Смекни!
smekni.com

Проект на побудову каналізаційної насосної станції (стр. 7 из 19)

У машинній залі встановлюються насоси для перекачування стічних вод, насоси для видалення дренажної води, вантажно-підйомне обладнання та контрольно-вимірювальні прилади. Для забезпечення оптимального режиму роботи насосів у години мінімального і середнього надходження стічних вод необхідно встановити регулюючі ємності.

6.3 Розрахунок основних споруд очистки стічних вод

6.3.1 Технологічна схема очистки стічних вод

Проектом передбачається повна біологічна очистка стічних вод з доведенням концентрацій забруднень в очисних стоках по БПКП, та зв.рег., до 15 мг/л.

До складу очисних споруд для очистки стічних вод входять:

- решітки-дробарки;

- піскоуловлювачі;

- первинні відстійники;

- аеротенки;

- вторинні відстійники;

- контактні резервуари;

- допоміжні споруди та будівлі.

Для обробки осаду стічних вод передбачені мулозгущувачі, метантенки, мулові та піскові майданчики.

Для обеззараження очищеної води передбачено 30 хв., контакт її з хлором в контактних резервуарах. Див. малюнок 6.3.1.

6.3.2 Решітки дробарки

Для затримання та подрібнення великих забруднень, що містяться в стічних водах приміняють решітки – дробарки марки ГД.

Необхідна площа прозорів решітки [3. табл.11.2]

, м2 (6.3)

де Q max. год – максимальна годинна витрата стічних вод.

Vр – швидкість руху стічних вод в прозорих решітки-дробарки при максимальній витраті 1,2 м/с [3, табл.11,2 примітка]

м2.

Кількість решіток визначаємо за формулою:

шт марки ГД – 600 3 роб 1 рез.. (6.4)

Фактична швидкість складатиме:

м/сек.

Технічна характеристика решітки марки ГД-600

- максимально пропускна здатність - 200 м2/год

- ширина прозорів - 10 мм

- діаметр барабану - 635 мм

- частота обертання барабану - 31 хв-1

- потужність електродвигуна -

- маса – 1600 кг; 1,5 кВт

- сумарна площа щільових прозорів – 4550 см2

6.3.3 Аеровані піскоуловлювачі

До швидкості стічних вод в годину максимального притоку приймаємо аеровані піскоуловлювачі,

U = 0,08 – 0,12 м/сек. [2. Таб.28 стор.23]

Гідравлічна крупність піску, що затримується такими піскоуловлювачами Uо13,2

18,7 мм/сек. [2. табл.28].

Визначимо площу поперечного перерізу піскоуловлювача з кількістю затриманого піску 0,03 л (людина за добу);

, м2 (6.5)

де n – число відділень не менше 2х [3.табл.11, стор.95]

V - горизонтальна швидкість руху води в м/сек;

, м2.

Ширина до висоти має таке співвідношення В/Н = 1,5;

м;

м.

Фактична швидкість складатиме:

м/сек, що знаходиться в заданих межах.

Довжину знаходимо за формулою:

,м (6,6)

де Kр – коефіцієнт використання об’єму з [2, табл.27];

Нр – робоча глибина аерованого піскоуловлювача

,
м;

Vф – фактична швидкість руху, м/сек;

Uo – гідравлічна крупність частинок Uо = 13,2 мм/сек,

м.

Похил дна піскоуловлювача приймаємо 0,02-0,04 в бік піскового лотка.

Витрата повітря, яке подається в аеротенки піскоуловлювача.

м3/год [2. стор.24]

де

- питома витрата повітря в піскоуловлювачах [2.п.6.28] – 3…5м32год

м3/год.

Витрата води, яку подають технічні насоси для гідрозливу піску:

л/сек [2.п.6.30] (6.7)

Vh – вихідна швидкість зливної води, 0,0065 м/сек;

Lss – довжина піскового лотку

Lss = 16,23 – 2,5 = 13,73 м;

2,5 - довжина піскового приямку;

вss – ширина піскового лотка, 0,5 м;

=л/сек.

Кількість піску, що затримується в піскоуловлювачах:

м3/добу (6.8)

де Nпр – приведена кількість жителів по зважаним речовинах, чол.;

0,02 – норма затримання піску в л (чол.добу);

вологість 60%; об’ємна вага – 1500 м/м3.

Для підсушування піску, який видаляється з піскоуловлювача за допомогою гідроелеваторів влаштовуються піскові майданчики, необхідна площа яких складатиме:

м2 (6.9)

де, gрік – навантаження на піскові майданчики [2.п.6.33] – 3 м32рік)

Приймаємо 2 карти піскових майданчиків розміром 15 х 25 м.

Фактична площа піскових майданчиків складатиме 750 м2.

6.3.4 Первинні відстійники

Для видалення із стічних вод грубодисперсних домішок приймаємо первинні радіальні відстійники розрахунок яких здійснюємо по кінетиці випадання зважених речовин з врахуванням необхідного ефекту освітлення стічних вод

% (6.10)

де

- концентрація зважених речовин суміші, мг/л;

150 – концентрація зв.речовин в освітленних стічних водах, кі надходять в аеротенк на біологічну очистку, мг/л.

Розрахункове значення гідравлічної крупності речовин, що затримуються в первинних відстійниках

, мм/сек (6.11)

де Нset – глибина проточної частини відстійника Нset = 31 м [2.табл.31];

Кset – коефіцієнт використання об’єму проточної частини відстійника Кset = 0,45 [2,табл.31];

Tset – тривалість відстоювання в секундах, яка відповідає необхідному ефекту очистки і отримана в лабораторному ціліндрі висотою h1 = 0,5 м;

Tset = 540 сек; [3, стор.102, табл.12];

Кt – коефіцієнт, що враховує вплив температури води на її в’язкість при t min = 17ºС Кt = 1,084 [3, стор.103];

п2 – показник степеня, який залежить від агломерації зважених речовин в процесі відстоювання, n2 = 0,25 для коагулюючих зважених речовин [3, стор.102];

мм/с.

Пропускна здатність одного відстійника для радіальних:

3/год;

Dset– діаметр відстійника, м;

den – діаметр впускного пристрою, м;

Vtb – поправка на турбулентність потоку, приймаємо по [2.таб.3.2] в залежності потоку води у відстійнику, м/с.

Орієнтовно приймаємо Utb = 0 м/с.

Приймаємо відстійники d = 24,0 м

м3 /год.

Приймаємо

шт,

п – коефіцієнт запасу, 1,2…1,3.

Середня швидкість руху води на середині радіуса відстійника буде:

м/сек.

При D = 30 м; R = 15 м,

nвід – кількість прийнятих відстійників так як 2,92 < 5,0 м/с тому Vtb= 0 прийнято вірно.

6.3.5 АЕРОТЕНКИ

Для біологічної очистки стічних вод від органічних забруднень приймаємо аеротенки з регенерацією активного мулу згідно [2, п.п.6.14].

Розрахункова тривалість окислення органічних забруднень в аеротенках, год:

(6.12)

де Len, Lex – БПК стічних вод на вході і на виході з аеротенку;

Rі – степінь рециркуляції активного мулу, Rі=0,6 [2, п.6.145];

ар – доза активного мулу в регенераторі г/л:

;

аі – доза активного мулу в аеротенку аі=1,5 г/л;

г/л;

s – зольність активного мулу приймаємо s=0,3 [2. табл.40];

Тw – середньорічна температура стічних вод (18º С);

Ρ – питома швидкість окислення забруднень, мг/год:

(6.13)

- максимальна швидкість окислення в мг/год.;

С0 – концентрація розчиненого кисню в мг/л; С0=2,0 мг/л в аеротенку;

К0 – константа розчиненого кисню в мг/л; [2, табл.40], К0=0,625;

Кl – константа, що характеризує властивості органічних забруднень, [2, табл.40], Кl=3,3мг БСК/л;

- коефіцієнт інгібіювання продуктами розпаду активного мулу, 0,07 г/л, [2, табл.40];