І т. інше.
Роботи з поточного (планово-попереджувального) ремонту.
При поточному (планово-попереджувальному) ремонті виконуються роботи по:
1. Земляному полотну і водовідводу:
- усунення окремих пошкоджень земляного полотна, дренажних та водовідвідних споруд, підвідних і відвідних русел біля мостів і труб;
- зменшення ухилів насипів;
- ліквідація неорганізованих з'їздів;
- влаштування ґрунтових банкетів і берм для захисту укосів від розмивів і для затримки принесеного снігу;
- відновлення водовідводу на перехрестях і примиканнях, майданчиках для зупинки, стоянках автомобілів, під'їзних дорогах до об'єктів дорожньо-ремонтної служби, визначних місць, поромних переправ і т. ін.;
- ліквідація деформацій і руйнувань земляного полотна;
- розчистка обвалів, зсувів, селевих виносів, осипів та каменепадів;
- укріплення узбіч та укосів земляного полотна і виїмок;
- термінові роботи по ліквідації пучин.
2. Дорожньому одягу та покриттю:
- влаштування поверхневих обробок та інших шарів зносу для підвищення шорсткості, поліпшення рівності покриттів і вирівнювання поперечного профілю;
- ремонт та відновлення зношених верхніх шарів цементобетонних, асфальтобетонних та інших покриттів, у тому числі за технологією регенерації та профілювання, діагностика дорожніх одягів;
- влаштування тонкошарових покриттів з емульсійно-мінеральних та асфальтобетонних сумішей поверх існуючих дорожніх одягів;
- розшивка та герметизація тріщин та швів на покриттях;
- поновлення профілю щебеневих, гравійних поліпшених покриттів з додаванням до 50 % товщини шару нових матеріалів;
- відновлення профілю і посилення окремих ділянок проїзної частини щебеневих, гравійних і ґрунтових доріг з додаванням місцевих дорожньо-будівельних матеріалів: щебеню, гравію, шлаку, кам'яних висівок та т. ін. - до 500 м3 на 1 км;
- перемощення окремих ділянок бруківки (до 50 % загальної площі ділянки);
- суцільний ремонт окремих ділянок дорожнього покриття;
- влаштування тротуарів;
- заміна окремих плит цементобетонних покриттів;
- ремонт віражів на горизонтальних кривих.
І таке інше.
4. Зимове утримання дороги
Розрахунок об’ємів снігоприносу до дороги виконуємо методом румбів. Будуємо розу об’ємів снігопереносів. Потім виконуємо розрахунок об’ємів снігоприносу до дороги праворуч Wп та ліворуч Wл.
(4.1)де К – коефіцієнт кореляції;
gi – снігоперенос по і-му румбу, м3/пог. м;
αі – кут між напрямком ділянки дороги і напрямком і-го румбу, град.
За результатами розрахунків будуємо епюри снігоприносів до дороги.
4.1 Проектування снігозахисту дороги
Проектування снігозахисту дороги виконуємо з урахуванням снігоприносу, снігомісткості існуючих лісосмуг та інших перешкод, затримуючих сніг.
Частину снігу, який приноситься до дороги , затримують існуючі лісосмуги.
W1 = W – Wc ,
де W – об’єм снігоприносу до дороги з лівої або правої сторони, м3/пог.м
W1 – об’єм снігоприносу з урахуванням снігомісткості лісосмуг, м3/пог.м (дефіцит снігомісткості лісосмуг)
Wс – снігомісткість існуючих лісосмуг, м3/пог.м
Відстань від бровки земляного полотна до снігозахисної лісосмуги, ширину лісосмуг та відстань між ними визначаємо за типовими схемами.
Якщо лісосмуга розташована від дороги на відстані меншій, ніж довжина подвітряного снігового шлейфу, на проїзній частині утворюються снігові намети й така лісосмуга не захищає, а, навпаки, сприяє формуванню снігових наметів на дорозі. В такому разі необхідно збільшити ширину лісосмуги і таким чином віддалити крайній ряд насаджень з боку поля від дороги на достатню відстань.
На ділянках доріг, де відведення землі під улаштування нових та посилення існуючих снігозахисних лісосмуг недостатнє, слід застосовувати тимчасові снігоутримуючі засоби та обладнання: переносні решітчасті щити, тимчасові просторові засоби (ТПЗ), полімерні засоби (ТПЗ), полімерні сітки, снігові вали, траншеї та стінки, загорожі із хмизу, очерету та ін.
Щити висотою 1,5 або 2 м установлюють суцільною лінією паралельно осі дороги, прив’язуючи їх до кілків або міцно зв’язуючи верхні кінці. Число рядів та порядок перестановки щитів встановлюють залежно від об’єму снігоприносу.
Тимчасові просторові засоби виробляють з полімерних матеріалів та встановлюють паралельно осі дороги.
Снігозахисне обладнання з полімерних сіток застосовують при об’ємі снігоприносу до 75 м3/пог.м. Полімерні сітки прикріплюють до кілець на висоті 25 см над рівнем землі на відстані 60 м від бровки земляного полотна.
Для снігозахисту місцевих доріг рекомендують користуватися щитами із хмизу чи очерету, снігомісткість і схему установки яких слід приймати для дерев’яних решітчастих щитів.
Найефективнішим способом є комплексний снігозахист доріг, який передбачає оптимальне поєднання снігозахисних лісосмуг та тимчасових снігозатримуючих засобів та обладнання. При цьому снігомісткість комплексного снігозахисту приймають як суму снігомісткості лісосмуг та тимчасових засобів.
4.2 Технологія та організація снігоочищення дороги
Патрульне снігоочищення виконують в період снігопаду для запобігання ущільнення снігу колесами автомобілів та формування сніжно-льодового накату. Час між проходженням плужно-щіткових снігоочищувачів при патрульному снігоочищуванні визначаємо за формулою
де ρс – щільність снігу на покритті, г/см3 (ρс = 0,07-0,25г/см3)
hmax – максимально допустима товщина пухкого снігу, мм
ρв – щільність води (ρв = 1г/см3)
існ – інтенсивність снігопаду, мм/годину, яка вимірюється товщиною шару води, що утворюється після розтавання снігу (існ = 5-10мм/годину).
Кількість необхідних плужних снігоочищувачів для патрульного снігоочищування визначаємо за формулою
де L – довжина ділянки патрульного снігоочищення, м
Bmin – мінімальна ширина очищеної поверхні, яка дорівнює ширині земляного полотна, м
Пn – продуктивність снігоочищувача, м2/год.
Пn = Vр·Кч·(b–Δb)
де Vр – робоча швидкість снігоочищувача, м/г
Кч – коефіцієнт використання робочого часу (Кч = 0,7-0,9)
b – ширина захватки плужно-щіткового снігоочищувача, м
Δb – ширина перекриття проходів (Δb = 0,25-0,3).
4.3 Технологія та організація боротьби із зимовою слизькістю
Боротьба із зимовою слизькістю ведеться різними способами: хімічним, фізико-хімічним, механічним та тепловим. Найбільш розповсюджений хімічний спосіб, при якому по проїзній частині наносять тверді або рідкі хлориди в чистому вигляді або в суміші з фрикційними матеріалами. Як фрикційний матеріал найчастіше використовується пісок, а також відсів, шлаки та інші відходи промисловості. Чисті хлориди застосовують на особливо небезпечних або важливих ділянках доріг, або на ділянках доріг з товщиною льоду 1-2 мм. Фрикційні матеріали в чистому вигляді малоефективні і застосовуються тільки на дорогах IV-V категорії.
Річну кількість чистих хлоридів визначаємо за залежністю
Qi = n hл gі Вn L 10-6
де Qi – річна кількість хлоридів і-го типу, т
n – число днів в році із зимовою слизькістю
hл – середня товщина льоду, мм
gі – норма розподілу і-го виду хлориду на 1 мм товщини шару льоду, яка залежить від температури повітря, г/м2
Вn – ширина посипання дороги, яка дорівнює ширині проїзної частини та укріплених смуг узбіч, м
L – довжина ділянки посипання, м.
Qi = 10·1·30·9·28000·10-6 = 75,6 т.
Річну кількість суміші фрикційних матеріалів з хлоридами обчислюємо за рівнянням
Qпс = n · gпс · Bn · L · 10-3
де Qпс – річна кількість піскосоляної суміші
gпс – норма розподілу піскосоляної суміші, м3/1000м2 (для небезпечних ділянок з ускладненими умовами руху 0,3-0,4 м3/1000м2, по решті ділянок – 0,1-0,2 м3/1000м2).
Qпс = 10·0,15·9·23000·10-3 = 310,5 т.
Необхідну кількість фрикційного матеріалу та хлоридів визначаємо з урахуванням норм добавок хлоридів до фрикційних матеріалів. Виходимо з того, що насипні щільності піску та твердих хлоридів приблизно однакові (1300–1400кг/м3).
Для боротьби із зимовою слизькістю бажано застосовувати хлориди з інгібіторами корозії, які знижують корозійну активність хлоридів. Річну кількість інгібіторів обчислюємо, виходячи з річної потреби хлоридів та норм добавок.
Відстань між базами протиожеледних матеріалів визначають залежно від способу та строків ліквідації зимової слизькості та кількості смуг руху.
Після розміщення баз зимового утримання доріг визначаємо потрібну кількість розподілювачів протиожеледних матеріалів. Тип розподілу вибирають в залежності від технічних характеристик розподілювача. Необхідну кількість розподілювачів протиожеледних матеріалів обчислюємо за формулою
де tmax – максимальний термін ліквідації зимової слизькості, год
Пр – продуктивність розподілювача протиожеледних матеріалів, м2/год.
Продуктивність розподілювача при використанні чистих хлоридів визначаємо за формулою
При використанні піскосоляної суміші продуктивність розподілювача
де Q – місткість кузова, м3
Kз – коефіцієнт заповнення кузова, Kз = 0,9-1,0
γ – об’ємна вага протиожеледного матеріалу (чистого хлориду або піскосоляної суміші), γ = 1300-1400 кг/м3