Архітектурний комплекс Києво-Печерської Лаври (стр. 5 из 5)
Нарешті, у 1898-1899 роках на захід від братського корпусу 1823 року (корпусу №52) зводиться новий братський корпус (корпус №53).
Рис.11. Панорама Дальніх печер з півночі. Фото початку ХХ століття. З поштової листівки.
Практично все будівництво на Дальніх печерах другої половини ХІХ – початку ХХ століття велося в неоросійському стилі (в дусі московської архітектури XVII століття). Здавалося б, на найдавнішій території Лаври, історія якої сягає давньоруського часу, виглядав би більш логічним неовізантійський стиль. Саме цей стиль офіційно обстоювався керівництвом монастиря, коли потрібні були аргументи для заміни барокових споруд чи декору. У другій половині ХІХ – першій чверті ХХ століття, попри царський указ 1850 року про заборону поховань на території Лаври (крім осіб архієрейського сану), продовжує розвиватися некрополь на Дальніх печерах.
Аналіз наукових джерел, дозволяє зробити висновок, що еволюція архітектурного ансамблю на Києво-Печерської Лаври показує, що її композиція почала складатися ще в перший період історії Печерського монастиря (60-ті роки ХІ ст.).
Остаточно сформувалася за доби бароко. Споруди існуючого на Дальніх печерах архітектурного ансамблю є цінними пам’ятками української архітектури XVII-ХІХ століть. Шедевром архітектури часів мазепинського бароко є церква Різдва Богородиці (1696), що стала домінантою ансамблю. Її композиція є унікальною для вітчизняної і світової архітектури. Гідними доповненнями до неї постали підпірна стіна з аркадою (1744) та дзвіниця (1754-1761) – архітектурний шедевр останнього періоду українського бароко.
Характерно, що будівничі не пішли шляхом консервації існуючих форм чи буквального копіювання зразків традиційної грецької, української чи російської церковної архітектури. Натомість європейські смаки замовників - високоосвіченої політичної та церковної верхівки Гетьманщини - спричинили радикальноноваторську зміну художнього образу споруд, орієнтовану на поєднання традиції з новітніми художніми досягненнями. Наприкінці XVII - на початку XVIII століття в кам'яному культовому будівництві на землях Гетьманщини найбільш поширеними були типи споруд, запозичені з народної дерев'яної архітектури - центричні в плані три-, п'яти- та дев'ятидільні храми, увінчані однією, трьома чи п'ятьма банями. До цього типу належать, зокрема, такі шедеври, як церква Всіх святих Києво-Печерської лаври.
Завершилося складання архітектурного ансамблю до кінця XVIIІ століття. В цей час виникли церква Зачаття Ганни, нова споруда церкви Різдва Богородиці з дзвіницею та галереєю, корпуси келій, галереї від церкви Зачаття Ганни до входу в печери та до території Ближніх печер, альтанка над джерелом.
Церква Зачаття Ганни, побудована 1679 року, не збереглася в жодній частині. Існуюча нині споруда зведена протягом ХІХ століття. Її стіни (1809р.), а також будинок блюстителя Дальніх печер (1810, на фундаментах кінця ХVIIІ ст.) та братські корпуси (корпус №50, перша половина ХІХ ст., та корпус №52, 1823р.) мають стилістичні риси провінційного класицизму, наповнені рисами неоросійського та неовізантійського стилів.
Протягом ХІХ століття проводився, головним чином, ремонт існуючих споруд та заміна дерев’яних будівель мурованими. Внаслідок будівництва Новопечерської фортеці територія над Дальніми печерами виявилась оточеною фортечною стіною. Було зведено ще один великий братський корпус. Архітектурні споруди ХІХ - поч. ХХ ст. позначені рисами неоросійського стилю.
Архітектура Національного Києво-Печерської Лаври зберігає духовну та культурну спадщину України. Архітектура Лаври є неповторним витвором мистецтва. Значущою пам'яткою історії і культури. Вона вистояла не дивлячись на роки атеїстичної політики Радянської влади та окупації Києва в роки Великої Вітчизняної війни.
1. Троїцька надбрамна церква. XII-XVIII ст.
2. Фортечні мури XVII-XIX ст.
3. Башта Івана Кушника. 1696-1701 рр.
4. Годинникова вежа. 1696-1701 рр.
5. Онуфріївська вежа. 1696-1701 рр.
6. Малярна вежа. 1696-1701 рр.
7. Миколаївська церква. XVII ст.
8. Монастирські лікарняні покої. XIX ст.
9. Аптек. XIX ст.
10. Келії соборних ченців. XVIII ст. (корпус №3).
11. Келії соборних ченців. XVIII ст. (корпус №4) виставки "Українське мистецтво доби бароко", "Духовні скарби України у голографії".
12. Велика лаврська дзвіниця. 1731-1745 рр.
13. Успенський собор. XI-XVIII ст. (відбудований 1999 р.).
14. Економічний корпус. XVII-XIX ст.
15. Всіхсвятська церква. 1696-1698 рр.
16. Церква Спаса на Берестові. XII-XIX ст.
17. Ковнірівський корпус. (будинок проскурні, хлібопекарні та книгарні).
18. музей історичних коштовностей України.
19. Будинок друкарні. XVIII-XIX ст. Державний музей Книги та Друкарства України.
20. Будинок бібліотеки Флафіана (1908 р.) та будинок намісника Лаври (XVII ст.) виставка мініатюр Сядристого, виставковий зал, кав'ярня.
21. Будинок митрополита (1727 р.) і митрополича церква (1904-1905р.)
22. Державний музей українського народного декоративного мистецтва. Трапезна церква і трапезна палата. 1893-1895 рр.
23. Південні ворота. 1795 р.
24. Дзвіниця на Ближніх печерах. 1763 р.
25. Хрестовоздвиженська церква. 1700 р. Вхід у Ближні печери.
26. Стіна Дебоскета. XVIII ст.
27. Криниця прп. Антонія.
28. Криниця прп. Феодосія.
29. Аннозачатівська церква. XVII-XIX ст. Вхід у Дальні печери.
30. Різдвобогородицька церква. 1696 р.
31. Дзвіниця на Дальніх печерах. 1761 р.
32. Галерея, що веде до Ближніх печер.
33. Галерея, що веде до Дальніх печер.
34. Духовна академія та семінарія УПЦ.
35. Церква Воскресіння. XIX ст.
36. Церква Живоносного джерела. 1913 р.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Абрамович Д.І. Києво-Печерський Патерик. Вступ, текст, примітки. К., 1930. –С.18.
2. Абрамович Д.І. Києво-Печерський Патерик. Вступ, текст, примітки. К., 1930. С. 38-39
3. Анісімов О. Барокова реконструкція головних храмів Києва наприкінці XVII - на початку XVIII століття. // Лаврський альманах. Вип.3. 2000.
4. Захарченко М. Киев теперь и прежде. К., 1888. 290с.
5. Зодчество Украины. К., изд-во Академии архитектуры УССР, 1954.
6. Івакін Ю. До питання про кам'яну архітектуру пізньосередньовічного Києва. // Археологія Києва. Дослідження і матеріали. К., Наукова думка, 1979. С.107-124.
7. Каргер М.К. Древний Киев. М.-Л., 1961. Т.2. С.22.
8. Комеч А. Древнерусское зодчество конца Х - начала ХІІ в. М., Наука, 1987. –320с.
9. М.Ф.Берлинський. Історія міста Києва. Передмова та коментарі М.Ю.Брайчевського. – К., Наукова думка, 1991.– 320с.
10. О. І. Мішнєва. Українське золотарство XVII ст. До питання щодо зміни стилів. // Лаврський альманах. Вип.1. К., 1999. С.23-32.
11. Рапопорт П. А. Строительное производство Древней Руси (X-XIII вв.). СПб.: Наука, 1994.
12. Титов Ф. Путеводитель при обозрении святынь и достопримечательностей Киево-Печерской Лавры и г. Киева. К., 1910. Перевидання - К., УКСП "Кобза", 1993. 176с.
13. Холостенко М.В. Успенський собор Печерського монастиря // Стародавній Київ. К., 1975. С.107-170.
14. Цапенко М. Архитектура Левобережной Украины XVII-XVIII веков. М., Стройиздат, 1967. – 236с.
15. Щероцкий К. Киев. Путеводитель. Изд. В.С.Кульженко. К.,1917. Перевидання - К.,УКСП Кобза, 1994.– 380с.