Проект на побудову каналізаційної насосної станції (стр. 8 из 19)
мг/год;тривалість обробки води в аеротенку,год:
год.Тривалість окислення складатиме:
год.Тоді тривалість регенерації становить:
год.Об’єм аеротенку визначаємо по середньогодинному надходженню води за період аерації в години максимального притоку [2, п.6.142] в м3/год:
м3/год.Об’є аеротенку визначаємо за формулою:
м3.Об’єм регенератора:
м3.Загальний об’єм:
м3.Частка регенератора в загальному об’ємі аеротенку:
.Приймаємо 4-х коридорний аеротенк, трьох секційний, об’єм однієї секції:
м3;ширина коридору – 6,0 м;
глибина коридору – 4,4 м;
довжина коридору
м, приймаємо найближчу кратну 60,0 довжину, заокругливши до більшого, тобто 66 м.Перерахуємо об’єми, фіктичні:
м3; 
м3; 
м3.Фактична тривалість обробки води в аеротенку:
год;при розрахунковій 2,12 год.
Фактична тривалість регенерації мулу:
год;при розрахунковій 1,74 год.
Органічних забруднень в аеротенку складатиме:
год;при розрахунковій 3,86 год.
Отже, розміри аеротенку і регенератора підібрані вірно.
Навантаження на активний мул:
, мг/год; (6.14) 
мг/добу.По [ 2, табл.41] знаходимо муловий індекс по вирахованому навантаженню на активний мул:
і=80,58 см3/г.
Перевіряємо мінімальний ступінь рецеркуляції:
,прийнята величина Rі=0,6, що не менше розрахункового Rі=0,137 то перерахунок робити не потрібно.
Середні витрати повітря на аерацію мулової суміші в аеротенку, м3/м3:
(6.15)де g0 – питома витрата кисню повітря на 1 мг БСК для повної біологічної очистки g0=1,1 мг/1мг [2, п.6.15];
К1 – коефіцієнт, що враховує тип аератора, приймається для мілкопузирчатої аерації в залежності від співвідношення площі зони, що аерується до площі аеротенку, К1=1,47 [2, табл.42] для мілкопузирчастої аерації;
К2 – коефіцієнт, який залежить від глибини занурення аератора при hа=4,4 м [2, табл.43] К2=2,71;
К3 – коефіцієнт, якості води, який застосовується для побутових стічних вод, К3=0,85 [2, п.6.157];
Кt – коефіцієнт, який враховує температуру стічних вод та визначається за формулою:
;Tw – середньомісячна температура в літку (22º С – по завданню);
С0 – концентрація кисню повітря в аеротенку С0=2 мг/л;
Са – розчинність кисню повітря у воді аеротенку:
мг/л;Сt – розчинність кисню повітря при атмосферному тиску tº С=22, середньомісячна в літку [5, табл.3.5.], Сt=8,67 мг/л.
м3/м2.год.Розрахункова інтенсивність аерації становить:
м3/м2.год.Отримана інтенсивність аерації менша за максимально допустиму.
Іа.max=10 м3/м2.год [2, табл.42] перерахунок робити не потрібно.
Необхідна витрата повітря:
м3/год. 6.3.6 ВТОРИННІ ВІДСТІЙНИКИ
Для видалення активного мулу з мулової суміші після аеротенків приймаємо вторинні відстійники, які розраховуємо по гідравлічному навантаженню:
де Кss=0,4 для радіальних відстійників;
Нset – глибина проточної частини відстійника, приймаємо 3,1м;
Jі – муловий індекс 81,9 см3/г;
at – залишкова концентрація активного мулу в очищеній воді на виході, 15 мг/л;
аі – концентрація мулу в аеротенку 1,5 г/л;
.Необхідна площа поверхні вторинних відстійників:
,К3 – коефіцієнт запасу на випадок, мінімальна кількості відстійників 121,3 [2, п.6.58].
; 
шт.Приймаємо 4 шт., d=30,0 м.
6.3.7 СПОРУДИ ДЛЯ ЗНЕЗАРАЖЕННЯ СТІЧНИХ ВОД
Стічні води перед випуском їх у водойму знезаражуються рідким хлором.
При розрахунковій дозі активного хлору після повної біологічної очистки 3 г/м3 [2, п.6.223], необхідна продуктивність хлораторної складатиме, кг/год:
, (6.16)де 1,5 – коефіцієнт запасу;
кг/год.Добові витрати хлору:
кг/добу.Річні витрати хлору:
т/рік.Підбираємо хлоратор марки ЛОНИИ-100 пропускною здатністю 30 кг в годину, [3, табл.66.38].
Хлораторна забезпечується підводом хлору питної якості, з тискои не менше 0,4 Мпа та витратою води, яку розраховуємо по формулі:
м3/год;де gв – норма водоподачі в м3 на 1 кг хлору [2], gв=0,4 м3/год.
Хлорна вода подається у змішувач для змішування її з очищеною водою.
По [3. табл.16.2] підбираємо типовий лоток пропускною здатністю 32000-80000 м3/добу; l=13,97 м.
Для контакту стічних вод з хлором перед скидом на протязі 30 хв [2, п.6.228] приймаємо контактний резервуар, об’єм розраховуємо по формулі:
м3.Приймаємо 6 шт.
При швидкості руху очищених стічних вод в контактних резервуарах V=10 мм/с, та терміну контакту хлору з стічною водою 30 хв.
Приймаємо ширину В=0,6 м, глибину визначаємо:
м,N – кількість контактних резервуарів, шт.
Приймаємо Нр=2,7 м, тоді фактичний час перебування води в них:
год або 30,41 хв.Кількість осаду, що затримується в приямках контактних резервуарах:
м3/добу;при вологості осаду 98 %;
де 0,5 – питома кількість осаду в л/м3 [2, п.6.231].
6.3.8 МУЛОУЩІЛЬНЮВАЧІ
Визначимо приріст надлишкового активного мулу за формулою:
мг/л;0,8 – коефіцієнт, який враховує частку завислих речовин на приріст активного мулу;
0,3 – коефіцієнт приросту в залежності від БСК стічних вод;
150 – концентрація зважених речовин в стічній воді, яка поступає на обробку в аеротенк.
Витрата надлишкового активного мулу:
м3/год; 
г/л.Витрата мулової рідини яка виділяється від мулу, складатиме, м3/год:
(6.17)W1 – вологість надлишкового активного мулу, при С=4 г/л;
W2 – вологість ущільненого мулу 98%. [2, табл.58];
м3/год.Необхідна площа радіальних відстійників:
.Площа одного відстійника, d=18,0 м, становить:
м2.Тоді загальна кількість:
.