Організаційна та правова регламентація діяльності митного органу України (МОУ) на прикладі діяльності Київської обласної митниці (стр. 7 из 26)
На регіональному рівні повинно бути налагоджене також тісне співробітництво із регіональними ланками відповідних органів державної влади. Такі співробітництво повинно здійснюватися із органами місцевого самоврядування в межах встановлених законом повноважень (ст.29 МК України) та населенням. Це проявляється у інформаційній діяльності митних органів із доведення до зацікавлених осіб митних правил, роз'яснення положень чинного законодавства і щодо його змін, наданні відповідних текстів нормативних актів.
Взаємодія митних органів України з митними та іншими уповноваженими органами іноземних держав, а також з міжнародними організаціями з питань, пов'язаних з впровадженням у справах про контрабанду та порушення митних правил, здійснюється митними органами України в порядку, передбаченому міжнародними договорами України, укладеними в установленому законом порядку.
Законодавець встановлює, що взаємодія митних органів України з митними та іншими уповноваженими органами іноземних держав, а також з міжнародними організаціями з питань, пов'язаних з впровадженням у справах про контрабанду та порушення митних правил, здійснюється митними органами України в порядку, передбаченому міжнародними договорами України, укладеними в установленому законом порядку. Цей напрямок діяльності митних органів України ретельно регламентується як національними нормативно-правовими актами, такими як Закон України «Про міжнародні договори України» від 22.12.2002 р. №3767, Положенням про порядок проведення робочих зустрічей керівника регіональної митниці, керівника митниці та їхніх заступників з представниками митного органу суміжної іноземної держави, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2003 р. №1956, Положенням про порядок укладання, виконання та денонсації міжнародних договорів України міжвідомчого характеру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.1994 р. №422, так і міжнародними договорами України, укладеними в установленому законом порядку, наприклад, Угодою про співробітництво та взаємодопомогу в митних справах країн СНД, ратифікованою Законом України від 15.12.1999 р. №1301, згідно з якою митні служби в рамках своєї компетенції та з дотриманням законодавства Сторін співробітничатимуть з метою: удосконалення пасажирського і вантажного сполучення між Сторонами; забезпечення правильного стягнення мита, зборів та інших платежів, а також застосування митних пільг; запобігання, припинення та розслідування митних правопорушень та іншими міжнародними договорами України. Серед міжнародних організацій, з якими митні органи України здійснюють взаємодію з питань, пов'язаних з впровадженням у справах про порушення митних правил та контрабанди, необхідно виділити Інтерпол (ДМСУ "Про порядок надання запитів в Національне центральне бюро Інтерполу в Україні" від 25 квітня 1994 р. №60).
Регламентація діяльності й регламентні документи - це сукупність норм, правил, стандартів і процедур, що обмежують і визначають форми діяльності в суспільствах з розвиненим поділом праці.
До регламентації відносяться не тільки юридичні норми й правила, тобто звід державних законів, підзаконних актів (указів та ін.), але й різноманітні внут-рішньогалузеві інструкції, положення, оргструктури, регламенти підприємств і організацій, промислові стандарти (ДСТУ, СНІП і т.д.).
Регламентація – це спосіб організації правового регулювання суспільних відносин за допомогою наділення їх учасників суб'єктивними юридичними правами й обов'язками.
Головним регламентуючим документом установи або компанії є положення про область діяльності - інструкція, що встановлює загальний порядок виконання робіт у виділеній області діяльності. У положенні про область діяльності встанов-люються цілі, які потрібно досягти організації в даній області діяльності, принци-пи організації робіт, границі бізнес-процесів, реалізовані в рамках області діяль-ності, суб'єкти, що приймають участь у реалізації бізнес-процесів, і принципи роз-межування відповідальності між ними.
Технологічний регламент – це інструкція, що встановлює вимоги до вико-нання бізнесу-процедури. В інструкції більш глибоко, ніж у головному регламенті розкриваються способи виконання дій (технологія виконання), які повинен вико-нати виконавець для одержання необхідного результату.
Методичні матеріали – це інструкції, у яких описуються рекомендації як щонайкраще виконати роботи в рамках області діяльності, бізнес-процесу, бізнес процедури якого-небудь бізнес-процесу. Методичні матеріали носять рекоменда-ційний характер, викладаються в оповідальній формі й можуть містити опис прик-ладів правильного виконання
Регламентація діяльності - це встановлення чітких правил виконання робіт (функцій). Для персоналу це насамперед посадові інструкції (регламенти), поло-ження про підрозділи й регламенти бізнес-процесів (адміністративні регламенти) Для того щоб регламентувати діяльність організації, необхідно регламентувати наступні об'єкти - процеси й проекти.
Процесний підхід може змінити алгоритм створення положень про підроз-діл. У цьому випадку споконвічно регламентуються процеси, а потім із процесів функції розподіляються по підрозділах і закріплюються в положеннях про підроз-діл. У цьому випадку положення про підрозділи виходять взаємопогоджєні й відповідаючі поточній діяльності.
Основними правовими документами, які регламентують правову та організаційну діяльність МОУ є:
- новий Митний Кодекс (МК) України від 2002 р.;
- Постанова КМУ «Про державну митну службу України» від 2007 р.;
- Регламент Державної митної служби України від 2007 р..
Розділ 2. Дослідження сучасного стану організаційної та правової регламентації діяльності МОУ
2.1 Аналітичний огляд експортно-імпортних операцій в Україні
Митні органи України контролюють сплату та приймають безпосередню участь у стягування до державного бюджету України 5 основних види загально-державних непрямих податків (див.рис.2.1) [10]:
- 1501 0000 Ввізне (імпортне) мито;
- 1502 0000 Вивізне (експортне) мито;
- 1401 0300 Імпортний податок на додану вартість із ввезених на територію України товарів (імпортний ПДВ);
- 1401 0200 Експортне бюджетне відшкодування податку на додану вартість грошовими коштами (відшкодування експортного ПДВ);
- 1403 0000 Акцизний збір із ввезених на територію України товарів.
Як показує аналіз графіків, наведених на рис.2.1 (обробка даних Додатку А):
- абсолютний рівень ввізного мита з рівня 2,58 млрд.грн. у 2003 році зріс до рівня 12,1 - 12,3 млрд.грн. у 2008 – 2009 рр.;
- абсолютний рівень вивізного мита з рівня 0,18 млрд.грн. у 2003 році зріс до рівня 1,26 млрд.грн. у 2005 році та знизився до рівня 0,36 – 0,27 млрд.грн. у 2007 -2009 рр.;
- абсолютний рівень імпортного ПДВ у 2003 – 2009 роках систематично перевищував рівень експортного бюджетного відшкодування ПДВ, при цьому у 2009 році співвідношення досягло значень 81 млрд.грн. (імпортний ПДВ) на -36,5 млрд.грн. (бюджетне відшкодування). У 2010 році в проекті Державного бюд-жету прогнозується різке зменшення бюджетного відшкодування ПДВ з рівня -36,5 млрд.грн. у 2009 році до рівня -20 млрд.грн. у 2010 році, при цьому рівень імпортного ПДВ прогнозується практично на рівні 2009 року;
- абсолютний рівень акцизного збору з ввезених на територію України товарів з рівня 0,55 млрд.грн. у 2003 році поступово зріс до рівня 5,86 млрд.грн. у 2008 – 2009 рр.;
Рис.2.1. Динаміка абсолютних обсягів митних платежів, імпортно – експорт-ного ПДВ та імпортних акцизів, стягнутих в Державний бюджет України у 2003 – 2009 роках
На рис.2.2 – 2.5 наведена структура доходної частини Державного бюджету України у 2007 – 2009 роках з виділенням питомої ваги ввізного та вивізного мита, а також сальдо (імпортного-експортного) ПДВ з загальній сумі податкових та неподаткових надходжень.
Як показує аналіз структур, наведених на рис.2.2 – 2.5, питома вага контро-люємих митними органами джерел дохідної частини Державного бюджету України складає:
1. Ввізне мито – питома вага з рівня 4,95% у 2003 році зросла до рівня 5,82% у 2005 році та поступово знизилась до рівня 5,03 – 5,18% у 2007 -2009 роках;
2. Вивізне мито – питома вага з рівня 0,35% у 2003 році зросла до рівня 1,39% у 2004 році та поступово знизилась до рівня 0,11% у 2009 році;
3. Імпортний ПДВ – питома вага з рівня 19,3% у 2003 році поступово зросла до рівня 34,0 – 35,46% у 2008 -2009 роках, при цьому внутрішня частка „чистого імпортного ПДВ” (за мінусом експортного бюджетного відшкодування) зросла з рівня 5,83% від власної величини (у 2003 році) до рівня 55,0 – 60,4% від власної величини у 2008 – 2009 роках, тобто „чистий імпортний ПДВ” у 2009 році дав майже 19,0% доходів Державного бюджету України;
4. Акцизний збір з ввезених товарів – питома вага з рівня 1,04% у 2003 році зросла до рівня 2,45% у 2009 році.
Таким чином, у 2009 році економічна ефективність безпосередньої та контрольної діяльності митних органів України оцінюється часткою наповнення Державного бюджету України у 24,6%.
В додатку Б наведені таблиці сумарного обсягу імпорту та експорту окремих зведених груп товарів за кодами ТНЗЕД (тисяч доларів США) за період з 01.01.2009 по 31.12.2009.
Як показує аналіз даних, наведених в таблиці додатку Б, у 2009 році митниці України обробили товарні потоки на суму [48]:
Імпорт – 48,957 млрд. доларів США;
Експорт – 39,649 млрд.доларів США;
Сальдо (експорт мінус імпорт) – (-9,308) млрд.доларів США.
На рис.Е.1 Додатку Е наведені графіки структури питомої ваги вартості основних товарних груп імпорту в Україну за 2009 рік (81,4% від загального обсягу імпорту по 96 товарним групам на загальну суму 48,957 млрд. доларів США). Як показує аналіз графіків рис.Е.1 Додатку Е, основними групами імпортованих товарів в Україну у 2009 році були [72]:
Енергетичні матеріали; нафта та продукти її перегонки; бітумінозні речовини; воски мінеральні - 37,46%;