Організація та ефективність використання митних складів при експорті-імпорті товарів (стр. 15 из 20)

Рис. 3.2 - Насіння соняшника. Порівняння цін та тарифів, 1996–2006 рр. [48]

Імпортний тариф, що діяв в 1997–2004 рр., був встановлений на необґрунтовано високому рівні 500 євро за 1 тонну, що складало 250 % в перерахунку на адвалерне в 2000 році, та 227 % в перерахунку на адвалерне в 2004 р. (Рис.3.2). Аналіз різниці цін показав, що ставка імпортного тарифу на насіння соняшника, яка може бути після вступу України до СОТ, є достатньою для забезпечення конкурентоспроможності за ціною вітчизняної сировини порівняно з імпортною. Для олійно-переробних заводів соняшник вітчизняного виробництва залишатиметься за ціною більш привабливим, ніж імпортний. З липня 2005 року ставку ввізного мита на насіння соняшника вже знижено до 15%, при цьому річні обсяги імпорту насіння соняшника після зниження тарифу становили лише 4 тис. тонн, що менше, ніж у попередні роки. Таким чином, багаторазове зниження імпортного тарифу на насіння соняшника не вплине на зниження обсягів виробництва та доходи сільськогосподарських виробників від його реалізації.

Цукор

Аналіз показав, що внутрішні ціни цукру вищі, ніж зовнішні, але сплата імпортного тарифу у розмірі 50% робить імпортний товар більш дорогим, майже вирівнюючи з ціною цукру, виробленого з вітчизняної сировини (рис.3.3).

Крім того, внутрішній ринок цукру після вступу до СОТ буде захищений тарифною квотою у розмірі 260 тис. тонн зі сплатою мита не вище 15 відсотків. Понад тарифну квоту, тобто на обсяг імпорту цукру-сирцю з тростини, що перевищує 260 тис. тонн, діятиме високий тариф 50%. У суспільстві сприйняття тарифної квоти на цукор-сирець дещо викривлене. Тарифна квота — це захід не додаткового відкриття ринку, а навпаки — захід захисту ринку, бо обсяг можливого імпорту обмежений кількісним розміром квоти, а вище квоти діє високий імпортний тариф. Із світової практики відомо, що товарна лінія є менш захищеною у випадку простого зниження тарифу на весь обсяг імпорту порівняно із застосуванням тарифної квоти.

Рис. 3.3 - Цукор. Порівняння цін та тарифів, 1996–2006 рр. [48]

4. Свинина

Кон’юнктура внутрішнього ринку свинини є найбільш нестабільною порівняно з іншими видами м’яса (Рис.3.4). Вітчизняні ціни свинини в окремих роках були вищі, ніж зовнішні ціни (ціни на кордоні), в окремих — навпаки, нижчі за зовнішні.

Ситуація маргінальної (граничної) конкурентноздатності свинини вітчизняного виробництва пояснюється тим, що більшість поголів’я свиней (65%) відгодовується в господарствах населення, що характеризується високими витратами кормів та праці, низькою продуктивністю тварин порівняно з виробництвом на спеціалізованих крупних свинокомплексах.

Зменшення доходів сільськогосподарських виробників не буде суттєвим через те, що існує різна сегментація ринку імпортованої свинини та виробленої в Україні. Так, імпортна морожена свинина надходитиме на перероблення, тоді як свинина, яка вирощується у населення, реалізується у вигляді свіжого м’яса та продуктів домашнього перероблення на ринках міст та селищ, а більша частина споживається в самих домогосподарствах.

Рис. 3.4 - Свинина. Порівняння цін та тарифів, 1996–2006 рр. [48]

Висновки стосовно сільськогосподарської продукції, відповідно, є наступними:

- при порівнянні цінової різниці між зовнішніми цінами та цінами вітчизняних сільськогосподарських виробників з діючими та зв’язаними тарифами після вступу до СОТ - високі митні тарифи не впливають на ціни вітчизняних сільськогосподарських виробників, які залишаються низькими, часто навіть нижчими за

зовнішні ціни.

- це відображує той факт, що Україна є нетто-експортером більшості первинної продукції сільського господарства та харчової промисловості.

З вступом до СОТ Україна буде зобов’язана зв’язати ставки ввізного мита групи промислових товарів на рівні, який стане результатом двосторонніх домовленостей з країнами-членами Робочої групи з вступу України до СОТ.

Загалом, після приєднання до СОТ середньоарифметична ставка імпортного митного тарифу на промислові товари становитиме 4,85% при тому, що зараз вона дорівнює 8,32 %.

Таким чином, головним питанням, яке турбує представників промисловості, є “можливі наслідки для вітчизняних промисловців від лібералізації імпортного режиму внаслідок зменшення ставок ввізного мита”.

Дослідження проводилося відносно галузей економіки, наведених у Таблиці 3.1 [48], які було вибрано за кількістю зайнятих працівників, частки у обсягах реалізованої промислової продукції та частки в експорті товарів.

Таблиця 3.1

5. Залізна руда

Протягом 2001–2006 років рівень ставок ввізного мита на залізорудний концентрат становив 2%. На цьому ж рівні залишиться зв’язана ставка ввізного мита після вступу України до СОТ.

Аналіз цінової різниці внутрішніх і зовнішніх цін показав, що в цей період відбувалися суттєві коливання цінової різниці — від 12,2% (2006 р.) до 20,2% (2003 р.) (Рис.3.5).

Зміни обсягів імпорту в 2001–2006 роках відповідали змінам цінової ситуації, яка склалася на ринку цього товару. Так, у 2003 році обсяги імпорту залізорудного концентрату до України збільшилися у порівнянні з 2002 роком на 51%, а в 2004 році скоротилися у 2,6 рази в порівнянні з 2003 роком, у 2006 році знову обсяги імпорту зменшились на 23% в порівнянні з попереднім роком.

Крім того, основні імпортні надходження залізної руди до України здійснюються з Російської Федерації в режимі вільної торгівлі, тобто навіть діюче мито у 2% з цією продукцією не справляється.

Рис. 3.5 - Залізорудний концентрат. Порівняння цін та тарифів, 2001–2006 рр. [48]

Незважаючи на значні обсяги імпорту залізної руди до України, в середньому за 2001–2006 роки обсяги експорту цієї продукції майже в 6 разів перевищували імпортні надходження, а в 2006 році — в10 разів. В перспективі імпорт руди може збільшитися через внутрішні суперечки цінового характеру між виробниками руди та металургійними підприємствами, що не мають власних гірничо-збагачувальних комбінатів, які можуть в майбутньому перейти на поставки залізного концентрату з за кордону.

Таким чином, залізна руда є товаром, який досить чутливо реагує на цінові диспропорції зовнішнього та внутрішнього ринків.

В той же час, вступ до СОТ не вплине суттєво на торгівлю цим товаром, враховуючи, що зв’язаний тариф, щодо якого бере зобов‘язання Україна при вступі до СОТ, відповідає діючий ставці ввізного мита на цю продукцію.

6. Металевий прокат

Українська металургія має потужний конкурентний потенціал: власні запаси залізорудної сировини, кваліфіковану та недорогу робочу силу, вдале географічне розташування, що виражається у близькості до морських портів та кордону з Російською Федерацією. Але існують суттєві недоліки: нерозвинуте внутрішнє споживання, що робить металургів дуже залежними від цінової кон’юнктури на світових ринках; високий ступінь енерговитратності та споживання природного газу в виробничому процесі, недосконале та застаріле обладнання. Тобто, головними для галузі є проблеми внутрішнього характеру, які ніяким чином не пов’язані з вступом до СОТ, навпаки членство у СОТ допоможе підприємствам розширити ринки збуту та ефективніше застосовувати механізми захисту від антидемпінгових розслідувань та при торговельних суперечках.

Прокат з заліза та нелегованої сталі є товаром, який займає вагому частку як у виробництві продукції української металургійної промисловості, так і в експорті з України товарів металургійної галузі. Україна є нетто-експортером прокату плоского з заліза та нелегованої сталі.

Протягом 2001–2004 років спостерігалася стала динаміка зростання обсягів експорту цієї продукції, але з 2005 року намітився спад. Так, у 2006 році в порівнянні з попереднім роком він становив близько 11% у натуральному виразі. Незважаючи на деякий спад експорту, Україна є безумовним нетто-експортером даного виду продукції. Для прикладу, у 2006 році експорт перевищував імпорт у 38 разів.

Торгівля цим товаром в рамках СОТ, крім загальних норм та угод Світової організації торгівлі, регламентується також секторальною ініціативою “Сталь”, приєднатися до якої Україна зобов‘язалася.

Рис. 3.6 - Прокат з заліза та нелегованої сталі. Порівняння цін та тарифів, 2001–2006 рр [48]

Імпортні тарифи, передбачені секторальною ініціативою „Сталь”, мають нульовий рівень в кінці трансформаційного періоду, який для України стане діючим з дня приєднання до СОТ. Це означає, що після вступу до СОТ Україна теж застосовуватиме тарифну ставку 0 % (рис.3.9).

Аналіз динаміки цін на прокат плоский з заліза та нелегованої сталі свідчить, що цінова різниця протягом 2001–2006 років була від‘ємною. Ставку ввізного мита на аналізовану продукцію, яка становила протягом 2001–2004 років 5%, було зменшено у червні 2005 року до 0%. Ставка зв‘язаного тарифу на прокат плоский з заліза та нелегованої сталі після вступу України до СОТ дорівнюватиме 0%, що відповідає діючому тарифу на сьогоднішній день. Таким чином, вступ України до СОТ не справить негативного впливу на українських виробників плоского прокату з заліза та нелегованої сталі.