Тарифні і нетарифні методи регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Тарифні методи зовнішньоекономічного регулювання - мито, акциз, ПДВ. Головним документом, який регулює зовнішньоекономічну діяльність в Україні, є ЗУ “Про Єдиний митний тариф”. Єдиний митний тариф України - це систематизований звіт ставок мита, яким обкладаються товари та інші предмети, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за межі цієї території.
Єдиний митний тариф України визначається згідно з Законом та міжнародними договорами України.
Єдиний митний тариф України встановлює на єдиній митній території України обкладання митом предметів, що ввозяться на митну територію України або вивозяться з неї.
Мито, що стягується митницею, являє собою податок на товари та інші предмети, які переміщуються через митний кордон України.
В Україні застосовуються такі види мита:
- адвалерне, що нараховується у відсотках до митної вартості товарів та інших предметів, які обкладаються митом;
- специфічне, що нараховується у встановленому грошовому розмірі на одиницю товарів та інших предметів, які обкладаються митом;
- комбіноване, що поєднує обидва ці види митного обкладення.
Встановлення пільг та зміна ставок мита, в тому числі на предмети особистого користування, здійснюється Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів.
Ввізне мито нараховується на товари та інші предмети при їх ввезенні на митну територію України.
Ввізне мито є діференційованим:
- до товарів та інших предметів, що походять з держав, які входять разом з Україною до митних союзів або утворюють з нею спеціальні митні зони, і в разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами за участю України, а також до товарів та інших предметів, що походять з країн, що розвиваються, застосовуються перференційні ставки ввізного мита, передбачені Єдиним миним тарифом;
- до товарів та інших предметів, що походять з країн або економічних союзів, які користуються в Україні режимом найбільшого сприяння, котрий означає, що іноземні суб’єкти господарської діяльності цих країн або союзів мають пільги щодо мит, за винятків випадків, коли зазначені мита та пільги щодо них встановлюються в рамках спеціального преференційного митного режиму, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, передбачені Єдиним миним тарифом;
- до решти товарів та інших предметів застосовуються повні (загальні) ставки ввізного мита, передбачені Єдиним миним тарифом.
Вивізне мито нараховується на товари та інші предмети при їх вивезенні за межі території України.
На окремі види товарів та інші предмети може встановлюватися сезонне ввізне та вивізне мито на строк не більше чотирьох місяців з моменту їх встановлення.
В окремих випадках при ввезенні на митну територію України і вивезенні за межі цієї території товарів незалежно від інших видів мит можуть застосовуватися:
- спеціальне мито;
- антидемпінгове мито;
- компенсаційне мито.
Нетарифні методи зовнішньоекономічного регулювання - весь комплекс заходів економічного, адміністративного, технічного характеру (за винятком митного тарифу), утруднюючих (обмежуючих) вільну торгівлю між державами. До нетарифних обмежень економічного характеру в світовій практиці принято відносити: антидемпінгові заходи; різного роду оподпткування (податок на додану вартість з імпортера, податок з обороту (податок з продажу), акцизні збори, спеціальні імпортні податки і збори); заходи валютного та фінансового характеру. До бар’єрів адміністративного характеру відносять: заборона імпорта, кількісні обмеження (індивідуальні, тарифні, сезонні, глобальні квоти), ліцензування (разові індивідуальні ліцензії, генеральні ліцензії, видача ліцензій на ввоз товарів, забезпечених фінансуванням та інше); “добровільні” обмеження (самообмеження) експорта. До технічних та інших спеціальним вимогам, утруднюючим вільну торгівлю між державами, відносять: національні стандарти, системи сертифікації продукції; вимоги, установлені санітарно-ветеринарними та здоровоохоронними органами; вимоги екологічного характеру; вимоги до упаковки та маркіровки товарів. Нетарифні обмеження застосовують у багатьох країнах як при експорті, так і при імпорті товарів та послуг.
Нетарифне регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні:
1.Квотування і ліцензування.
2.Державне регулювання експорта і імпорта алкогольних напоїв та табачних виробів.
3.Сертифікація імпортної продукції.
4.Ветеринарний контроль.
5.Фітосанітарний контроль.
6.Екологічний контроль.
7.Санітарно-гігієнічний контроль.
8.Дозвіл комісії по контролю наркотичними речовинами при Мінздраві.
9.Контроль за вивозом відходів чорних та кольорових металів.
10.Економічний контроль.
11.Спеціальні санкції МЗЕЗ торга.
12.Облік регістрації зовнішньоекономічних контрактів.
13.Експорт зернопродукції.
14.Гемологічний контроль.
15.Контроль за переміщенням бланків цінних паперів та документів строгої звітності, виготовлених по ліцензії Мінфіна.
16.Дозвіл на ввіз радіоелектронних приборів.
17.Заключення Держстандарту на ввоз в Україну засобів вимірювальної техніки.
Завдання II:
|
| Верховна Рада України | |||
| Кабінет Міністрів України | ||||
|
| ||||
| Національний Банк України | МЗЕЗ України | ДМСУ | ||
Найвищим органом, що здійснює державне регулювання зовнішньоїекономічної діяльності, є Верховна Рада України. До компетенції ВР належать:
- прийняття, зміна та скасування законів, що стосуються зовнішньоекономічної діяльності;
- затвердження головних напрямів зовнішньоекономічної політики України;
- розгляд, затвердження та зміна структури органів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;
- укладання міжнародних договорів України відповідно до законів України про міжнародні договори України та проведення чинного законодавства відповідно до з правилами, встановленими ціми договорами;
- встановлення спеціальних режимів зовнішньоекономічної діяльності на території України відповідно до ст.24. 25 Закону;
- затвердження списків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню або забороняється згідно зі статтями 16,17 Закону;
Кабінет Міністрів України:
- вживає заходів до здійснення зовнішньоекономічної політики України відповідно до законів України;
- здійснює координацію діяльності міністерств, державних комітетів та відомств України по регулюванню зовнішньоекономічної діяльності; координує роботу торгівельних представництв України в іноземних державах;
- приймає нормативні акти управління з питань зовнішньоекономічної діяльності у випадках, передбачених законами України;
- проводить переговори і укладає міжурядові договори України з питань зовнішньоекономічної діяльності у випадках, передбачених законами України про міжнародні договори України; забезпечує виконання міжнародних договорів України з питань зовнішньоекономічної діяльності всіма державними органами управління, які підпорядковані КМУ, та залучає до їх виконання інші суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності на договірних засадах;
- забезпечує складання платіжного балансу, зведеного валютного плану України;
- відповідно до своєї компетенції, визначеної законами України, вносить на розгляд ВР України пропозиції про систему міністерств, державних комітетів та відомств-органів оперативного державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, повноваження яких не можуть бути вищими за повноваження КМУ, якими вона володіє згідно з законами України;
- -здійснює заходи щодо забезпечення раціонального використання коштів Державного валютного фонду України;
Національний банк України:
- здійснює зберігання і використання золотовалютного резерву України та інших державних коштовностей, які забезпечують платоспроможність України;
- представляє інтереси України у відносинах з центральними банками та іншими фінансово-кредитними банками інших держав, міжнародними банками та іншими фінансово-кредитними установами та укладає відповідні міжбанковські угоди;
- регулює курс національної валюти України до грошових одиниць інших держав;
- здійснює облік і розрахунки по наданих і одержаних державних кредитах і позиках, провадить операції з централізованими валютними ресурсами, які виділяються з Державного валютного фонду України у розпорядження Національного банку України;
- здійснює інші функції відповідно до Закону України “Про банки і банківську діяльність” та інших законів України. Національний банк Україниможе делегувати виконання покладених на нього функцій банку для зовнішньоекономічної діяльності України.
Міністерство зовнішньоекономічних зв’язків України:
- забезпечує проведення єдиної зовнішньоекономічної політики при здійсненні суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності виходу на зовнішній ринок, координацію йх зовнішньоекономічної діяльності, в тому числі відповідно до міжнародних договорів України;
- здійснює контроль за додержанням всіма суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності чинних законів України та умов міжнародних договорів України;
- здійснює заходи нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, зокрема реєстрацію учасників зовнішньоекономічної діяльності, реєстрацію окремих видів контрактів згідно з Законом;
- виконує інші функції відповідно до законів України і Положення про Міністерство зовнішньоекономічних зв’язків України.
Державне управління митного контролю України:
- здійснює митний контроль в Україні згідно з чинними законами України.