Планувальна організація об’єктів комунального господарства міста (стр. 4 из 12)

- водоохоронні зони водозабірних і очисних споруд міського водопроводу (60 – 80%);

- протипожежні насадження навкруги складів пального та інших небезпечних в пожежному відношенні матеріалів (60 – 80%);

- насадження інженерно-меліоративного призначення – посадки по берегах річок, озеленення ярів з метою припинення їхнього росту, лісонасадження в районах селевих потоків (60 – 80%);

- насадження вздовж автомобільних і залізних доріг з метою захисту від сніжних або піщаних заметів, а також для декоративного оформлення дороги (25 – 50%);

- насадження на кладовищах;

- міські розсадники і квітникові господарства.

Наведена класифікація дає уявлення про велике розмаїття об’єктів міських зелених насаджень і про їхню значну питому вагу в загальному комплексі благоустрою міста, бо вони є одним з важливіших видів благоустрою території міста.

За рекомендаціями ДБН, у структурі озеленених територій загального користування великі парки (площею понад 100 га і лісопарки площею 500 га і більше) повинні становити не менше 10%. Час доступності міських парків при пересуванні на транспорті повинен становити не більше 20 хв., а парків планувальних районів – не більше 15 хв.

У найзначніших, значних і великих містах поряд з парками міського і районного значення треба передбачати спеціалізовані – дитячі, спортивні, виставочні, зоологічні та інші парки, ботанічні сади.

На територіях з високим ступенем схоронності природних ландшафтів, які мають естетичну і пізнавальну цінність, треба формувати національні і природні парки.

При розміщенні парків і садів треба максимально зберігати ділянки з існуючими насадженнями і водоймами.

В проектованому місті зелені насадження складають:

- зелені насадження загального користування ( 1167,49 га, 56,04%, 81,64м²/чол.);

- СЗЗ ( 1093 га);

- лісопарки (189,6 га). (Додаток Б)

8. ЗВ`ЯЗКИ ЖИТЛОВИХ РАЙОНІВ З ПРОМИСЛОВИМИ РАЙОНАМИ

Якість життєвих умов міста залежить не тільки від якості транспортного обслуговування, а й від розміщення системи міського транспорту в планувальній структурі міста, а також від швидкості перевезення.

Основні характеристики міського транспорту:

- комплексне використання різних видів транспорту з перевагою автомобільного;

- розвиток швидкісних поза вуличних видів транспорту;

- посилення транспортних сполучень з приміськими зонами та містами супутниками;

- загострення конфлікт між масовим та індивідуальним транспортом.

Перспективним з токи зору загального розвитку міста вважається не індивідуальний легковий, а масовий поза вуличний транспорт.

Для зв’язку з промисловими районами:

П=Т * φ * К_зм/ t _роз.

П – кількість працівників, що що працюють у першу зміну, які користуються пасажирським транспортом, осіб;

Т – кількість працюючого населення у промисловому районі;

φ – коефіцієнт користування транспортом ( для проїзду з трудовими цілями φ = 0,85 );

К_зм – коефіцієнт, що що визначає частку працюючих у першу зміну:

К_зм = 1 – 1 зміна

К_зм = 0,7 – 2 зміни

К_зм= 0,5 – 3 зміни

t _роз – тривалість періоду прибуття працівників на підприємства з різними годинами початку роботи у першу зміну ( 1; 1,5; 2 год ).

П_{кол.мет.}= (12000*0,85*0,7)/1,5 = 4760 (осіб)

П_{елекр.пром.}= (10000*0,85*1)/1,5 = 5666 (осіб)

П_{деревооб..}= (9000*0,85*1)/1,5 = 5100 (осіб)

Для поїздок на роботу населення користується як громадським, так і транспортом індивідуальним.

Кількість працюючих, які користуються індивідуальним легковим автомобілем для поїздок на роботу, визначається за формулою:

П_інд_. = П / 20 * К_зап.

П_інд – кількість працівників, які користуються індивідуальним легковим автомобілем для поїздок на роботу;

К_зап_. – показник середнього наповнення легкового автомобіля ( 1,7).

П_{кол.мет.}= 4760/20*1,7=405 (осіб)

П_{електротех.пром.}= 5666/20*1,7=482 (осіб)

П_{деревообр.}= 5100/20*1,7=434 (осіб)

Кількість працюючих, які для поїздок на роботу користуються маршрутним громадським пасажирським транспортом, обчислюється за формулою:

П_гр.= П – П_інд.

П_{кол.мет.}= 4760 - 405 = 4355 (осіб)

П_{електротех.пром.}= 5666- 482 = 5184 (осіб)

П_{деревообр.}= 5100- 434 = 4666 (осіб)

П_{гр. пром.}= П_гр./ n

П_{гр. пром} – кількість працівників, що використовують один маршрут, добираючись до даного промислового району;

П_гр. - кількість працюючих, які для поїздок на роботу користуються маршрутним громадським пасажирським транспортом транспортом;

n – кількість маршрутів.

П_{кол.мет.}=4355/4=1088 (осіб)

П_{електротех.пром.}=5184/3=1728 (осіб)

П_{деревообр.}=4666/2=2333(осіб)

Таблиця 4

Види міського транспорту

Види транспорту	Пасажиромісткість Ω, люд/од.	Перевізна здатність, пас/год.
Автобуси малої місткості	37	3300
Автобуси середньої місткості	65	5850
Автобуси великої місткості	80	7200
Автобуси особливо великої місткості	120	10800

Кількість одиниць рухомого складу визначається за формулою:

n_авто = П_{гр. пром}/ Ω

n_авто – кількість одиниць рухомого складу ( автобуси );

Ω – пасажиромісткість автобусу.

n_{авто кол.мет.} = 1088/37 = 29 (штук)

n_{авто електротех..пром.} = 1728/37 = 47 (штук)

n_{авто деревообр.} = 2333/65 = 35 (штук)

Інтервал руху транспортних одиниць обраного виду громадського транспорту визначається за формулою:

t_пр=60*t_n*Кзв/ n_авто

t_пр - маршрутний інтервал руху, хв.;

t_n – тривалість періоду прибуття працівників на підприємства з різними годинами початку роботи у першу зміну (1; 1,5; 2);

Кзв – коефіцієнт зв’язку (кількість маршрутів громадського пасажирського транспорту, що обслуговують промисловий район, з’єднуючи його з житловими районами);

n_авто – кількість одиниць рухомого складу ( автобуси ).

t_{пр кол.мет.} = 60*1,5*4/29=12,41 хв.;

t_{пр електротех..пром.} = 60*1,5*3/27=5,7 хв.;

t_{пр деревообр.} = 60*1,5*2/35=5,1 хв.

Таблиця 5

Вибір міського транспорту

Пром. р-н	Вид транспорту	Перевізна здатність пас/год	Інтервал руху t_пр,хв
Кольорова металургія	Автобуси малої місткості	3300	12,41
Електротех. промисловість	Автобуси малої місткості	3300	5,7
Деревообробна пр.	Автобуси середньої місткості	5850	5,1

9. МАРШРУТНА СХЕМА МІСТА

n_марш = μ * L_маг / 3.5 * L_сер

n_марш- кількість автобусних маршрутів.

μ – коефіцієнт розгалуженості маршрутної схеми ( 1,5 );

L_маг– довжина магістральних вулиць ( магістральні вулиці загальноміського і районного значення );

L_сер– середня довжина поїздки у місті, км.

L_сер= 1,2 + 0,17

S_{с. т}– площа сельбищної території відповідно до плану, км²;

L_сер=1,2 + 0,17√17,74=1,92

n_марш =1,5*50,85/3,5*1,92=11

n_марш = 11 маршрутів.

Відстань між двома маршрутами у житловому районі не більше 600 – 800м. Маршрути прокладаються по загальноміським і районним вулицям.

Основною характеристикою маршрутів є коефіцієнт не прямолінійності:

К_непр= l _марш/ l_{пов. лін.}

l _марш– довжина маршруту відповідно до плану, км.

l_{пов. лін.}- відстань між кінцевими зупинками маршруту по повітряній лінії, км.

к_непр- < 1,1( дуже мала )

к_непр- 1,1 – 1,15 ( мала )

к_непр- 1,15 – 1,2 ( помірна )

к_непр- 1,2 – 1,25 ( висока )

к_непр- 1,25 – 1,3 ( дуже висока )

к_непр- > 1,3 ( надзвичайно висока )

При виконанні маршрутної схеми в місті потрібно запланувати декілька кільцевих маршрути. Один з маршрутів повинен проходити повз кладовище.

Таблиця 6

Характеристика маршрутів міста

№	Ум. познач. на карті	Найм. за кінц. зуп.	Довжина, км		К _непр	Непрямолінійність
№	Ум. познач. на карті	Найм. за кінц. зуп.	l _марш	l _пов	К _непр	Непрямолінійність
1	∆	Вул. Воровського Вул. Свободи Вул. Св. Катерини Вул. Невська Вул. Паркова Вул. Припортова Вул. Металургійна	7,225	5,75	1,27	дуже висока
2	*	Вул. Дніпровська Вул. Обухівська Вул. Св. Катерини Вул. Донецька Вул. Паркова Вул. Невська Вул. Металургійна Вул. Набережна Вул. Дніпровська	15,08	-	-	Кільцева
3	+	Вул. Привокзальна Вул. Св. Катерини Вул. Набережна	5,5	5,5	1	Дуже мала
4	-	Вул. Хімічна Вул. Катеринівська Вул. Б. Хмельницького Вул. Світла Вул. Св. Катерини Вул. Невська Вул. Гонти Вул. Набережна Вул. Металургійна	8,68	6,125	1,4	Надзвичайно висока
5	.	Вул. Привокзальна Вул. Св. Катерини Вул. Припортова Вул. Металургійна Вул. Нагірна Вул. Очаківська Вул. Новокостянтинівська Вул. Паркова Вул. Привокзальна	15,6	-	-	Кільцева
6	-	Вул. Набережна Вул. Миру Бульвар Перемоги Вул. Технологічна	7	4,75	1,4	Надзвичайно висока
7	.	Вул. Набережна Вул. Металургійна Вул. Нагірна	5,125	4,07	1,26	дуже висока
8	-	Вул. Набережна Вул. Б. Хмельницького Бульвар Перемоги Вул. Донецька Вул. Паркова Вул. Новокостянтинівська	9,13	6,5	1,4	Надзвичайно висока
9	+	Вул. Технологічна Вул. Дніпровська Вул. Відпочинку Вул. Невська Вул. Металургійна Вул. Нагірна Вул. Привокзальна	11,9	7,75	1,5	Надзвичайно висока
10	*	Вул. Привокзальна Вул. Св. Катерини Вул. Відпочинку	7,75	5,75	1,3	дуже висока
Загальна непрямолінійність					1,32	Надзвичайно висока

Перевірка показника розгалуженості маршрутної мережі з точки зору правильності накреслення схеми маршрутів проводиться за формулою: