-вивезення за межі України товарів за ціною значно нижчою, ніж ціни решти експортерів подібних чи конкуруючих товарів, чим спричиняють шкоду загальнодержавним інтересам України.
Від сплати мита звільняються:
-транспортні засоби на регулярних міжнародних перевезеннях вантажів, багажу і пасажирів, а також предмети матеріально-технічного забезпечення, пальне і продовольство, необхідні для їх нормальної експлуатації у дорозі;
-предмети матеріально-технічного забезпечення і спорядження, паливо, сировина для промислової переробки, продовольство та інше майно, що вивозиться з України для забезпечення виробничої діяльності українських і орендованих українськими підприємствами суден, що ведуть морський промисел, і продукція їх промислу, що ввозиться на територію України;
-валюта України, іноземна валюта і цінні папери;
-предмети, призначені для офіційного і особистого користування, що ввозяться в Україну і вивозяться з України головами дипломатичних представництв, членами дипломатичних представництв і співробітниками адміністративно-технічного персоналу, а також членами їх сімей, які проживають разом з ними;
-майно, що ввозиться в Україну як внесок іноземного інвестора в статутний фонд підприємства з іноземними інвестиціями;
-товари та інші предмети вітчизняного виробництва, що ввозяться назад на територію України без обробки і переробки, а також товари Імпортного виробництва, що вивозяться з України без обробки і переробки.
Як пільга допускається зниження ставок мита при ввезенні на територію України і вивезенні з неї товарів та інших предметів – відремонтованих і раніше ввезених чи вивезених, - пошкоджених до пропуску їх через митний кордон України, але придатних для використання як виробів чи матеріалів.
Якщо ставку акцизного збору встановлено у відсотках до вартості товару за встановленою імпортером максимальною роздрібною ціною на товар, який він імпортує, то сума акцизного збору обчислюється за формулами:
а) з товарів, що підлягають обкладенню ввізним митом:
Са = (В + М) х А/100 %;
б) з товарів, що не підлягають обкладенню ввізним митом:
Са = В х А/100 %,
де Са – сума акцизного збору,
В – вартість товару, за встановленою імпортером максимальною роздрібною ціною на товар, який він імпортує, без податку на додану вартість і акцизного збору (але не менше митної вартості товару з урахуванням ввізного мита без податку на додану вартість і акцизного збору,
М – сума ввізного мита,
А – ставка акцизного збору.
Сума акцизного збору, якщо ставку встановлено в грошовому еквіваленті до фізичної одиниці виміру товару, обчислюється за формулою
Са = Н х А,
де Са – сума акцизного збору, Н – кількість товару у фізичних одиницях виміру, визначених відповідним законом, А – ставка акцизного збору.
Нарахування ввізного (вивізного) мита за адвалерними ставками, тобто у відсотках до митної вартості товару.
Митна вартість визначається відповідно до Митного кодексу України.При визначенні митної вартості застосовуються офіційні курси іноземних валют, установлені Національним банком України на день подання ВМД до митного оформлення.
Обчислення суми ввізного (вивізного) мита щодо товарів, які обкладаються ввізним (вивізним) митом за ставками у відсотках до митної вартості товару, здійснюється за формулою
Сма = (В х Ма) : 100,
де Сма – сума ввізного (вивізного) мита, В – митна вартість товару (у грн.), Ма – ставка ввізного (вивізного) мита, установлена у відсотках до митної вартості товару.
Нарахування ввізного (вивізного) мита щодо товарів, які обкладаються ввізним (вивізним) митом за специфічними ставками, здійснюється з урахуванням вимог правила 5 Основних правил інтерпретації класифікації товарів Митного тарифу України.
При нарахуванні увізного мита, справлених за специфічними ставками, установленими в грошовому виразі за кілограм маси товару, або комбінованими ставками зі специфічною складовою в грошовому виразі за кілограм маси товару, як розрахункова база використовується товару з урахуванням первинної тари (упаковки) цього товару, яка невіддільна від товару до його споживання і в якій товар подається для роздрібного продажу.
Щодо товарів, які обкладаються ввізним (вивізним) митом за ставками в євро за одиницю товару, основою для нарахування є відповідна кількість товару або фізична характеристика товару в натуральному виразі.
Обчислення суми ввізного (вивізного) мита щодо товарів, які обкладаються ввізним (вивізним) митом за ставками в євро за одиницю товару, здійснюється за формулою
Смс = Н х Мс х Кє,
де Смс – сума ввізного (вивізного) мита, Н – кількісна або фізична характеристика товару в натуральному виразі, Мс – ставка ввізного (вивізного) мита в євро за одиницю товару, Кє – курс євро, установлений Національним банком України на день прийняття ВМД.
Приклад 1
Суб’єкт ЗЕД імпортує в Україну скло у вигляді куль (митна вартість – 1000 дол. США (графа 22 та 45 ВМД), валютний курс НБУ на дату подання ВМД (07.02.2003 р.) – 5,3333 грн./дол. США (графа 23 ВМД), код ТН ЗЕД – 7002.10.00.00, ставка ввізного мита – 20%) та карамель (валютний курс НБУ на дату подання ВМД (07.02.2003 р.) – 6,775828 грн./євро, кількість товару – 1000 кг (графа 31 ВМД), код ТН ЗЕД – 1704.90.75.00, ставка ввізного мита – 2 євро за 1 кг). Суб’єкту ЗЕД або брокеру, що діє за його дорученням, потрібно розрахувати суму ввізного мита (графа 47 ВМД).
Розрахунок буде мати такий вигляд:
- для імпортованого скла у вигляді куль застосовуємо формулу 1: СМ = 1000 х 5,3333 х 0,2 (20% / 100%) = 1066,66 грн.;
- для імпортованої карамелі застосовуємо формулу 2: СМ = 1000 х 2 х 6,775828 = 13551,66 грн.
Таким чином, сума ввізного мита, що підлягає сплаті до бюджету 07.02.2003 р., дорівнює 14618,32 грн.
Приклад 2
Всі умови прикладу 1 залишаються незмінними, окрім такої умови: мито сплачується за день до подання ВМД, тобто 06.02.2003р. Валютний курс НБУ – 5,3330 грн./дол. США та 6,7758 грн./євро.
Розрахунок буде мати такий вигляд:
- для імпортованого скла у вигляді куль застосовуємо формулу 1: СМ = 1000 х 5,3330 х 0,2 (20% / 100%) = 1066,60 грн.;
- для імпортованої карамелі застосовуємо формулу 2: СМ = 1000 х 2 х 6,7758 = 13551,60 грн.
Таким чином, сума ввізного мита, що сплачується за день до подання ВМД, тобто станом на 06.02.2003р., дорівнює 14618,20 грн.
Отже, на день подання ВМД, тобто станом на 07.02.2003 р., сума заборгованості суб’єкта ЗЕД по сплаті мита буде дорівнювати 0,12 грн. (14618,32 (приклад 1) – 14618,2 (приклад 2)). Щоб цього не відбувалося, при розрахунку мита 06.02.2003р., його суму потрібно приблизно збільшувати з урахуванням можливої зміни курсу НБУ, тобто сплачувати не 14618,20 грн., а, наприклад,14620 грн. (переплата 1,68 грн. (14620-14618,32)). Переплата суми мита (1,68 грн.) зарахується митними органами в рахунок сплати майбутніх платежів. Це здійснюється таким чином: на зворотній стороні платіжного документа (зі штампом банку, що підтверджує перерахування мита) службовець митного органу вказує, яка сума мита та за якою ВМД зараховується (тобто 14618,32), а яка сума – ні (1,68 грн.). В подальшому, при оформленні інших ВМД, суб’єкт ЗЕД має право пред’явити вказаний платіжний документ, а службовець митного органу – зарахувати суму переплати (1,68 грн.). Відповідно до вимог Наказу Держмитслужби № 368 зарахування переплат мита здійснюється протягом одного року з моменту митного оформлення (подання ВМД).
У випадку, якщо суб’єкт ЗЕД не хоче здійснювати переплату мита, він може сплачувати нараховану суму 06.02.2003 р. (14618,2 грн.) безготівковим розрахунком, а 07.02.2003 р. Доплачувати 0,12 грн. (14618,32 – 14618,2) готівкою.
Розглянемо, як операції, наведені в прикладі 1 та 2 відобразити в бухгалтерському та податковому обліку (див. Табл. 1).
Таблиця 1.
| № з/п | Зміст господарської операції | Бухгалтерський облік | Сума, грн. | Податковий облік | ||
| Дт | Кт | ВД | ВР | |||
| 1 | 06.02.2003 р. Суму мита перераховано уповноваженому банку (відповідно до умов прикладу 2) | 6411 | 311 | 14618,20 | - | 14618,207 |
| 2 | 07.02.2003 р. Нараховано суму мита (відповідно до умов прикладу 2) | 92 | 6411 | 14618,32 | - | 0,12 |
| 3.1 | Варіант 1. Доплачено суму мита з розрахункового рахунку | 6411 | 311 | 0,12 | ||
| 3.2 | Варіант 2. Доплачено суму мита готівковими коштами, виданими з каси підзвітній особі для здійснення платежу | 372 6411 | 301 372 | 0,12 | - | - |
| 4 | Віднесення на фінансові результати витрат з мита | 79 | 92 | 14618,32 | ||
2. СИСТЕМА ОПОДАТКУВАННЯ ВЕЛИКОБРИТАНІЇ
Бухгалтерська справа у Великобританії характеризується певними особливостями, яких немає в інших країнах ЄС.
Основні з них такі:
- незалежне та впливове становище спеціалістів бухгалтерської професії;
- традиція всестороннього, детального юридичного обґрунтування виставлених вимог і бухгалтерських методів якими займаються недержавні організації;
- тісні зв’язки з колегами у США, чому сприяє ведення обліку однією мовою, а також тісні контакти між офісами міжнародних бухгалтерських фірм в обох країнах.
Шість британських професійних бухгалтерських організацій мають статус юридичної особи й утворили консультативний комітет бухгалтерських рад.
Це такі:
1. Інститут дипломованих бухгалтерів Шотландії, який є наступником Єдинобурьзького інституту, що був заснований у 1853 р.
2. Інститут дипломованих бухгалтерів Англії та Уельсу заснований 1880 р.
3. Інститут дипломованих бухгалтерів Ірландії, заснований у 1888 р.
Вищезазначені організації є незалежними, хоч на практиці їхня діяльність схожа. Майже всі їх студенти отримують підготовку для роботи в державному секторі, але після отримання кваліфікації в ньому залишаються працювати не більше 50 % випускників, решта шукають роботу в інших сферах.