Першим варіантом товарної продукції є розмір позагалузевої товарної продукції. Раніше цей варіант називався позасільською товарною продукцією. Складові частини позагалузевої (позасільської) товарної продукції в натуральному виразі такі: продаж державі; продаж торговельним організаціям Мінторгу, ОРСу, та іншим організаціям для потреб торгівлі і громадського харчування; продаж споживчій кооперації за цінами згідно з домовленістю і здача на комісію; реалізація робітникам і службовцям радгоспів і підсобних господарств; продаж населенню на колгоспних ринках.
Другий варіант товарної продукції – це внутрігалузевий (внутрісільський) обіг, який розуміється як безпосередній продаж і обмін продуктами сільського господарства між окремими сільськогосподарськими підприємствами і сільським населенням. Вирахування позагалузевої і внутрігалузевої товарної продукції сільського господарства проводиться на основі балансів продукції. Необхідність корінного перегляду методології обліку цих показників товарної продукції пояснимо на двох прикладах. Із змісту показників видно, що продукція, продана робітникам і службовцям радгоспів вважається позагалузевою товарною продукцією, хоч ця продукція залишається в середині сільського господарства, а продаж і видача продукції колгоспникам відноситься до внутрігалузевої товарної продукції. Перебудова колгоспів і радгоспів і навпаки впливає на розміри товарної продукції сільського господарства, товарна частина продукції рослинництва визначається із врожаю сільськогосподарських культур, а товарна частина тваринництва за календарний рік. На наш погляд у визначенні товарної продукції тваринництва допущена неточність. У відношенні деяких продуктів тваринництва йде мова не про товарну, а реалізовану продукцію. Наприклад, це стосується реалізації худоби на м'ясо, яка здійснюється не тільки за рахунок валової продукції вирощування худоби цього року, а й за рахунок реалізації продукції минулих років.
Товарна продукція сільського господарства має не тільки самостійне значення. Порівнюючи її розмір з валовою продукцією, визначають процент товарності тієї чи іншої продукції сільського господарства.
Останнім часом в статистичній практиці вивчаються особливі варіанти товарної продукції. Наприклад, визначається загальний обсяг продажу тої чи іншої продукції в загальносоюзний фонд для торгівлі і громадського харчування. При ув'язці цього обсягу зі всією валовою продукцією одержуємо процент централізації продукції, яка виробляється. Разом з тим потрібно врахувати, що місцеве постачання йде за рахунок поставки із державних ресурсів. Другий приклад. Колгоспам і радгоспам встановлюється приріст кількості продукції, яка реалізується державі на звітний рік в порівнянні із середнім рівнем. Цей показник необхідний для ув'язки з розміром нарахованих грошових надбавок за таку продукцію.
Реалізована продукція сільського господарства в натуральному виразі представляє собою розмір всієї відчуженої у звітному році продукції, виробленої протягом звітного року і в минулі роки. По таких продуктах як картопля, овочі, і плоди, продукція минулого року в реалізації звітного року може займати значне місце. Реалізація худоби і птиці включає в себе реалізацію молодняку, тварин і худоби з відгодівлі, а також продаж вибракуваної худоби основного стада (з переводом і без переводу на відгодівлю).
Чиста продукція в натуральному виразі необхідна для оцінки ефективності відтворення деяких культур. Вона визначається вирахуванням від валової продукції розміру продукції, яка була використана на посів (посадку) цієї культури. У літературі стосовно до продукції ряду культур застосовується поняття "чистий збір" або "урожайність за вирахуванням насіння". Чиста продукція в натуральному виразі може бути обчислена не тільки по зерну, але і по соняшнику, картоплі і деяких інших культурах.
Розмір чистої продукції в натурі в порівняні з витратою насіння і посадкового матеріалу показує, в якій мірі чиста продукція перевищує витрати. Для зернових культур порівняльну оцінку ефективності потрібно давати не тільки за результатами виробництва, але і з врахуванням витрат насіння на посів.
В дійсності галузі в процесі виробництва взаємопов'язані одна з другою; тому справа значно складніша, ніж її можна було представити в умовах абстрактного допущення незалежності галузей. Продукт одного виробництва чи однієї галузі протягом періоду, за який береться обсяг сукупного продукту вживається як сировина в другому виробництві або іншої галузі цього підприємства чи інших підприємств, тобто здійснює визначений оборот. В цьому випадку при обчисленні сукупного продукту як суми продукції різних галузей буде неминучий повторний рахунок.
Сукупний продукт, який визначається як проста сума продуктів різних взаємопов'язаних в процесі виробництва галузей, тобто з включенням взаємного обороту, який відбувається між ними, представляє собою валовий оборот.
Якщо із валового обороту відрахувати ту частину продукції цього року, яка знову використана у виробництві, залишиться кінцева продукція, яка складається із вартості сировини минулого року, використаної у виробництві, і вартості доданої переробкою, тобто створеної живою працею і в результаті переносу вартості засобів праці (в розмірі середнього зносу) на продукт.
В статистичній практиці валову продукцію різних галузей матеріального виробництва вираховують, використовуючи три принципи її визначення:
1) за методом валового обороту, тобто як суму продукції різних цехів;
2) по заводському методу, тобто як суму кінцевої продукції виробництва; хоч обчислена таким образом валова продукція в статистичній практиці не розглядається як валовий оборот, в дійсності тут повторний рахунок знятий тільки всередині підприємства, і залишається в тому чи іншому ступені між виробництвами різних галузей внаслідок послідовно зроблених протягом року переробок (переробіток);
3) як вартість, додану обробкою, або як знов створений працею цього підприємства продукт, включаючи амортизацію без вартості матеріалів, які поступили на підприємство для переробки або ремонту.
Розподіл фізичного обсягу сільськогосподарської продукції може бути представлено в грошовому виразі при умові єдиних цін для всіх каналів розподілу (реалізації). Розподіл продукції по вартості (витрати виробництва) є передумовою фактичного обліку цін, які утворилися.
Процентне відношення товарної продукції даного виду до валової продукції цього ж виду є показником товарності продукції. При визначені показника товарності всієї сільськогосподарської продукції підприємства обсяг товарної і валової продукції беруться в грошовій формі в однакових цінах.
При обчисленні показників товарності в статистичній практиці застосовуються деякі обмеження. Показники товарності сільськогосподарської продукції обчислюють звичайно для даного врожаю; отже, вони не повинні включати реалізацію залишків минулих років, які уточнюють рівень товарності продукції цих років. Вочевидь, що фактична товарність продукції, визначена до кінця року для врожаю даного року, завжди буде нижче дійсної (кінцевої) на відносну величину наступної реалізації. Тому в товарну продукцію з врожаю цього року поряд з фактичною включають і припустиму реалізацію залишків врожаю. Однак припущення можуть розходитися з дійсністю, в зв'язку з цим виникає необхідність в відповідних корективах. Практично трудність полягає в тому, що в складі продукції, реалізованої в кожному році, не завжди можна виділити продукцію даного року і минулих років. Тому потрібно застосовувати спеціальні орієнтовні розрахунки.
При обчислені показника середньої товарності продукції по сільськогосподарському підприємству звичайно не приймають до уваги (тобто не включають ні в товарну, ні в валову продукцію) нетоварні в основному види продукції (сіно, солому, силос, зелений корм і т.п.).
Розрізняють також поняття товарності продукції підприємства, району, сектору, галузі. В одному випадку в якості товарної береться продукція, реалізована за межі підприємства в іншому – за межі району, сектору чи галузі. Такі показники не зовсім співставленні за змістом і вирішують свої специфічні завдання. Поряд з цим для визначених цілей використовують і показник товарності продукції сукупності підприємств району, сектору, галузі отриманий як відношення суми товарної продукції цих підприємств до їх сумарної валової продукції. Крім показника товарної продукції в даний час широко використовується особливо в галузях промисловості, показник реалізованої продукції як продукції фактично відпущеної покупцю і сплаченої ним.
Одною із важливих завдань при статистичному вивчені товарної продукції є аналіз зміни рівня товарності. Величина показника товарності міняється внаслідок зміни системи господарства, ступеня спеціалізації, форми оплати праці (в колгоспах), рівня інтенсифікації і продуктивності і ряд інших факторів.
Статистичне вивчення динаміки виробництва
продукції сільського господарства
Виробництво валової продукції в сільському господарстві здійснюється по законах розширеного відтворення. Але при загальній тенденції планомірного збільшення виробництва тут внаслідок можливих різких змін метеорологічних умов року, які впливають на врожай, будуть мати місце істотні відхилення в загальному обсягу продукції.
Це зобов'язує при порівняні за окремі роки притягувати поряд з показниками, які характеризують засоби виробництва і трудові ресурси, а також показники метеорологічних умов. В порівняні по періодах метеорологічні умови зрівнювальних періодів в тому чи іншому ступені вирівнюються, що дає можливість вже досить чітко бачити зв'язок між змінами обсягу продукції і величиною факторів виробництва.