Шоколад у вигляді порошку випускають двох видів. До складу першого входить цукрова пудра і какао терте в рівних частинах. Масова частка жиру (27,1±2)%. Другий вид шоколаду з вершками включає цукрову пудру— 461кг/т, какао терте — 149,7, какао масло — 107,7, вершки сухі — 292,3, ванілін — 0,2. Масова частка жиру (30,8±2)%.
Пористий шоколадотримують із десертної шоколадної маси без добавок чи з добавками. Форми заливають на % об'єма, поміщають у вакуум-апарати і витримують в рідкому стані при температурі 40 градусів протягом 4 годин. При знятті вакууму кульки повітря розширяються і збільшують об'єм шоколадної маси. Після охолодження маса застигає, зберігаючи мілко-пористу структуру виробу. Дякуючи такій структурі, шоколад швидко тає у роті, миттєво віддаючи весь смаковий букет, що не може не сподобатись і дитячій, і дорослій аудиторії споживачів. Найбільш відомими представниками цього виду є "Каприз" і "Дамское счастье".
Також виготовляється шоколад спеціального призначення для хворих на діабет звичайний та десертний – виготовлений із заміненням цукру ксилітом,
сорбітом, фруктозою, іншими замінниками, дозволеними до використання [20].
2.3. ВИМОГИ НОРМАТИВНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ ДО ЯКОСТІ
ШОКОЛАДУ.
Двадцять четвертого жовтня 2002 року Верховною Радою України був прийнятий закон України ’’Про якість та безпеку харчових продуктів іпродовольчої сировини’’№ 191-IV.
Цей Закон встановлює правові засади забезпечення якості та безпеки харчових продуктів і продовольчої сировини для здоров'я населення, регулює відносини між органами виконавчої влади, виробниками, продавцями (постачальниками) і споживачами під час розробки, виробництва, ввезення закупівлі, постачання, зберігання, транспортування, реалізації, використання, споживання та утилізації харчових продуктів і продовольчої сировини на митну територію України. Це закон, вимог якого повинні дотримуватися усі товаровиробники харчової продукції, які виготовляють товар, що зазначений у даному законі. Шоколад відноситься до продукції, що зазначена у законі “Про якість та безпеку харчових продуктів”, тому нормативна документація, що регламентує якість шоколаду, не повинна суперечити даному закону, а навпаки, бути гармонізованою з даним законом.
Беручи до уваги те, що шоколад споживає населення різних вікових груп, існує ряд нормативної документації, яка містить вимоги до якості даного виду продукції. Головний нормативний документ, який містить норми основних показників якості, яких повинні дотримуватись виробники шоколаду, - ДСТУ 3924 – 2000 „Шоколад. Загальні технічні умови”. Визначення органолептичних показників шоколаду проводиться за ДСТУ 5897 – 90 “Вироби кондитерські. Методи визначення органолептичних показників якості, розмірів, маси нетто, складових частин”.
До органолептичних показників, згідно цих двох стандартів, належать зовнішній вигляд, форма, консистенція, структура, смак і запах. Лицьова поверхня шоколаду повинна бути блискучою. Шоколадні медалі, шоколад з тонкоподрібненими додаваннями молочних продуктів і горіхів, а також ваговий і формований у фольгу може мати матову поверхню. Шоколад з крупними добавками у вигляді цілих або подрібнених горіхів, нарізаних цукатів, ізюму тощо і пористий може мати нерівну поверхню, і не допускається посивіння шоколаду і пошкодження його шкідниками хлібних запасів. Частка надламаного шоколаду з начинками обмежується і має становити 4 %, а з великими добавками - 2 %. Форма виробів повинна бути без деформацій для всіх видів шоколаду, крім вагового. Консистенція шоколаду передбачена тверда, а структура - однорідна, у пористого - пориста. Смак і запах - властиві для відповідного продукту, без стороннього присмаку і запаху. Стандартами допускаються незначні дефекти, що не псують зовнішнього вигляду шоколаду, - крихти, пухирці, плями, подряпини, сколення, проникнення рідкої фази начинки і фруктів на поверхню.
До показників якості, що нормуються документацією, належать фізико-хімічні показники. Нормативні документи, що містять вимоги до якості фізико-хімічних показників якості, наведені у таблиці 5
Таблиця 5
Методи визначення фізико–хімічних показників якості шоколаду.
| Назва показника | Методи проведення експертизи шоколаду |
| 1 | 2 |
| Ступінь подрібнення шоколадної маси, %, не менше ніж: | ГОСТ 5902 – 80 “Методи визначення ступеня подрібнення і щільності пористих виробів”. |
| Відхилення від рецептурного значення масової частки загального жиру в шоколадній масі, % | ГОСТ 5899 – 85 “Методи визначення масової частки жиру |
| Відхилення від рецептурного значення масової частки вологи в шоколадній масі, % | ГОСТ 5900 – 73 “Методи визначення вологи і сухих речовин”. |
| Масова частка начинки, %, не менша ніж: | ГОСТ 5897 – 90 “Вироби кондитерські. Методи визначення органолептичних показників якості, розмірів, маси нетто і складових частин.” |
Продовження таблиці 5
| 1 | 2 |
| Масова частка металевомагнітної домішки, %, не більша ніж % | ГОСТ 5897 – 90 “Вироби кондитерські. Методи визначення органолептичних показників якості, розмірів, маси нетто і складових частин.” |
| Масова частка золи у нерозчинному 10%-му розчині соляної кислоти, %, не більша ніж % | ГОСТ 5901 – 87 “Методи визначення масової частки золи і металомагнітних домішок |
| Відхилення від рецептурного значення масової частки цукру в шоколадній масі, % | ГОСТ 5903 – 89 “Методи визначення цукру” |
Аналізуючи стандарти, зазначені у таблиці, із фізико-хімічних показників нормуються ступінь подрібнення, масова частка начинки, а також золи - що не розчинна у розчині соляної кислоти. Ступінь подрібнення шоколаду звичайного має становити не менш як 92 %, десертного з добавками - 93 і десертного без добавок - 97 %. Мінімальна масова частка начинки для шоколаду у вигляді батонів - 35 %, а шоколаду масою нетто понад 50 г - 20 %. Обмежується масова частка золи, нерозчинної у 10 %-му розчині соляної кислоти до 0,1 %.
Масові частки цукру, жиру, начинки і вологи в шоколаді повинні відповідати розрахунковому вмісту за рецептурою, враховуючи допустимі відхилення. Масова частка какао продуктів у шоколаді за рецептурою передбечена не менш як 25 %.При виготовленні шоколаду не допускається використання шоколадної маси з додаванням замінників какао масла.
Нормативний документ “Медико-біологічні вимоги і санітарні норми якості продовольчої сировини і харчових продуктів” № 5061 нормує вміст пестицидів у шоколаді, а також допустимі рівні вмісту токсичних елементів. Методи контролю токсичних елементів нормуються наступними стандартами: свинець – ГОСТ 26932, кадмій – ГОСТ 26933, миш’як – ГОСТ 26930, ртуть – ГОСТ 26931, мідь – ГОСТ 26931, цинк – ГОСТ 26934. Під час виробництва шоколаду слід керуватися вимогами безпеки, які встановлені “Санітарними правилами для підприємств кондитерської промисловості” № 945а.
Закон України „Про стандартизацію” закріплює основний принцип міжнародної стандартизації – добровільність застосування національних стандартів. Обов’язковими є тільки вимоги щодо безпеки продукції, які переносяться в законодавчі чи нормативно-правові акти, такі, як технічні регламенти. Законодавчими актами встановлюється необхідність обов’язкової сертифікації шоколаду. Після проведення позитивної сертифікації видається сертифікат відповідності, який є обов’язковим документом при переміщенні через митний кордон України (див. додаток ).
Розглянувши нормативні документи, що регламентують якість шоколаду, можна з упевненістю сказати, що якість шоколаду регламентується багатьма документами, починаючи від тих, які містять вимоги до сировини, і закінчуючи тими, що містять вимоги до технологічного устаткування (ГОСТ 12.2.003). Але існують такі стандарти, які, на мою думку, мають неповну або неприпустиму інформацію. Згідно Закону України “Про якість і безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини” споживче маркування продукту повинне містити застереження щодо вживання харчового продукту певними категоріями населення (діти, вагітні, люди похилого віку, спортсмени, хворі тощо). ДСТУ 3924-2000 не містить у своєму складі даної вимоги до маркування, що є неприпустимим, так як певним групам населення життєво необхідно знати, наприклад, вміст цукру.
Взагалі, ДСТУ 3924-2000 має неповну інформацію щодо граничних показників вмісту окремих компонентів у шоколаді. Цей стандарт нормує відхилення від рецептурних показників, але конкретно не вказує норми того чи іншого показника. Така інформація ускладнює проведення експертизи шоколаду через те, що виробники шоколаду не зазначають рецептурні складові у кількісному вираженні на споживчому маркуванні і знайти рецептуру того чи іншого шоколаду досить складно. Тому я вважаю, що даний нормативний документ повинен містити чіткі граничні норми показників якості для кожного виду шоколаду.
Значним недоліком нормативної документації на шоколад є те, що вона містить відмінні показники якості шоколаду на Україні і за кордоном. Закордонний стандарт, які діє на території Євросоюзу, дозволяє вміст замінників какао-масла 2-3%. Український стандарт не дозволяє вводити замінників какао-масла. В Україну щороку ввозиться значна кількість шоколаду іноземного виробництва, який, цілком зрозуміло, виготовлений за вимогами стандарту країни-виробника. Щоб не виникало непорозумінь, що робити з шоколадом, який ввозиться на митну територію України і не відповідає вимогам ДСТУ 3924-2000, потрібно гармонізувати вітчизняний і зарубіжний стандарти.
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2.
2.1. Фактори формування споживних властивостей шоколаду можна поділити на три групи:
1. Які безпосередньо впливають на формування споживних властивостей