Якщо рухливість бетонної суміші буде меншою за необхідну, то заміс коригують, додаючи по 5…10% води і цементу. Коли рухливість більша заданої, то добавляють по 5…10% піску та щебеню (гравію). Після чого суміш знову перемішують на протязі 5 хв., і заново визначають її рухливість. Склад бетону коригують до отримання заданої рухливості.
Завдання 3: визначити рухливість бетонної суміші складу, обчисленого в завданні 1.
Завдання виконують за наведеною вище методикою. Витрату компонентів розраховують на заміс 7 л. Результати заносять до журналу за наступною формою:
№ спроби | Витрата компонентів | Ц/В | ОК, см | |||
цемент | вода | пісок | щебінь | добавка | ||
1 | ||||||
2 | ||||||
3 |
Завдання 4: визначити і порівняти рухливість бетонної суміші з цементно-водним відношенням 1,5; 2,0; 2,5. Витрату води і долю піску прийняти постійними.
Результати заносять до журналу за наступною формою:
№ спроби | Витрата компонентів | Ц/В | ОК, см | |||
цемент | вода | пісок | щебінь | добавка | ||
1 | ||||||
2 | ||||||
3 |
Завдання 5: визначити і порівняти рухливість бетонної суміші складу, аналогічного завданню 3 з добавкою ЛСТ (0,2% від маси цементу) та С-3 (0,7%).
Результати заносять до журналу за наступною формою:
№ спроби | Витрата компонентів | Ц/В | ОК, см | |||
цемент | вода | пісок | щебінь | добавка | ||
1 | ||||||
2 | ||||||
3 |
Д о с л і д 2 . Визначення жорсткості бетонної суміші
Засоби випробування: прилад для визначення жорсткості, лабораторний вібромайданчик, конус, металева лінійка, кельма, штиковка, завантажувальна воронка, гладкий металевий лист розміром не менше 700х700 мм.
Жорсткість бетонної суміші характеризується часом вібрування в секундах, необхідним для вирівнювання та ущільнення попереднього сформованого конуса бетонної суміші в приладі для визначення рухливості. Визначення жорсткості бетонної суміші можна виконати також спрощеним методом за Б.Г.Скрамтаєвим.
Завдання 6: визначити жорсткість бетонної суміші складу, обчисленого в завданні 2, а також з добавкою СДО (0,02%).
Дослід виконують за наведеною вище методикою. Результати визначення заносять до журналу за наступною формою:
№ спроби | Витрата компонентів | Ц/В | Ж, сек. | |||
цемент | вода | пісок | щебінь | добавка | ||
1 | ||||||
2 | ||||||
3 |
Д о с л і д 3 . Визначення густини бетонної суміші Засоби випробування: мірний циліндр, терези.
Густину бетонної суміші визначають в циліндричному мірному посуді об’ємом 5 або 15 л (в залежності від максимальної крупності заповнювача відповідно 40 та 70 мм).
При ущільненні ручним способом, штикуванням, мірний посуд заповнюють бетонною сумішшю приблизно рівними порціями в три шари. Кожний шар штикують рівномірно по всій площі стальним стержнем, причому кількість штикування на один шар для посуду 5 та 15 л відповідно дорівнює 16 та 35. Нижній шар бетонної суміші штикують на всю товщину шару, при штикуванні наступних шарів стержень повинен проникнути у лежачий нижче шар на глибину не більше 2…3 см. При ущільненні механічним способом – вібруванням – посуд заповнюють бетонною сумішшю, встановлюють та закріплюють на лабораторному вібромайданчику, після чого вібрують до моменту появи на поверхні бетонної суміші цементного молока. Протягом вібрування в циліндр невеликими порціями додають бетонну суміш. По закінченні ущільнення вібромайданчик вимикають, надлишок бетонної суміші зрізають стальною лінійкою і поверхню вирівнюють врівень з краями мірного посуду.
Посуд з бетонною сумішшю зважують з точністю до 1 г і густину ρб.см. (кг/м3)обчислюють за формулою:
де m – маса мірного посуду з бетонною сумішшю, г; m1 – маса
мірного посуду без суміші, г; V – об’єм мірного посуду, дм3.
Густину бетонної суміші визначають двічі для кожної проби бетонної суміші і обчислюють з округленням до 10 кг/м3 як середнє арифметичне значення результатів двох визначень густини суміші з однієї проби, які відрізняються між собою не більше, ніж на 5% меншого значення. При більшому розходженні результатів визначення повторюють на новій пробі бетонної суміші.
Завдання 7: визначити середню густину рухливої та жорсткої бетонних сумішей , а також бетонні суміші з добавкою СДО.
Завдання виконують паралельно із виконанням завдань 3 і 6.
Результати заносять до журналу за наступною формою:
№ спроби | Витрата компонентів | Ц/В | кг/м3 | |||
цемент | вода | пісок | щебінь | добавка | ||
1 | ||||||
2 | ||||||
3 |
Д о с л і д 4 . Виготовлення зразків-кубів
Засоби випробування: форми-куби, лабораторний вібромайданчик.
З відкоригованого замісу бетонної суміші виготовляють серію зразків, яка складається з трьох кубів. Розміри зразків залежать від найбільшої крупності заповнювача (таблиця 5.12.).
5.12. Залежність розміру бетонних кубів від крупності щебеню
Днайб., мм | 20 | 40 | 70 |
Найменший розмір ребра зразка, мм | 100 | 150 | 200 |
Д о с л і д 5 . Визначення межі міцності бетону на стиск Засоби випробування: гідравлічний прес, щупи, перевірочні лінійки, прилад для визначення неплощинності опорних поверхонь зразків.
Зразки, які зберігались у стандартних умовах визначений час, підлягають випробуванню. Випробуванню не підлягають зразки, які мають на гранях раковини та каверни.
Зразки повинні вийматись з камери нормального твердіння не раніше, ніж за 1 год до моменту їх випробування. Перед випробуванням зразки-куби оглядають, вимірюють та зважують. До виконання обміру визначають робоче положення зразка, вибираючи опорні грані так, щоб стискаюча сила при випробуванні була напрямлена паралельно шарам укладки суміші в форму. Напливи бетону на ребрах опорних граней зчищають напилком.
Для кожного зразка визначають:
1. Робочу площу перерізу зразка (F) см2 як середнє арифметичне площ обох опорних граней зразка з округленням до 0,1 см2 .
2. Висоту зразка в см, як середнє арифметичне з двох вимірювань по протилежних гранях у робочому положенні зразка з округленням до 1 мм.
3. Об’єм зразка в см3, обчислений як добуток робочої площі перерізу на висоту зразка з округленням до 1 см3.
4. Масу зразка в грамах з точністю до 10 г.
5. Середню густину зразка з округленням до 0,01 г/см3.