У машинній залі встановлюються насоси для перекачування стічних вод, насоси для видалення дренажної води, вантажно-підйомне обладнання та контрольно-вимірювальні прилади. Для забезпечення оптимального режиму роботи насосів у години мінімального і середнього надходження стічних вод необхідно встановити регулюючі ємності.
6.3 Розрахунок основних споруд очистки стічних вод
6.3.1 Технологічна схема очистки стічних вод
Проектом передбачається повна біологічна очистка стічних вод з доведенням концентрацій забруднень в очисних стоках по БПКП, та зв.рег., до 15 мг/л.
До складу очисних споруд для очистки стічних вод входять:
- решітки-дробарки;
- піскоуловлювачі;
- первинні відстійники;
- аеротенки;
- вторинні відстійники;
- контактні резервуари;
- допоміжні споруди та будівлі.
Для обробки осаду стічних вод передбачені мулозгущувачі, метантенки, мулові та піскові майданчики.
Для обеззараження очищеної води передбачено 30 хв., контакт її з хлором в контактних резервуарах. Див. малюнок 6.3.1.
6.3.2 Решітки дробарки
Для затримання та подрібнення великих забруднень, що містяться в стічних водах приміняють решітки – дробарки марки ГД.
Необхідна площа прозорів решітки [3. табл.11.2]
, м2 (6.3)де Q max. год – максимальна годинна витрата стічних вод.
Vр – швидкість руху стічних вод в прозорих решітки-дробарки при максимальній витраті 1,2 м/с [3, табл.11,2 примітка]
м2.Кількість решіток визначаємо за формулою:
шт марки ГД – 600 3 роб 1 рез.. (6.4)Фактична швидкість складатиме:
м/сек.Технічна характеристика решітки марки ГД-600
- максимально пропускна здатність - 200 м2/год
- ширина прозорів - 10 мм
- діаметр барабану - 635 мм
- частота обертання барабану - 31 хв-1
- потужність електродвигуна -
- маса – 1600 кг; 1,5 кВт
- сумарна площа щільових прозорів – 4550 см2
6.3.3 Аеровані піскоуловлювачі
До швидкості стічних вод в годину максимального притоку приймаємо аеровані піскоуловлювачі,
U = 0,08 – 0,12 м/сек. [2. Таб.28 стор.23]
Гідравлічна крупність піску, що затримується такими піскоуловлювачами Uо13,2
18,7 мм/сек. [2. табл.28].Визначимо площу поперечного перерізу піскоуловлювача з кількістю затриманого піску 0,03 л (людина за добу);
, м2 (6.5)де n – число відділень не менше 2х [3.табл.11, стор.95]
V - горизонтальна швидкість руху води в м/сек;
, м2.Ширина до висоти має таке співвідношення В/Н = 1,5;
м;Фактична швидкість складатиме:
м/сек, що знаходиться в заданих межах.Довжину знаходимо за формулою:
,м (6,6)де Kр – коефіцієнт використання об’єму з [2, табл.27];
Нр – робоча глибина аерованого піскоуловлювача
, м;Vф – фактична швидкість руху, м/сек;
Uo – гідравлічна крупність частинок Uо = 13,2 мм/сек,
м.Похил дна піскоуловлювача приймаємо 0,02-0,04 в бік піскового лотка.
Витрата повітря, яке подається в аеротенки піскоуловлювача.
м3/год [2. стор.24]де
- питома витрата повітря в піскоуловлювачах [2.п.6.28] – 3…5м3/м2год м3/год.Витрата води, яку подають технічні насоси для гідрозливу піску:
л/сек [2.п.6.30] (6.7)Vh – вихідна швидкість зливної води, 0,0065 м/сек;
Lss – довжина піскового лотку
Lss = 16,23 – 2,5 = 13,73 м;
2,5 - довжина піскового приямку;
вss – ширина піскового лотка, 0,5 м;
=л/сек.Кількість піску, що затримується в піскоуловлювачах:
м3/добу (6.8)де Nпр – приведена кількість жителів по зважаним речовинах, чол.;
0,02 – норма затримання піску в л (чол.добу);
вологість 60%; об’ємна вага – 1500 м/м3.
Для підсушування піску, який видаляється з піскоуловлювача за допомогою гідроелеваторів влаштовуються піскові майданчики, необхідна площа яких складатиме:
м2 (6.9)де, gрік – навантаження на піскові майданчики [2.п.6.33] – 3 м3/м2рік)
Приймаємо 2 карти піскових майданчиків розміром 15 х 25 м.
Фактична площа піскових майданчиків складатиме 750 м2.
6.3.4 Первинні відстійники
Для видалення із стічних вод грубодисперсних домішок приймаємо первинні радіальні відстійники розрахунок яких здійснюємо по кінетиці випадання зважених речовин з врахуванням необхідного ефекту освітлення стічних вод
% (6.10)де
- концентрація зважених речовин суміші, мг/л;150 – концентрація зв.речовин в освітленних стічних водах, кі надходять в аеротенк на біологічну очистку, мг/л.
Розрахункове значення гідравлічної крупності речовин, що затримуються в первинних відстійниках
, мм/сек (6.11)де Нset – глибина проточної частини відстійника Нset = 31 м [2.табл.31];
Кset – коефіцієнт використання об’єму проточної частини відстійника Кset = 0,45 [2,табл.31];
Tset – тривалість відстоювання в секундах, яка відповідає необхідному ефекту очистки і отримана в лабораторному ціліндрі висотою h1 = 0,5 м;
Tset = 540 сек; [3, стор.102, табл.12];
Кt – коефіцієнт, що враховує вплив температури води на її в’язкість при t min = 17ºС Кt = 1,084 [3, стор.103];
п2 – показник степеня, який залежить від агломерації зважених речовин в процесі відстоювання, n2 = 0,25 для коагулюючих зважених речовин [3, стор.102];
мм/с.Пропускна здатність одного відстійника для радіальних:
,м3/год;Dset– діаметр відстійника, м;
den – діаметр впускного пристрою, м;
Vtb – поправка на турбулентність потоку, приймаємо по [2.таб.3.2] в залежності потоку води у відстійнику, м/с.
Орієнтовно приймаємо Utb = 0 м/с.
Приймаємо відстійники d = 24,0 м
м3 /год.Приймаємо
шт,п – коефіцієнт запасу, 1,2…1,3.
Середня швидкість руху води на середині радіуса відстійника буде:
м/сек.При D = 30 м; R = 15 м,
nвід – кількість прийнятих відстійників так як 2,92 < 5,0 м/с тому Vtb= 0 прийнято вірно.
6.3.5 АЕРОТЕНКИ
Для біологічної очистки стічних вод від органічних забруднень приймаємо аеротенки з регенерацією активного мулу згідно [2, п.п.6.14].
Розрахункова тривалість окислення органічних забруднень в аеротенках, год:
(6.12)де Len, Lex – БПК стічних вод на вході і на виході з аеротенку;
Rі – степінь рециркуляції активного мулу, Rі=0,6 [2, п.6.145];
ар – доза активного мулу в регенераторі г/л:
;аі – доза активного мулу в аеротенку аі=1,5 г/л;
г/л;s – зольність активного мулу приймаємо s=0,3 [2. табл.40];
Тw – середньорічна температура стічних вод (18º С);
Ρ – питома швидкість окислення забруднень, мг/год:
(6.13) - максимальна швидкість окислення в мг/год.;С0 – концентрація розчиненого кисню в мг/л; С0=2,0 мг/л в аеротенку;
К0 – константа розчиненого кисню в мг/л; [2, табл.40], К0=0,625;
Кl – константа, що характеризує властивості органічних забруднень, [2, табл.40], Кl=3,3мг БСК/л;
- коефіцієнт інгібіювання продуктами розпаду активного мулу, 0,07 г/л, [2, табл.40];