μроз = марш / lмаг
μроз – коефіцієнт розгалуженості маршрутної мережі;
марш – сумарна довжина маршрутів, км;
lмаг – довжина відкоригованої мережі магістральних вулиць, км.
Маршрутна мережа запроектована доцільно, якщо значення μроз = 1,4 – 4,0.
μроз = 100,72/50,85 = 1,98, отже маршрутна мережа запроектована доцільно.
10. ОБ`ЄКТИ ЗОВНІШНЬОГО ТРАНСПОРТУ ТА ЗАКЛАДИ ОБСЛУГОВУВАННЯ ТРАНСПОРТУ МІСТА
Рівень автомобілізації приймається 200 авто на 1000 людей. З 200 авто 3 – таксі, 2 – відомчих авто, 4 – прокатних, 25 – вантажних. Отже, нормативну кількість автомобілів (на кожну тисячу мешканців міста), що перебувають в особистому користуванні громадян, можна визначити за формулою:
Аі.н. = Азаг.н. – Ат – Ав – Апр – Аван;
Аі.н. – нормативна кількість автомобілів індивідуального користування, що припадає на 1000 мешканців міста;
Азаг.н. – рівень автомобілізації на 1000 мешканців міста;
Ат – кількість автомобілів таксі у загальному рівні автомобілізації, що припадає на 1000 мешканців міста;
Ав – кількість відомчих автомобілів у загальному рівні автомобілізації на 1000 осіб;
Апр – кількість прокатних автомобілів у загальному рівні автомобілізації на 1000 осіб;
Аван – кількість вантажних автомобілів у загальному рівні автомобілізації на 1000 осіб;
Аі.н.= 200 – 3 – 2 – 4 – 25 = 166 автомобілів індивідуального користування
Загальна кількість індивідуальних автомобілів у місті визначається за формулою:
А і = Аінд норма *N /1000
А і - загальна кількість легкових авто індивідуального користування;
Аі.н. – нормативна кількість автомобілів індивідуального користування, що припадає на 1000 мешканців міста;
N – проектна чисельність населення міста.
А і = 166*143000/1000 = 23738 автомобіля
Всі легкові авто міста повинні бути забезпечені гаражами. По розташуванню:
- відстань від місця проживання до гаражів не більше – 800 м ( в умовах реконструкції 1000 м );
Дозволяється розташовувати гаражі в СЗЗ підприємств, в зоні відведення залізниці та магістральних доріг. Розміщуються подалі від дитячих садків, лікарень тощо.
Аі р – ів = Аі / nр-ів
Місто повинно забезпечувати стоянками 75% загальної кількості легкових авто. З них 25% в житлових районах, 25% в промислових районах, 15% в місцях короткочасного відпочинку, 5% в центрі міста.
Таблиця 7
Характеристика об’єктів збереження та обслуговування легкового транспорту
Тип обслуговування | Розташування в плані міста | Машиномісткість, авто | Площа, га |
Гаражі | Житловий район 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. | 2638 2638 2638 2638 2638 2638 2638 2638 2638 | 7,9 7,9 7,9 7,9 7,9 7,9 7,9 7,9 7,9 |
Стоянки | Житловий район 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. | 5935 5935 5935 5935 5935 5935 5935 5935 5935 | 14,8 14,8 14,8 14,8 14,8 14,8 14,8 14,8 14,8 |
Промисловий р-н 1 2 3 | 480 400 360 | 1,2 1,0 9 | |
Рекреаційна зона (парк) | 3560 | 8,9 | |
Центр | 1187 | 2,9 | |
Порт | 17 | 0,043 | |
Вокзал | 17 | 0,043 | |
АЗС, СТО | На виїздах з міста, в центрі, в житлових районах, в порту, на вокзалі | 15 | 15 |
Всього | 83193 | 242,386 |
На плані АЗС і СТО розміщуються поряд на виїздах з міста, в центрі, в житлових районах, порт, вокзал. Норма площі на АЗС і СТО 1 га.
Комплекс транспортних споруд при об’єднанні, пересіченні або розгалуженні ліній різних видів зовнішнього та міського транспорту, що разом виконують пасажирські та вантажні операції утворює транспортний вузол міста.
Серед різних видів зовнішнього транспорту що забезпечує пасажирські та вантажні зв'язки міста з іншими районами, найбільш поширені залізничний і автомобільний.
Залізничний вузол міста включає сукупність спеціалізованих станцій, залізничних підходів і під'їзних колій до підприємств. При розміщенні в місті однієї станції загального типу (проміжної або дільничної) вузол включає станцію, підходи і під'їзні колії. При невеликому числі підходів (не більше 3 – 4) найбільш поширені вузли лінійного типу або з паралельними ходами.
Вузол лінійного типу являє собою послідовно розташований вздовж однієї лінії ряд спеціалізованих станцій (пасажирська, вантажна, технічна пасажирська, сортувальна та ін.). Залізничні підходи до міста частіше приєднуються до крайніх станцій вузла. Розміщення окремих станцій відносно легко пов'язується з функціональним зонуванням міста, і залізничні пристрої не створюють труднощів подальшому територіальному розвитку функціональних зон.
Вузли з паралельними ходами найчастіше утворюються в процесі трансформації лінійного вузла: для проїзду транзитних та вантажних поїздів прокладається паралельний шлях навколо міських утворень, які виникни по інший бік залізничних колій. В такому випадку міська територія перерізається лише коліями, що ведуть до пасажирської станції, яка "вросла" в місто. Паралельний хід може бути передбачений і для обслуговування промислових районів при проходженні залізничної лінії між ними і сельбищною територією. На паралельнім ході може розташовуватись промислова станція.
На генеральному плані міста території пристроїв залізничного транспорту відображаються у вигляді смуги відведення. Ширина смуги відведення залізниці на перегоні разом з укосами в залежності від категорії становить 22 – 62 м; в межах населених міст вона може бути прийнята 20 м за рахунок улаштування підпірних стінок, естакад та інших інженерних споруд в місцях значного перепаду висот між коліями та прилеглою територією. Мінімальні розміри смуг відведення для різних типів залізничних станцій наведені на рис. 1.
Між спорудами залізничного транспорту і житловою забудовою треба дотримуватись санітарно-захисної зони, ширина якої для доріг І – III категорій – 100 м, для станційних і під'їзних колій – 50 м. Розміщення пристроїв залізничного транспорту відносно сельбищної території визначається особливостями їх діяльності.
В міських умовах при проходженні залізничних ліній на насипу або в виїмці їх рекомендується обмежувати підпірними стінками або прокладати лінії на естакадах.
Рис. 1. Мінімальні розміри смуг відводу для залізничних станцій: ф - пасажирська: б - технічна пасажирська; в - вантажна; г – сортувальна; д – дільнична; є - проміжна: 1 – тупикова; 2 – прохідна; 3, 5 – з послідовним розташуванням парків; 4,3 - те саме, з паралельним.
Пасажирські станції розміщують в сельбищній території міста по можливості ближче до центральної частини міста (особливо в великих містах при сильно розвиненому приміському залізничному сполученні).
Водний транспорт – це найстаріший вид зовнішнього транспорту. Його історія налічує декілька тисячоліть. Майже до кінця XІX століття був єдиним міжміським вантажним транспортом. З появою залізних доріг дешевий, але тихохідний водний транспорт став швидко втрачати свої позиції. Все більша кількість вантажів та пасажирів перевозилася іншими, більш швидкісними видами міжміського транспорту. Серйозний недолік водного транспорту на більшості територій – сезонність його використання (крім південних районів). На даний час виконує основні вантажні перевезення в міжконтинентальному сполученні.
Водні шляхи поділяються на зовнішні (морські та океанські) та внутрішні. Внутрішні шляхи поділяються на природні – річки та озера в їхньому природному стані, та штучні, до яких належать шлюзовані річки, судноплавні канали і штучні водосховища.
Морські порти розміщуються або безпосередньо на узбережжі океанів і морів, або в морських гирлах річок. Основне призначення морського порту – забезпечити навантаження-розвантаження вантажів і посадку-висадку пасажирів, дати захист суднам від хвиль, а також забезпечити постачання і ремонт суден.