Контрольна робота
«Перспективи впровадження, технологія застосування процедури електронного декларування у Держмитслужбі України»
Вступ
Прогрес, свідком якого є новітні технології та стандарти, вимагає вдосконалення державою всіх сфер її діяльності: технічної, соціальної, культурної, та, зокрема, митної діяльності держави, яка є невід’ємною частиною економічної системи.
Важливим питанням у митній справі є питання пов’язані з її вдосконаленням. До них належить також важливе питання з приводу електронного митного декларування, що допомагає спрощити процес декларування взагалі.
Необхідно визначитися з питаннями, які переваги та особливості має електронне декларування, що сприяє його запровадженню та використанню в багатьох державах Європи.
електронний декларування митний запровадження
1. Поняття електронного декларування в митній справі
Електронне декларування – запровадження нових технологій митного оформлення – электроного декларуванння є одним із домінуючих напрямків діяльності митних органів держави а також одним кроком до переходу митних органів на работу за міжнародним стандартом. Використання такої системи сприяє полегшенню митних процедур, дозволяє максимально прискорити строки проходження вантажів через митницю і одночасно підвищити ефективність митного контролю. На сьогодні в митній для учасників зовнішньоекономічної діяльності створюються всі умови для спрощення и максимального прискорення митного оформлення товарів. [3, с. 22–23]
Експеримент з електронного декларування запроваджувався, починаючи з дня набрання чинності наказом (через п'ять днів після його офіційного опублікування в «Офіційному віснику України» №46 за 2004 р.). Місцем проведення експерименту було визначено Північну, Київську, Дніпровську, Західну, Подільську, Чорноморську, Кримську, Донбаську, Східну регіональні та Бориспільську і Севастопольську митниці. А, як наголошувалося, з 14 грудня 2004 р. набуло чинності розпорядження Держмитслужби, відповідно до якого компанії можуть надавати митну декларацію в електронному вигляді. Власне до реалізації експерименту щодо електронного декларування приступили ще 14 вересня минулого року, однак, належним чином вдалося підготувати лише дев'ять регіональних митниць.
Загалом проведення даного експерименту дало можливість митникам скласти орієнтовний список підприємств-претендентів, з якими можливе підписання договору на право надання необхідної для декларування документації в електронному вигляді. Наразі претендентами на підписання договору на право електронного декларування є близько 70 українських підприємств – суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності. Врешті-решт, ніхто і не заперечує проти того, що введення електронного декларування значно спростить процедуру декларування й скоротить час її проходження, тому що митні брокери отримають можливість надавати необхідну документацію електронною поштою.
Сьогодні важко переоцінити, наскільки важливою для держави та її громадян є ефективна організація роботи митної системи. І слід віддати належне митникам, з кожним роком вони працюють результативніше, а нарікань на їхню роботу стає дедалі менше. За останні роки більш як удвічі зросли обсяги перерахувань до держбюджету, при цьому чисельність українських митників не змінилася, а митні процедури з року в рік спрощуються та дедалі більше відповідають євростандартам. Звичайно, це є досить позитивним моментом, але і певні проблеми такої «європеїзації» все ж таки коли-не-коли, а виникають. Так, із 21 грудня 2004 р. Набули чинності зміни до Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України. Відтепер подання при імпорті вантажно-митної декларації (далі – ВМД) країни експорту є обов’язковим для підтвердження митної вартості. Тобто, на думку експертів, це фактично означає, що через завеликі податки українська митниця не довіряє українським імпортерам. У принципі ще постановою Кабміну від 3 листопада 2004 р. №1480 «Про внесення змін до Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України», ВМД країни відправлення віднесена до документів, які в обов’язковому порядку подаються декларантом до митниці для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів (п. 14 Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України), тоді як раніше подання експортної ВМД здійснювалось б в як додатковий документ та лише на вимогу митниці, якщо обов’язкових документів було недостатньо для визначення митної вартості (п. 15 Порядку).
Митне оформлення і митний контроль товарів і транспортних засобів здійснюються з використанням автоматизованої інформаційної системи обробки відомостей в електронній формі (АІС). Інформаційна взаємодія в рамках АІС між підсистемами декларанта і митного органу здійснюється з використанням повідомлень в електронній формі, засвідчених ЕЦП (авторизовані повідомлення). [3, с. 24]
2.Переваги електронного декларування, що обумовлюють необхідність його запровадження
Головна перевага електронного декларування – безпаперова технологія, що дозволяє спростити і прискорити митне оформлення, мінімізувати накладні витрати. Важливо і те, що за допомогою електронного декларування імпортер безпосередньо не спілкується з митним інспектором. Декларант, маючи доступ до вузла обробки інформації, заповнює митну декларацію, забезпечує її електронно-цифровим підписом, вводить інші необхідні відомості і направляє всю цю інформацію у вигляді авторизованого повідомлення на адресу регіонального митного органу.
Наявність цифрового підпису припускає, що дані відомості мають юридичну силу. Одержавши від учасника зовнішньоекономічної діяльності (ВМД) електронну декларацію, митний інспектор перевіряє заявлені відомості і ухвалює рішення про випуск товару у вільний обіг.
На першому етапі розвитку цієї системи до електронного декларування будуть допущені лише ті учасники ВМД, які володіють певними програмними і апаратними засобами. Як підкреслили в прес-службі, крім того, вони повинні бути законопомірними імпортерами з «чистою» митною «історією», строго дотримувати митне і податкове законодавства. [3, с. 19]
Дуже вдалим щодо переваг електронного декларування є вислів
заступник керівника Федеральної митної служби Росії Леонід Лозбенко:
Головна задача – створення сприятливого поясу навколо меж РФ, але це можливо тільки в тому випадку, якщо колеги в країнах, що граничать з РФ, використовуватимуть той же інструментарій, який використовує російська митна служба», – відзначив Л. Лобзенко. При цьому, якщо говорити про інструментарій, то російська митниця поки готова тільки для попереднього отримання інформації. «Але сама по собі попередня інформація питання не вирішує. І реально цей механізм запрацює тільки за умови, що системи управління ризиками в двох країнах будуть або ідентичними, або схожими», – переконаний Л. Лобзенко. Він пояснив, що перед виходом вантажу країна-імпортер повинна одержати інформацію про категорію вантажу. У випадку якщо товар представляє певні ризики, дається доручення в митну службу країни-експортера провести контрольні заходи.
Також показовим є такий реальний факт:
Завдяки сучасним інформаційним технологіям ми поступово введемо електронне декларування товарів, якщо раніше оформлення однієї машини на межі продовжувалося 25 – 30 хвилин, то по новій схемі на це піде не більш 2 – 3. Всю необхідну інформацію від суб'єктів господарювання наперед одержуватимемо по електронній пошті, оброблятимемо її. На терміналі співробітник митниці лише звірить необхідні дані і дасть дозвіл на проїзд. [4]
Технологія електронного декларування дозволила скоротити час митного оформлення декларації до 50 хвилин. Раніше ця процедура займала до 1 діб. Також перевагою системи електронного декларування, вживаного в ЦЕТ, є відсутність необхідності уявлення разом з електронною декларацією яких-небудь документів. Спілкування декларанта з інспектором митниці здійснюється по електронних каналах зв'язку в режимі реального часу.
Сьогодні 28 митних постів, оснащених відповідним устаткуванням, застосовують електронне декларування. [4, с. 12–13]
3. Умови застосування електронної ВМД
З метою прискорення товарообігу, скорочення часу митного оформлення, а також для запровадження безпаперових технологій митного контролю й митного оформлення товарів і транспортних засобів відповідно до наказу Держмитслужби від 15 вересня 2004 р. за №671 затверджені Тимчасові правила митного контролю й митного оформлення товарів і транспортних засобів (далі – Правила), що декларуються з поданням вантажної митної декларації в електронній формі, та запроваджується експеримент з використання електронної форми декларування. Правила визначають особливості проведення митного контролю й митного оформлення під час декларування в електронній формі товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до установленого порядку, шляхом подання вантажної митної декларації в електронній формі (ЕВМД), зокрема, у випадках декларування товарів і транспортних засобів із застосуванням загальної вантажної митної декларації.
Упродовж четвертого кварталу 2004 р. низка вітчизняних підприємств вперше змогла оформити експортні операції за допомогою електронної вантажної митної декларації. Планувалося, що в разі, якщо ефективність цього, чергового, спрощення митного оформлення підтвердиться, така форма роботи з суб'єктами ЗЕД буде переведена на постійну основу. До речі, такий експеримент спочатку мав тривати до 31 січня ц.р., проте листом Держмитслужби від 2 січня ц.р. (згідно з дорученням Кабміну від 17 січня 2005 р. №68695/73/1–03) термін дії експерименту з використання електронної форми декларування продовжено до… 1 липня ц.р., тобто до обов‘язкового введення ЕВМД по всій території ЄС.