В теперішній час спостерігається реалізація положень ст. 364 МК «Провадження у справі про порушення митних правил за матеріалами, одержаними від інших правоохоронних органів». Відповідно до положень даної статті у разі закриття кримінальної справи про контрабанду щодо конкретної особи за наявності в її діях складу порушення митних правил матеріали про таке порушення передаються до митного органу або до суду для притягнення цієї особи до адміністративної відповідальності. Після отримання митним органом постанови про відмову у порушенні кримінальної справи за ознаками контрабанди, провадження дізнання якого віднесено до компетенції митних органів, якщо тим не менше вбачаються ознаки порушення митних правил, у випадку достатності матеріалів, що дозволяють прийняти рішення по справі, посадова особа митного органу, уповноважена розглядати справи про порушення митних правил, після виконання передбачених процесуальних вимог призначає справу для розгляду. Посадова особа, якій доручено вести провадження у справі про порушення митних правил приймає справу до свого провадження. В ході провадження у справі з органів попереднього слідства, прокуратури чи суду витребуються необхідні матеріали (або їх копії), а також предмети, документи, визнані речовими доказами у справі про порушення митних правил.
На жаль, в цій статті зазначено можливість подальшого провадження в справі про порушення митних правил лише в разі закриття кримінальної справи про контрабанду. Але провадження у справі про порушення митних правил за матеріалами, одержаними від інших правоохоронних органів можливе і за іншої ситуації. Іноді провадження у справі про порушення митних правил здійснюється на основі матеріалів, одержаних посадовими особами митних органів від посадових осіб Державної прикордонної служби України (крім того, митні органи в ході своєї діяльності іноді просто змушені співпрацювати з різними правоохоронними органами).
Так у разі виявлення ознак порушення митних правил поза пунктом пропуску через державний кордон старший прикордонного наряду зобов’язаний: з дотриманням вимог КУпАП ужити вичерпних заходів для затримання правопорушників і товарів — предметів правопорушення, транспортних засобів, якими вони переміщувалися, а також товаросупровідних та інших документів на відповідні товари, транспортні засоби; невідкладно передати інформацію про час і обставини затримання правопорушників і предметів правопорушення черговому прикордонної застави (відділення прикордонного контролю) для негайного інформування митного органу, у зоні діяльності якого виявлено порушення; скласти процесуальні документи: відповідний протокол про адміністративне правопорушення й протокол про адміністративне затримання та ін.
Відповідно, посадова особа митного органу після отримання від чергового по прикордонної застави інформації про виявлення ознак порушення митних правил для процесуального оформлення правопорушення не пізніше ніж за 3 години повинна прибути на місце виявлення правопорушення й за наявності достатніх підстав скласти з урахуванням обставин виявленого правопорушення протокол про порушення митних правил; одержати відповідні письмові пояснення в посадових осіб органу (підрозділу) Державної прикордонної служби України, що брали участь у затриманні правопорушників і вилученні предметів правопорушення, а також пояснення в інших учасників затримання або свідків правопорушення; провести інші процесуальні дії, передбачені МК України; за наявності ознак злочину вжити заходів, передбачених законодавством.
При цьому матеріали, що стосуються правопорушення (копії протоколів про адміністративне правопорушення, про адміністративне затримання, а також пояснення, рапорти, схема затримання, товаросупровідні й інші документи на товари — предмети правопорушення, транспортні засоби, якими вони переміщувалися, тощо), після реєстрації у відповідних облікових документах передаються органом (підрозділом) Державної прикордонної служби України в митний орган, у зоні діяльності якого виявлено правопорушення. Прийняття-передання товарно-матеріальних цінностей (предметів правопорушення й транспортних засобів, якими вони переміщувалися) здійснюється між представниками митного органу й органу (підрозділу) Державної прикордонної служби України на місці скоєння правопорушення відразу ж після складення посадовою особою митного органу відповідних процесуальних документів, а в разі потреби — на складі митного органу або підприємства, що приймає товар на відповідальне зберігання. Під час здійснення таких дій складається відповідний акт у двох примірниках, один з яких залишається в справах митного органу, а інший передається представнику органу (підрозділу) Державної прикордонної служби України.[20]
Висновки до розділу
1. Отже, в даному розділі я приділила увагу визначенню кола посадових осіб митних органів, які уповноважені складати протокол про порушення митних правил, які здійснюють провадження у справах про порушення митних правил, особливостям реалізації їх прав та обов’язків.
Стаття 359 Митного кодексу, що визначає посадових осіб, уповноважених складати протоколи про порушення митних правил видається досить суперечливою. Надмірна деталізація та технічна недосконалість даної норми, безумовно, потребують вдосконалення. Деякою мірою ці недоліки будуть ліквідовані в новій редакції Митного кодексу, але, на мою думку, недостатньо.
2. Стаття 362 «Посадові особи митних органів, які здійснюють провадження у справі про порушення митних правил» в проекті нового Митного кодексу зазнала більших змін, які, на мою думку, є досить позитивними. Взагалі, питання визначення посадових осіб митних органів, які мають право здійснювати провадження у справах про порушення митних правил, є чи не найважливішим при з’ясуванні питання їх процесуального статусу.
3. Стосовно лідируючих суб’єктів третьої групи, то Митний кодекс передбачає, що до них належать митні органи (справи про порушення митних правил, передбачені статтями 329 - 335, 337, 338, 342 - 344, 346, 347, 354, 355 Митного Кодексу) та суди за місцем розташування митних органів, посадові особи яких здійснювали провадження у цих справах (справи про порушення митних правил, передбачені статтями 336, 339 - 341, 345, 348 - 353 цього Кодексу, а також усі справи про порушення митних правил, вчинені особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років). В новій редакції ч. 2 ст. 386 зазначено, що місцеві суди розглядають справи про порушення митних правил, вчинені особами, що не досягли 18-річного віку, при цьому, приймаючи до уваги положення ст. 320, майбутньої 426, мінімальний вік таких осіб не зазначається.
4. Ст.375 МК встановлює чітко визначений перелік процесуальних дій у справі про порушення митних правил з метою подальшої фіксації цих процесуальних дій і використання даної інформації в якості доказів у справі про порушення митних правил. При цьому, відповідно до положень проекту Митного кодексу, доказами в справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.При провадженні процесуальних дій повинні дотримуватись права учасників цих дій. Особам, що беруть участь у проведенні процесуальної дії, роз¢яснюються їх права та обов¢язки. Всі вищезазначені процесуальні дії повинні здійснюватись та фіксуватись в порядку, передбаченому МК України та відповідно до вимог чинного законодавства, інакше фактичні дані, отримані в результаті їх проведення, не можуть мати доказової сили. Дотримання вимог законодавства щодо провадження процесуальних дій має суттєве значення, оскільки неналежне виконання хоча б однієї процесуальної дії являє собою порушення процесуальних норм, що в свою чергу є підставою для відміни постанови митного органу по справі про порушення митних правил.
5. Ще однією проблемою є визначеність підрозділів митних органів, що здійснюють боротьбу з контрабандою та порушеннями митних правил. У зв’язку з постійною динамікою законодавства точно визначити такі підрозділи та всі повноваження і відповідальність їх працівників практично неможливо. Для самих митних органів такої проблеми практично немає, вона існує швидше для інших учасників провадження.
6. Я вважаю за доцільне внести відповідні зміни до Митного кодексу або ж видати відповідний Наказ Державної митної служби України для докладнішої регламентації можливостей співпраці митних органів з іншими органами державної влади, що необхідно для протидії митним правопорушенням
Висновок
При написанні даної роботи я проаналізувала положення Митного кодексу України та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, наукові публікації, що визначають статус суб’єктів провадження в справах про порушення митних правил.
Ця тема має достатньо нерозкритихпитань, на які я намагалася дати відповідь. Незважаючи на достатню актуальність даної теми (частоту і кількість вчинюваних порушень митних правил), деякі її аспекти залишаються недостатньо висвітленими або взагалі не регламентованими. Особливо це стосується питання відповідальності учасників провадження. Так, наприклад, в чинному Митному кодексі недостатньо регламентовано можливість відповідальності експерта, перекладача, свідків та понятих. Відповідальність посадових осіб митних органів, що здійснюють провадження в справах про порушення митних правил регламентована в ряді інших документів. Права та обов’язки суб’єктів провадження, на мою думку, також потребують додаткової регламентації.