Смекни!
smekni.com

Планувальна організація об’єктів комунального господарства міста (стр. 1 из 12)

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІНСТИТУТ МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

ФАКУЛЬТЕТ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ

КАФЕДРА ЕКОЛОГІЇ

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

з дисципліни «Міське комунальне господарство»

На тему: «Планувальна організація об’єктів комунального господарства міста»

Варіант №11

Виконала: студент 401 – ФЕБ групи

Нікончук К.С.

Керівник: доц. Бовсуновський Є.О.

Київ 2010


НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра екології

ЗАВДАННЯ

на виконання курсового проекту

Тема курсового проекту: «Планувальна організація об’єктів комунального господарства міста»

Термін виконання роботи: з до р.

Завдання видав _______________ (________________)

(підпис керівника (П.І.Б. керівника)

“____” ____________ 2010р.

Завдання прийняв до виконання_______________________________

(підпис студента)

Курсовий проект захищена з оцінкою __________________________

Голова комісії: _______________________________________________

Члени комісії: ________________________________________________


ЗМІСТ

Вступ

1. Мета і задачі курсового проекту

2. Визначення чисельності населення

3. Попередній баланс території

4. Функціональне зонування

5. Планувальна структура міста

6. Параметри вулично-дорожньої мережі

7.Озеленення міста

8. Зв'язок житлових районів з промисловими

9.Складання маршрутної схеми міста

10. Об’єкти зовнішнього транспорту та заклади обслуговування транспорту міста

11. Розробка інженерних мереж

12. Санітарне очищення міста

Висновки

Список використаної літератури

Додаток А

Додаток Б

Додаток В

Додаток Г


ВСТУП

Проектування схеми міста потребує роботи на топографічному плані, пов'язаної з оцінкою території, розміщенням функціональних зон міста, їх структурною побудовою, формуванням промислових зон та зони зовнішнього транспорту, утворенням вуличної мережі міста та системи громадських центрів. Вихідні дані наведені на рис 1.




1. МЕТА І ЗАВДАННЯ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

Мета: визначення на основі містобудівних норм структури і кількості закладів комунального господарства, їх розміщення в плані міста.

Задачі:

- визначення чисельності населення міста;

- визначення територіальних розмірів функціональних зон з урахуванням містобудівних норм на ділянці, яка відведена під будівництво міста;

- визначення і обґрунтування розміщення елементів міста і його загальної площі;

- на основі розрахункової чисельності міста і балансу території визначити планувальної структури міста;

- на основі розрахунків обґрунтувати та розмістити і плані міста заклади комунального характеру.

2. ВИЗНАЧЕННЯ ЧИСЕЛЬНОСТІ НАСЕЛЕННЯ

Все населення міста може бути поділено на дві частини: зайняте в суспільному виробництві і несамодіяльне (діти дошкільного і шкільного віку, непрацюючі пенсіонери, інваліди, учні денних відділень учбових закладів, особи що зайняті в домашнім господарстві).

Усі працюючи в свою чергу поділяються на дві групи - містоутворюючу і обслуговуючу.

До містоутворюючої групи населення належать люди, що працюють на підприємствах, установах і закладах, значення яких виходить за межі даного міста:

• на промислових і сільськогосподарських підприємствах.

• в науково-дослідних і проектних організаціях

• в будівельно-монтажних підприємствах;

• на підприємствах і установах зовнішнього транспорту,

• в адміністративних, громадських, господарських і лікувальних закладах позаміського значення;

• у вищих і середніх учбових закладах (педагогічний і учбово-допоміжний склад - 20...25% чисельності студентів денного відділення, 10% чисельності студентів технікумів).

До обслуговуючої групи населення належать особи, що працюють в дитячих дошкільних закладах, школах, закладах культури і мистецтва, охорони здоров'я, фізкультури та спорту, працівник торгівлі, громадського харчування, закладів управління та фінансування міста, підприємств зв'язку, побутового обслуговування, комунального господарства. Розвиток міста знаходиться в прямій залежності від темпів і масштабів розвитку підприємств і закладів містобудівної групи. Це дозволяє визначити перспективну чисельність населення за методом трудового балансу - по чисельності містоутворюючої групи та її питомій вазі в загальній чисельності населення

Розрахунок чисельності міста

Попередній баланс території міста:

N – загальна чисельність населення

А – загальна кількість працівників містоутворюючої групи

а – відсоток працівників містоутворюючої галузі

100% нас.= % містобуд. + % обслуг.+ % несамодіял. населення

а = 100 – (45 + 25) = 30 %

А = Акол.мет. + Ахім.пром. + Амаш.буд. + Аін.

А = 12 000 + 10 000 + 9 000 + 12 000 = 43 000 чол.

N = 43 000 * 100 / 30 = 143000 чол.

Для середнього міста розрахована округлена чисельність населення = 143000 чол.

3. ПОПЕРЕДНІЙ БАЛАНС ТЕРИТОРЇЇ МІСТА

Для попереднього балансу використовуються дані про території позасельбищної зони, розміри яких або відомі з завдання на проектування, або можуть бути визначені через питомі показники:

I. Норма території для закладів обслуговування 15 – 16 м2/чол. ( в тому числі загальноміський центр 5 – 6 м2/чол). Центри житлових районів 3 – 4 м2/чол.

Площа загальноміського центру, га:

S = 6 * 143 000 / 10 000 = 85,8 га

Норма території зелених насаджень загального користування (загальноміських та житлових районів) складає 16-18 м2/людину.

Загальну площу території вулиць і площ визначають залежно від їх відсотка від їх загальної сельбищної території – 16-18%.

Таким чином, площа сельбищної території буде складати:

Sc = Sм + Sобсл + Sз.н + Sв.п /0,82,

де Sc – загальна площа сельбищної території закладів обслуговування, га; Sм – площа території мікрорайонів, га; Sобсл – площа території закладів обслуговування, га; Sз.н – площа територій зелених насаджень загального користування, га; Sв.п – площа територій вулиць та площ, га.

Sc = 328,9 + 228,8 + 257,4 /0,82= 994 га

Sм = 328,9 га

Sобсл = 228,8 га

Sз.н = 257,4 га

Sв.п. = 994* 0,18 = 178,9 га

II. Площа промислових території сума площ підприємств містоутворюючої галузі.

6.1. Норма для закладів обслуговування 0,5 – 1 м2/чол.

6.2. Норма для станції очистки міського водопроводу 5 – 7 га / місто.

6.3. Норма території полігону побутових відходів 0,1 – 0,15 м2 / чол.

6.4. Норма 8 -12 га / місто

6.5. Норма 0,4 м2 / чол.

6.6. Норма 5 м2 / чол.

7. Норма 5 м2 / чол.

8. Території с/г призначення до 20 % освоєної території міста.

9. Резервні території для розвитку міста на перспективу до 30% освоєної території.

Таблиця 1

Норма території житлових кварталів на одну людину (м2/людину) залежно від середньої поверховості забудови

Середня поверховість 4 5 6 7 8 9 12 16
Норма території м2/людину 32 28 26 25 23 21 20 19,5

Таблиця 2

Попередній баланс території міста

Населення міста 143 тис. чол.

Середня поверховість забудови 8 поверхів

Статті балансу га % м2/людину
СЕЛЬБИЩНА ТЕРИТОРІЯ:
Мікрорайони і квартали 328,9 18,5 23
Заклади і підприємства обслуговування 228,8 12,9 16
Зелені насадження загального користування 257,4 14,5 18
Вулиці і площі 178,9 10,08 12,5
994 100 69,5
ІНШІ ТЕРИТОРІЇ:
Промислові території 529 29,81 36,9
Санітарно-захисні зони*)
Споруди зовнішнього транспорту*)
Території НДІ та вищих навчальних закладів
Складські території 35,6 2 2,5
Комунальні території:
заклади обслуговування комунальних господарств 14,3 0,8 1
очисні споруди водопроводу 7 0,4 0,5
полігони побутових відходів 1,4 0,08 0,1
очисні споруди каналізації 10 0,56 0,7
квітниково-парникове господарство 5,7 0,32 0,4
розсадники зелених насаджень 71,5 4 5
Кладовища 34,3 1,9 2,4
Лісопарки 71,5 4,0 5
Водні поверхні*)
Території с/г призначення*)
Резервні території*)
Лісозахисні смуги*)
Усього 1774,3 100

4. ФУНКЦІОНАЛЬНЕ ЗОНУВАННЯ

Схема функціонального зонування виконується після попередньої оцінки природних умов. У першу чергу вирішується розташування трьох найважливіших зон: сельбищної, промислової та пристроїв залізничного транспорту, оскільки при проектуванні міста найбільш яскраво висвітлюються протиріччя вимог саме до їх взаємного розміщення. Так, з одного боку, наближення залізничної станції і виробничої зони до сельбищної скорочує транспортні комунікації та інженерні мережі зменшує віддаленість місць праці від житла, забезпечує зв'язок залізничного вокзалу з містом. Але разом з тим, через погіршення довколишнього середовища (шум, вібрація, шкідливі викиди, розділення території залізничними коліями) бажано відділяти їх одна від одної. Крім того, залізничні колії, промислові площадки та під’їзні шляхи до них можуть стримувати подальший розвиток сельбищної території.