У практиці страхової роботи сформувалися наступні форми договорів пропорційного перестрахування: квотний, эксцедентный; квотно-эксцедентный, чи змішаний.
У договорі квотного перестрахування цедент зобов'язується передати перестрахувальникові частку у всіх ризиках даного виду, а перестрахувальник зобов'язується прийняти ці частки. Звичайно, частка участі в перестрахуванні виражається у відсотку від страхової суми. Іноді участь перестрахувальника може бути обговорено конкретною сумою (квотою). Крім того, у договорах цього типу за бажанням перестрахувальника встановлюються для різних класів ризику верхні границі (ліміти) відповідальності перестрахувальника.
Договір эксцедентного перестрахування має ряд відмінностей від договору квотного перестрахування. Эксцедентне перестрахування може привести до повного вирівнювання тієї частини страхового портфеля, що залишилася в якості особистої участі цедента в покритті ризику . Приступаючи до висновку договору эксцедентного перестрахування, сторони визначають розмір максимальної власної участі страховика в покритті визначених груп ризику. Для цього прибігають до аналізу статистичних даних і проведенню актуарных розрахунків. Максимум власної участі страховика називається эксцедентом.
Перевищення страхових сум за встановлений рівень (лінію) власної участі страховика в покритті ризику передається в перестрахування одному чи декільком перестрахувальникам. Дане перевищення страхових сум ризику, переданих у перестрахування, називається надбанням эксцедента.
Договір эксцедентного перестрахування визначає максимальний рівень у кожній групі ризиків, що перестрахувальник зобов'язаний прийняти в покриття. Максимум участі перестрахувальника в покритті ризику називається кратністю власної участі цедента. Якщо, наприклад, максимум участі перестрахувальника дорівнює 9 часткам власної участі цедента, то, виражаючи мовою страхової термінології, договір перестрахування передбачає покриття 9 часткою (ліній), чи 9 перестрахувальних максимумів.
При висновку договору эксцедентного перестрахування виключаються будь-які ризики, страхова сума яких чи менше дорівнює встановленому для даного портфеля кількості часткою власної участі страховика. І навпаки, ризики, страхова сума яких перевищує власну участь страховика, вважаються перестрахованими. Відсоток перестраховки буде тим більше, чим вище страхова сума для даного ризику.
Договір змішаного перестрахування — квотно-эксцедентный — застосовується на практиці відносно рідко. Він являє собою сполучення двох перерахованих вище видів перестрахувальних договорів. Портфель даного виду страхування перестраховується квотно, а перевищення сум страхування ризиків понад установлену квоту (норми) у свою чергу підлягає перестрахуванню на принципах эксцедентного договору. [Л - 2]
У разі, якщо обсяги страхових платежів, що передаються в перестрахування нерезидентам, перевищують 50 відсотків їх загального розміру, отриманого з початку календарного року, перестрахувальник подає до Уповноваженого органу декларацію за звітний період за формою, встановленою Кабінетом Міністрів України. [Л – 1]
У декларації страховик (перестрахувальник) зобов'язаний вказати інформацію про ризики та об'єкти страхування, які перестраховуються у нерезидентів, дані про нерезидентів - перестраховиків та про перестраховиків брокерів, іншу інформацію, визначену Кабінетом Міністрів України.
Уповноважений орган може проводити тематичні перевірки страховиків на підставі аналізу поданих декларацій.
Практичне завдання
Нарахувати тарифну ставку для страхування ризику пошкодження електроприладу і накреслити її структурну схему за таких умов: застраховано 100000 електроприладів на суму S грн. кожен, з них Кв шт. можуть вийти з ладу. Статистичні дані про електроприлади, що знаходились на ремонті по місяцях:
на 31.01 - 789 шт. 31.07 – 890 шт.
28.02 – 678 шт. 31.08 - - шт.
31.03 – 1489 шт. 30.09 – 789 шт.
30.04 – 559 шт. 31.10 - - шт.
31.05 – 568 шт. 30.11 – 1280 шт.
30.06 - - шт. 31.12 – 459 шт.
Під час ремонту на кожен телевізор у середньому витрачено Q грн. Витрати на ведення страхової справи складають с % від тарифної брутто-ставки, прибуток складає П % від собівартості. Статистичні дані й розрахунки відхиленні від значення середньої звести в таблицю.Вихідні дані для нарахування тарифної ставки:
S = 2130 грн. с = 19,5 %
Q = 432 грн.Kв = 720 шт. П = 5,5 %
Розв'язок.
1. Обчислюємо тарифну нетто-ставку у першому наближенні:
Тн = 100 х q х К (1);
Тн – тарифна нетто-ставка;
100 – 100 грн.;
q – ймовірність настання страхового випадку;
К – коефіцієнт відношення середньої виплати до середньої страхової суми на один договір.
1.1. У першому наближені розраховуємо ймовірність настання страхового випадку:
q = Кв / Кд
Кв – кількість виплат за певний період;
Кд – кількість договорів за певний період.
q = 720 / 100000 = 0,0072;
1.2. Обчислюємо коефіцієнт відношення середньої виплати до середньої страхової суми на один договір:
K = Q / S = 432 / 2130 = 0,203;
Тоді нетто-ставка дорівнює:
Тн1 = 100 х 0,0072 х 0,203 = 0,15 (грн. з кожної грн.)
2. Визначаємо ризиковане навантаження. Розрахунок імовірного настання страхового випадку дає можливість визначити середню величину цих подій. Але бувають відхилення від середньої величини в більшу або меншу сторону. У випадку більшого відхилення у страховика виникає дефіцит, у меншого – його запас. З цією метою створюється резервний фонд. Визначення резервного фонду (РФ) залежить від стійкості статистичного ряду. Тому перевіряємо ряд на стійкість.
2.1. Перевіряємо ряд на стійкість.
2.1.1. Визначаємо медіану:
Ранжирований ряд: 459, 559, 568, 678, 789, 789, 890, 1280, 1489.
М = 789.
Медіана ряду М = 789 шт.
2.1.2. Обчислюємо середню кількість страхових подій за формулою:
х = Ех / n; х – кількість подій, n – страховий період.Статистичні дані й розрахунки відхилень від значень середньої зводимо в таблицю.
Табл. 1 Розрахунок тарифної ставки страхового ризику.
місяці | х | (х-хсер) | (х-хсер)2 |
січень | 789 | -44 | 1936 |
лютий | 678 | -155 | 24025 |
березень | 1489 | 656 | 430336 |
квітень | 559 | -274 | 75076 |
травень | 568 | -265 | 70225 |
червень | - | - | 0 |
липень | 890 | 57 | 3249 |
серпень | - | - | 0 |
вересень | 789 | -44 | 1936 |
жовтень | - | - | 0 |
листопад | 1280 | 447 | 199809 |
грудень | 459 | -374 | 139876 |
разом | 7501 | 4 | 946468 |
хсер | 7501 / 9 = 833 |
Порівнюємо значення медіани і значення хсер; визначаємо стійкість ряду:
хсер – 100 %
М - r r = (789 х 100) / 833 = 94,72;Якщо ряд > 75 % - ряд стійкий. В нашому випадку ряд = 94,72%, що є > за 75%, і в якості ризикованої надбавки, що створює резервний фонд приймаємо двохкратне середньоквадратичне відхилення.
2.2. Обчислюємо показник середньоквадратичного відхилення за формулою:G = G2 = E(x-xсер)2 / n = 946468 / 9 = 324,3
2.2. Обчислюємо ризиковану надбавку, яка створить резервний фонд:
2 х 324,3 = 648,6.
3. З урахуванням ризикованої надбавки обчислюємо ймовірність настання страхового випадку та розмір нетто-ставки з використанням вищенаведених формул:
q1 = (833 + 648,6) / 100000 = 0,015;
Тоді Тн2 = 100 х 0,015 х 0,203 = 0,30;
4. Обчислюємо частку платежу, що йде у резервний фонд (РФ):
РФ = Тн2 – Тн1 = 0,3 – 0,15 = 0,15;
5. Обчислюємо частку платежу, що йде в страховий фонд (Стрф):