Аналіз впливу митної політики на здійснення діяльності суб'єктами ЗЕД України (на прикладі ВАТ "Херсонські комбайни") (стр. 5 из 15)
Згідно зі ст. 35 КТМУ, судновими документами вважаються: судновий патент, свідоцтво про право власності на судно, обмірне свідоцтво, свідоцтво про мінімальний склад екіпажу, список пасажирів, судновий журнал, суднове санітарне свідоцтво, санітарний журнал, машинний журнал, ліцензію на право користування радіостанцією, свідоцтво про вантажну марку, журнал реєстрації заходів щодо запобігання забрудненню навколишнього середовища, та інші документи, передбачені міжнародними договорами України для суден, що плавають за кордон.
За недотримання термінів подачі документів у відповідності зі ст. 108 МКУ передбачені штрафи в розмірі від 1 до 10 мінімальних заробітних плат.
Після подання всіх необхідних документів, службові особи митного пункту в ХМТП починають митний контроль судна та вантажу. Під час митного контролю заборонено причалювання до судна інших суден та плаваючих засобів без відповідного дозволу службових осіб митниці. За несанкціоноване причалювання передбачено штрафи в розмірі від 0,5 до 1 розміру мінімальної заробітної плати.
Митний контроль проводитися в присутності службових осіб підприємства та уповноважених представників вантажовласника. Службові особи митниці можуть запрошувати до участі в митному обстеженні судна (вантажу) відповідних спеціалістів. Крім того, митниця бере необхідні проби та зразки вантажу для проведення його дослідження. Після проведення митного контролю, на вантажі (суднові трюми) накладаються печатки, пломби та інші митні забезпечення.
Останнім кроком митного контролю є митне оформлення вантажів та сплата вантажовласником необхідних митних зборів та мита. Обкладення митом вантажу здійснюється відповідно до ставок Єдиного митного тарифу України (ЄМТУ). Операції, що входять до митного оформлення і порядок їх здійснення визначаються Державним митним комітетом України (ДМКУ). Митні документи оформлюються українською мовою, або мовами митних союзів, якщо Україна є членом цих союзів. Зазвичай вантажі окрім митного контролю підлягають санітарному, фітосанітарному, радіологічному та іншим видам контролю. Митне оформлення може бути завершеним тільки після закінчення зазначених видів контролю.
Протекціонізм і лібералізація є основними формами зовнішньоекономічної політики держави.
Протекціонізм передбачає застосування державою комплексу усіх можливих способів у зовнішньоекономічній політиці для захисту національних виробників від зарубіжних конкурентів шляхом створення цільових (податки, митні збори і т.ін.) і нецільових (квоти, заборони і т.ін) бар'єрів для небажаних імпортерів та інвесторів.
В умовах перехідного періоду протекціонізм здійснюється у залежності від стану економіки тієї чи іншої країни. Під час збільшення виробництва, при стабільності внутрішнього ринку державні протекціоністські заходи не здійснюються, і, навпаки, криза в економіці, як правило, вимагає захисту національного виробника у створенні умов для його розвитку.
Лібералізація являє собою систему заходів, направлених на усунення або зниження бар'єрів на шляху міжнародної торгівлі. У основі концепції лібералізації лежить принцип порівняльної переваги, сформульований іще Адамом Смітом.
Цей принцип полягає у тому, що сукупний обсяг випуску продукції буде найбільшим тоді, коли кожний товар буде вироблятися у тій країні, де існує самий низький рівень витрат і собівартості.
В умовах перехідного періоду лібералізації зовнішньоекономічної діяльності також треба враховувати процеси створення цивілізованого ринку, завдання розширення вітчизняного експорту продукції та імпорту необхідних товарів для підтримки соціальної стабільності у суспільстві. Треба виділити також і можливість досягнення додаткової користі від лібералізації, яка полягає в тому, що остання стимулює конкуренцію й обмежує монополію. Конкуренція іноземних фірм у таких умовах посилюється й змушує вітчизняних виробників переходити на виробничі технології з мінімально низькими витратами, підвищувати якість продукції, застосовуючи нові методи виробництва, і таким чином сприяти економічному зростанню. Лібералізація торгівлі, крім того, дає споживачам можливість широкого вибору із запропонованого асортименту продукції.
За увесь час незалежності в Україні була проведена певна робота по створенню механізму регулювання зовнішньоекономічної діяльності як важливої передумови проведення ефективної зовнішньоекономічної політики держави. Основою цієї політики в умовах переходу до ринкових відносин стала відмова від адміністративних методів і перехід до застосування економічних методів регулювання. Проте в Україні це питання вирішувалося не зовсім послідовно, рішення приймалися, часто-густо без економічного і наукового підтвердження, без вивчення досвіду інших країн світу, які вже проходили цим шляхом, що принесло більше шкоди, ніж користі національній економіці.
Курс на вільну торгівлю шляхом лібералізації зовнішньоекономічної діяльності, багато в чому зумовлений бажанням виконати вимоги провідних міжнародних організацій, таких як МВФ, Всесвітній банк, ГАТТ/ВТО, останнього часу наштовхнувся на протидію зростання протекціонізму. Об'єднання цих форм зовнішньоекономічної діяльності – дуже важлива проблема. Тому дуже актуальним стає всебічне вивчення світового досвіду регулювання зовнішньоекономічної діяльності з метою створення оптимального протекціонізму як системи заходів з тимчасового захисту внутрішнього ринку та державної підтримки конкурентоспроможності вітчизняних підприємств. Формування економічно ефективної моделі зовнішньоекономічної діяльності України має на увазі пошук оптимальної комбінації заходів протекціонізму і лібералізації, які б відповідали стратегічним інтересам країни у системі взаємовідносин в рамках світової спільності.
2. Дослідження механізму управління митними платежами їх впливу на діяльність суб'єктів ЗЕД на базі ВАТ «Херсонські комбайни»
2.1 Митна діяльність України та країн-учасниць ЗЕД: порівняльний аналіз
В історії людства мито є одним із найдавніших податків. Як фіскальні, зони слугують отриманню прибутків державою, а як протекціоністські – захист внутрішньої вітчизняної економіки від небажаної конкуренції. Водночас країни, що підписали угоду про тарифи та торгівлю (ГАТТ), а тепер входять до Світової організації торгівлі (СОТ) досягли угоди про скасування митних податків, які використовуються з торгівельно-політичними намірами.
Як відомо, Україна проводить планомірну роботу щодо вступу в СОТ. Зокрема, Державна митна служба України протягом 5 років уніфікує митне законодавство відповідно до вимог СОТ. Оскільки фіскальна функція є однією з основних для митних органів, вона й першочергово потребує такої уніфікації з цілому. Над уніфікацією митних правил країни, які беруть участь у світовій торгівлі, а значить і контролюють переміщення товарів через кордони та стягують митні податки, працює всесвітня митна організація (ВМО).
Скажімо з часу створення ВМО Німеччина є її членом, активно здійснює гармонізацію митного права, намагається спростити митні формальності, полегшити контроль міжнародний товарообіг. По оцінкам економістів ефективність митної діяльності Англія, як давній торговець з розвинутими інтенсивними міжнародними економічними відносинами спростила митне законодавство та митне регулювання в цілому, і як Німеччина, Франція має високу питому вагу в Європейському союзі, членом якого Україна також прагне стати. По оцінкам економістів ефективність митної діяльності вищезазначених країн, оцінена на основі таких економічних показників як валовий внутрішній продукт, внутрішній валовий доход та інші складає (табл. 2.1).
Таблиця 2.1. Ефективність митної діяльності країн – учасниць ЗЕД
| КРАЇНИ | ЕФЕКТИВНІСТЬ (в%) |
| ФРАНЦІЯ | 62 |
| НІМЕЧЧИНА | 66 |
| АНГЛІЯ | 78 |
| ЯПОНІЯ | 70 |
| УКРАЇНА | 48 |
Основними інструментами митної служби щодо виконання нею фіскальних функцій насамперед є митний тариф, порядок визначення митної вартості, митні режими, преференції відповідно до походження товарів.
Митний тариф Німеччини та Англії забезпечує класифікацію товарів та визначення розмірів мита. За номенклатурою та величиною ставок митний тариф цілком відповідає Спільному митному тарифу Європейського союзу, який в свою чергу ґрунтується на Гармонізованій системі найменування та керування товарів (ГС), створеній в межах ВМО. ГС є міжнародною системою класифікації товарів, котру використовують понад 100 держав, яким належить 90% від усього обсягу світової торгівлі.
Указом Президента України від 06.04.96 №255/96 затверджено позицію трансформації митного тарифу України на 2000–2005 рр. відповідно до системи ГАТТ\СОТ [26]. Згідно з цією концепцією ухвалені подальші рішення щодо користування ставок мита. Найповніше вона реалізована в проекті нового Митного кодексу України, в якому, зокрема, поєднано та уніфіковано два основних нині діючих законодавчих документи: Митний кодекс та закон України «Про Єдиний митний тариф».
Проектом нового Митного кодексу передбачено запровадження системи побудови Митного тарифу України відповідно до вимог ГАТТ та визначено заходи щодо реформування системи управління зовнішньо-торгівельним механізмом України. Для більшої гнучкості та оперативності цього механізму проект передбачає надання права КМУ змінювати ставку мита у визначених Верховною Радою України межах.
Структури митних тарифів Німеччини, України, Англії та Франції, базуючись на Гармонізованій системі опису та кодування збігаються. Так митний тариф Німеччини розподілений на 21 розділ, 96 глав та понад 5000 – положень [27]. Крім точного визначення ставок мита вони є підґрунтям для складання уніфікованої зовнішньо-торгівельної статистики. За допомогою такої торгівельної системи можна замовити, продати та купити, застрахувати та перевезти будь який товар без зміни коду від виробника до кінцевого споживача.