Смекни!
smekni.com

Покращення процесу планування діяльності митного органу на прикладі митного поста Керч Кримськ (стр. 8 из 10)

• зміни податкової бази внаслідок надання пільг з ПДВ в зоні діяльності митного поста «Керч», тобто у м. Керч та Ленінському районі (вільні економічні зони і території пріоритетного розвитку);

• нестабільність цін світового ринку енергоносіїв;

• тінізація економіки та розповсюдженість схем ухилення від сплати ПДВ, одержання незаконного відшкодування з бюджету.

До суб’єктивних причин невідповідності планових і фактичних показників

належать такі:

• недосконалість наявних методів прогнозування ПДВ;

• завищення планових показників ПДВ під час затвердження бюджету у Верховній Раді України;

• відсутність в наявних прогнозах урахування впливу темпів інфляції на очікувану величину надходжень ПДВ до бюджету тощо.

При плануванні цього податку необхідно враховувати думки щодо зменшення його ставки, які обумовлені наступними чинниками:

– цей податок – єдиний непрямий податок у основній групі;

– він є ненадійним податком, особливо в кризові часи;

– його використання супроводжується відомими зловживаннями (контрабанда імпорту та фіктивний експорт).

– відволікається з обігу оборотний капітал підприємств-експортерів.

Планування надходжень акцизного збору від митного поста «Керч» до Державного бюджету України здійснюється на основі Декрету КМУ від 26.12.92р. № 18-92 “Про акцизний збір” (зі змінами і доповненнями) та інших нормативно-правових актів. Частка акцизів у доходах зведеного бюджету коливається у межах від 5,5 до 9,0 відсотка. Водночас, порівняно з іншими країнами, надходження є значно меншими, що опосередковано свідчить про наявність широкого тіньового сектора, слабкого митного контролю, а також є наслідком застосування низьких податкових ставок. Так, на кінець 90-х рр. у країнах ЄС надходження від акцизного збору становили в середньому 3,5% ВВП, зокрема, у Польщі – 4,5%, Угорщині – 4,0%, Латвії – 3,8%, тоді як в Україні – від 1,3 до 1,9% [18, c.68]. У зоні діяльності митного поста «Керч» головний ресурс зростання надходжень до бюджету полягає у зменшенні обсягів тіньового виробництва підакцизних товарів, насамперед лікеро-горілчаних (Багеровський коньячний завод) виробів. Так, за незалежними експертними оцінками, частка тіньового сектора у випуску цієї продукції коливається у межах 30–40%.

При проведенні розрахунків по акцизному збору необхідно враховувати вплив наступних чинників:

• наявність пільг згідно з чинним законодавством;

• збільшення (зменшення) кількості експортно-імпортних операцій по переміщенню в зоні діяльності митного поста «Керч» підакцизної продукції,;

• підвищення (зниження) ставок;

• закінчення дії або введення у дію пільгових та преференційних ставок.

Необхідність прогнозування надходжень від зовнішньоекономічної діяльності обумовлена наступними обставинами. Надходження від зовнішньоекономічної діяльності становлять значну частку в структурі доходної частини державного бюджету [Додаток В]. В Україні цей показник за шістнадцять років розвитку зріс у десять разів: 2% – у 1992 р., 10% –у 1996 р., 15,2% – у 2000 р., у 20% – у 2004 р. та 20,4% – у 2008 р.

Для порівняння: у Великобританії митниці дають у державну скарбницю до 40% усіх доходів, у Німеччині та Франції – до 30% [18, c.70-71].

Планування надходжень від зовнішньоекономічної діяльності здійснюється під дією різних чинників. До першої групи чинників, що суттєво впливають на обсяг надходжень від зовнішньоекономічної діяльності, належать зміна нормативно-правової бази України та законодавства країн-контрагентів, залучення України до системи міжнародних дорожніх перевезень, а також зміна митних правил України.

До другої групи чинників належать: зміна кон’юнктури ринку, зростання (зниження) темпів виробництва в окремих галузях економіки, структурні зміни в економіці, що фактично неможливо передбачити.

До третьої групи чинників належать кількісні чинники, а саме: інфляційні процеси в економіці країни, зміна планових макроекономічних показників (зокрема, курсу гривні до долара США та євро). [17]

Планування сум податкових надходжень до державного бюджету здійснюється наступним чином:

1. Аналізується загальна тенденція надходження податків до Державного бюджету й обсяги експорту та імпорту товарів, що оподатковуються визначеним видом податку протягом останніх трьох років на митному пості «Керч».

2. Розраховується річне середнє значення наявного на митному пості «Керч» податкового навантаження на одиницю імпорту визначеної групи товарів (окремо за кожен із трьох останніх років).

3. З метою визначення податкового навантаження за кожним видом податку, яке братиметься для прогнозних розрахунків, аналізуються причини зменшення (збільшення) упродовж трьох років середньорічного значення наявного на митному пості «Керч» податкового навантаження.

4. З урахуванням законодавства, що діятиме у період, за який здійснюється планування, визначається податкове навантаження у розрізі видів податків.

5. У розрізі видів податків розраховується запланована загальна сума надходжень до Державного бюджету. [19, c.302]

Одним з основних недоліків існуючої системи планування діяльності митного поста «Керч» є відсутність комплексного аналізу і прогнозування надходжень митних платежів та зборів до Державного бюджету України. Передусім, для формування короткострокових й довгострокових надходжень митних платежів та зборів від митного поста «Керч» необхідно забезпечити аналіз динаміки експортно-імпортних операцій на основі планів і прогнозів діяльності суб’єктів ЗЕД, акредитованих у зоні діяльності митного поста (м. Керч та Ленінський район), обліку темпів інфляції в державі та АР Крим зокрема, очікуваної динаміки бартерних операцій і товарообігу тощо. Необхідно оцінювати вплив одних платежів та зборів на інші (наприклад, збільшення ставки ввізного мита призводить до збільшення основи нарахування для обчислення податку на додану вартість). Вводити нові платежі та збори необхідно на основі принципів комплексної оцінки загального фіскального ефекту з урахуванням соціально-економічних факторів розвитку економіки в зоні діяльності митного поста «Керч». Крім того, важливим є визначення впливу обкладення митними платежами та зборами суб’єктів ЗЕД на динаміку здійснення ними експортно-імпортних операцій в зоні діяльності митного поста «Керч» і на цій основі розробляти фундаментальні принципи вдосконалення системи планування діяльності митного поста.

3.2. Розробка заходів щодо вдосконалення системи планування на митному пості «Керч»

Сприяючи зовнішній торгівлі, митні органи спрощують і прискорюють процедури на кордоні і при оформленні переміщуваних товарів. При цьому товарообіг України щорічно|щорік| збільшується. Проте|однак| оптимізація митних процедур не повинна відбуватися|походити| на шкоду|шкоду| контрольним заходам. Тому зростає роль постаудиту в діяльності митних органів, підвищується важливість і значущість підрозділів митної інспекції.

Заставою успішної роботи митної служби, результативної боротьби з|із| переміщенням контрабандних і контрафактних товарів, іншими митними правопорушеннями є|накликав| грамотне планування|планерування| діяльності митних органів в цілому|загалом| і митного поста «Керч», зокрема.

У цьому контексті можна говорити про доцільність налагодження|налагоджування| тісної взаємодії всіх структурних підрозділів митниці, необхідність координування сумісних|спільні| дій, а також важливість |обміну не тільки|не лише| позитивним, але і негативним|заперечним| досвідом планування діяльності,|дослідом| щоб уникнути його повторення із митними органами інших країн, зокрема Російської Федерації. [20]

Так нещодавно Управління митної інспекції Федеративної митної служби Росії зазнало деяких структурних змін|розказував|. У структурі Управління [Додаток Г] були створені три нові відділи – планування|планерування| інспекційної діяльності і регіонального координування; перевірок осіб|облич,лиць|, що здійснюють оптову і роздрібну реалізацію товарів іноземного виробництва; методології і практики застосування|вживання| митного законодавства РФ при митному контролі після|потім| випуску товарів. Ці обставини поклали на митну службу Російської Федерації додаткові зобов'язання, які було виправдано позитивними результатами в роботі. Підсумки діяльності підрозділів митної інспекції за 3 місяці 2009 року: за цей період часу було проведено 2289 перевірок, зокрема 1144 митних ревізії. По їх результатах було донараховано більше 600 млн. рублів до Державного бюджету Російської Федерації|карбованців|, збуджено 2582 адміністративних і 127 кримінальних справ, митні платежі по яких досягають 250 млн. рублів|карбованців|. Відзначаючи загальну|спільну| позитивну динаміку в роботі підрозділів митної інспекції, керівництво митної служби РФ відзначає, що в деяких митних інспекціях використані ще не всі резерви, і пропонує розробити систему оцінки внеску|вкладу| кожного підрозділу митної інспекції в загальну|спільну| справу|річ|. Також обговорення потребує питання про те, як повинна будуватися робота митної інспекції, по яких критеріях слід проводити відбір об'єктів перевірок і митних ревізій, як досягти 100% результативності митних ревізій. [20]

Як відповідь на поставлені питання можна розглянути|розглядувати| позитивний досвід|дослід| роботи митної інспекції Приволзького митного управління [21], побудованої|спорудити| за багаторівневим принципом.

На першому етапі тут відбувається|походить| збір|збирання| інформації, що цікавить, як по лінії функціональних відділів постів і митниць, так і по правоохоронній лінії. Отримана|одержувати| інформація аналізується з урахуванням|з врахуванням| кодів товарів, розміру їх заявленої митної вартості, мір тарифного і нетарифного регулювання і так далі.

Отже, розглянувши досвід|дослід| роботи митної інспекції Приволзького митного управління, можна дійти висновку щодо необхідності створення|створіння| власного програмного продукту на митному пості «Керч», а також електронного Реєстру, який би містив|утримував| повну|цілковиту| і достовірну інформацію про кожного учасника ЗЕД з|із| вказівкою результатів їх перевірок і митних ревізій.