Способи і правила укладання плитки на вертикальну поверхню на цементному розчині (стр. 3 из 3)

Примітка: якщо будь-де виявлено явні дефекти, плиточник повинен негайно заявити про це до початку укладання.

Клейові матеріали, використані при укладанні плитки, вимагають часу для затвердіння (залежно від типу матеріалу цей час може бути різним).

Затвердіння відбувається рівномірно, якщо поверхня не піддається різним навантаженням (наприклад, якщо по підлозі починають відразу ходити, не поклавши попередньо спеціальних запобіжних опор, або встановлюють важкі меблі чи інші предмети домашнього побуту). У такому разі існує небезпека відставання плиток.

Якщо в тільки що покритому плит кою приміщенні потрібно виконати інші роботи (наприклад, повинні працювати електрики, сантехніки, теслі та ін), поверхня підлоги повинна бути відповідним чином захищена для попередження різних ушкоджень (наприклад, стирання, подряпин, сколів від падіння інструментів тощо).

Якщо для затирання швів обрані кольорові матеріали, особливо якщо для облицювання використані-неемальовані плитки, необхідно перевірити, чи матеріал для швів не пристає до плитки так, що його не можна зчистити. Слід зазначити, що в багатьох випадках шліфо ваний грес, покритий глазур'ю, піддається цій небезпеці набагато більше, ніж не шліфований. Словом, для таких плиток необхідно підібрати придатний шовний матеріал.

Необхідно використовувати відповідні мийні засоби. їх можна знайти в продажу. Варто уникати використання дуже сильних і агресивних мийних засобів на кислотній основі, таких, які застосовують ся, наприклад, для збирання унітазів, адже навіть якщо вони не наносять шкоди плиткам, вони можуть пошкодити шви, забиті матеріалами на основі цементу (як це звичайно буває). Слід пам'ятати, що найкращу опірність хімічним впливам мають тільки ті шви, які затер ті епоксидними матеріалами.

Способи догляду за облицьованою поверхнею.

При прибиранні необхідно максимально обмежити (або використовувати дуже обережно) застосування абразивних засобів (наприклад, металевих щіток), особливо якщо плитки мають глянцеву поверхню, на якій видно відколи, подряпини, затемнення тощо.

Абразивні забруднювачі.

Деякі види забруднювачів (пил, пісок) збільшують механічний вплив на підлогу при ходінні. Тому потріб но намагатися підтримувати підлогу більш чистою і не допускати її за бруднення, особливо з вулиці. Для цього перед входом потрібно послати килимок.

Запобіжні заходи і захист.

Підлога, покрита керамічною плит кою, не має "ударної в'язкості", тобто її протиударні властивості не дуже високі. Тому, по можливості, варто запобігати падінню на підлогу важких предметів, а також захищати (наприклад, підстилкою чи килим ком) ті місця в приміщенні, де висока ймовірність падіння різних предметів (наприклад, на кухні, у при ватній квартирі, на тій частині підлоги, що прилягає до плити і мийки).

4.5 Правила вивішування вертикальних поверхонь

Визначення і тимчасове за кріплення точок лицьової площини майбутнього облицювання називають вивішуванням, яке виконують у певній послідовності. На відстані 140-150 мм від стелі, а від кутів прилеглих стін на відстані 50-60 мм, забивають цвяхи.

Головки цвяхів повинні виступати з поверхні стіни на 10-15 мм, тобто на товщину майбутнього облицювання.

За рівнем головки забитих цвяхів натягують шнур.

По середині цього шнура забивають цвях 3 так, щоб головка його тільки торкалась до шнура.

Від головки 1-го цвяха опускають висок, а другий робітник унизу стіни забиває цвях 4 так, щоб його головка торкалась до шнура виска (головка цвяха має розміщуватися на висоті нижнього ряду майбутнього облицювання).

Наступний цвях 5 розміщують посередині висоти стіни; його головка також повинна тільки дотикатись до шнура виска.

Таку саму операцію повторюють у другому куті стіни, забиваючи послідовно цвяхи 6, 7,8.

Контролюючи точність вивішування, натягують шнур вздовж діагоналей стіни і забивають цвях 9. Після вивішування стіни головки цвяхів знаходитимуться в одній площині.

Цвяхи, які виступають з площини стіни на товщину облицювання, є марками-знаками, які фіксують окремі точки лицьової поверхні облицювання.

9. Замість цвяхів при вивішуванні стін можна застосувати інвентарні маяки. їх закріплюють гіпсовим розчином до будь-якої поверхні.

10. При вивішуванні поверхонь стін у невеликих приміщеннях встановлюють 4 марки у кожному куті.

Закінчивши вивішування стін і встановлення марок, починають роз мітку. Складаним метром або рулет кою розмічають ряди майбутнього облицювання, визначають кількість плиток, які треба укласти в ряд.

Характерні точки облицьовуваних поверхонь, наприклад кути, закріплюють опорними маяками, тобто облицьовуваними плитками, встановленими на гіпсовому розчині.

На протяжних ділянках облицювання викладають маячні ряди.

Вертикальність установлених опорних маяків і маячних рядів перевіряють:

правилом з виском;

бульбашковим рівнем.

Якщо стіну вище облицювання будуть обштукатурювати, то для правильної установки карнизного (верхнього) ряду плиток треба, щоб облицьовувана панель на 5™ 10 мм виступала над площиною.

5. Організація робочого місця

Продуктивність праці робітника залежить від правильної організації його робочого місця. Робочим місцем робітника-опоряджувальника називають ділянку, у межах якої він працює і може доцільно розміщувати потрібні для роботи пристрої, інструменти і матеріали.

Робочі місця можуть бути стаціонарними і пересувними. На будівництві майже немає стаціонарних робочих місць. Робітник разом з пристроями і матеріалами під час виконання роботи пересувається з однієї ділянки приміщення на іншу.

Бригадир і кожен член бригади мають заздалегідь турбуватися про підготовку робочого місця, щоб не було простоїв. Кожний робітник повинен виконувати роботу на своїй ділянці так, щоб не заважати працювати іншому робітникові.

Механізми, пристрої, інструменти і матеріали на робочому місці розміщують так, щоб під час роботи не доводилось робити зайвих рухів. Ручний інструмент, який беруть правою рукою, повинен лежати справа, а той, що беруть лівою рукою, - зліва. Якщо для роботи потрібен столик, то його встановлюють так, щоб з цього місця можна було виконати якнайбільший обсяг робіт.

На робочому місці не повинно бути будівельного сміття, зайвих матеріалів, які заважатимуть пересуванню робітників. Під час роботи слід користуватись лише справними інструментами та пристроями і якісними матеріалами.

Для виконання робіт на висоті потрібно встановити на робочому місці необхідні пристрої, а на них у зручних для роботи місцях - ящики для розчину, інструменти тощо.

Велике значення в організації робіт має своєчасна підготовка потрібних матеріалів і подавання їх на робоче місце. Тому у спеціально відведених приміщеннях заздалегідь сортують плитки, розкроюють лінолеум, приготовляють розчини і мастики. Підготовлені матеріали в процесі роботи ритмічно подають на робочі місця.

Під час виконання робіт обов'язково слід дотримуватись усіх правил техніки безпеки і виробничої санітарії. Працювати на висоті можна лише при справних пристроях.

Робоче місце опоряджувальника має бути добре освітлене природним світлом. Для роботи з сумішами, що виділяють шкідливі для здоров'я людини леткі пари розчинників, слід забезпечити штучну або природну (через відкриті вікна) вентиляцію приміщень. Вентиляція повинна забезпечити протягом години не менше ніж дворазовий обмін повітря в приміщенні. Після закінчення роботи треба прибрати своє робоче місце, вимити і сховати у шафу інструменти, вимкнути струм, підведений до електроустаткування, закрити пускові пристрої на замок.

Список використаної літератури

1. A.M. Власенко, B. C. Плохій, В.М. Аніщенко „Лицювальник - шгаточник";

2. Карапузов Є.К., Соха В.Г., Остапченко Т. Є. Матеріали і технології в сучасному будівництві: Підручник. - К.: Вища освіта, 2005. - 495с.: іл.

3. Добровольский Г.М. Штукатурні і облицювальні роботи: Підручник для учнів проф.-техн. навч. закладів освіти. - К.: Техніка, 1997. - 304с.: іл.