Вертикальні в’язі між колонами (рис.5) забезпечують загальну стійкість та незмінність споруди. А також сприймають зусилля від поздовжнього гальмування кранів і тиску вітру на торець будівлі. Нижні в’язі між колонами розміщують посередині температурного блоку або близько до неї в площині підкранової та зовнішньої вітки колони. Верхні в’язі між колонами, які розташовані вище підкранових балок влаштовують двоярусними (рис.5). Нижній ярус (між низом ферми і підкрановою балкою) виконують у вигляді хрестової або трикутної решітки. Роль в’язей верхнього ярусу виконують вертикальні в’язі між фермами. Верхні в’язі між колонами встановлюють посередині блоку та в його торцях.
3. Розрахунок рами
3.1 Визначення навантажень на раму
3.1.1 Постійне навантаження
В курсовому проекті постійне розрахункове навантаження на ригель рами
Розрахункове погонне постійне навантаження на ригель рами
де В=6м – поздовжній крок колон.
Опорний тиск ригеля від постійного навантаження відносно центру перерізу нижньої частини колони викликає момент Мq .
Опорний тиск ригеля від постійного навантаження
Ексцентриситет опорного тиску
Момент
Постійне навантаження від власної ваги верхньої та нижньої частини ступінчатої колони:
а) від нижньої частини колони
б) від верхньої частини колони
Навантаження на раму від власної ваги підкранових конструкцій
де
3.1.2 Снігове навантаження
Снігове навантаження приймають залежно від кліматичного району будівництва за нормами проектування СНиП 2.01.07-85 „Нагрузки и воздействия”. В курсовому проекті нормативне снігове навантаження
де С=1 – коефіцієнт, що враховує нерівномірність снігового навантаження по довжині ригеля за складної конфігурації покрівлі;
3.1.3 кранове навантаження
Вертикальне та горизонтальне кранове навантаження на раму визначають від двох найбільш несприятливих за впливом кранів. Кранове навантаження передається на раму підкрановими та гальмівними балками у вигляді вертикальних опорних тисків Vmax і Vmin та горизонтальної сили гальмування Т.
де ψС – коефіцієнт сполучень за сумісної роботи двох кранів легкого та середнього режимів роботи;
Fmax – нормативний максимальний тиск колеса крана, для кранів Q = 80 т Fmax = 0,5×(350+370)= 360 кН;
Σy – сума ординат ліній впливу для опорного тиску на колону (МВ 051-53, рис.7 та табл.4);
G3=21кН – навантаження від власної ваги підкранових конструкцій (див. п. 3.1.1);
Fmin – нормативний мінімальний тиск колеса крана.
де Q=80 т – вантажопідйомність крана;
G =110 т – повна вага крана з візком;
n0 = 4 – кількість коліс з одного боку крана.
Горизонтальний розрахунковий тиск гальмівних балок на колону
де
Підкранові балки встановлюють відносно осі нижньої частини колони з ексцентриситетом, тому в рамі від їх опорного тиску виникають зосереджені моменти .
де
3.1.4 Вітрове навантаження
Для розрахунку рами необхідно визначити вітрове навантаження як з навітряної сторони, так і з завітреної сторони. Вітрове навантаження по висоті будівлі розподіляється нерівномірно і його інтенсивність залежить від кліматичного району будівництва, типу місцевості, кроку рам і висоти будівлі.
Інтенсивність розрахункового вітрового навантаження на одиницю довжини на будь-якій висоті х над поверхнею землі:
а) з навітряної сторони
б) із завітреної сторони
де
В курсовому проекті інтенсивність розрахункового вітрового навантаження визначають на чотирьох рівнях:
q1 – на висоті 5м від поверхні землі;
q2 – на висоті 10 м від поверхні землі;
q3 – на висоті низу ферми;
q4 – на висоті верху ферми на опорі;
Відповідно:
k1=0,75;
k2=1,0;
k3=1,25+0,015(х-20)=1,25+0,015(21-20)=1,265;
k4=1,25+0,015(х-20)=1,25+0,015(23,2-20)=1,298;
q1=1,4Ч0,7Ч0,8Ч0,75Ч6=3,53кН/м;
q2=1,4Ч0,7Ч0,8Ч1,00Ч6=4,7 кН/м;
q3=1,4Ч0,7Ч0,8Ч1,265Ч6=5,95 кН/м;
q4=1,4Ч0,7Ч0,8Ч1,298Ч6=6,11 кН/м.
Інтенсивність вітрового навантаження із завітряної сторони отримують множенням інтенсивності вітрового навантаження з навітряної сторони на коефіцієнт
На підставі виконаних розрахунків складаємо схему вітрового тиску на виробничу будівлю.
Для спрощення розрахунку, фактичне вітрове навантаження на колону від рівня землі до низу ферми замінюємо рівномірно-розподіленим еквівалентним навантаженням, а від низу ферми до її верха – зосередженою силою.
Інтенсивність еквівалентного рівномірно-розподіленого вітрового навантаження визначається із умови рівності моментів в защемлені колони від фактичної епюри вітрового тиску і еквівалентного рівномірно-розподіленого навантаження М=Мw.
Момент від фактичного навантаження
Із умови рівності моментів
Зосереджена сила
Вихідні дані для статичного розрахунку рами
Таблиця 1
№ | Шифр варіанта | Одиниці Вимірю-вання | Позначення | Вели-чина | |
в розрахунках | в програмі | ||||
1 | Висота підкранової балки з рейкою | м | hВ | H | 1.2 |
2 | Довжина нижньої частини колони | м | H1 | LH | 16.8 |
3 | Довжина верхньої частини колони | м | H2 | LB | 5.2 |
4 | Вага нижньої частини колони | кН | GH | GH | 42 |
5 | Вага верхньої частини колони | кН | GB | GD | 11.44 |
6 | Вага підкранової балки з рейкою | кН | G3 | G | 21 |
7 | Постійне навантаження на ригелі | кН/м | qp | QP | 24 |
8 | Снігове навантаження на ригелі | кН/м | qs | QS | 15.96 |
9 | Максимальний тиск кранів | кН | Vmax | D1 | 985.70 |
10 | Мінімальний тиск кранів | кН | Vmsn | D2 | 329.17 |
11 | Горизонтальний тиск кранів | кН | T | T | 3.953 |
12 | Вітрове навантаження на колону з навітряної сторони | кН/м | qw | QB | 4.8 |
13 | Вітрове навантаження з завітряної сторони | кН/м | q”w | QZ | 3.6 |
14 | Зосереджене вітрове навантаження | кН | W | W | 23.22 |
15 | Проліт рами | м | L | L | 24 |
16 | Момент від постійного навантаження | кН м | Mq | MP | |
17 | Момент від снігового навантаження | кН м | Ms | MS | 57.46 |
18 | Момент від максимального тиску кранів | кН м | Mmax | M1 | 542.135 |
19 | Момент від мінімального тиску кранів | кН м | Mmin | M2 | 164.59 |
20 | Співвідношення моментів інерції перерізів верхньої та нижньої частини колони | - | I2/I1 | R1 | 0.105 |
21 | Співвідношення моментів інерції перерізів ригеля та нижньої частини колони | - | I0/I1 | R2 | 3.0 |
22 | Коефіцієнт просторової жорсткості | - | a | D | 0.56 |
Результати статичного розрахунку рами на ЕОМ