Керівництво митним постом «Керч» Кримської митниці здійснює начальник, який призначається на посаду та звільняється з посади наказом Державної митної служби України. Начальник митного поста має заступників. Повноваження заступників визначаються начальником Кримської митниці.
2.4. Основні проблеми менеджменту на митному пості «Керч» Кримської митниці та оцінка їх впливу на результати діяльності
Як вже зазначалося раніше, у зоні діяльності митного поста «Керч» Кримської митниці функціонують 6 пунктів пропуску, акредитовано 183 суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності. Це занадто великий спектр роботи для працівників митного органу, особливо цей факт став відчутним у зв’язку з ліквідацією Керченської митниці та створенням митного поста «Керч». На даний момент штатна чисельність митного поста «Керч» складає 70 одиниць, з яких 8 осіб перебувають у декретній відпустці, тобто фактично працюють 62 посадові особи.
Митний контроль та митне оформлення товарів, транспортних засобів та громадян, що переміщуються через митний кордон України, здійснюється співробітниками відділу митного оформлення №1 - у пункті пропуску «Крим» та відділу митного оформлення №2 - у 4 морських та повітряному пунктах пропуску. Митний контроль та митне оформлення здійснюється цілодобово черговими змінами по 3-5 інспекторів.
Штатна чисельність відділу митного оформлення №1 складає 26 одиниць, з яких фактично працює - 23 посадові особи. Відділ розташований безпосередньо у пункті пропуску «Крим-Пором». У березні почалося морське пасажирське сполучення «Керч – порт Кавказ (РФ)», ведуться переговори щодо відкриття морського пасажирського сполучення «Керч – Туапсе (РФ)», «Керч – Анапа (РФ)». Переміщення пасажирів на лінії «Керч – порт Кавказ (РФ)» буде здійснюватись з використанням катамарану на 154 пасажира. Планується здійснення до 6 рейсів за добу, у літній період кількість рейсів буде збільшена, що, у свою чергу, ще більш ускладнює і без того напружений графік роботи працівників відділу. [10]
Штатна чисельність відділу митного оформлення № 2 складає 26 одиниць, з яких фактично працює - 24 посадові особи. Відділ постійно розташований в пункті пропуску «Керченський морський порт», що знаходиться на відстані 1 км від адміністративного будинку Керченської митниці та від 5 до 20 км. від інших морських пунктів пропуску. Тому для здійснення митних процедур співробітники відділу виїжджають до інших пунктів пропуску зони діяльності відділу. Цей факт значно ускладнює роботу працівників відділу, а також робить довшим виконання їх безпосередніх обов’язків з контролю та оформлення товарів і вантажів. Крім того до сфери діяльності відділу віднесені 4 морських та повітряний пункти пропуску, тому п’яти інспекторів у цілодобових чергових змінах є явно замало для таких обсягів роботи.
Розпорядженням КМУ від 03.12.08 № 1503 – Р [15] на території державного підприємства "Керченський морський торговельний порт" відкритий пункт пропуску через державний кордон для міжнародного морського вантажного, пасажирського та поромного (залізнично-поромного) сполучення з постійним і цілодобовим режимом функціонування. За інформацією керівництва ДП "Керченський морський торговельний порт" у третьому кварталі 2009 р. планується початок роботи поромного сполучення «Керч – Поті (Батумі)», планується здійснювати до 150 суднозаходів на рік з переміщенням до 1,05 млн. т вантажів.
Найближчим часом у зоні діяльності митного поста «Керч» планується будівництво сучасного заводу по виробництву цементу. На теперішній час укладено ряд угод на будівництво першої черги технологічної лінії з перспективою введення її в експлуатацію протягом 2-х років. Повне завершення будівництва очікується завершити за 4 роки. Контракти на будівництво передбачають ввезення з країн Європи високотехнологічного обладнання вартістю 89 млн. євро, переважна частина якого буде надходити морським транспортом через пункт пропуску «Керченський морський порт «Комиш – Бурун».
На території пункту пропуску «Керченський морський порт «Комиш – Бурун» розпочинаються роботи по будівництву розвантажувально-навантажувального комплексу (до 100 тис. т. вантажів одночасного зберігання) та будівництво митного ліцензійного складу.
Планується забезпечити переміщення вантажів через пункт пропуску «Крим» на залізничному комплексі до 7000 т. на добу, у планах відкриття другої черги комплексу, що надасть можливість одночасного опрацювання двох поромів. На стадії завершення знаходяться проектні роботи по будівництву ТОВ «Антельфтермінал» терміналу по перевантаженню нафтопродуктів і ароматичних вуглеводнів з місцеположенням у пункті пропуску «Порт-Крим» з планованим річним об'ємом обробки вантажу на рівні 1,5 млн. тонн. Орієнтовна номенклатура товарів: світлі нафтопродукти (бензин всіх марок, дизельне паливо), ароматичні вуглеводні (бензол, стирол, етиленгліколь і т.д.), спирти (метанол, ізопрополовий, ізобутиловий). [10]
ВАТ «Суднобудівний завод «Залів», який є одним з суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, акредитованих митним постом «Керч» Кримської митниці, укладено перспективні угоди з іноземними компаніями на будівництво не тільки корпусних конструкцій, а і по устаткуванню корпусів судовим обладнанням з максимальною готовністю судна до здачі замовнику. У найближчий час планується введення у дію нафтотерміналу для переміщення через митний кордон України нафтопродуктів у режимі «експорт», «транзит». Загальний об’єм нафтопродуктів, що може зберігатися у терміналі - 3000 т одночасного зберігання.
У даний час проводиться погодження проекту постанови Кабінету міністрів України «Про надання акваторії у користування державному підприємству «Керченський морський рибний порт». У разі підписання даної постанови значно зросте кількість митного оформлення суден закордонного плавання та вантажів, що переміщуються на цих суднах. Так згідно інформації начальника ДП «Керченський морський рибний порт» протягом 2008 р. в акваторії району D якірної стоянки № 471 було оброблено 6776 тис. т вантажів та 1400 морських та річкових суден. На даний час митне оформлення суден та вантажів в акваторії району D якірної стоянки № 471 не здійснюється.
Протягом 2009 року у пункті пропуску «Керченський рибний порт» планується будівництво газового терміналу з метою здійснення переміщення через митний кордон України зрідженого газу у режимі «транзит». [10]
Таким чином, у напрямку динаміки обсягів здійснення митних процедур, пов’язаних з економічним розвитком регіону перед митним постом «Керч» відкривається перспектива великої кількості роботи, що, у свою чергу, сприяє суттєвому навантаженню на посадових осіб митного органу.
Не дивлячись на такі обсяги роботи та відносно малу штатну чисельність працівників митного поста «Керч», випадків затримання митного оформлення транспортних засобів та їх простою з вини співробітників митного поста «Керч» не зафіксовано. Скарг від суб’єктів господарювання та керівників підприємств до керівництва митного поста «Керч» не надходило.
Тим не менш за наявною інформацією керівники підприємств та пунктів пропуску направляли листи до Ради міністрів АРК про існуючі складнощі при вирішення питань, пов’язаних з виконанням митних процедур та формальностей у Кримській митниці, що призводить до значних витрат часу та коштів. Також зверталася увага на недостатню чисельність співробітників митного поста, що здійснюють митні процедури у пунктах пропуску. Отже, можна сподіватися, що зваживши на усі ці скарги від суб’єктів ЗЕД та розуміючи об’єктивну необхідність існування на території міста Керч та Ленінського району АР Крим самостійної установи, керівництво Державної митної служби України прийме рішення про створення Керченської митниці.
Крім того, посадові особи митного органу під час проведення опитування та анкетування [Додаток Б] визначали такі важливі проблеми у роботі митного поста «Керч», як недостатній кваліфікаційної підготовки працівників митного органу, організація та оплата праці, удосконалення системи мотивації персоналу, покращення процесу планування та контролю за виконанням планових показників.
Основна проблема в процесі планування, на думку респондентів, полягає у вимозі до суворої відповідності діяльності митного органу запланованим попередньо показникам. А це не завжди виявляється можливим, особливо в умовах сьогоденної економічної кризи.
Орієнтовна структура плану митного органу, як зазначали у своїх відповідях респонденти, повинна включати: внутрішню та зовнішню кон'юнктуру, яка склалася на початок планового періоду (динаміка експортно-імпортних операцій, здійснення яких очікується від акредитованих суб’єктів ЗЕД); основні напрями, тенденції та прогноз розвитку економіки (макроекономічні показники, інвестиції та зовнішньоекономічна діяльність тощо).
Загальна схема організації розробки планів на рівні країни та регіонів охоплює: характеристику економічної кон'юнктури (стан економіки, ринків, дієвість державного регулювання економіки; виконання бюджету); розрахунки макроекономічних показників з метою орієнтування товаровиробників та інформування всіх ланок виконавчої влади про збалансованість фінансових ресурсів з мінімально необхідними суспільству обсягами виробництва найважливіших видів продукції, а також визначення можливих обсягів експорту й імпорту; інформування регіональних органів, міністерств і відомств про державні потреби в тих чи інших видах ресурсів, робіт і послуг, а також визначення економічних і правових підойм для стимулювання виробництва; підготовку міністерствами й відомствами, регіонами й підприємствами проектів планів; формування на основі цих проектів індикативного плану діяльності Державної митної служби України.
Розробка економічних прогнозів і планів повинна здійснюватися на базі ретроспективного аналізу економічної кон'юнктури, науково-технічного потенціалу, обсягів експорту-імпорту та становища зовнішньоекономічної діяльності у цілому. Прогнози та плани соціально-економічного розвитку держави повинні базуватися на системі економічних, науково-технічних, зовнішньоекономічних, галузевих і регіональних прогнозів і планів, а також на намірах інституціональних одиниць з урахуванням укладених державних контрактів. [16, c.225]