Реферат
Функції мита
Зміст
Вступ
1. Сутність та роль мита
2. Функції мита
Висновки
Список використаної літератури
В ринковій економіці держава здійснює регулювання зовнішньоекономічної діяльності з метою забезпечення безпеки країни і захисту загальнонаціональних інтересів. Діяльність державних органів щодо регулювання зовнішньоекономічної діяльності здійснюється в усіх країнах світу, але масштаби, форми і методи визначаються кожною країною виходячи з положення в сучасному світі, зовнішньої і внутрішньої політики держави.
Завдання які ставить перед собою митна політика, неможливо вирішити без такого поняття як мито, її місце, функції та вплив на розвиток зовнішньоекономічних відносин між країнами.
Митний тариф зародився ще тоді, коли почалася зароджуватися централізована держава. Тоді він носив переважно фіскальний характер, де головною метою було поповнення державної казни.
Зниження митних тарифів почалося з ХХ століття. Саме тоді знизилася їхня роль у формуванні доходів і держави, тобто на зміну фіскальній прийшла регулятивна функція.
Митне регулювання має свої особливості. Насамперед, це митно-тарифні компоненти, які входять до її складу, відносно до зовнішньої політики. Мито являє собою один з головних видів митних платежів і виступає у формі обов’язкового внеску, що стягується митними органами.
Актуальність даної теми визначається тим, що в умовах трансформації та якісних змін у структурі зовнішньої торгівлі України митне регулювання стає визначальним фактором наповнення дохідної частини державного бюджету. Митний тариф через фіскальну функцію опосередковує фінансові відносини держави з суб'єктами зовнішньоторговельної діяльності.
Питанням сутності форм прояву та функцій мита присвячена значна частина робіт вітчизняних та зарубіжних дослідників – Т. Мельника [7], Л. Кредісова, О.Гребельника [3], О. Єгорова [5], П. Пашка [10], В. Дудчака, О. Мартинюка та інших.
Метою даного реферату є висвітлення сутності мита, його функцій та ролі у регулюванні зовнішньоекономічних відносин.
Для досягнення визначеної мети ми поставили перед собою наступні завдання:
¾ розглянути сутність та визначення мита:
¾ охарактеризувати його основні функції
¾ визначити вплив мита на регулювання зовнішньоекономічних відносин.
Одним із найпоширеніших економічних заходів регулювання міжнародних економічних відносин є митний тариф, який містить деталізований перелік товарів, що оподатковуються імпортним, експортним і транзитним митом з наведенням способу нарахування, ставки мита, а також коефіцієнтів надбавок і знижок та переліку товарів, заборонених до ввезення, вивезення і транзиту відповідно до товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності. Його можна розглядати також як конкретну ставку мита, яка застосовується при ввезенні певного товару чи вивезенні його за її межі на митну територію країни. У даному разі поняття митного тарифу повністю збігається з поняттям мита при переміщенні товарів через митний кордон країни і може визначатись як вид митного платежу, що стягується з товарів та предметів, які переміщуються через митний кордон держави [4, с. 59].
Водночас в економічній літературі поняття митного тарифу часто використовується у більш широкому розумінні – як особливий інструмент торговельної політики і державного регулювання внутрішнього ринку країни у його взаємодії зі світовим ринком, тобто це не конкретна ставка щодо визначеної групи товарів, а засіб регулювання зовнішньої торгівлі, який за термінологією визначається як «тарифне» регулювання. Тому інколи такі поняття, як «мито» та «митний тариф» розглядаються як еквівалентні [10, с. 80].
Разом з тим, слід зауважити, що митний тариф є – не єдиний економічний інструмент державного регулювання зовнішньої торгівлі, як це засвідчується в економічній літературі. Поряд з ним до системи економічного інструментарію можна віднести як податки, особливо це стосується непрямих податків (нарахування акцизного збору чи податку на додану вартість при імпорті), так і різні види митних чи прикордонних зборів.
Незважаючи на те, що мито за характером дії – економічна категорія, його застосування може мати як економічний, так і політичний характер. Введення мита може бути засобом економічного тиску на відповідні держави або створення режиму найбільшого сприяння з політичних мотивів. Тому, на нашу думку, з точки зору мотивації, доцільно визначити економічну і торговельно-політичну роль митного тарифу [4, с. 63].
Економічна роль митного тарифу пов'язана, насамперед, з тим, що, впливаючи на ціну товару та відмежовуючи національний ринок від світового, підвищуючи рівень цін на товари, мито активно впливає на конкурентоспроможність товару, що, в свою чергу, позначається і на рівні накопичення капіталу, темпах розвитку, нормах прибутку в окремих галузях економіки, нівелюючи різницю, яка склалася в міжнародних і національних умовах виробництва. Тому роль мита в економічному контексті полягає у:
¾ створенні вартісного бар'єра, який підвищує ціну товару, незалежно від застосованого експортного, імпортного чи транзитного мита;
¾ збільшення внутрішньої зайнятості. Сукупні витрати у відкритій економіці складаються із витрат споживачів, капіталовкладень, державних витрат, чистого експорту (під чистим експортом розуміють різницю між експортом та імпортом). Збільшення сукупних витрат внаслідок скорочення імпорту стимулює внутрішньо економічний розвиток, оскільки збільшуються доходи і зайнятість;
¾ стимулюванні державою розвитку окремих галузей економіки чи підприємств. В першу чергу мова йде про захист молодих галузей. Тимчасовий захист молодих національних фірм від жорсткої конкуренції іноземних корпорацій дозволяє галузям, які утворюються, зміцніти і стати ефективними виробниками;
¾ надходженні коштів до Державного бюджету країни;
¾ захисті від демпінгу. Митні тарифи необхідні для захисту вітчизняних фірм від іноземних конкурентів, які реалізують свою продукцію за цінами, нижчими за собівартість [10, с. 92].
Торговельно-політична роль мита:
¾ захищати галузі від конкуренції іноземних товарів (це не обов'язково мають бути слабкі в економічному відношенні галузі та підприємства, частіше найбільшим захистом користуються саме найбільш розвинені, монополізовані галузі. Мета такого виду політики – створення національним виробникам умов для отримання на внутрішньому ринку монопольно високого прибутку як одного із важелів успішного виходу на зовнішній ринок);
¾ у необхідності забезпечення обороноздатності країни (військово-політичний аспект). Захисне мито потрібне для збереження і посилення ролі галузей, що спеціалізуються на виробництві стратегічних товарів і матеріалів необхідних для їх обробки;
¾ диверсифікація заради стабільності. Доходи високо спеціалізованих економік знаходяться у прямій залежності від міжнародних ринків. Захист за допомогою митного тарифу потрібен для стимулювання промислової диверсифікації, що зменшує залежність країни від світових процесів;
¾ бути інструментом тиску на конкурентів з метою отримання певних поступок [10, с. 93].
Отже, можна зробити висновок, що більшість країн світу, використовуючи митний тариф у своїй зовнішньоекономічній політиці, вирішують низку завдань, таких як:
¾ захист економіки країни від негативного впливу іноземної конкуренції (митний тариф завжди погіршує конкурентні умови функціонування іноземних виробників на даному ринку);
¾ забезпечення умов для ефективної інтеграції країни до світового економічного простору (митні тарифи широко використовуються з метою поліпшення умов доступу національних товарів на іноземні ринки);
¾ підтримання раціонального співвідношення вивезення і ввезення товарів, валютних надходжень і витрат на території країни (митні тарифи впливають на стан платіжного балансу країни);
¾ створення умов для прогресивних змін у структурі виробництва і споживання товарів;
¾ раціоналізація товарної структури вивезення і ввезення товарів.
Специфіка митного тарифу, його роль і значення проявляються через покладені на нього функції. Серед науковців в питаннях виокремлення функцій митного тарифу не існує єдиної думки. Визначаючи функції, необхідно виходити з основних завдань, які реалізуються за допомогою мита.
Серед основних завдань можна виділити наступні:
¾ захист економіки країни від негативного впливу іноземної конкуренції;
¾ забезпечення умов для ефективної інтеграції країни до світового економічного простору (митні тарифи широко використовуються з метою поліпшення умов доступу національних товарів на іноземні ринки);
¾ підтримання раціонального співвідношення експорту та імпорту товарів, валютних надходжень і витрат на території країни (митні тарифи впливають на стан платіжного балансу країни);
¾ створення умов для прогресивних змін у структурі виробництва і споживання товарів;
¾ раціоналізація товарної структури експорту та імпорту товарів;
¾ запобігання небажаному експорту товарів та ін. [9, с. 37].
Отже, можна виділити основні функції, які виконує мито:
¾ захисна – захист національного товаровиробника;
¾ фіскальна – джерело поповнення бюджету;
¾ регулююча – регулює обсяги, структуру, співвідношення між експортом і імпортом країни.
На погляд О. Гребельника [3, с 104] можна виділити п'ять функцій митного тарифу, зокрема:
1. Регулятивна – формує раціональну структуру експорту та імпорту. За допомогою мита держава може здійснювати контроль над обсягами і характером товаропотоку, тобто стимулювати рух товарів або, навпаки. При цьому стимулювання може відбуватись не тільки відносно певної товарної групи, але й товаропотоку з конкретної країни чи групи країн.