До експорту товарів та послуг до недавнього часу більшою мірою, ніж до товарів, що розміщувалися під інші митні режими, застосовувалися заходи державного регулювання – квотування, ліцензування та ін. Курс, який було взято на лібералізацію ЗЕД у середині 90-х років став винятково важливим і актуальним для укріплення експортного потенціалу України на сучасному етапі економічних реформ. Важливість експорту як фактору підтримки виробництва і джерела валюти для задоволення першочергових потреб народного господарства особливо зросла. Це стало підставою для розвитку українського експорту та підвищення його ефективності.
Державне регулювання експорту здійснюється в основному за допомогою валютного контролю за експортними угодами. Відповідно до Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” від 23 вересня 1994 р.[33] виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів із дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності – з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, прав інтелектуальної власності.
До заходів державного регулювання належить і реєстрація експортних контрактів, яку запроваджено Указом Президента України "Про облік окремих видів зовнішньоекономічних договорів (контрактів) в Україні” від 7 листопада 1994 р. № 659/94.[34]
Обліку (реєстрації) підлягають зовнішньоекономічні договори (контракти), укладені суб'єктами ЗЕД України всіх форм власності, предметом яких є:
– товари, відносини з реекспорту яких регулюються чинним законодавством України та міжнародними договорами України;
– товари походженням з України, щодо яких міжнародними договорами України передбачено добровільні обмеження експорту з метою запобігання демпінгу;
– товари походженням з України, щодо яких здійснюються антидемпінгові процедури;
– товари походженням з України, імпорт яких до інших держав квотується, контингується, ліцензується відповідно до законодавства цих держав або нормативних актів економічних угрупувань митних союзів;
– товари походженням з України, експорт яких здійснюється у рамках бартерних (товарообмінних) операцій чи операцій із зустрічною торгівлею.
Порядок здійснення реєстрації встановлює Міністерство економіки України. Мінекономіки також затверджує Перелік товарів походженням з України, щодо яких міжнародними договорами передбачено добровільні обмеження експорту; Перелік товарів, експорт яких здійснюється відповідно до конкретних заходів для запобігання антидемпінговим процедурам та Перелік країн, в разі експорту до яких деяких товарів зовнішньоекономічні договори (контракти) підлягають обліку (реєстрації).
Умовами вивозу товарів за межі митної території України в режимі експорту є: сплата вивізного мита, податків та інших митних платежів, встановлених при експорті товарів; дотримання експортером заходів нетарифного регулювання та інших обмежень. У зазначених випадках товари, що експортуються, звільняються від сплати податків або сплачені суми податків підлягають поверненню.
При випуску товарів під митним режимом експорту вони повинні бути вивезені за межі митної території України у тому ж стані, в якому вони були під час прийняття митної декларації, крім зміни товарів внаслідок природного зношення або втрат за нормальних умов транспортування і зберігання.
Ввезені на митну територію України товари можуть бути вивезені знову. У цьому випадку вони оформлюються відповідно до режиму реекспорту.
4. Реекспорт товарів
Реекспорт товарів – митний режим, при якому іноземні товари вивозяться з митної території України без сплати вивізного експортного мита та інших податків, встановлених при експорті товарів, а сплачене при ввезенні ввізне (імпортне) мито та податки повертаються, заходи економічної політики не застосовуються.
Товари можуть вивозитися в режимі реекспорту якщо: є дозвіл уповноваженого органу; товари знаходяться у тому ж стані, у якому вони були на момент ввезення на митну територію України, крім змін внаслідок природного зношення та втрат при нормальних умовах транспортування та зберігання; товари не використовувались на території України з метою одержання прибутку; товари вивозяться не пізніше встановленого строку.
5. Транзит товарів
Транзит товарів – митний режим, що передбачає переміщення товарів під митним контролем між двома пунктами або у межах одного пункту пропуску через державний кордон України.
Із урахуванням джерел правового регулювання і сфери застосування транзиту виділяють дві його форми:
а) міжнародний транзит, використання якого регламентується положеннями міжнародних конвенцій з питань транзиту або передбачається окремими положеннями інших міжнародних угод (наприклад, Всесвітньою поштовою конвенцією);
б) транзит товарів, який здійснюється згідно з національним законодавством.
Регламентація цього митного режиму міститься у МК України, Законі України "Про транзит вантажів” від 20 жовтня 1999 р.[35] і низці нормативних актів. Правове регулювання транзиту транспортних засобів займає окреме місце у митному регулюванні ЗЕД. Це пояснюється тим, що транспортні засоби у системі міжнародного обміну не є, як правило, безпосереднім об'єктом державного регулювання зовнішньоторгової діяльності. Тому положення МК України щодо режиму транзиту стосуються тільки товарів. Дія Закону України "Про транзит вантажів” не поширюється на транзит пошти, багажу, зброї, наркотичних засобів, психотронних речовин, небезпечних і шкідливих відходів, продукції подвійного призначення, експорт та імпорт товарів, переміщення товарів з використанням трубопровідного транспорту та ліній електропередачі.
Регламентація митного режиму транзиту товарів, що встановлена національним законодавством, створює основу застосування режиму з урахуванням потреб конкретних учасників транзиту, специфіки різних способів транспортування, особливих властивостей окремих товарів тощо.
Згідно зі ст. 72 МК України з метою транзиту через територію України пропускаються товари та інші предмети:
1) на транзит яких через територію України митниці засвідчено підставу, передбачену законодавством України;
2) за митне оформлення переміщення яких через митний кордон України митниці сплачено митні збори.
Відповідно до Закону України "Про транзит вантажів” застосування даного режиму забезпечується шляхом: відсутності будь-якої дискримінації стосовно учасників транзиту, транзитного вантажу за ознакою його місця походження, відправлення, ввезення, вивезення чи призначення або у зв'язку з обставинами, що стосуються права власності на цей вантаж або на транспортний засіб транзиту, місця реєстрації чи прапора останнього, а також при оподаткуванні операцій, пов'язаних з транзитом вантажів, за винятками адекватного реагування на дискримінаційні заходи стосовно України чи економічних санкцій міжнародних організацій, підтриманих Україною; вільного вибору учасниками транзиту транзитних послуг, робіт (крім випадків, визначених законами та міжнародними договорами України), їх надавачів (виконавців), засобів транзиту, а також маршрутів транзиту; відсутності не обґрунтованих затримок і обмежень, у тому числі стосовно засобів транзиту, та звільнення від сплати будь-яких інших платежів, крім єдиного збору, що справляється у пунктах пропуску через державний кордон України.
Вантажі, що переміщуються транзитом через територію України, підлягають обов'язковому декларуванню.
Здійснюється транзит відповідними автомобільними, залізничними, водними та повітряними шляхами у прямому або змішаному сполученні. У прямому сполученні транзит передбачає транспортування товарів одним видом транспорту без перевантаження на інший. Транзит товарів у прямому сполученні здійснюється за єдиним транспортним документом на всьому шляху проходження. У змішаному сполученні транзит може бути пов'язаний з перевантаженням товарів з одного виду транспорту на інший, сортуванням, пакуванням, обмірюванням, накопиченням, формуванням або подрібненням партій вантажу, тимчасовим зберіганням тощо.
Регламентація митного режиму транзиту товарів містить спеціальні обмеження, що стосуються переміщення у рамках даного режиму деяких товарів. Так, переміщення транзитом підакцизних товарів може здійснюватися за умови надання власником товарів чи уповноваженою ним особою відповідних фінансових гарантій щодо обов'язкової доставки товарів у митниці призначення або за умови охорони й супроводження товарів митними органами із залученням у випадку необхідності підрозділів Міністерства внутрішніх справ. Транзит підакцизних товарів через територію України здійснюється шляхами і напрямками через пункти пропуску на митному кордоні у граничні строки (залежно від виду транспорту). Ці умови визначаються Кабінетом Міністрів України.
Окремо визначаються пункти пропуску на митному кордоні України, через які ввозяться з метою імпорту і транзиту, а також вивозяться алкогольні напої та тютюнові вироби, на які встановлено акцизний збір.
Товари, що переміщуються транзитом, повинні:
а) залишатися у незмінному стані (крім змін внаслідок природної зношеності або втрат);
б) не використовуватися з будь-якою іншою метою, крім транзиту;
в) у випадках, визначених чинним законодавством, переміщуватися за наявності дозволу встановленими маршрутами та шляхами у встановлені строки.