За формулою 1.14 проводимо перевірку міцності прийнятого перерізу:
За формулою 1.15 перевіряємо жорсткість балки настилу:
Усі умови виконуються, таким чином для даної схеми приймаємо балки настилу з двотаврового профілю ý20.
1.2.2 Розрахунок балок настилу балочної клітки ускладненого типу
За формулами 1.5 та 1.7 визначаємо нормативні і розрахункові навантаження на балку настилу:
За формулами 1.10 та 1.11 визначаємо граничні значення згинального моменту та перерізуючої сили:
За формулою 1.12 визначаємо потрібний момент опору балки настилу:
З сортаменту фасонного прокату приймаємо двотаврову балку №14 з характеристиками:
За формулою 1.13 проводимо перевірку міцності прийнятого перерізу:
За формулою 1.14 проводимо перевірку міцності прийнятого перерізу:
За формулою 1.15 перевіряємо жорсткість балки настилу:
Усі умови виконуються, таким чином для даної схеми приймаємо балки настилу з двотаврового профілю ý14.
За формулою 1.9 розраховуємо нормативне навантаження від балок настилу:
За формулами 1.6 та 1.8 визначаємо нормативні і розрахункові навантаження на допоміжну балку:
За формулами 1.10 та 1.11 визначаємо граничні значення згинального моменту та перерізуючої сили:
За формулою 1.12 визначаємо потрібний момент опору балки настилу:
З сортаментуфасонного прокату приймаємо двотаврову балку №30 з характеристиками:
За формулою 1.13 проводимо перевірку міцності прийнятого перерізу:
За формулою 1.14 проводимо перевірку міцності прийнятого перерізу:
За формулою 1.15 перевіряємо жорсткість балки настилу:
Усі умови виконуються, таким чином для даної схеми приймаємо допоміжні балки з двотаврового профілю ý30.
1.3 Порівняння варіантів схем балочної клітки
Розрахунок металоємності балочних кліток нормального та ускладненого типу виконуємо за формулами 13,14 [1]:
де
Таким чином металоємність балочної клітки нормального типу складає:
Таким чином металоємність балочної клітки ускладненого типу складає:
Отримані дані з металоємності варіантів балочної клітки заносимо до таблиці.
Таблиця 1.1 – Порівняння варіантів схем балочної клітки
№вар. | Витрати сталі, | Кількість | |||
Всього | На | Відсотки, % | Типів балок | Монтажних елементів | |
1 | 3018 | 78,96 | 1 | 6 | |
2 | 2445 | 63,97 | 2 | 6 |
Таким чином варіант балочної клітини нормального типу є менш металоємним та трудомістким. Схема балочної клітки нормального типу буде використана у подальшому розрахунку головних балок перекриття та колон.
2. РОЗРАХУНОК ГОЛОВНОЇ БАЛКИ
Визначаємо нормативні і розрахункові навантаження на головну балку:
За формулами 1.10 та 1.11 визначаємо граничні значення згинального моменту та перерізуючої сили:
За формулою 1.12 визначаємо потрібний момент опору балки настилу:
З сортаменту фасонного прокату приймаємо двотаврову балку №50Б2 з характеристиками:
За формулою 1.13 проводимо перевірку міцності прийнятого перерізу:
За формулою 1.14 проводимо перевірку міцності прийнятого перерізу:
За формулою 1.15 перевіряємо жорсткість балки настилу, але значення припустимого прогину приймаємо
Перевіряємо загальну стійкість головної балки перекриття за формулою:
де
Таким чином загальна стійкість головної балки перекриття складає:
Усі умови виконуються, таким чином приймаємо перетин головної балки з двотаврового профілю ý50Б2.
2.1 Розрахунок опорного ребра балки
Для даної схеми приймаємо конструкцію опорного ребра, розміщеного на краю головної балки. Ширину опорного ребра
Товщину опорного ребра розраховуємо за формулою 71 [1]:
де