Вантажопідйомна транспортуюча техніка (стр. 1 из 7)

. Призначення, класифікація підйомних машин

Машини безперервного транспорту призначені для переміщення насипних вантажів безперервним потоком, а штучних – з певним інтервалом.

Класифікація конвеєрів:

а) стічковий;

б) пластинчатий;

в) скрипковий;

г) рівневий;

д) елеватор.

Характеристика вантажів

Вантажі поділяються на: насипні та поштучні

Вантажі поділяють за крупністю:

пиловидні – 0,05 мм;

порошкоподібні – 0,05–05 мм;

дрібнозернисті – 0,5 – 1 мм;

крупнозернисті – 1–10 мм;

дрібнокускові – 10–60 мм;

середньокускові – 60–160 мм;

крупнокускові – 160–320 мм;

особливо крупні > 320 мм.

За насипною щільністю:

Ступінь рухливості залежить від сил внутрішнього тертя та щеплення. Рухливість матеріалу залежить від кута природнього укосу, який для спокою становить 45–50⁰, для руху – 27–35⁰.

Коефіцієнт тертя спокою – 0,58–1,2; руху – 0,29–07.

Абразивність, крихкість, змерзання, липкість, пошкодженість, вибуховість, самозаймистість, корозійна активність.

Продуктивність машин безперервного транспорту

Вихідними даними для проектування є:

1. річний обсяг продукції Пр (т.м³)/рік;

2. характеристика вантажів;

3. траса;

Розрізняють продуктивність:

масову – т/год;

об’ємну – м³/год;

поштучну – шт./год

Годинна продуктивність:

П=П_р К_н/(Z К_м Т_р)

Т_р – число годин у році;

Z – число одночасно працюючих машин;

К_м– 0,6–0,9 коефіцієнт машинного часу;

К_н – 1,1–1,5 коефіцієнт нерівномірності подачі вантажу

Для машин безперервної дії:

П = 3600 Аνρ

А – площа поперечного перерізу матеріалу м²;

ν – швидкість м/с;

ρ – густина

Продуктивність машин через лінійне навантаження:

q – лінійне навантаження

i – місткість судини;

p – крок судини;

φ – коефіцієнт заповнення.

При переміщенні поштучних вантажів вагою G або порціями по Z штук

;

Опір рухові тягових органів конвеєрів

Траса конвеєра складається з прямолінійних і криволінійних відрізків, які можуть розташовуватися під різними кутами.

Енергія двигуна витрачається на подолання опору переміщення вантажу і частин машини та на піднімання вантажу.

При розрахунку трасу розділяють на прямолінійні та криволінійні відрізки, визначають опір рухові та натяг тягового органу при сталому русі на кожному відрізку траси, а потім визначають загальний опір.

Опір руху на прямолінійному відрізку траси розглянемо для таких способів перенесенні на гнучкому органі, який рухається по стаціонарних роликових опорах.

2) Перенесення по постелі з ходовими роликами;

3) Волочіння по нерухомому жолобу скрипками;

4) Суцільне волочіння скрипками зануреними в шар матеріалу.

а) Сила опору робочої нитки:

– неробочої нитки:

+↑; -↓;

q – лінійне навантаження від вантажу н/м;

q₀ – лінійне навантаження рухомих частин конвеєра;

L – довжина відрізку траси;

ω – коефіцієнт опору рухові;

β – кут нахилу конвеєра;

– лінійне навантаження від обертових частин

G_р– вага ролика;

Р_р – крок ролика;

q_p – це саме для холостої нитки.

б) вантаж переміщується по настелі:

ω₁ – коефіцієнт опору руху ходових роликів по напрямних;

;

t – коефіцієнт тертя в підшипнику;

К = 5–20∙10^-4 – коефіцієнт тертя кочення ролика по напрямних;

D – зовнішній діаметр ролика;

d – діаметр ролика;

К_р = 1,1…1,4 – коефіцієнт опору в ребардах коліс.

f – коефіцієнт опору руху вантажу по жолобу;

- коефіцієнт опору руху ланцюга по жолобу;

Опори на криволінійних відрізках траси

Опори складаються з опорів тертя в підшипнику та опору жорсткості тягового органу

Опір підшипника мал. 143д

D – діаметр барабана, блока чи зірочки;

G – загальна вага блока барабана зірочки разом з валом;

ρ – натяги набігаючих і збігаючих віток

f – коефіцієнт тертя в підшипниках;

d – діаметр вала.

Для неприводних барабанів

α – кут обхвату

Опір від жорсткості робочого органу

ε – 0,01 – коефіцієнт жорсткості

Опір від жорсткості ланцюга обумовлений тертям шарніра

d – діаметр валика ланцюга;

f_n – коефіцієнт тертя в шарнірі.

Опір при русі по криволінійним напрямним, або по батареї роликів

ω´– коефіцієнт опору руху в точці де починається α – кут обхвату

Натяг стрічки на збіжній нитці відхиляючого барабана більший ніж на набігаючій

α – 80⁰ Кб = 1,03…1,04

α – 90⁰ Кб = 1,02–1,03

α <90⁰ КБ = 1,01–1,02

Потужність двигуна конвеєра витрачається на подолання опорів горизонтального переміщення вантажу, піднімання вантажу, опору холостого ходу а такоз опорів завантаження W_з і розвантаження W_р

G_в – вага вантажу

G_к – вага рухомих елементів конвеєра

Потужність двигуна

υ – швидкість стрічки η∙к.к.д. приводу

Враховуючи,

, ,

; Н = Lsinβ

+↑ -↓

К – коефіцієнт, що враховує вплив завантажувальних і розвантажувальних пристроїв.

Стрічкові конвеєри

Служить для неперервного переміщення сипких та дрібнопоштучних вантажів в горизонтальному, похилому та вертикальному

Переваги:

1. Неперервність транспортування

2. Простота

3. Надійність, зручність обслуговування

4. Можливість автоматизації

Недоліки:

1. Велика вартість і недовговічна стрічка

2. Складність транспорування гарячих, липких, кромкових і агресивних матеріалів

Будова конвеєра Вст = 0,3–0,4 м,

V = 0,8–4 до 8 м/с

1) стрічка, 2) роликові опори, 3) постав, 4) натяжний барабан, 5) натяжний пристрій, 6) двигун, 7) редуктор, 8) приводний барабан, 9) завантажувальний пристрій, 10) очисний пристрій.

1. Стрічкові конвеєри можуть бути стаціонарні і пересувні

2. По формі: 1) горизонтальні, 2) зігнуті, 3) похилі, 4) комбіновані

3. По типу робочого органу: 1) стрічкові, 2) стрічково-канатні, 3) стрічково-ланцюгові

При кутах > 60⁰ використовують покриваючу стрічку

Для вертикального підйому використовують штангову стрічу (ш)

Конвеєрні стрічки бувають

За конструкцією:

1. гумотканні;

2. металеві (В = 0,6–1 мм);

3. сітчасті;

4. скловолоконні;

5. з рифленою поверхнею;

6. спеціальні.

Троси діаметром від 2,1–11,6 мм

Каркас – бавовна, ловсон, капрон

Обкладка – гума, поліетилен, поліепхлорид

Конвеєрні постави

Ролики, опори спираються на металоконструкції, яка носить назву постов. Вони бувають жорсткі і канатні.

Роликові опори складають 30% вартості. Вони бувають рядові, центрувальні, перехідні, амортизувальні.

За кількістю роликів:

1. 1-роликові (а);

2. 2-роликові (б) α = 15–20⁰;

3. 3-роликові (в) α = 20⁰, 30⁰ 36⁰ 45⁰;

4. 5-роликові (г) α = 22,5⁰, α₁= 45⁰, α = 18⁰, α₁= 54⁰.

Ø роликів 63–194 мм

Крок роликів t_р = 0,9…1,5 м

t_нр = 2 t_р

Розділ №4

Найчастіше використовуються трироликові опори. Центрування може повертати відносно вертикального шкворня з закріпленою на рамі 1. Збігаюча стрічка натискає на ролик 2 і повертає опору на кут α. Основні ролики, працюючи під кутом до стрічки, повертають стрічку 1 в центральне положення під дією складової вектора

. Можливий варіант, коли при натисканні на ролик 2 вмикається електродвигун для повороту електроопори.