточних наробітків основних виробів і агрегатів; облік і ведення ресурсів виробів; попередження про критичні залишки ресурсів виробів АТ.