Включення деякими авторами оперативно-розшукової діяльності в поняття дізнання відбувається через змішання двох близьких, але зовсім різних понять: "дізнання як діяльність" і "орган дізнання, що діє відповідним чином". Застосування органом дізнання оперативно-розшукових мір складає самостійну функцію цього органа. Уміле використання результатів здійснення цієї функції сприяє ефективної реалізації процесуальної функції розслідування злочинів. Зрощування ж цих двох функцій неприпустимо, оскільки це може негативно позначитися на оцінці доказів, що збираються, об'єктивності розслідування і формуванні висновків по кримінальній справі.
З іншого боку, митні органи не входять у число органів, що здійснюють оперативно-розшукові дії і не мають у своєму складі відповідних оперативних підрозділів, а проведення таких дій іншими міністерствами, відомствами, організаціями й обличчями не допускається (стаття 5 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" від 18.02.92 р.)
Таке положення, звичайно, обмежує можливості митних органів по боротьбі з контрабандою й утрудняє їхню роботу. Це обумовлено тим, що навіть ідеально налагоджена взаємодія митних органів з оперативними службами інших відомств у силу неминучої відомчої роз'єднаності не дозволяє у визначених випадках терміново одержувати і моментально використовувати необхідну оперативну інформацію, постійно і детально координувати проведення слідчих дій і прямо підключати оперативних працівників до дізнавачу митниці, що розслідує справу про контрабанду.
У Російській Федерації законодавець пішов іншим шляхом. Відповідно до Федерального закону, митні органи Російської Федерації одержали право на оперативно-розшукову діяльність.
Представляється можливим, що у випадку надання в законодавчому порядку митним органам України права на оперативно-розшукову діяльність, оперативними підрозділами, що здійснюють дані заходи можуть стати Відділення (служби) по боротьбі з контрабандою і порушеннями митних правил. В даний час у структуру Відділень (служб) по боротьбі з контрабандою і порушеннями митних правил входять підрозділу митної стражі на правах відділів (секторів) (пункт 3.6 Наказу ДМС України № 400 від 08.07.98 р.)
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 698 затвердившим Положення про митну варту від 29.06.96, основною задачею митної стражі є виявлення, попередження і припинення контрабанди і порушення митних правил поза пунктами розташування пропуску через державний чи кордон поза місцем і часом здійснення митного чи оформлення виробництва підготовчих дій до таких протиправних діянь у прикордонних районах у взаємодії з Держкомкордон, МВС, СБУ. Митна варта, відповідно до покладеного на неї задачею, виконує наступні функції: організує і здійснює спеціальні заходи щодо запобіганню незаконного переміщення через митний кордон товарів і інших предметів і транспортних засобів. У випадку здійснення заходів щодо запобігання незаконного переміщення товарів і інших предметів крім митного контролю погоджує свої дії з відповідними підрозділами Держкомкордон, МВС, СБУ, Головним керуванням державної податкової поліції; відповідно до вимог законодавства здійснюють адміністративна затримка облич, що обґрунтовано підозрюються в чи контрабанді порушенні митних правил, проводить відповідне документування їхньої протиправної діяльності.
6 ВИРОБНИЦТВО НЕВІДКЛАДНИХ СЛІДЧИХ ДІЙ
Процесуальні дії органа дізнання, незалежно від їхньої задачі, у сукупності спрямовані на всебічне, об'єктивне, повне розслідування кримінальної справи. У юридичній літературі прийнято іменувати слідчими діями лише ті з процесуальних дій, що у відмінності від інших (винесення постанови про напрямок справи, обрання запобіжного заходу й інші) спрямовані на виявлення, перевірку і закріплення доказів.
Поняття слідчих дій можна визначити як передбачена карно-процесуальним законом і забезпечена державним примусом сукупність операцій і прийомів, що здійснюються при розслідуванні злочинів для виявлення, фіксації і перевірки фактичних даних, що мають значення доказів по кримінальній справі.
Кожне зі слідчих дій "виступає як специфічна сукупність пізнавальних прийомів виявлення і відображення доказної інформації визначеного виду".
Невідкладні слідчі дії є одночасно і первісними, тому що орган дізнання зобов'язаний виконати їхній не пізніше 10 доби з дня порушення кримінальної справи. Невідкладність слідчих дій обумовлюється необхідністю діяти по гарячих слідах, тобто в умовах, коли обличчя, що зробило злочин може чи сховатися перейти на нелегальне становище, а докази можуть бути знищені чи переховані. Виробництво дізнання працівників митниці в справі про контрабанду фактично є розкриттям злочину по гарячих слідах.
Варто підкреслити, що розкриття злочину по гарячих слідах відбувається в умовах, що утрудняють діяльність дізнавача.
У число таких умов входять :
а) раптовість настання події, по якому необхідно проводити розслідування;
б) недолік часу, що вимагається для прийняття рішень процесуального і тактичного характеру і їхньої реалізації;
в) необхідність швидкості процесу розслідування на цьому етапі, обумовлена швидкою зміною обстановки і слідчих ситуацій;
г) недостатній обсяг інформації про подію злочину й обличчя, що зробило злочин, необхідної для прийняття процесуальних і тактичних рішень у справі;
д) необхідність термінового використання всієї знову надходить інформації для рішення задач розслідування.
Зазначені обставини обов'язково необхідно враховувати, у зв'язку з чим на перше місце виступає питання організації розслідування.
Для забезпечення успіху розслідування велике значення мають загальні положення слідчої тактики, зв'язані з методикою побудови версій і науковим плануванням. Планування є організуючим початком у діяльності органів дізнання по розслідуванню злочинів. План і слідчі версії визначають напрямок розслідування, роблять його цілеспрямованим і забезпечують швидке і повне розкриття злочинів.
Ретельно проаналізувавши наявні матеріали і всю наявну інформацію, дізнавач висуває загальні і приватні слідчі версії як основу плану розслідування.
Слідча версія – "це обґрунтоване припущення щодо окремого чи факту групи фактів, що мають чи можуть мати значення для справи, що вказує на наявність і пояснююче походження цих фактів, їхній зв'язок між собою і зміст, і службовці мети встановлення об'єктивної істини".
Про висування версій необхідно строго дотримувати наступні положення: - кожна повинна узгоджуватися з усіма виявленими фактами і відповідним чином пояснювати їх;
- висунуті версії повинні охоплювати практично всі можливі, за даних обставин, пояснення досліджуваних фактів.
Якщо висунута версія є результатом глибоко продуманого і логічно правильного аналізу наявних у справі даних, то вона дає вірний напрямок розслідуванню і буде сприяти швидкому і повному розкриттю злочинів.
План розслідування по кожній конкретній справі повинний бути індивідуальним і динамічної. Якщо в процесі розслідування надходять нові зведення, орган дізнання вносить зміни в складений план розслідування, виключає версії, що непідтвердилися, і намічає нові.
Слідча версія є організуючим початком у процесі збирання, дослідження, оцінки доказів. Вона допомагає дізнавачу правильно визначати напрямок розслідування, правильно вирішити: де, як шукати доказу, на що звернути увагу при їхньому дослідженні, що найбільше істотно для встановлення істини в справі.
Версії представляють ядро процесу доведення, логічний центр планування, допомагаючи вирішити, що саме, за допомогою яких дій, у якій послідовності треба установити. План без версій перетворився б у простий перелік слідчих дій, не зв'язаних єдиною метою.
Усі дії і заходи щодо розслідування кримінальних справ про контрабанду обумовлюються специфікою цього злочину, характером і обсягом вихідних даних, що склалася вихідною слідчою ситуацією.
Слідча ситуація – сукупність умов, у яких у даний момент здійснюється розслідування - тобто та обстановка, у якій протікає процес доведення.
Саме, вихідні дані, що маються в розпорядженні дізнавача, визначають послідовність проведення невідкладних слідчих дій.
Виходячи з висунутий версій дізнавач визначає основні лінії, по яких буде вестися розслідування, тактичні задачі розслідування. Одночасно за кожною версією намічаються питання, які необхідно з'ясувати, щоб перевірити версію і, у кінцевому рахунку, підтвердити її чи спростувати.
Після визначення кола питань (обставин), підметів з'ясуванню, намічаються слідчі дії (а також оперативні заходи), що вимагається для їхнього з'ясування. При цьому необхідно обрати правильну послідовність виробництва слідчих дій, яка б забезпечувала якнайшвидше встановлення істини в справі. Це важливо не тільки в організаційному, але й у тактичному відношенні. Тільки своєчасне проведення необхідних слідчих дій і оперативних заходів дасть можливість успішно зробити розслідування. Яке з них і в якому обсязі необхідно провести визначається конкретними обставинами розслідуваної справи.
Інтереси швидкого і повного розкриття злочину зобов'язують дізнавача при плануванні розслідування правильно визначати послідовність і терміни виконання слідчих дій і оперативних заходів, щоб забезпечити рівнобіжну перевірку усіх висунутих версій і закінчення розслідування у встановлений термін.
При визначенні термінів виробництва слідчих дій і оперативних заходів варто також враховувати час необхідне для підготовки.
У якості первісних невідкладних слідчих дій по розглянутій категорії справ на первісному етапі розслідування (при виробництві дізнання) можуть проводитися :