Теплова потужність, що витрачається на підігрів приточного повітря 
  
, 
 
, включена в тепловий баланс приміщення, до застосовуємо повітряне опалення, сполучене із загальобмінною вентиляцією, визначається по формулі:
  
 (14)
де 
  
 - теплоємність повітря, 
 
; 
 
 - щільність повітря, 
 
; 
 
 - витрата повітря, що йде на вентиляцію тваринницького приміщення, 
 
; 
 
 - температура внутрішнього й зовнішнього повітря відповідно, 
 
.
Витрата вентиляційного повітря 
  
 визначається з умови асиміляції волого виділень і видалення вуглекислого газу в главі 1.
Витрата теплоти, що йде на нагрівання вентиляційного повітря визначаємо по формулі (14):
   
Тепловтрати через зовнішні огородження
  
 визначаються за укрупненими показниками по вираженню (10):
  
Втрати тепла на нагрівання инфильтрующего повітря 
  
через огородження визначаємо по формулі:
  
 (15)
де 
  
 - загальна витрата повітря, 
 
, обумовлений по формулі:
  
 (16)
де 
  
 - сумарна площа поверхні зовнішніх огороджень, 
 
; 
 
 - витрата повітря через 
 
 вікна, 
 
, що розраховується при одинарному склі як:
  
де 
  
 - частка скла поверхні зовнішнього огородження; 
 
 - висота приміщення, 
 
.
Коефіцієнт інфільтрації 
  
 вибирається по “Вентиляція виробничих будинків агропромислового комплексу" по 
 
:
  
де 
  
 - швидкість вітру, прийнята як розрахункова зимова, 
 
.
Витрата повітря й втрати тепла на його нагрівання становлять по формулах (15) і (16):
   
і 
 
Теплова потужність, що витрачається на випар вологи, 
  
 визначається по рівнянню:,
  
де 
  
 - схована теплота паротворення водяних пар,
 
 .
Теплова потужність виділень вільної теплоти тваринами 
  
визначаємо по формулі (11):
  
Теплову потужність системи опалення 
  
, 
 
, розраховуємо по формулі (13):
  
.
При цьому відношення має вигляд:
   
.
 5. Підбор устаткування приточного центра
 1. Підбор калорифера
 При виборі схеми калориферної установки необхідно врахувати, що по техніко-економічних міркуваннях масова швидкість повітря приймається для пластинчастих калориферів 7...10.…10
  
Необхідна площа живого перетину калорифера
  
 для проходу повітря визначається:
  
де 
  
 - масова швидкість повітря, 
 
.
По технічних характеристиках підбираємо калорифер КПС-П №10.
 Швидкість теплоносія в трубках калорифера
  
 визначаємо:
  
де 
  
 - теплоємність і щільність теплоносія
 
 ; 
 
 - температура теплоносія в що подає й зворотному трубопроводі, 
 
; 
 
 - площа живого перетину трубок, 
 
. Для зменшення швидкість плину теплоносія для нормованих 0,2-0,5 
 
 з'єднуємо два калорифери КПС-П №10 паралельно по теплоносії. Необхідна поверхня нагрівання 
 
, визначається:
  
 (17)
де 
  
 - коефіцієнт теплопередачі,
 
 ; 
 
 - середня температура теплоносія 
 
. t
ср1=
 
 
 - середня температура повітря, 
 
, t
ср2=
 
Необхідну поверхню нагрівання 
  
, визначаємо по вираженню (17):
  
.
2. Підбор фільтра
 Фільтр підбирається по продуктивності, розрахованої для холодного періоду, що становить 
  
, а також по ступені очищення й пропонованим до нього вимогам (ступінь очищення, рід забруднювачів, що вловлюються, і т.д.). Для тваринницького приміщення застосовуємо фільтр зі ступенем очищення 55% (фільтр III класу очищення), основним забруднювачем якого є пил розміром 10-50 напівтемний.
Фільтри ФяГ складаються з рамки, що виготовляється з картону або оцинкованої сталі, усередині якої покладений фільтруючий матеріал у вигляді гофри, що опирається з боку виходу повітря на сітку гофрованої (хвилеподібної) форми.
 Фільтри типу ФяГ призначені для очищення зовнішнього й рециркулярного повітря в системах приточної вентиляції й кондиціювання для приміщень різного призначення: побутових адміністративних і промислових будинків.