Виробництво багатошарових керамічних та залізобетонних конструкцій
План
1. Виробництво конструкцій з цегли та керамічного каміння
2. Виробництво багатошарових залізобетонних конструкцій
Список використаної літератури
Цеглу та керамічне каміння, як дрібноштучні будівельні матеріали, ефективно використовувати у малоповерховому будівництві. Але не зважаючи на значні об'єми їх застосування у цій галузі, як дрібно штучні, вони не відповідають вимогам сучасного індустріального багатоповерхового будівництва. Завдяки виготовленню із застосуванням цегли і керамічного каміння одношарових панелей для внутрішніх стін, керамічних блоків і багатошарових стінових панелей для зовнішніх стін можна значно підвищити ефективність та індустріальність використання цих матеріалів, зменшити їх витрати і масу стін, підвищити тепловий опір останніх. Від термічного опору, який залежить від товщини стіни і її коефіцієнта теплопровідності, в значній мірі залежать витрати палива на опалення будівель. Коефіцієнт теплопровідності суцільної цегли дорівнює 0,6…0,8 Вт/м°К і, в відповідності з сучасними вимогами до показника термічного опору, товщина зовнішніх стін з нього повинна складати 103 см і більше. Коефіцієнт теплопровідності каміння керамічного порожнистого дорівнює 0,3…0,4 Вт/м°К, а товщина стін зменшується до 64 см. Для подальшого зменшення товщини зовнішніх стін з керамічної цегли і каміння необхідно застосовувати в конструкціях разом з ними ефективні теплоізоляційні матеріали з коефіцієнтом теплопровідності не більше ніж 0,18 Вт/м°К і середньою густиною не більш як 600 кг/ спучений- коефіцієнт теплопровідності 0,046…0,070 Вт/м°К; пінополістірол – 0,03…0,05 Вт/м°К; вату мінеральну – 0,040…0,046 Вт/м°К; теплоізоляційні бетони ніздрюватої структури з коефіцієнтом теплопровідності не більше ніж 0,15…0,18 Вт/м°К).
Виробляється декілька видів віброцегляних панелей. Так панелі внутрішніх стін мають товщину 14,5 см (півцегли і два шари розчину товщиною по 1 см). Панель зовнішньої стіни, яка може використовуватись при будівництві 5-ти поверхового будинку має товщину 26 см. У ній, крім цегли, передбачений шар жорсткого утеплювача товщиною 8…10 см (піностікло і інші). Для зовнішніх стін може застосовуватися тришарова панель з утеплювачем з мінеральних пакетів (дві стінки товщиною у чверть цегли кожна і шар утеплювача між ними). Панелі зовнішніх стін армують сталевими каркасами з дроту діаметром до 6 мм, розміщеними за зразком віконного прорізу панелі. Панелі внутрішніх стін армують спеціальними металевими каркасами.
Найбільш ефективно організовувати виробництво цегляних панелей при діючих цегляних підприємствах в зв’язку з тим, що для цього не потрібно значних капіталовкладень і виробничих площ. Панелі можна виготовляти по агрегатному або стендовому способу.
При виробництві віброцегляних панелей стендовим способом застосовують металеві стенди у середині яких розміщені труби для прогріву конструкцій знизу. Теплова обробка також здійснюється спорудженням на місці формування панелей спеціальних ковпаків. Виготовлення цементно-піщаного розчину здійснюється в установках безперервної дії. Пісок з складу транспортером подають в бункери, звідки – на вібраційний грохот, а потім елеватором у витратний бункер. Цемент через металеву решітку, яка обладнана вібратором, транспортують у прийомну ємкість, звідки шнеком або пневмотранспортом у силосний бункер.
До формувального поста цементно-піщаний розчин подають транспортером або у спеціальній ємкості, яка обладнана вібратором. Цеглу, утеплювач і металеву арматуру подають до стендів у штабелях. Від атмосферних опадів стенди захищені пересувним укриттям. Перед формуванням внутрішня поверхня стенду ретельно очищується і змазується. Потім встановлюють арматурний каркас, укладають шар розчину і розкладають по ньому цеглу з товщиною шву між цеглою 1…1,2 см. Зменшення вказаної товщини швів може погіршити якість конструкцій – у тонкі шви розчин проникає незадовільно. Після вкладання цегли зверху вкладають шар розчину товщиною 1 см і ущільнюють його поверхневими вібраторами. Відформовані цегляні конструкції накривають ковпаком з регістрами у середині. У ці регістри, а також регістри стенду подають пару. Теплова обробка повинна забезпечити досягання міцності не менш ніж 60% від проектної. Час теплової оброки при температурі пари 80°С може складати 12…24 годин. Після теплової обробки з конструкції знімають ковпак, розпалублюють її за допомогою крану, встановлюють у вертикальне положення у касети на складі готової продукції.
Панелі можуть виготовляти і агрегатним способом на постах. Ущільнення розчину у цьому випадку здійснюється на віброплощадках, теплова обробка у ямних камерах при температурі 75…80°С, а також по прискореному режиму тепловологісної обробки конструкцій при температурі 95…100°С. Це дає змогу скоротити тривалість теплової обробки до 4…6 годин.
Панелі можуть також виготовляти у спеціальних пересувних кондукторах. При цьому відпадає необхідність у вібруванні виробів і застосуванні при їх виготовленні металевих форм. Технологічна лінія у цьому випадку має пости: укладання цегли; розшивання швів; штукатурення внутрішньої поверхні панелі; тепловологісної обробки.
Зовнішні поверхні панелей зовнішніх стін можуть опоряджувати спеціальними розчинами, керамічною плиткою або лицьовою цеглою. Одношарові панелі найбільш ефективно виготовляти на порожнистому керамічному камінні різної форми з використанням легкого розчина на керамзитовому або спученому перлітовому піску.
Панелі з керамічного каміння або цегли можуть виготовляти на підприємствах з продуктивністю від 20 до 180 тис. м Rї площі в рік.
На підприємствах виробничої бази будівництва можуть також виготовляти крупні цегляні блоки. При цьому застосовують усі види цегли, а також керамічне каміння різної форми і розмірів. Можливо виготовляти блоки без облицювання з розшиванням швів, облицьованих керамічною плиткою або опоряджених розчинами. Блоки з суцільної цегли ефективно застосовувати при спорудженні стін підвалів і в інших випадках, коли у повній мірі використовується їх міцність. У всіх інших випадках доцільно застосовувати блоки полегшеної конструкції, які складаються з двох шарів цегли в півцегли і внутрішнього легкобетонного заповнювача.
Для виготовлення цегляних блоків використовують різні типи кондукторів-шаблонів і спеціалізовані механізовані установки ДП-18 і ДП-18а (рис.6.1). Виготовлення цегляних блоків здійснюється у такій послідовності: рухома рама з піддоном встановлюється у крайнє верхнє положення і на піддон укладається перший шар цегли і розчину з дотриманням необхідної установки і; рама опускається на 75 мм (висота цегла з шаром розчину), а по розчину укладається шар цегли. Процес повторюється до тих пір, поки рама з готовим блоків не займе крайнє нижнє положення. Потім блок вмісті з піддоном за допомогою пневматичного пристрою подається у камеру тепловологісної обробки, де витримується на протязі 8…10 годин до набуття ним 70% нормативної міцності. З метою скорочення часу виробничого циклу можна використовувати розчини на високоміцних та швидкотвердіючих цементах, застосовувати метод вібрування. Останній дає можливість підвищити міцність блоків у 1,2…1,5 разів при одночасному скороченню тривалості витримки блоків у камерах теплової обробки і витрат використовувати період виготовлення блоки, перед відправкою на будівництво, можливо витримувати на протязі 7 діб на складі без проведення теплової обробки.
Щільність залізобетонних конструкцій з важких бетонів складає 2400…2500 кг/м3 коефіцієнт теплопровідності 1,0…1,5 Вт/м°К. При виробництві зовнішніх стін будівель і споруд з важким бетонів, які відповідають сучасним вимогам по показнику термічного опору, їх товщина повинна складати більше 1 м. Щільність керамзитобетонів складає 900…1500 кг/м3 теплопровідності 0,22…0,45 Вт/м°К, товщина зовнішніх стін, які відповідають вимогам по коефіцієнту теплового опору 0,5…0,9 м.
Конструкціями, які мають товщину не більше 0,38 м, задовольняють сучасним вимогам як по міцності, так і по тепловому опору є багатошарові залізобетонні конструкцій з ефективними утеплювачами.
Розроблено і виготовляється декілька видів двошарових і тришарових конструкцій. Один з видів панелей, які застосовуються при спорудженні сількогосподарських будівель, виготовляють з двох тонкостінних залізобетонних плит з бетону класу В15, між якими розташовано утеплювач – полістирольний пінопласт. Для утворення жорсткості конструкції по периметру дві огороджуючі плити з’єднують залізобетонними ребрами. Товщина несучої залізобетонної плити, яка повернута в середину будівлі – 60 мм, а плити, повернутої назовні – 40 мм, утеплювача – 50 мм. Такі панелі мають довжину 5980 або 2980 мм і висоту 1785,885 або 585 мм. По верхніх і торцевих гранях панелі є паз трикутного перерізу. На відстані 1000 мм від торців панелі на верхній грані виступають дві монтажні петлі заввишки 60 мм. Панелі армують зварними сітками і зварними каркасами із сталі класу А-1. Розрахункові параметри мікроклімату при застосуванні панелей такі: температура повітря в середині приміщень повинна підтримуватись у межах +20пають відносна вологість не більше 85%; мінімально допустима температура на внутрішній поверхні панелі не нижче, ніж +5хункові параметри температуру зовнішнього середовища - 30вітря в скріплення панелей до каркасу будівель передбачені закладні деталі з кутикової сталі, які повинні мати антикорозійне цинкове покриття. Панелі до колон кріпляться за допомогою хомутів, які виготовляють із полос 6пературу зовнішньо з болтами і гайками. Гладкий кінець болта приварюють при монтажі на місці до горизонтальної площини закладної деталі панелі. Кріпити панелі до колон можна. Панелі до колів, приварених при монтажі до закладних деталей у панелях і колонах. Кутикові поздовшні та вертикальні переміщення, які температурними та іншими деформаціями панелей і будівлі. Кутовий варіант кріплення вимагає точного розташування закладних деталей та фіксуючих кутів. Стики між панелями виконують з застосуванням герметиків по периметру зовнішньої та внутрішньої кромок і теплоізоляції, розміщеної у трикутному пазі панелей. Герметизуючими є мастика УМС – 50 та поризована прокладка. Товщина горизонтальних швів між панелями – більше 15 мм, а вертикальних – 20 мм. Товщину горизонтальних швів фіксують армо – або азбестоцементними прокладками, які укладені на опірну поверхню.