з дисципліни:
«Облік зовнішньоекономічної діяльності»
Зміст
1. Податки і збори, які застосовуються при завозі товарів на митну територію України
2. Розрахунок і аналіз фінансового результату від експортних операцій
3. Практичне завдання
Список літератури
1. Податки і збори, які застосовуються при завозі товарів на митну територію України
При переміщенні товарів через митний кордон України вони оподатковуються митними платежами та іншими зборами.
Платежі при переміщенні товарів через митний кордон класифікуються на:
1. Сукупність митних платежів
- Мито
- Податок на додану вартість (ПДВ)
- Акцизні збори
- Збори за митне оформлення
2. Збори за надані послуги
- Збори за видачу кваліфікаційного атестату спеціалісту по митному оформленню
- Збори за зберігання товару
- Збори за митне супроводження вантажу
- Оплата за інформаційні та консультативні послуги
- Оплата за участь в митному аукціоні
Дамо визначення основному платежу.
Мито - обов'язковий внесок (податок), який стягується митними органами України при ввезенні товарів на митну територію країни (тобто територія, на яку розповсюджується юрисдикція митних органів у сфері регулювання митної справи) або вивезенні товару з цієї території та який є невід'ємною умовою такого ввезення та вивезення.
Поділ мита на конкретні його види відбувається за такими ознаками:
А) За способом нарахування
- Адвалерне – враховується у відсотках до митної вартості товарів, що оподатковуються;
- Специфічне – нараховується у встановленому грошовому розмірі за одиницю товарів, то оподатковуються;
- Комбіноване – поєднання двох вищеназваних способів.
Б) За об'єктом стягнення
- Імпортне – стягується за ввезення на митну територію держави або групи держав для реалізації товарів;
- Фіскальне – стягується лише з тих товарів, які не виготовляються даною країною;
- Експортне – стягується з товарів вітчизняного виробництва, що направляються на продаж в іншу країну;
- Транзитне – стягуються за провезення товарів іноземного виробництва через митну територію країн.
В) За сферою діяльності
- Антидемпінгові:
– ввезення на митну територію товарів за ціною нижчою, ніж їх нормальна вартість в країні вивезення;
– ввезення наносить (може нанести) шкоду вітчизняним виробникам подібних товарів;
– ввезення перешкоджає організації або розширенню виробництва подібних товарів у країні ввезення.
– Компенсаційне:
– у випадку ввезення на митну територію країни товарів, при виробництві або експорті яких прямо або опосередковано використовувались субсидії, якщо таке ввезення шкодить або загрожує нашкодити вітчизняним виробникам подібних товарів;
– у випадку вивезення з митної території тієї або іншої держави товарів, при виробництві або експорті прямо або опосередковано використовувались субсидії. Ставка компенсаційного мита, як правило, не перевищує розміру виявлених субсидій.
– Спеціальне:
– Сезонне – застосовується на період не більше 6 місяців на окремі види товарів, забезпечує захист внутрішнього ринку в сезонний період часу;
– протекціоністське – застосовується та встановлюється державою або групою держав для захисту національної промисловості від товарів іноземного походження.
Г) За походженням
- автономне – мито, що вводиться на основі односторонніх рішень органів влади країни;
- конвенційне (договірне) – мито, що встановлюється на основі двосторонньої угоди;
- преференційне – мито, яке має більш низькі ставки з чинним митним тарифом, які застосовуються на основі багатосторонніх угод на товари, що походять з країн, що розвиваються.
Д) За типами митних ставок
- постійні – ставки, які централізовано встановлюються органами державної влади і не можуть бути змінені залежно від обставин;
- змінні – ставки митого тарифу можуть змінюватися в установлених державною владою випадках (при зміні ріння світових і внутрішніх цін, рівня державних субсидій)
Митний тариф – це зведення ставок мита, що застосовуються до товарів, які переміщуються через митний кордон та систематизація відповідно до Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності.
Митні тарифи класифікуються за загальною ознакою.
- генеральне (граничне) ввізне мито – застосовується до товарів із країн, в торгівельно-політичних відносинах з якими Україна використовує режим найбільшого сприяння нації, встановлений законодавчими органами;
- преференційні тарифи – пільгові, застосовуються до слабо розвинутих країн;
- конвенсійні тарифи – тарифи, які встановлюються в результаті угоди між країнами;
- автономні тарифи – тарифні ставки, що встановлюються самостійно кожною країною.
Тарифні ставки також класифікують:
- прості – складаються із одного стовпчика, в якому митні ставки не диференціюються в залежності від країни виникнення товару;
- Складні – пільгові ставки застосовуються до слабо розвинутих країн.
Єдиний митний збір нараховується за митне оформлення імпортного товару вартістю від 100 дол. США та вище, а також в оплату інших зборів, встановлених законодавчо. Крім того, до митного збору включаються суми за надходження товарів під митним контролем (0,05 % за день), за митне оформлення в неробочий час митниці (від 20 до 250 дол. США за 1 годину роботи).
При митній вартості:
- до 100 доларів США - митні збори не стягуються;
- від 100 до 1000 доларів США - 5 доларів США;
- понад 1000 доларів США - 0,2 % митної вартості, але не більше 1000 доларів США.
Митна вартість імпортованих підакцизних товарів (продукції), у тому числі в межах бартерних операцій, є об'єктом оподаткування акцизним збором.
Сума акцизного збору, якщо її встановлено у відсотках до митної вартості, обчислюється за формулою:
Са = Вм х А
де: Са - сума акцизного збору; Вм - митна вартість; А - ставка акцизного збору.
Сума акцизного збору, якщо її встановлено у грошовому еквіваленті до фізичної одиниці виміру товару, обчислюється за формулою:
Са = Н х А
де: Н - кількість товару у фізичних одиницях виміру (л, кг).
Товари, що ввозяться на митну територію України, в більшості випадків підлягають оподаткуванню податком на додану вартість (20 %) незалежно від того, є імпортер платником ПДВ чи ні. Базою для нарахування ПДВ є митна вартість товару, сума сплаченого акцизного збору та ввізного мита. Митні збори до бази оподаткування ПДВ не включаються. Таким чином, сума ПДВ імпортних товарів визначається за формулою:
Спдв = (Вм + Са + М) х 20 % де: Спдв – сума податку на додану вартість; М - сума ввізного мита.
Розглянемо порядок здійснення митних платежів на прикладі.
Приклад 1
Підприємство 10-го березня ц.р. ввезло в Україну імпортний підакцизний товар з Польщі, митна вартість якого склала 8000 дол. США. Мито, сплачене при ввезенні товару, склало 2 %, митні збори - 0,2 %. Акцизний збір становить 30 % та стягується з митної вартості товару. Курс НБУ на цю дату - 5,50 грн./дол. США.
Здійснимо розрахунок платежів, що сплачені на митниці.
Митна вартість = 8000 дол. США х 5,50 грн./дол. США = 44000 грн.
Митні збори = 44000 грн. х 0,2 % /100 % = 88 грн.
Мито = 44000 грн. х 2 % /100 % = 880 грн.
Акцизний збір = 44000 грн. х 30 % /100 % = 13200 грн.
ПДВ = (44000 грн. + 13200 грн. + 880 грн.) х 20 % /100 % = 11616 грн.
2. Розрахунок і аналіз фінансового результату від експортних операцій
Для характеристики зовнішньоторговельної роботи підприємства експорт товарів і послуг за звітний рік порівнюється з експортом за попередній рік. Мета такого дослідження - встановити, які зміни відбулися в товарній структурі експорту, в розвитку нових видів експорту і його географічному напрямку. Дані про експорт за роки, які вивчаються, групуються за країнами і за товарами.
З цією метою складаються таблиці, де в кожному рядку показуються сума експорту країни та питома вага цієї суми у відсотках до загального підсумку (табл. 1).
Таблиця 1. Аналіз структури експорту
| Країни | Минулий рік | Звітний рік | Відхилення | |||
| Відвантаження, тис. грн. | Питома вага % | Відвантаження, тис. грн. | Питома вага, % | + / – | Пунктів структури | |
| Партнери з дальнього зарубіжжя | 276 | 8 | 4210 | 9 | 3934 | І |
| Партнери з СНД, крім Росії | – | 3742 | 8 | 3742 | 8 | |
| Партнери з Росії | 3380 | 92 | 38802 | 83 | 35422 | – 9 |
| Всього | 3656 | 100 | 46754 | 100 | 43098 | |
Наприклад, обсяг експорту збільшився на 43098 тис. грн. За період, що аналізується, відбулися зміни не лише за обсягом, але й за структурою поставок товарів на експорт. В тому числі зросла питома вага поставок товарів в країни СНД (крім Росії) за рахунок відносного скорочення (з 92 % до 83 %) відвантажень російським покупцям.
Дані про виконання плану поставок по експорту в територіально-географічному розрізі надані в табл. 2.
Дані таблиці свідчать про те, що в періоді, який аналізується, не було зривів планових завдань по торгівлі з підприємствами Естонії та Білорусі. Фактичний обсяг поставок у вартісному вираженні до цих країн було забезпечено на плановому рівні. По поставках в Росію план було перевиконано на 239 доларів США або на 1 %.
Таблиця 2. Виконання плану поставок по експортних операціях
| Країна | План, дол. | Факт, дол.. | % виконання плану | Відхилення (+, –) |
| Естонія | 2620 | 2620 | 100,0 | – |
| Білорусь | 2320 | 2320 | 100,0 | – |
| Росія | 23900 | 24139 | 101,0 | + 239 |
| Всього | 28840 | 29079 | 100,8 | 239 |
Хоча планові обсяги експорту у вартісному вираженні в основному виконувались, однак мали місце окремі випадки невиконання умов контрактів за строками поставок (табл. 3).