Нарахування митної вартості на основі методу оцінки товарів, які ввозяться згідно з зовнішньоекономічною угодою (стр. 1 из 3)

Реферат

з митної справи

на тему:

"Нарахування митної вартості на основі методу оцінки товарів, які ввозяться згідно з зовнішньоекономічною угодою"

Київ 2009

Враховуючи, що в законодавчому визначенні терміну "митна вартість" суттєве значення має момент перетинання митного кордону України, на нашу думку, його доцільно розглянути більш детально.

З метою визначення митної вартості, моментом перетинання митного кордону вважається:

а) для авіаперевезень: при експорті - здійснення або завершення митного оформлення в аеропорту, де відбувається навантаження; при імпорті - початок або здійснення митного оформлення в першому аеропорту на території України, в якому відбувається розвантаження чи перевантаження товарів, якщо факт перевантаження підтверджений митним органом цього аеропорту;

б) для морських і річкових перевезень: ири експорті - здійснення або завершення митного оформлення в порту навантаження на території України; при імпорті - початок або здійснення митного оформлення в першому порту розвантаження чи перевантаження на території України, якщо факт перевантаження підтверджений митним органом цього порту;

в) для товару, що доставляється поштою, здійснення митного оформлення в пункті міжнародного поштового обміну;

г) для перевезень іншими видами транспорту: при експорті - здійснення або завершення митного оформлення в пункті пропуску на митному кордоні України на шляху переміщення товару; при імпорті - початок або здійснення митного оформлення у пункті пропуску на митному кордоні України на шляху переміщення товару.

Процедура декларування митної вартості товарів, що ввозяться на територію України, та форма декларації митної вартості визначаються Державною митною службою України. За необхідності підтвердження поданої митної вартості декларант зобов'язаний на вимогу митного органу надати йому необхідні для цього відомості. При виникненні у митному органі сумнівів щодо достовірності даних, наданих декларантом для визначення митної вартості, декларант має право та зобов'язаний довести таку достовірність. За відсутності доказів, що підтверджують достовірність наданих декларантом даних, митний орган має право прийняти рішення про непридатність використання вибраного декларантом методу оцінки.

Для цього за письмовою заявою декларанта, митний орган у тижневий строк повинен надати письмове роз'яснення причин, через які визначену декларантом митну вартість не може бути прийнято. При незгоді з рішенням митного органу, декларант може оскаржити це рішення у вищестоящому митному органі в десятиденний строк з часу отримання декларантом такого рішення. Рішення Державної митної служби України з питань визначення митної вартості товарів, що імпортуються до України, тлумачення та застосування правил митної оцінки є обов'язковим для виконання.

Особливе місце в системі нормативних актів з митної вартості посідають питання визначення митної вартості товарів, що вивозяться з митної території України. Митна вартість товарів, що вивозяться з України на підставі договору купівлі-продажу або міни, визначається на основі ціни, яку було фактично сплачено або яка підлягає сплаті за ці товари на момент перетинання митного кордону України.

До митної вартості товарів, що експортуються, також вносяться витрати, що не включені до ціни угоди:

а) на навантаження, вивантаження, перевантаження, транспортування та страхування до пункту перетинання митного кордону України;

б) комісійні та брокерські винагороди;

в) ліцензійні та інші платежі за використання об'єктів права інтелектуальної власності, які покупець повинен прямо чи побічно здійснити як умову продажу товарів, які оцінюються.

Митна вартість товарів, що вивозяться з України на підставі договору, відмінного від договорів купівлі-продажу чи міни, визначається на основі ціни, підтвердженої комерційними, транспортними, банківськими, бухгалтерськими та іншими документами, що містять відомості про вартість товарів, які оцінюються, з урахуванням витрат на транспортування та страхування товарів до пункту перетинання митного кордону України.

У разі встановлення цінових обмежень під час вивезення окремих товарів митна вартість таких товарів у разі вивезення їх з України визначається з урахуванням положень, що визначають порядок застосування зазначених обмежень.

У разі вивезення товарів, на які встановлено вивізне, антидемпінгове, компенсаційне чи спеціальні види мита, митна вартість декларується шляхом подання декларації митної вартості.

Основою для визначення митної вартості товарів є ціна угоди, яку фактично сплачено чи яка підлягає сплаті за ці товари, якщо на неї не вплинули такі фактори:

1) обмеження щодо прав продавця на товари, що оцінюються, за винятком: обмежень, встановлених законами; обмежень, що істотно не впливають на ціну товарів;

2) залежність продажу та ціни угоди від дотримання умов, вплив яких неможливо врахувати;

3) відомості, використані декларантом для визначення митної вартості товарів, не підтверджені документально або не є кількісно вираженими та достовірними;

4) учасники угоди є взаємозалежними особами, за винятком випадків, коли їх взаємозалежність не вплинула на ціну угоди, що повинно бути доведено декларантом. При цьому особи вважаються взаємозалежними, якщо має місце хоча б одна з таких умов:

а) один з учасників угоди - фізична особа чи посадова особа одного з підприємств - учасників угоди є одночасно посадовою особою іншого підприємства - учасника угоди;

б) учасники угоди є співвласниками підприємства;

в) учасники угоди пов'язані трудовими відносинами;

г) один з учасників угоди володіє вкладом чи акціями з правом голосу в статутному капіталі іншого учасника угоди, які становлять не менше п'яти відсотків статутного капіталу;

ґ) обидва учасники угоди перебувають під прямим чи непрямим контролем третьої особи;

д) учасники угоди спільно, прямо чи непрямо контролюють третю особу;

е) один з учасників угоди прямо чи непрямо контролює іншого учасника угоди;

є) учасники угоди - фізичні чи посадові особи підприємств - учасників угоди є родичами.

При відсутності угоди купівлі-продажу або у випадку неможливості її використання як підстави для визначення митної вартості, вартість визначається, виходячи з даних бухгалтерського обліку продавця-експортера про витрати на виробництво товару, що вивозиться, і величини одержаного прибутку або на підставі даних про оприбуткування і списання з балансу товарів, що вивозяться. При цьому враховуються витрати, перераховані в пунктах а) - ж).

У разі, коли неможливо використати подані декларантом дані, митна вартість товару, що експортується, визначається на підставі зведень про ціни на ідентичні або однорідні товари. Крім цього, стосовно певної групи товарів діють індикативні ціни.

Використання на практиці митного тарифу тісно пов'язане з методами оцінки вартості товарів для митного оподаткування.

Відмінності національних методик митної оцінки, як правило, відносять до групи нетарифних перешкод, тому що в даному випадку мито використовується як протекціоністський бар'єр. Коли метод митної оцінки призводить до завищення вартості імпортованого товару, до якого застосовується адвалорне мито, то матимемо ті самі наслідки, що й від збільшення тарифної ставки.

У рамках ГАТТ було укладено Угоду з митної оцінки, що набула чинності з 1981 року. Відповідно до даної угоди для оцінки вартості імпортованого товару використовують ціну товару, зазначену в зовнішньоторговельному контракті або в рахунку-фактурі іноземного контрагента, а також усі фактичні витрати.

Методологічна схема вартісної оцінки товарів включає до себе цілу систему методів митної оцінки

Найбільш поширеним є метод оцінки товарів, які ввозяться згідно із зовнішньоекономічним контрактом, тобто угоди щодо товарів, які імпортуються. Особливістю першого методу оцінки є те, що в даному випадку розглядається тільки ціна угоди щодо оцінюваних товарів. Водночас інші методи використовують в тій чи іншій мірі як підставу для оцінки з митними цілями даних про вартість як ввезених, так й ідентичних або однорідних товарів, або товарів того самого класу або виду.

Оцінка товарів з митними цілями завжди здійснюється послідовно від методу 1 до методу 6. За наявності передумов для оцінки за ціною угоди з ввезеними товарами використання інших методів оцінки виключається.

Даний метод є основним методом визначення митної вартості. Це положення відповідає й суті Угоди, в преамбулі якої наголошується, що "основою оцінки товарів для митних цілей має бути ціна угоди щодо оцінюваних товарів".

На практиці це означає, що при здійсненні оцінки товарів необхідно, за можливістю, максимально використовувати перший метод. І тільки коли остаточно встановлено, що ціна угоди відсутня або не може бути визначена, або не може використовуватися для визначення митної вартості, варто переходити до інших методів оцінки.

Перший метод грунтується на ціні угоди.

Схема 6.2.1 Система методів визначення митної вартості

Під ціною угоди розуміється ціна, фактично сплачена або та, що підлягає сплаті при продажу товарів на. експорт до країни імпорту, скоригована з урахуванням установлених додаткових нарахувань до ціни. Слід зауважити, що йдеться про продаж товарів, причому "продаж на експорт до країни імпорту", тобто про зовнішньоторговельну операцію купівлі-продажу. Такого виду угода потребує переміщення товарів через кордони країн експорту й імпорту.

Угода купівлі-продажу потребує також наявності покупця, який згоден придбати визначені товари за відповідну суму, і продавця, що згоден передати право власності на ці товари за визначену суму. При досягненні сторонами згоди відбувається продаж товарів.