Міністерство освіти і науки України
Національний університет харчових технологій
Кафедра менеджменту
зовнішньоекономічної діяльності
Контрольна робота
з дисципліни: “Митна політика”
Виконала:
студентка 6 курсу
(з.ф.н.) спеціальність МЗЕД
Перепада Алла
Перевірив:
Викладач
Шереметинська Оксана Валеріївна
Київ – 2009
Зміст
Теоретичне питання 1. Визначення митної вартості
Теоретичне питання 2. Основні джерела міжнародного митного права
Теоретичне питання 3. Переміщення валюти через митний кордон України
Список використаної літератури
Додатки
ВАРІАНТ 12
Теоретичне питання 1.
Визначення митної вартості
Звернемося до Митного кодексу України (від 10.02.2007), а саме до розділу 11 «митна вартість товарів. Методи визначення митної вартості товарів» та глав 46, 47, 48.
Розділ XIМИТНА ВАРТІСТЬ ТОВАРІВ.МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ МИТНОЇ ВАРТОСТІ ТОВАРІВГлава 46ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯСтаття 259. Митна вартість товарівМитною вартістю товарів, які переміщуються через митнийкордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягаєсплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цьогоКодексу.Стаття 260. Визначення митної вартості товарів, якіпереміщуються через митний кордон УкраїниМитна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цьогоКодексу.Порядок визначення митної вартості товарів поширюється натовари, які переміщуються через митний кордон України.Для цілей визначення митної вартості використовуєтьсяінформація, підготовлена у спосіб, сумісний з принципамибухгалтерського обліку, прийнятими у відповідній країні ідоцільними для певного методу визначення митної вартості.Методи визначення митної вартості товарів, які переміщуютьсячерез митний кордон України, та умови їх застосуваннявстановлюються цим Кодексом.Стаття 261. Використання відомостей про митну вартістьтоварівВідомості про митну вартість товарів, які переміщуються черезмитний кордон України, використовуються для нарахування податків ізборів (обов'язкових платежів), ведення митної статистики, а такожу відповідних випадках для розрахунків у разі застосуванняштрафів, інших санкцій та стягнень, встановлених законами України.Митні органи зобов'язані забезпечити в установленому порядкудоступ до інформації про закони, інші нормативно-правові акти,нормативні документи та судові рішення загального застосуваннящодо питань, пов'язаних з визначенням митної вартості товарів.Стаття 262. Декларування митної вартості товарівМитна вартість товарів і метод її визначення заявляються(декларуються) митному органу декларантом під час переміщеннятоварів через митний кордон України шляхом подання деклараціїмитної вартості.Порядок та умови декларування митної вартості товарів, якіпереміщуються через митний кордон України, встановлюютьсяКабінетом Міністрів України, а порядок заповнення деклараціймитної вартості - спеціально уповноваженим центральним органомвиконавчої влади в галузі митної справи.Стаття 263. Додержання вимог щодо конфіденційності інформаціїУся інформація, що стосується митної вартості товарів, якіпереміщуються через митний кордон України, може використовуватисямитним органом виключно для митних цілей і не може безспеціального дозволу особи чи органу, що подають таку інформацію,розголошуватися або передаватися третім особам, включаючи іншіоргани державної влади, крім подання її у порядку, визначеномузаконом.Умови, викладені у частині першій цієї статті, не стосуютьсязнеособленої зведеної інформації для статистичних цілей,знеособленої аналітичної інформації, інформації щодо загальнихпитань роботи митниці, інформації, яка не відноситься доконкретних фізичних та/або юридичних осіб, та інформації, яка неможе становити комерційну таємницю. Крім того, це не стосуєтьсяінформації стосовноправопорушень, публічного обговорення взасобах масової інформації проблем митної справи тощо.За розголошення зазначеної у частині першій цієї статтіінформації посадові особи митних органів несуть відповідальністьзгідно із законом.Стаття 264. Права та обов'язки декларанта, який декларуємитну вартість товарівЗаявлена декларантом митна вартість товарів і подані нимвідомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних,документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.У разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартостітоварів декларант зобов'язаний подати митному органу необхідні дляцього відомості та забезпечити можливість їх перевірки відповіднодо порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.У разі виникнення потреби в уточненні заявленої митноївартості товарів або в разі незгоди декларанта з митною вартістю,визначеною митним органом, декларант має право звернутися домитного органу з проханням випустити товари, що декларуються, увільний обіг під гарантію уповноваженого банку або сплатитиподатки і збори (обов'язкові платежі) згідно з митною вартістю цихтоварів, визначеною митним органом.На письмову вимогу декларант має право на надання йому втижневий строк з дня звернення письмового пояснення стосовно того,як митним органом було визначено митну вартість оцінюванихтоварів.Строк дії гарантійних зобов'язань, визначених цією статтею,не може перевищувати 90 календарних днів з моменту випуску товаріву вільний обіг.Після надання банком гарантій, зазначених у частині третійцієї статті, митний орган зобов'язаний випустити товари у вільнийобіг. У разі якщо після сплати декларантом податків і зборів(обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів,визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосуваннямитної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплаченихподатків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларантуу місячний термін з дня прийняття рішення, у порядку,передбаченому законодавством.Додаткові витрати, що виникли у декларанта у зв'язку зуточненнямзаявленої ним митної вартості або поданням митномуоргану додаткової інформації, несе декларант.Декларант має право оскаржити рішення митного органу щодовизначення митної вартості оцінюваних товарів до митного органувищого рівня та/або до суду. У повідомленні митного органу вищогорівня прорезультати розгляду скарги обґрунтовується прийняте заскаргою рішення та міститься інформація про право декларантаоскаржити це рішення в судовому порядку.Стаття 265. Права та обов'язки митного органу під часздійснення контролю правильності визначеннямитної вартості товарівМитний орган здійснює контроль правильності визначення митноївартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу. Такийконтроль може здійснюватися в установленому порядку іззастосуванням різних форм, у тому числі відповідно до статей 60 і69 цього Кодексу, після закінчення операцій митного контролю,оформлення та пропуску через митний кордон України товарів ітранспортних засобів. Порядок контролю правильності визначеннямитної вартості товарів після закінчення операції митногоконтролю, оформлення та пропуску через митний кордон Українитоварів і транспортних засобів та донарахування обов'язковихплатежів визначається Кабінетом Міністрів України.Митний орган має право упевнитися в достовірності аботочності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої дляцілей визначення митної вартості.Якщо митний орган дійшов висновку, що визначена декларантоммитна вартість нижча, ніж прямі витрати на виробництво цьоготовару, в тому числі сировини, матеріалів та/або комплектуючих,які входять до складу товару, митний орган має право зобов'язатидекларанта визначити митну вартість іншим способом, ніж вінвикористав для її визначення.Глава 47МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ МИТНОЇ ВАРТОСТІ ТОВАРІВ, ЯКІ ІМПОРТУЮТЬСЯ В УКРАЇНУ, ТА ПОРЯДОК ЇХ ЗАСТОСУВАННЯСтаття 266. Методи визначення митної вартості товарів, якіімпортуються в УкраїнуВизначення митної вартості товарів, які імпортуються вУкраїну,здійснюється за такими методами:1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартістьоперації);2) за ціною договору щодо ідентичних товарів;3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;4) на основі віднімання вартості;5) на основі додавання вартості (обчислена вартість);6) резервного.Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціноюдоговору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, проводитьсяпроцедура консультацій між митним органом та декларантом з метоюобґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартостівідповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу. У ході такихконсультацій митний орган та декларант можуть здійснити обміннаявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодоїї конфіденційності.У разі неможливості визначення митної вартості товарів, якіімпортуються в Україну, відповідно до вимог статей 268 і 269 цьогоКодексу за основу може братися або ціна, за якою оцінюваніідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україніне пов'язаному з продавцем покупцю відповідно до вимог статті 271,або обчислена відповідно до вимог статті 272 цього Кодексувартість товарів.При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митнавартість товарів не може бути визначена шляхом застосуванняпопереднього методу.Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчисленавартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності нарозсуд декларанта.У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначенихметодів, митна вартість визначається за резервним методомвідповідно до вимог, установлених статтею 273 цього Кодексу.Стаття 267. Метод визначення митної вартості за ціноюдоговору щодо товарів, які імпортуються(вартість операції)Митною вартістю за ціною договору щодо товарів, якіімпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактичносплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються наекспорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно дочастини другої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена абопідлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які булиздійснені або які повинні бути здійснені покупцем оцінюванихтоварів на користь продавця та/або на користь продавця черезтретіх осіб, та/або на пов'язаних з продавцем осіб. Такі платежіможуть бути здійснені прямо або опосередковано шляхом переказугрошей, акредитиву, інкасування або за допомогою інших розрахунків(вексель, передача цінних документів тощо). Термін "ціна, що буллафактично сплачена або підлягає сплаті" стосується тільки ціниоцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користьпродавця, не пов'язані з оцінюваними товарами, не є частиноюмитної вартості. Додавання до ціни, що була фактично сплачена абопідлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основіоб'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаютьсяобчисленню.При визначенні митної вартості до ціни, що була фактичносплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаютьсяподальші витрати, якщо вони не включалися до ціни, що буллафактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема:1) витрати, понесені покупцем:а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійнихза закупівлю, які є платою покупця своєму агентові за наданняпослуг, пов'язаних з представництвом його інтересів за кордономдля закупівлі оцінюваних товарів;б) вартість контейнерів, що для митних цілей вважаютьсяєдиним цілим з відповідними товарами;в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів таробіт, пов'язаних з пакуванням;2) належним чином розподілена вартість нижченаведених товарівта послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередкованопокупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання узв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюванихтоварів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактичносплачена або підлягає сплаті:а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів,комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюванихтоварів;б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів,використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюванихтоварів (мастильні матеріали, паливо тощо);г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну,художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межамиУкраїни і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюванихтоварів;3) роялті та ліцензійні платежі, які стосуються оцінюванихтоварів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередкованояк умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі невключаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягаєсплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуютьсяпатентів, знаків для товарів і послуг та авторських прав. Витратина право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні неповинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягаєсплаті за оцінювані товари;4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшогоперепродажу, передачі чи використання товарів, що оцінюються, намитній території України, яка прямо чи опосередковано йде накористь продавця;5) витрати на транспортування оцінюваних товарів доаеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територіюУкраїни;6) витрати на завантаження, розвантаження та обробкуоцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту,порту або іншогомісця ввезення на митну територію України;7) витрати на страхування цих товарів.При визначенні митної вартості до ціни, що була фактичносплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніякихінших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митноївартості не включаються нижченаведені витрати або кошти за умовивиділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплатіза оцінювані товари, які документально підтверджено та якіпіддаються обчисленню:а) плата за будівництво, спорудження, складення, технічнеобслуговування або технічну допомогу, здійснені після ввезенняімпортних товарів, таких як промислова установка, машини абообладнання;б) витрати на транспортування після ввезення;в) податки та збори (обов'язкові платежі), які справляються вУкраїні.Метод визначення митної вартості за ціною договору щодотоварів, які імпортуються (вартості операції), використовується вразі, якщо:1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) навикористання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:а) встановлюються законом чи запроваджуються органамидержавної влади в Україні;б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бутиперепродані (відчужені повторно);в) не впливають значною мірою на вартість товару;2) стосовно продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутнібудь-які умови або застереження, що унеможливлюють визначеннявартості цих товарів;3) жодна частина виручки від будь-якого подальшогоперепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем ненадійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не можебути зроблено відповідне коригування відповідно до положеньчастини другої цієї статті;4) покупець і продавець не є пов'язаними між собою особамиабо хоч і є пов'язаними між собою особами, але ці відносини невплинули на ціну товарів. За наявності достатніх підстав вважати,що зазначені відносини вплинули на ціну оцінюваних товарів, митнийорган повинен повідомити про це декларантові та надати йомуможливість для відповіді та доказу відсутності впливувзаємозв'язку продавця і покупця на ціну, що буллафактичносплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. На вимогудекларанта таке повідомлення здійснюється у письмовій формі.Для цілей цього Кодексу особи вважаються пов'язаними міжсобою тільки в разі, якщо:1) вони є посадовими особами або керівниками підприємств одину одного;2) вони є партнерами у спільній підприємницькій або іншійдіяльності, яку не заборонено законодавством;3) вони є роботодавцем і найманим працівником;4) будь-яка особа прямо чи опосередковано володіє, контролюєабо утримує 5 чи більше відсотків випущених акцій, що дають правоголосу, або акцій обох з них;5) один з них прямо або опосередковано контролює іншого;6) обидва вони прямо або опосередковано контролюються третьоюособою;7) разом вони прямо або опосередковано контролюють третюособу;8) вони є членами однієї сім'ї.Особи, одна з яких є одноосібним агентом, одноосібнимдистриб'ютором чи одноосібним концесіонером іншої, як би це неназивалося, вважаються пов'язаними для цілей цього Кодексу, якщовони підпадають хоча б під один з критеріїв частини п'ятої цієїстатті.При продажу товарів між пов'язаними особами вартість операціїбереться за основу для визначення митної вартості оцінюванихтоварів за першим методом, якщо декларант доведе, що така вартістьє максимально наближеною до вартості однієї з нижченаведенихоперацій, яка здійснювалася одночасно з оцінюваними товарами абомайже в той же час:1) вартості операції при продажу непов'язаним покупцямідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту вУкраїну;2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних)товарів, визначеної згідно з положеннями статті 271 цього Кодексу;3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних)товарів, визначеної згідно з положеннями статті 272 цього Кодексу.У разі застосування вимог частини сьомої цієї статті належнимчином враховується наявна у митного органу та подана декларантомінформація щодо різниці в комерційних умовах продажу, кількіснихпоказниках, елементах і витратах, зазначених у частині другій цієїстатті, та витратах, які звичайно понесені продавцем при продажу,коли продавець і покупець не пов'язані між собою, і не понесеніпродавцем при продажу, коли продавець і покупець пов'язані міжсобою.Визначення вартості операцій, зазначених у пунктах 1-3частини сьомої цієї статті, здійснюється за ініціативою декларантаі тільки з метою порівняння. Вартість цих операцій не можевикористовуватися замість вартості операцій з оцінюванимитоварами.Використані декларантом відомості повинні бути об'єктивними,піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально.Стаття 268. Метод визначення митної вартості за ціноюдоговору щодо ідентичних товарівУ разі якщо митна вартість імпортованих товарів не може бутивизначена згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, за митнувартість береться вартість операції з ідентичними товарами, якіпродаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експортуяких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або ємаксимально наближеним до нього.При застосуванні цього методу визначення митної вартості заоснову береться вартість операції з ідентичними товарами здотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому підідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками зоцінюваними товарами, у тому числі за такими, як:1) фізичні характеристики;2) якість та репутація на ринку;3) країна походження;4) виробник.Незначні зовнішні відмінності не можуть бути підставою длявідмови у розгляді товарів як ідентичних, якщо в цілому такітовари відповідають вимогам частини другої цієї статті.Ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу длявизначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезеноприблизно в тій же кількості та на тих же комерційних умовах, що йоцінювані товари.У разі відсутності такого продажу використовується вартістьоперації з ідентичними товарами, які продавалися в Україну в іншійкількості та/або на інших комерційних умовах. При цьому їх цінакоригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно відтого, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація,що використовується при здійсненні коригування, повинна бутидокументально підтверджена.У разі якщо кошти та витрати, зазначені в пунктах 5-7частини другої статті 267 цього Кодексу, включаються у вартістьоперації, здійснюється коригування для врахування значної різниців таких коштах і витратах між оцінюваними товарами та відповіднимиідентичними товарами, що зумовлено різницею у відстанях і способахтранспортування.У разі якщо для цілей застосування цього методу виявляєтьсябільше, ніж одна вартість операції з ідентичними товарами, длявизначення митної вартості оцінюваних товарів використовуєтьсянайменша така вартість.Стаття 269. Метод визначення митної вартості за ціноюдоговору щодо подібних (аналогічних) товарівУ разі якщо митна вартість імпортованих товарів не може бутивизначена згідно з положеннями статей 267 та 268 цього Кодексу, замитну вартість береться вартість операції з подібними(аналогічними) товарами, які продаються на експорт в Україну і часекспорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або ємаксимально наближеним до нього.Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і неє однаковими за всіма ознаками, але мають схожі характеристики іскладаються із схожих компонентів, завдяки чому виконують однаковіфункції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаютьсякомерційно взаємозамінними.Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними),враховуються такі ознаки:1) якість, наявність торгової марки та їх репутація на ринку;2) країна походження;3) виробник.Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться заоснову для визначення митної вартості товарів, якщо ці товариввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційнихумовах, що й оцінювані товари.У разі якщо такого продажу не виявлено, використовуєтьсявартість операції з подібними (аналогічними) товарами, якіпродавалися в Україну в іншій кількості та/або на іншихкомерційних умовах. При цьому їх ціна коригується з урахуваннямзазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це дозбільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовуєтьсяпри здійсненні коригування, повинна бути документальнопідтверджена.У разі якщо кошти та витрати, зазначені в пунктах 5-7частини другої статті 267 цього Кодексу, включаються у вартістьоперації, здійснюється коригування для врахування значної різниціу таких коштах і витратах між оцінюваними товарами та відповіднимиподібними (аналогічними) товарами, що зумовлено різницею увідстанях і способах транспортування.У разі якщо для цілей застосування цього методу виявляєтьсябільше, ніж одна вартість операції з подібними (аналогічними)товарами, для визначення митної вартості оцінюваних товаріввикористовується найменша така вартість.Стаття 270. Застереження щодо умов застосування методіввизначення митної вартості товарів за ціноюдоговору щодо ідентичних товарів та за ціноюдоговору щодо подібних (аналогічних) товарівТовари не вважаються ідентичними або подібними (аналогічними)оцінюваним, якщо вони не вироблені в тій же країні, що і товари,які оцінюються.Товари, виготовлені не виробником оцінюваних товарів, а іншоюособою, беруться до уваги лише в разі, якщо немає ні ідентичних,ні подібних (аналогічних) товарів, виготовлених особою -виробником товарів, які оцінюються.Товари не вважаються ідентичними чи подібними (аналогічними)оцінюваним, якщо їх проектування, дослідно-конструкторські роботи,художнє оформлення, дизайн, ескізи, креслення, а також іншіаналогічні роботи виконано в Україні.Стаття 271. Метод визначення митної вартості на основівіднімання вартостіУ разі якщо митна вартість імпортних товарів не може бутивизначена відповідно до положень статей 267-270 цього Кодексу, їхмитна вартість визначається згідно з положеннями цієї статті наоснові віднімання вартості, крім випадків, коли на вимогудекларанта порядок застосування цієї статті та статті 272 можебути зворотним.У разі якщо оцінювані, ідентичні чи подібні (аналогічні)товари продаються (відчужуються) на митній території України унезмінному стані, для визначення митної вартості товарів за цимметодом за основу береться ціна одиниці товару, за якою найбільшапартія оцінюваних, ідентичних чи подібних (аналогічних) імпортнихтоварів продається на території України покупцю, що не єпов'язаною з продавцем особою, одночасно або у час, максимальнонаближений до дати ввезення оцінюваних товарів, за умовивирахування, якщо вони можуть бути виділені, таких компонентів:1) витрат на виплату комісійних, що були фактично сплаченіабо підлягають сплаті, чи звичайних торговельних надбавок, якіробляться для одержання прибутку та покриття загальних витрат узв'язку з продажем на митній території України товарів того жкласу та виду. Товарами одного класу та виду є товари, якіпідпадають під групу або спектр товарів, що виробляютьсяконкретною галуззю чи сектором промисловості та включаютьідентичні або подібні (аналогічні) товари. Поняття "товари того жкласу або виду" включає товари, імпортовані з тієї ж країни, що йоцінювані товари, а також товари, ввезені з інших країн.Сума прибутку та загальних витрат, до яких належать прямі танепрямі витрати, пов'язані із збутом зазначених товарів, повиннабратися в цілому. Числове значення витрат для цілей вирахуванняцієї суми визначається на основі інформації, поданої декларантом,якщо тільки цифри декларанта не є несумісними з даними, одержанимипри продажу в Україні ввезених (імпортних) товарів того ж классуабо виду. Якщо дані декларанта несумісні з такими даними, сума дляобчислення прибутку та загальних витрат може ґрунтуватися на іншійвідповіднійінформації, а не тій, що надана декларантом.При визначенні комісійних або звичайних прибутків тазагальних витрат віднесення товарів до "товарів того ж класу абовиду" повинно здійснюватися в кожному конкретному випадку зпосиланням на відповідні обставини;2) звичайних витрат, понесених в Україні на навантаження,вивантаження, транспортування, страхування, та інших пов'язаних зтакими операціями витрат;3) сум ввізного (імпортного) мита, податків, зборів та іншихобов'язкових платежів, що підлягають сплаті в Україні у зв'язку зввезенням (імпортом) чи продажем (відчуженням) товарів.У разі якщо ні оцінювані, ні ідентичні чи подібні(аналогічні) товари не продаються в Україні одночасно або в час,максимально наближений до дати ввезення оцінюваних товарів вУкраїну, митна вартість таких товарів визначається на основі ціниодиниці товару, за якою відповідно оцінювані або ідентичні чиподібні (аналогічні) з оцінюваними товари продаються в Україні вкількості, достатній для встановлення ціни за одиницю такоготовару, в тому ж стані, в якому вони були ввезені, на найбільшранню дату після ввезення товарів, які оцінюються, але дозакінчення 90 днів після їх ввезення.У разі відсутності випадків продажу оцінюваних, ідентичних чиподібних (аналогічних) товарів у такому ж стані, в якому вониперебували на момент ввезення в Україну, на вимогу декларантамитна вартість таких товарів визначається на основі ціни одиницітовару, за якою зазначені товари продаються в Україні післяподальшої обробки (переробки) найбільшою партією особам, непов'язаним з особами, в яких вони купують такі товари. При цьомуробляться відповідні поправки на вартість, додану такою обробкою(переробкою), та вирахування, передбачені пунктами 1-3частини другої цієї статті.Вирахування вартості, доданої подальшою обробкою(переробкою), повинні ґрунтуватися на даних, які є об'єктивними,підтверджуються документально, піддаються обчисленню та належатьдо вартості такої роботи. За основу для обчислень берутьсяприйняті промислові формули, рецепти, методи будівництва та іншагалузева практика.Положення частини четвертої цієї статті не застосовуються вразі, якщо:1) у результаті подальшої обробки ввезені товари втрачаютьсвою ідентичність, крім випадків, коли, незважаючи на втратуідентичності ввезених товарів, величина вартості, доданої обробкоюможе бути точно визначена;2) ввезені товари зберігають свою ідентичність, алестановлять настільки незначний відсоток продажу їх в Україні, щовикористання цього методу оцінювання буде невиправданим.Можливість застосування положень частини четвертої цієїстатті визначається в кожному конкретному випадку залежно відконкретних обставин.Стаття 272. Метод визначення митної вартості товарів наоснові додавання вартості (обчислена вартість)Для визначення митної вартості товарів на основі додаваннявартості (обчислена вартість) за основу береться надана виробникомтоварів, які оцінюються, або від його імені інформація про їхвартість, яка повинна складатися із сум:1) вартості матеріалів та витрат, понесених виробником привиробництві оцінюваних товарів. Така інформація повинна базуватисяна комерційних рахунках виробника за умови, що такі рахункисумісні із загальновизнаними принципами бухгалтерського обліку,які застосовуються в країні, де ці товари виробляються;2) обсягу прибутку та загальних витрат, що дорівнює сумі, яказвичайно відображається при продажу товарів того ж класу або виду,що й оцінювані товари, які виготовляються виробниками у країніекспорту для експорту в Україну;3) загальних витрат при продажу в Україну з країни вивезеннятоварів того ж класу або виду, тобто витрат на завантаження,розвантаження та обробку оцінюваних товарів, їх транспортування доаеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територіюУкраїни, витрат на страхування цих товарів та інших витрат,пов'язаних із ввезенням цих товарів в Україну.Посадова особа митного органу не може вимагати абопримушувати будь-яку особу, яка не є резидентом, надавати длявивчення або дозволяти одержувати доступ до будь-якого рахунка чиінших записів для цілей визначення обчисленої вартості.Інформація, подана виробником товарів для цілей визначення митноївартості згідно з положеннями цієї статті, може бути перевірена вкраїні - виробникові товарів органами влади України за згодоювиробника і за умови повідомлення заздалегідь уряду країни -виробника товарів та за відсутності заперечень проти такоїперевірки.Стаття 273. Резервний методУ разі якщо митна вартість товарів не може бути визначенашляхом послідовного використання методів, зазначених устаттях 267-272 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товаріввизначається з використанням способів, які не суперечать законамУкраїни і є сумісними з відповідними принципами і положеннямиГенеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ).Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті,повинна щонайбільшою мірою ґрунтуватися на раніше визначеній заметодами 1-6 митній вартості, однак при визначенні митної вартостівідповідно до цієї статті допускається гнучкість при застосуванніцих методів.Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно зположеннями цієї статті на підставі:1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринкуУкраїни;2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей;3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість,визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товаріввідповідно до положень статті 272 цього Кодексу;5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера дотретіх країн;6) мінімальної митної вартості;7) довільної чи фіктивної вартості.Якщо ця стаття застосовується митним органом, на вимогудекларанта, митний орган зобов'язаний письмово поінформувати йогопро митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті,та про використаний при цьому метод.Глава 48МИТНА ВАРТІСТЬ ТОВАРІВ, ЩО ВИВОЗЯТЬСЯ(ЕКСПОРТУЮТЬСЯ) З УКРАЇНИСтаття 274. Визначення митної вартості товарів, щовивозяться (експортуються) з УкраїниМитна вартість товарів, що вивозяться (експортуються) зУкраїни на підставі договору купівлі-продажу або міни,визначається на основі ціни, яку було фактично сплачено або якапідлягає сплаті за ці товари на момент перетинання митного кордонуУкраїни.До митної вартості товарів, що вивозяться (експортуються),також включаються фактичні витрати, якщо вони не були раніше донеї включені:а) на навантаження, вивантаження, перевантаження,транспортування та страхування до пункту перетинання митногокордону України;б) комісійні та брокерські винагороди;в) ліцензійні та інші платежі за використання об'єктів праваінтелектуальної власності, які покупець повинен прямо чи побічноздійснити як умову продажу (експорту) товарів, які оцінюються.Митна вартість товарів, що вивозяться (експортуються) зУкраїни на підставі договору, відмінного від договорівкупівлі-продажу чи міни, визначається на основі ціни,підтвердженої комерційними, транспортними, банківськими,бухгалтерськими та іншими документами, що містять відомості провартість товарів, які оцінюються, з урахуванням витрат натранспортування та страхування товарів до пункту перетинаннямитного кордону України.У разі встановлення цінових обмежень під час вивезення(експорту) окремих товарів (індикативні ціни, граничні рівні цін,ціни, встановлені в результаті антидемпінгових розслідувань тощо)митна вартість таких товарів у разі вивезення (експорту) їх зУкраїни визначається з урахуванням положень, що визначають порядокзастосування зазначених обмежень.Стаття 275. Декларування митної вартостіУ разі вивезення (експорту) товарів, на які встановленовивізне, антидемпінгове, компенсаційне чи спеціальні види мита,митна вартість декларується шляхом подання декларації митноївартості.Основою для визначення митної вартості товарів є ціна угоди,яку фактично сплачено чи яка підлягає сплаті за ці товари, якщо нанеї не вплинули такі фактори:1) обмеження щодо прав продавця (експортера) на товари, щооцінюються, за винятком:а) обмежень, встановлених законами;б) обмежень, що істотно не впливають на ціну товарів;2) залежність продажу (відчуження) та ціни угоди віддотримання умов, вплив яких неможливо врахувати;3) відомості, використані декларантом для визначення митноївартості товарів, не підтверджені документально або не є кількісновираженими та достовірними;4) учасники угоди (експортер та імпортер) є взаємозалежнимиособами, за винятком випадків, коли їх взаємозалежність невплинула на ціну угоди, що повинно бути доведено декларантом. Прицьому особи вважаються взаємозалежними, якщо має місце хоча б одназ таких умов:а) один з учасників угоди - фізична особа чи посадова особаодного з підприємств - учасників угоди є одночасно посадовоюособою іншого підприємства - учасника угоди;б) учасники угоди є співвласниками підприємства;в) учасники угоди пов'язані трудовими відносинами;г) один з учасників угоди володіє вкладом (паєм) чи акціями зправом голосу в статутному капіталі іншого учасника угоди, якістановлять не менше п'яти відсотків статутного капіталу;ґ) обидва учасники угоди перебувають під прямим чи непрямимконтролем третьої особи;д) учасники угоди спільно, прямо чи непрямо контролюють третюособу;е) один з учасників угоди прямо чи непрямо контролює іншогоучасника угоди;є) учасники угоди - фізичні особи чи посадові особипідприємств - учасників угоди є родичами.Теоретичне питання 2.