На кривій попиту величина попиту товарів характеризується точкою G. Вітчизняні виробники виробляють за даною ціною тільки Сд. одиниць товару, що позначено точкою F на кривій пропозиції. Чим більша ціна товару на національному ринку, тим вигідніше національним виробникам виробляти і реалізовувати даний товар. Різниця; за даною ціною країна має імпортувати 40 одиниць товару, для того щоб задовольнити попит на національному ринку.
Безперечно, висновки невтішні для національних виробників, і тому їх реакцію на дану ситуацію легко прогнозувати: вони намагатимуться створювати певні перешкоди для імпорту товарів з метою захисту від іноземної конкуренції, застосовуючи певні інструменти, одним з яких є введення імпортного мита на іноземні товари.
На рис. графічно проілюстровано наслідки від введення імпортного тарифу на ввезені товари. Так, за ціною 90 дол. імпортери готові реалізувати на внутрішньому ринку товар. Отже, нова ціна товару, включаючи тариф на внутрішньому ринку, становитиме 90 дол., тобто буде вищою за світову ціну., що сприятиме зростанню вітчизняного виробництва. Імпортний тариф забезпечує захист ринку, надаючи змогу вітчизняним фірмам виробляти продукцію з граничними витратами, які перевищують світову ціну. Таким чином, з точки зору виробництва, імпортний тариф дискримінує іноземців на користь вітчизняних виробників. Він діє подібно до субсидій вітчизняним виробникам товарів.
Вплив імпортного тарифі/ на економіку малої країни
У результаті запровадження імпортного тарифу попит на даний товар на національному ринку знизиться з Сд, до Сд,1 і становитиме 60 одиниць товару. Вітчизняне виробництво збільшиться з Сд до Сд1, тобто національні виробники будуть виробляти не 30 одиниць товару, як було при вільній торгівлі, а 40 одиниць.
Імпорт відповідно зменшиться. Якщо при вільній торгівлі він становив Сд~Сд = 70 – 30 = 40 одиниць товару, то із впровадженням мита ця величина зменшиться з Сд1 – Сд'= 60 — 40 = 20 одиниць товару.
Щодо попиту дана ціна змушує споживачів скорочувати свої витрати на купівлю імпортних товарів, надаючи перевагу товарам національного виробництва, оскільки вони будуть дешевші. Попит падає з Сд до СД,1, споживання зміщується вздовж кривої попиту від точки G до точки С. Для споживачів введення імпортного тарифу має, безумовно, негативні наслідки, тому що тариф виконує функції, аналогічні податку на товари. Споживачі сплачують більш високу ціну за товари, які вони продовжують купувати на національному ринку. Приріст ціни дорівнює добутку 10 дол. на кількість Сд,1, що на графіку відповідає площині прямокутника ZLCH.
До оподаткування імпорту митним тарифом, надлишки споживання складали a+b+c+d+e+f+g, тобто споживачі могли купувати товари в будь-яких кількостях, які обмежувались кривою сукупної внутрішньої і зовнішньої пропозиції і кривою внутрішнього попиту. Крива пропозиції після оподаткування імпорту митним тарифом перемістилась догори на величину тарифу, і надлишки споживання обмежилися сегментами e+f+g. Втрата надлишків споживання склала величину a+b+c+d.
Дохід від запровадження митного тарифу надходить державі і дорівнює добутку імпорту на ставку митного тарифу або величині с. Даний економічний ефект від впровадження імпортного мита можна назвати фіскальним ефектом, відповідно до функції, яку виконує мито в даній ситуації: у зарубіжній економічній літературі він має назву ефекту доходів. Фіскальний ефект не є втратою для економіки країни, але втрачають споживачі, оскільки він надходить до бюджету держави, тобто відбувається перерозподіл доходів з приватного сектора до державного. Трансферт держава використовує на свій розсуд. Ці кошти можуть спрямовуватися як на розв'язання економічних проблем, покриття дефіциту державного бюджету чи платіжного балансу, так і соціальних — підвищення заробітної плати державним службовцям чи виплати малозабезпеченим верствам населення.
Безумовно, збільшені платежі споживачів частково йдуть і на збільшення прибутку національних фірм. Даний трансферт характеризує площина трапеції ZLEF, що на графіку позначено а. Вітчизняні фірми отримують більш високі прибутки від свого початкового випуску продукції, і привласнюють різницю між ціною і граничними витратами при зростанні обсягів виробництва, що виникли внаслідок введення митного тарифу, отже, споживачі куплять 40 одиниць товару за ціною 90 дол., тобто витратять 3600 дол. За відсутності митного тарифу 40 одиниць товару коштували б 3200 дол.
Отже, у результаті оподаткування імпорту митним тарифом національні виробники отримають 3600-3200=400 дол. додаткових доходів. Даний економічний ефект отримав назву ефекту перерозподілу.
Водночас варто зауважити, що не всі додаткові доходи є прибутком національних компаній, тому що в разі збільшення обсягів виробництва збільшаться і витрати виробництва, що на графіку позначено величиною b або х10/2 дол.=50 дол., тобто чистий дохід виробників становитиме 80-50 = ЗО дол. Даний прибуток, або рента, і є предметом зацікавленості національних виробників, конкуруючих з імпортом продукції при введенні митного тарифу.
Однак суспільство від даного доходу немає однозначних переваг, оскільки цей прибуток є лише переходом доходу від споживачів до національних виробників.
Крім того, слід зауважити, що збільшення поставок на внутрішній ринок товарів національного виробництва не компенсує скорочення імпорту. Якщо імпорт зменшився на величину + +, то збільшення надходжень національного виробництва дорівнює лише величині.
Заштрихована ділянка FEI відповідає витратам суспільства, тобто характеризує виробничий ефект, який у зарубіжній економічній літературі отримав назву ефекту захисту. Частина збільшених платежів споживачів підтримує малоефективне національне виробництво. Неефективність виробництва означає, що граничні витрати на виробництво одиниці товару всередині країни значно перевищують ціну покупки даного товару на світовому ринку. Сумарний надлишок вітчизняних граничних витрат над світовою ціною — це соціальні втрати, зумовлені введенням тарифу.
На графіку витрати на збільшення національного виробництва товару з 30 до 40 штук позначаються вздовж кривої Sn з 80 дол. до 90 дол. за одиницю. Водночас таке збільшення пропозиції може бути досягнуто за рахунок поставки з-за кордону додаткових 10 шт. товару за ціною 80 дол. Таким чином, втрати економіки складають 90 - 80дол. = 10 дол. за кожну одиницю товару.
Збиток від введення митного тарифу покривають споживачі і суспільство, що пояснюється тим, що додаткові ресурси, які надходять до галузі, що захищається тарифом, можна було б використати ефективніше в інших секторах економіки.
Водночас у споживачів існують додаткові витрати — ділянка HCG,. Це втрати надлишку споживача, що виникли внаслідок зниження споживання з Сд, до О1. В економічній літературі даний ефект отримав назву ефекту споживання. У нашому прикладі він дорівнює величині d або 70 — 60 х 10/2 = 50 дол.
Граничну вартість кожного додаткового товару для споживачів характеризує крива попиту. Граничні витрати суспільства задані світовою ціною. Коли гранична вартість товару переходить граничні витрати, скорочення споживання збільшує втрату споживача. Ці втрати аналогічні відходам у виробництві.
Таким чином, у результаті оподаткування імпорту митним тарифом виникають дві групи економічних ефектів:
• ефекти перерозподілу;
• ефекти втрат.
У результаті дії першої групи ефектів відбувається перерозподіл доходу:
• фіскальний ефект, інколи його називають ефект доходу
• виробничий ефект — це ефект перерозподілу.
Друга група ефектів — це чисті втрати малої країни від застосування митного тарифу на імпорт товару.
Як було зазначено, вплив митного тарифу на розвиток економічної ситуації у великій країні має свої особливості. Це зумовлюється, насамперед, монопольним становищем країни наданому ринку товарів. У даному випадку метою застосування імпортного мита буде не фіскальна функція митного тарифу, а обмеження закупівлі іноземних товарів з метою зменшення ціни імпорту.
Велика країна з монопольним правом на даному ринку товару, обмежуючи імпорт за допомогою митного тарифу, суттєво знижує сукупний попит на даний товар, у результаті чого постачальники змушені знижувати ціни. Падіння цін на імпортні товари за постійного рівня цін на експортні товари сприяє покращанню умов торгівлі для даної країни.
Але слід зауважити, що і велика країна може розраховувати на позитивний ефект імпортного тарифу, тільки за умови, якщо він не перекривається негативними наслідками від введення мита.
Проаналізуємо вплив імпортного мита на економіку великої країни, використовуючи попередню методику, тобто дослідження провадитиметься поетапно, як і при аналізі впливу митного тарифу на економіку малої країни.
Аналіз моделі рівноваги рис. за умов автаркії свідчить, що велика країна виробляє 50 одиниць товару, і при цьому весь вироблений товар споживається на національному ринку за ціною 100 дол. Точка W характеризує виробництво і споживання товару у великій країні, лінія So є кривою внутрішньої пропозиції, а лінія D конкуренції товарів іноземного виробництва).
Припустимо, що уряд країни почав провадити політику лібералізації економіки. Ринок заполонили товари іноземного виробництва за ціною нижчою Рс= 80 $, ніж внутрішня ціна Ра = 100 $. Оскільки світовий ринок може реалізувати в даній країні тільки певну кількість товару за ціною Р, а при зменшенні ціни пропозиція товару також зменшиться. При цьому слід зауважити, що лінія кривої пропозиції не може виходити з початку осі кооординат, як це зафіксовано в окремих економічних виданнях. Оскільки у такому випадку втрачається економічна суть графіка, тому що не може бути товару за нульовою ціною.