Аналіз впливу митної політики на здійснення діяльності суб'єктами ЗЕД України (на прикладі ВАТ "Херсонські комбайни") (стр. 8 из 15)
У1 = С1 – П1 = 1000000 (кг) – 625000 (кг) = 375000 (кг)
Кількість мінімальних товарних партій, необхідних для задоволення попиту у товарі на внутрішньому ринку:
КЕТ1 = У1/ЕТ (2.8)
375000 (кг) / 20040 (кг) = 18,75
Сума надходжень в державний бюджет, при повному задоволенні попиту на товар на внутрішньому ринці, тобто, коли КЛ1 = 1, складе (дол. США)
По аналогії розраховуються показники для других періодів. Результати розрахунку приведені в табл. 2.3.
У тих випадках, коли КЛ >1, збільшення зовнішньоекономічного вантажопотоку не відбувається, так як на даний період пропозиція товару на внутрішньому ринку перебільшує попит на товар (цукор).
Ввозити додатково товари у цей період не доцільно та збитково, так як снує мінімальна вірогідність реалізації товару на внутрішньому ринці. Тому сума надходження грошових засобів від оплати ввізного мита буде мінімальною, тобто виходячи з розрахунку суми мита, оплаченої при митному оформленні одної мінімальної товарної партії (мінімально можливої величини зовнішньо-торгівельного вантажного потоку).
Таким чином проаналізуємо як з допомогою інструментів тарифного регулювання проводиться регулювання вантажопотоку та формування частини державного бюджету. Усі розрахунки ведуться з допомогою програмного засобу Місrosoft Ехсеl.
Таблиця 2.3. Розрахунок впливу зміни величини ввізного мита на економічні показники
| ПОКАЗНИКИ | ПЕРІОДИ | |||
| 1 | 2 | 3 | 4 | |
| 01.01.05 | 01.02.05 | 01.03.05 | 01.04.05 | |
| П, (кг) | 625000 | 1125000 | 875000 | 137500 |
| С, (кг) | 100000 | 100000 | 100000 | 100000 |
| КЛ | 0,625 | 1,125 | 0,875 | 1,375 |
| Розмір мінімальної товарної партії – ЕТ, (кг) | 20040 | 20040 | 20040 | 20040 |
| Зміна розміру ставки ввізного мита (СА та Ссмах) в залежності від КЛ | 12,5% але не менше 0,3125 екю за 1 кг | 22,5% але не менше 0,5625 екю за 1 кг | 17,5% але не менше 0,4375 екю за 1 кг | 27,5% але не менше 0,6875 екю за 1 кг |
| Сума при стягенні по адвалерній ставці мита – ТП (СА), (дол..США) | 1250 | 2250 | 1750 | 2750 |
| Сума при стягненні по специфічній ставці мита | 7250 | 13050 | 10150 | 15950 |
| Кількість товару, необхідного для задоволення попиту – У, (кг), тобто розрахункова величина зовнішньо-торгівельного вантажопотоку. | 375000 | 20040 | 125000 | 20040 |
Сума надходжень в держбюджет  гос. (дол. США)при повному задоволенні попиту | 135937 | 13050 | 63437 | 15950 |
| Кількість мінімальних товарних партій, необхідних для задоволення попиту-КЕТ. | 18,75 | 12500 | ||
На основі даних, одержаних в результаті проведеного розрахунку можна відобразити вплив величини пропозиції товару на внутрішньому ринку, на коефіцієнт ліквідності зроблено таблицю на основі якої створено та відображена залежність, яка показує, наскільки при зміні ставки мита змінюються і такі показники, як надходження грошових засобів при стягненні мита до держбюджету, імпорт товару а також, як з допомогою варіацій ставок мита на імпортний товар можна регулювати його надходження та ціноутворення.
Таблиця 2.4. Вплив величини пропозиції товару на внутрішньому ринку на коефіцієнт ліквідності
| ПРОПОЗИЦІЯ (ТИС ТОНН). | КОЕФІЦІЄНТ ЛІКВІДНОСТІ | РОКИ |
| 600 | 0,7 | 2002 р. |
| 1500 | 1,2 | 2003 р. |
| 900 | 0,85 | 2004 р. |
| 1400 | 1,38 | 2005 р. |
Таким чином можна зробити наступний висновок: збільшення пропозиції товару на внутрішньому ринці приводить до збільшення величини коефіцієнту ліквідності, котрий в свою чергу впливає на збільшення розміру ставки ввізного мита.
Крім того, коефіцієнт ліквідності, з допомогою зміни розміру ставки ввізного мита, справляє суттєвий вплив на величину зовнішньоторговельного вантажопотоку, що можна представити у виді наступної таблиці (табл. 2.5).
Таким чином із таблиці можна зробити наступний висновок: зменшення величини коефіцієнту ліквідності приводить до збільшення величини зовнішньоторгового вантажопотоку за допомогою зменшення ставки ввізного мита (коефіцієнт ліквідності прирівнюється до рівня ставок мита).
Таблиця 2.5. Вплив ставки мита на величину зовнішньоторговельного вантажопотоку
| Періоди | 01.01.05 | 01.02.05 | 01.03.05 | 01.04.05 |
| Пропозиція / вантажопоток (тис. тонн) | 325 | 300 | 287 | 275 |
| Ставка (в%) | 0,2 | 0,3 | 0,35 | 0,4 |
В свою чергу, зовнішньо-торгівельний вантажопотік впливає на величину надходжень грошових засобів в державний бюджет, від сплачення ввізного мита з ввезених товарів, тобто можливо прислідити залежність між величиною надходжень грошових засобів у держбюджет та коефіцієнтом ліквідності за допомогою таблиці (табл. 2.5).
Таблиця 2.6. Вплив величини ставки мита на надходження до держбюджету
| Періоди | 1 | 2 | 3 | 4 |
| Надходження до держбюджету (тис. грн.) | 1400 | 1000 | 800 | 400 |
| Ставка мита | 0,2 | 0,3 | 0,35 | 0,4 |
Таким чином можна зробити наступний висновок: зменшення коефіцієнту ліквідності а значить і ставки мита приводить до збільшення надходження грошових засобів до держбюджету.
Розглянув вищенаведений матеріал можна визначити що:
1. При збільшенні попиту на товар на внутрішньому ринку розмір стави ввізного мита повинен зменшуватися з метою насичення ринку таким товаром.
2. При коефіцієнту ліквідності можливо планування надходжень грошових засобів до держбюджету за рахунок регулювання вантажопотоку. Данні, отримані на основі розрахунків показують, що надходження до держбюджету залежить від розміру ставки ввізного мита.
2.3 Тарифні методи регулювання та їх вплив на економіку країни
Зовнішньоекономічна діяльність держави є реалізацією її співробітництва з іншими державами та інтеграцією у світове товариство. І завдяки тому, що кожна держава прагне обмежити надлишкову конкуренцію, її зовнішня політика використовує ті чи інші заходи протекціонізму.
Україні, як молодій країні необхідно дуже уважно ставитись до своєї зовнішньої політики, тому, що неправильні кроки можуть призвести до серйозних економічних наслідків.
Протекціонізм включає в себе тарифні та нетарифні заходи регулювання ЗЕД – головною його метою є зменшення попиту на імпортний товар, та збільшення його на товари-замінники вітчизняного виробництва.
Тарифні методи регулювання ЗЕД
У переважної кількості країн митні тарифи застосовуються до імпорту товару з метою підвищення ціни імпортного товару та захисту тим самим внутрішнього ринку.
Згідно з поняттям міжнародної економіки важливою являється не сама форма, яку набуває митний тариф у кожному конкретному випадку, і навіть не рівень ставок по окремим товарам, а загальний рівень митного захисту країни. Якщо:
Р
– внутрішня ціна товару,Р
– середня внутрішня ціна товару, котру треба підтримувати,РІм – ціна, по якій товар імпортується,
Рх – ціна, по якій товар експортується,
Т
– ставка специфічного тарифу,Т
– ставка адвалерного тарифу,Т
– ставка змінного тарифу,то внутрішня ціна після обкладення специфічним тарифом складе просто суму ціни, про якій товар імпортується, та ставки тарифу:
Р
= РІм + Т Звідки (2.9)
Т
= Рб – Рім-Ставку специфічного тарифу завжди можна виразити в процентах від вартості одиниці товару, на імпорт якого він накладається, зробив тим самим схожим його з адвалерним тарифом складе:
Р
= РІм х (1+Т ),Звідки (2.10)
Т
= Р – РІм/ РІмЯкщо припустити, що експорт країни не обкладається митом та що імпорт усіх товарів обкладається митом по єдиній ставці, то формула 6.2 припускається, як узагальнена формула митного обкладення, яка показує, що рівень тарифу повинен бути рівний процентному перевищенню внутрішньої ціни товару над ціною, по якій такий же товар імпортується з-за кордону.
Змінний тариф [2.11], який сприяє підтримуванню постійного рівня внутрішніх цін, представляється як різниця між середньою внутрішньою ціною, рівень якої треба підтримувати, та імпортною ціною товара, яка може змінюватися. Ставка змінного тарифу теж змінюється та підтримує середній рівень внутрішньої ціни незмінним.
Т
=Р - РІМ (2.11)Якщо врахувати, що тарифні ставки в усіх країнах диференційовані в залежності від того, які товари імпортуються, то особливе значення набуває визначення не номінального рівня тарифного захисту, а ефективного (див приклад 1).