1. Ця Інструкція визначає порядок заповнення граф вантажної митної декларації (далі - ВМД) на зброшурованих у комплекти бланках єдиного адміністративного документа форми МД-2 (далі - комплект форми МД-2), додаткових аркушів до нього форми МД-3 (далі - комплект форми МД-3), специфікації форми МД-8, порядок унесення відомостей до доповнення форми МД-6, особливості заповнення граф ВМД залежно від напрямку переміщення товарів, митного режиму тощо, випадки застосування специфікації форми МД-8, а також порядок розподілу та використання аркушів ВМД форм МД-2, МД-3, МД-6, МД-8.
2. Застосування специфікації форми МД-8:
Допускається застосування специфікації форми МД-8 у таких випадках:
- при декларуванні товарів, що переміщуються через митний кордон України як гуманітарна допомога;
- при декларуванні товарів у митний режим тимчасового ввезення (вивезення) з умовним повним звільненням від оподаткування, крім випадків, якщо цьому режиму передував митний режим митного складу;
- при декларуванні товарів як консолідованого вантажу під час розміщення їх на митному ліцензійному складі, власником якого є транспортно-експедиційна організація, у митному режимі митного складу;
- при декларуванні товарів у митному режимі транзиту без застосування заходів гарантування доставки товарів, передбачених статтею 161 Митного кодексу України.
3. Випадки складання кількох ВМД на одну партію товарів та однієї ВМД на кілька партій товару:
Окремі ВМД на товари, що входять до однієї партії, можуть за бажанням декларанта оформлюватися незалежно від фактурної вартості цих товарів у таких випадках:
- при декларуванні товарів, проданих у магазині безмитної торгівлі;
- якщо митний орган виявляє ознаки порушення прав інтелектуальної власності щодо частини товарів з партії, що пред'явлена до митного контролю та митного оформлення;
- у разі вилучення митним органом частини товарів з партії як предметів порушення митних правил;
- при митному оформленні товарів з партії, які або переміщення яких через митний кордон України є об'єктом контролю з боку відповідного дозвільного органу (санітарно-епідеміологічний, фітосанітарний, ветеринарний або інший вид контролю, сертифікація, ліцензування тощо), на який видається документ дозвільного характеру, і товарів, які або переміщення яких через митний кордон України не є об'єктом такого контролю;
- при декларуванні товарів за кодами товарних позицій 8701, 8702, 8703, 8704, 8705, 8711, 8716 згідно з УКТЗЕД, що ввозяться в Україну та підлягають реєстрації в реєстраційних державних органах;
- при випуску товарів з митного ліцензійного складу;
- при декларуванні частини товарів, що входять до однієї партії, за тимчасовою або неповною деклараціями;
- при декларуванні товарів відповідно до митного режиму імпорту, що прибули від одного відправника на адресу одного одержувача в межах одного зовнішньоекономічного договору (контракту) в морський (річковий) пункт пропуску через державний кордон України на одному судні, але вивозяться за межі зони митного контролю морського (річкового) пункту пропуску автомобільним чи залізничним транспортом;
- при декларуванні продуктів переробки, що утворилися в результаті переробки партій товарів (товарів, переробка яких не була здійснена), що надходили за одним зовнішньоекономічним договором (контрактом) від одного відправника на адресу одного одержувача і переробка яких здійснювалась за одним дозволом на розміщення товарів у митному режимі переробки.
Одна ВМД на кілька партій товару може на бажання декларанта оформлюватися в таких випадках:
- при декларуванні відповідно до митного режиму транзиту товарів, що одночасно надходять на прикордонну станцію за місцем увезення товарів на митну територію України з однієї станції відправлення, розташованої за межами України, від одного відправника на адресу одного одержувача на одну станцію призначення, розташовану за межами України, незалежно від кількості залізничних накладних на дрібні, контейнерні чи повагонні відправлення;
- якщо партії товарів переміщувалися через митний кордон на підставі однієї періодичної або загальної митної декларації;
- при декларуванні товарів одного найменування у межах одного зовнішньоекономічного договору (контракту) й одного митного режиму, які перевозяться залізничним транспортом від одного вантажовідправника з однієї станції відправлення й одночасно прибувають на станцію призначення на адресу одного вантажоодержувача, незалежно від кількості оформлених залізничних накладних на дрібні, контейнерні чи повагонні відправлення;
- при декларуванні товарів як консолідованого вантажу під час розміщення його на митному ліцензійному складі, власником якого є транспортно-експедицій-на організація, у митному режимі митного складу;
- при випуску товарів із митного ліцензійного складу за одним зовнішньоекономічним договором (контрактом);
Висновки розділу 3
Застосування митного режиму контролю - “митний ліцензійний склад” дозволяє реалізувати наступні режими в імпортній та експортній діяльності підприємств України в міжнародних термінах Інкотермс- 2000:
- експортні "C"-терміни, які вимагають від продавця укласти договір перевезення на звичайних умовах за свій власний рахунок. Тому пункт, до якого він повинен оплачувати транспортні витрати, обов'язково має бути зазначений після відповідного "C"-терміна. За умовами термінів CІF і CІP продавець також повинен застрахувати товар і нести витрати щодо страхування. Оскільки точка розподілу витрат фіксована в країні призначення, договори з "C"-термінами часто помилково вважаються договорами прибуття, за якими продавець несе всі ризики та витрати до моменту фактичного прибуття товару до погодженого пункту. Таким чином, договори купівлі-продажу на умовах "C"-термінів, як і договори на умовах "F"-термінів, входять до категорії договорів відправлення.
Сутність "C"-термінів полягає у звільненні продавця від будь-яких подальших ризиків і витрат після належного виконання ним договору купівлі-продажу шляхом укладення договору перевезення та передання товару перевізникові, а також забезпечення страхування за термінами CІF і CІP.
- імпортні "D"-терміни відмінні за своєю природою від "C"-термінів, тому що відповідно до "D"-термінів продавець відповідає за прибуття товару в узгоджене місце чи пункт призначення на кордоні чи то всередині країни імпорту. Продавець зобов'язаний нести всі ризики й витрати щодо доставки товару до цього місця (пункту). Таким чином, "D"-терміни позначають договори прибуття, в той час як "C"-терміни вказують на договори відвантаження (відправлення).
Відповідно до "D"-термінів, за винятком DDP, продавець не зобов'язаний доставляти товар очищеним для імпорту в країну призначення. Термін виконує важливу функцію у випадках, коли продавець готовий доставити товар до країни призначення без очищення його для імпорту й оплати мита.
ВИСНОВКИ
Митний ліцензійний склад – це режим митного контролю, відповідно до якого ввезені з-за меж митної території України товари зберігаються під митним контролем без справляння податків і зборів та без застосування заходів нетарифного регулювання та інших обмежень у період зберігання, а товари, що вивозяться за межі митної території України, зберігаються під митним контролем після митного оформлення митними органами до фактичного вивезення за межі митної території України (стаття 212 Митного кодексу України).
Основні завдання митних ліцензійних складів це:
- сприяння розвитку зовнішньоекономічної діяльності України та її зближенню з існуючою світовою практикою;
- створення умов для підготовки імпортних товарів для їх використання на території України;
- зниження витрат, пов'язаних з переміщенням товарів через митний кордон України.
Територія митних складів є зоною митного контролю і становить невід'ємну складову частину митної території України, на якій діє законодавство України, Митний кодекс України, нормативні акти Державної митної служби України, а також нормативні акти інших відомств, що регулюють вимоги до товарів, які ввозяться в Україну або вивозяться з України, відповідно до Митного кодексу України.
Митний ліцензійний склад може бути відкритого типу або закритого типу.
- митний ліцензійний склад відкритого типу - митний ліцензійний склад, який може використовувати для зберігання товарів будь-яка особа;
- митний ліцензійний склад закритого типу - митний ліцензійний склад, який використовується для зберігання товарів, що належать власнику складу.
Згідно наказу держмитслужби України від 29 грудня 2007 р. N 1114 у 2008 році в Україні ліцензовано 276 митних ліцензійних складів (МЛС).
Як показала діаграма географічного розподілу митних ліцензійних складів на території України на перших 5 місцях по щільності МЛС в Україні у 2008 році розташовані наступні митниці: Київська (23,19%), Центральна(9,78%), Південна(8,7%), Дніпропетровська(5,43%), Східна(5,07%).
Згідно наказу держмитслужби України від 29 грудня 2007 р. N 1114 у 2008 році в Україні не пройшли ліцензування та закриті 20 митних ліцензйних складів (МЛС), які працювали у 2007 році, що становить складає рівень річної плинності 7,24%.
Згідно наказу держмитслужби України від 29 грудня 2007 р. N 1113 у 2008 році в Україні затверджений перелік 1667 підприємств-декларантів (ТЕО – транспортно-експедиційних організацій), свідоцтва яких перереєстровані на 2008 рік.
Як показала діаграма географічного розподілу підприємстмитних декларантів на території України на перших 5 місцях по щільності МЛС в Україні у 2008 році розташовані наступні митниці: Київська (24,90%), Південна(11,88%), Східна (5,88%), Приморська (5,16%), Дніпропетровська(4,92%), Центральна (4,50%).