Аналіз впливу митної політики на здійснення діяльності суб'єктами ЗЕД України (на прикладі ВАТ "Херсонські комбайни") (стр. 14 из 15)
При невисокому оптимальному рівні тарифу на імпорт товару великою країною існує можливість находження його оптимальної ставки. При відсутності тарифу (Т = 0) відношення благоустрою знаходиться на рівні Е1. Максимальний позитивний вплив тарифу на економіку досягається при оптимальному рівні тарифу Т0, при якому за рахунок перевищення від покращення умов торгівлі над витратами від введення тарифу економічний благоустрій зростає до рівня Е2. потім по мірі збільшення ставки тарифу, економічні втрати починають усе більше перекривати одержання доходу до тих пір, коли рівень тарифу не стане настільки високим та заборонним (Тр), що імпорт товару в країну втратить економічну суть.
Рис. 3.2 Ставка оптимального митного тарифу
По причині того що у других країнах ставка мита не зміниться, тобто імпорт буде більш дешевим підвищення ставки тарифу уже ніяк не зможе позитивно впливати на економіку країни, оскільки імпорту просто не буде. Оптимальний тариф має наступні риси:
– Ставка оптимального тарифу завжди позитивна та знаходиться у проміжку 0 та заборонною ставкою тарифу
– Ставка відносно невелика.
– Ставка оптимального тарифу обернена еластичності імпорту – обсяг імпорту істото не змінюється при коливанні цін на нього.
3.6 Рішення економічної задачі з допомогою програмних засобів МісrosoftExcel
На прикладі ВАТ «Херсонські комбайни» можна розглянути процес встановлення ставок імпортного мита з метою захисту продукції даного підприємства від конкуренції.
На основі формул, які наведені у 2 пункті можна прослідити як саме регулюється імпорт зернозбиральних комбайнів Dominator виробництва Німеччини.
На основі розрахунків з допомогою програми МісrosoftExcelрозрахуємо ефективний рівень захисту (Те), та оптимальну ставку митного тарифу (То).
Для цього введемо дані, з допомогою яких ми зможемо провести розрахунки (табл. 3.5).
Таблиця 3.5
| Знаходження ефективної ставки митного захисту | |||||
| Показник | Значення | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 |
| Pd | Внутрішня ціна товару (тис. грн.) | 300 | 310 | 310 | 312 |
| Рd' | Середня внутрішня ціна товару (тис. грн.) | 290 | 295 | 295 | 298 |
| Ріm | Імпортна ціна (тис. грн.) | 280 | 280 | 295 | 270 |
| Рх | Експортна ціна (тис. грн.) | 305 | 305 | 308 | 314 |
| Тs | Специфічна ставка | 20040 | 30000 | 15000 | 42004 |
| Таv | Адвалерна (%) | 7 | 11 | 5 | 14 |
| Тv | Перемінний тариф | 10000 | 15000 | 0 | 18000 |
| Тn | Номінальна ставка (%) | 6 | 10 | 7 | 9 |
| Тіm | Номінальна ставка на імпортні частини (%) | 4 | 7 | 6 | 8 |
| Те | Ефективний рівень захисту | 10.6 | 14.2 | 11 | 10.5 |
| А | Доля імпортованих частин у готовій продукції | 0.7 | 0.7 | 0.8 | 0.6 |
Із проведених вище розрахунків можемо сказати, що зі збільшенням номінальної ставки тарифу збільшується і ефективний рівень митного захисту, при зміні долі імпортованих частин у готовій продукції змінюється і Те.
Згідно з парадоксом Метцлера рівень митного захисту ефективний до певної межі, тому для правильного впровадження митної ставки треба розрахувати оптимальний рівень митного захисту.
Згідно з визначенням оптимального митного (То) захисту він дорівнює середньому арифметичному між номінальною та ефективною ставкою тарифу. Тобто, вставивши необхідні обмеження одержимо наступні дані (табл. 3.6), розрахунок яких ми одержимо за формулою:
То = Тп – (Тіm*А)/1 – А (3.1),
При цьому Тп = Таv* 10%
Таблиця 3.6. Розрахунок оптимальної ставки митного тарифу
| Показник | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 |
| Тn | 6 | 10 | 7 | 9 |
| Тіm | 4 | 7 | 6 | 8 |
| Те | 10.6 | 14.2 | 11 | 10.5 |
| А | 0.7 | 0.7 | 0.8 | 0.6 |
| То | 8.3 | 12.1 | 9.3 | 9.75 |
Розрахуємо, як впливає ставка мита при імпорті на поповнення держбюджету, та методи максимізації поповнення.
Таблиця 3.7. Вплив ставки мита на поповнення держбюджету
| Найменування | Вартість одного виробу (тис, грн) | Адвалерна ставка проценту при імпорті продукції | Поповнення бюджету від стягнення мита (тис, грн) |
| кондиціонери | 4 | 15% | 0,6 |
| Приставка до зернозбирального комбайну КМЗ | 12 | 15% | 1,8 |
| Культиватор КПСП-4 | 20 | 7% | 1,4 |
| Сівалка СЗ – 5,4 | 14 | 7% | 0,98 |
| Двигун JmS | 45 | 14% | 6,3 |
| Приставка до кукурудзозбирального комбайну ККМ | 22 | 4% | 0,88 |
| Дозатори КП – 2 | 78 | 6% | 4,68 |
| Передня підвіска | 3,5 | 6% | 0,21 |
| Всього | 198,5 | 16,85 |
А також проаналізуємо, як максимізувати імпортеру товару ціну, щоб вона не перевищувала ліміту і при цьому давала прибуток країні імпортеру за допомогою табл. 3.8.
Таблиця 3.8. Максимізація ціни товару при її обмеженнях
| Найменування товару | Вартість одного виробу | адвалерна ставка мита | Поповнення бюджету |
| Кондиціонери | 3000 | 15% | 450 |
| Приставка КМЗ | 12004 | 15% | 1800 |
| Дозатори КП-2 | 13000 | 7% | 910 |
| Сівалка | 10000 | 14% | 1400 |
| Всього | 38000 | 4560 |
Висновки
На основі проведеного аналізу митної діяльності України треба відмітити, що вона являється основним регулятором зовнішньоекономічної діяльності країн, та при правильному її веденні має позитивний вплив на економіку України. Тобто митна політика являється однією із складових зовнішньої політики України. Але в умовах формування розвитку ринкових відносин митна політика поступово стає інструментом і засобом рішення внутрішньо-економічних задач: по перше вона призвана стимулювати всебічний розвиток вітчизняної економіки, придавати їй нові імпульси, по друге – захищати її від проникнення деструктивних елементів та руйнівного впливу.
Але на практиці, на основі детального аналізу митної політики ця тенденція не спостерігається. Порівнюючи рівень ефективної митної діяльності країн – учасниць ЗЕД та України, можна відмітити, що рівень митної діяльності України не відповідає світовим стандартам та показникам ефективної митної політики країн – учасниць ЗЕД, тому треба всебічно дотримуватись встановлених в усьому світі порядків ведення митної політики. Одним із вирішенням цієї проблеми являється зниження ставок на імпорт товару на 20 – 30%, встановлення та введення нових методів митного огляду, контролю та перевірки товарів, встановлення сталих стандартів щодо обчислення митної вартості товару та методу його визначення (класифікації).
На основі досліджень політики лібералізму можна сказати, що вона відбувається тільки у напрямку вивезення товару, що має позитивний вплив на торговий баланс України. Негативною стороною являється те, що у напрямку імпорту товару ця політика зводиться до мінімуму. Зрозуміло, що перенасичення імпортним товаром ринку України веде до витіснення національного товаровиробника з аналогічним товаром, але треба враховувати, що при підвищенні ставок з країнами – партнерами можуть з'явитися конфлікти, як це було у ситуації з українським цукром, коли при підвищенні ввізного мита на транспортні засоби з боку України, з боку Німеччини та Угорщини провелися заходи щодо підвищення ставок на український цукор. Тобто у напрямку імпорту на сучасному етапі основним методом митної політики являється протекціонізм, при чому максимізація даної політики, що суперечить усім стандартам та правилам її ведення заганяє Україну у глухий кут, так як захищаючи свій ринок від заповнення імпортної продукції та зачиняючи його. вона й сама втрачає доступ на внутрішні ринки країн – учасниць ЗЕД.
Також на сучасному етапі становлення ринкових відносин треба приділити увагу нетарифному методові регулювання ЗЕД, так як його роль у світі зростає.
Аналізуючи транзитні операції можна визначити, що і у цьому випадку Україна проводить некоректну політику, так як встановлює високі ставки на даний вид режиму. Треба враховувати, що при проведенні через свою територію нафто – та газопроводів при нижчих тарифах бюджет України буде поповнюватися на 7–10% більше, чим при існуючих ставках для режиму транзит.
Також треба враховувати, що митні тарифи мають ряд негативних аспектів:
– вони уповільнюють економічний розвиток країни
– економічний благоустрій понижається у всіх випадках, окрім випадків, коли ефект покращення торгівлі перекриває економічні втрати, які виникають від введення тарифу.
– Одностороннє введення тарифу нерідко приводить до торгових війн
– Тариф приводить до збільшення податкового обкладення громадян
– Тариф на імпортні товари підриває у непрямому впливі експорт країни
Але існують і позитивні риси:
– Тариф – це захист тих галузей, які розвиваються
– Тариф стимулює виробництво товарів вітчизняними товаровиробниками
– Тариф сприяє надходженню доходу у бюджет країни
Отже перспективною формою реалізації планів щодо подальшого удосконалення роботи митної служби є уніфікація вітчизняного митного законодавства і його поступове наближення до світових норм.