ρ – густина матеріалу
Св – коефіцієнт зменшення продуктивності похилого конвеєра залежно від кута нахилу.
0 | 8 | 10 | 18 | 20 | |
Св | 1 | 0,9 | 0,8 | 0,7 | 0,6 |
Швидкість переміщення вантажу
р – крок;
n2 – частота обертання гвинта
Для термальної роботи конвеєра
n2=
К = 65…60 – для легких, неабразивних матеріалів;
К = 45 – важкі неабразивні;
К = 30 – важкі абразивні;
n2 – до 150 легких сипких до 100 кускових, до 50 – важкі і тістоподібні
П = 47D3EnρCв
D ≥ (10…12) αmax – сортований вантаж
D ≥ (4…6) αmax – рядового, сипкового.
Потужність
Р =
Lг – горизонтальна проекція;
Кз – коефіцієнт запасу;
ω0 – коефіцієнт опору руху. ω0 = 4 важкі абразивні матеріали; ω0 = 2,5 сіль, вугілля; ω0 = 1,2…1,6 липкі, насипні матеріали.
Опори переміщення
– Зусилля на горизонтальне переміщення
W1 = qLrsinβ
– Сила тертя матеріал-жолоб
W2 = qLfжcosβ
– Сила тертя гвинт-жолоб
W3 =(W1+W2) fг
– Сила моменту тертя в підвісних підшипниках
W4 =К4LD3/p К4 = 1500 н/м3
– Зусилля від моменту в упорних підшипниках
W5 = (W1+W2)
– Сила від внутрішнього тертя в матеріалі
W6 = (1-К2) qLnDf/pК2= (0,6…0,7) враховує реальну швидкість
– Потужність двигуна
P =
К3 = 1,15–1,25Довжина до 250 м
Застосовується як технологічне обладнання
Переваги: суміщення технологічних і транспортних операцій, висока продуктивність, герметичність, простота та надійність.
Недоліки: великі габарити, підвищена енергоємкість, невеликий строк служби.
Продуктивність П = 3600
, ψ = 0,2…0,3. D – внутрішній діаметр труби.Частота обертання
n =
; D1– зовнішній діаметрШвидкість переміщення
υ=
; р = 0,5Dω – кутова швидкість
– Обертальний момент
M1 =RZpDбω
Dб – діаметр бандажа;
Zp – кількість роликових опор;
R – реакція на ролику;
G–G0– силові та вантажні труби,
– Моменти сил тертя
M2 =
Fт = Gfв cosαв
– Потужність двигуна
Р = (М1 + М2)ω ±
Інерційні конвеєри
Вони бувають, вібраційні, хитні, нетальні машини
У віброконвеєрах чистота коливань 450–3000 коливань/хв. Амплітуда – 10–150 мм.
Використовується у хімічній промисловості в виробництві будівельних матеріалів.
Переваги: мале спрацювання, мала енергоємкість, можливість врівнювання системи, герметичність.
Конвеєри бувають горизонтальні, похилі, вертикальні.
Продуктивність до 400 м3/год
Lг– до 100 м; υmax 0,6 м/с кускові, 0,2 м/с порошковидні.
– По конструкції підвіски
1. на підвісці
2. на опорах
Особливість конструкції – наявність амортизаторів
В якості привода використовуються вібратори:
1. інерційні
2. ексцентри
3. електромагнітні
4. поршневі
В вібраторах діє збуджувальна сила
Fi = m0ω2r;
m – маси дебалансу;
r – радіус інерції;
ω – кутова швидкість двигуна.
Крани
Вантажопідйомні машини
Основні характеристики машин
1. вантажопідйомність Q (т) (0,01–1250) т;
2. проліт крана Lк, виліт стріли L;
3. висота підйому h1;
4. вантажний момент М = QLM =
;5. швидкості механізмів (м/с); υ1 підйому, υ2 пересування візка, υ3 – крана, ω – кутова швидкість повороту;
6. маса крана mк;
7. загальна потужність двигунів;
8. режими роботи механізмів;
9. продуктивність
П = 3600Q
т/годtц – тривалість цикла;
Кв – коефіцієнт використання вантажопідйомності;
Кч – коефіцієнт використання за часом;
Коефіцієнт використання вантажопідйомності Кв= 0,5…1
Кв=
Q – мінімальна вантажопідйомність.
Для порівняння техніко-економічних характеристик однотипних машин визначають питомі показники металомісткості енергоємності, вартості.
КG=
Кр =10. стандартизація;
11. уніфікація – зведення до конструктивної одноманітності машин;
12. блочність.
Матеріали для виготовлення кранів
Вуглецеві, леговані та низьколеговані сталі, легкі сплави, полімери, композиційні матеріали: текстоліт, пінопласт, гума, асбест
Режими роботи механізмів і машин
Режим роботи – комплексна характеристика режиму або машини, яка враховує характер навантаження та їхню тривалість, він є основою для розрахунків електросилових параметрів.
Залежно від режиму роботи визначають потужність двигуна, розраховують гальма, канати міцності захоплюючих пристроїв редукторів, визначають строк служби крана.
Нормами передбачено п’ять режимів:
Р – ручний, Л – легкий, С – середній, В-важкий, ДВ – дуже важкий.
Вони визначаються сукупністю коефіцієнта Кв
Кр =
– річного використанняDр – кількість робочих днів протягом року
КD=
– денного використанняВідносна тривалість вмикання
ТВ =
tр – тривалість роботи механізму за весь цикл;
Тц – тривалість циклу;
Тц ≤ 1 год;
Для двигунів повторно-короткочасного режиму Тц = 10 хв, якщо Тц > 10 хв, то ТВ = 100%.
ТВ =16, 40, 60, 100
В залежності від умов експлуатації передбачено шість груп режимів роботи механізмів, які визначаються сполученням класів використання (10) від С0 до С9 і навантаження і Q0 до Q4
Q = 0,6:1
Клас використання визначається загальним числом циклів роботи крана за весь строк його служби. Клас навантаження характеризується коефіцієнтом навантаження.
Кн= Е(
)3Qi– маса вантажу, який перевищує кран при числі циклів Сі;
Qн – номінальна вантажопідйомність;
Сс – число циклів за строк служби крана.
Під часом роботи механізму розуміють той час, протягом якого механізм перебуває в русі.
Т = 365Кр24КD