Соціальний захист молоді в діяльності соціальних служб (стр. 9 из 15)

4 – менеджер;

5 – бізнесмен;

6 – державний службовець;

7 – лікар-стоматолог;

8 – співак, актор;

9 – кримінальні структури;

10 – військовий.

Рис. 2.2 Які професії вважають найбільш прибутковими молоде та старше покоління, %

1– вимоги до роботи;

2 – неважка;

3 – яка залишає багато часу;

4 – престижна;

5 – з добрими умовами праці;

6 – високо оплачувана;

7 – корисна для суспільства;

8 – різноманітна;

9 – можливість професійного росту;

10 – можливість бистрої кар’єри.

Рис. 2.3 Вимоги до роботи, яка могла б влаштувати представників молоді та старшого покоління, %

Отримані дані узгоджуються з особливостями покоління молоді на вітчизняному ринку труда, та визначається низкою факторів.

1. Збереження стереотипів. Багато роботодавців негативно оцінюють такі якості молодих працівників, як відсутність навичок трудової діяльності та невміння строїти стосунки в робочому колективі, зайва емоційність та нестійкість поведінки, тобто все те, що свідчить про соціальну незрілість людини, недостатній рівень її соціалізації в суспільстві. Масштабність і стійкість впливу стереотипів такого роду приводять до дискримінаційного ставлення до молоді на ринку праці.

2. Необґрунтоване уявлення молоді про шляхи адаптації в сфері труда та зайнятості. Це проявляється у виборі майбутньої професії, а надалі – у визначенні перспектив власного працевлаштування. Вибір напрямку або спеціальності, за якими буде здійснюватись навчання, часто робиться абітурієнтом виходячи з ідеальних уявлень про майбутню роботу, а не в результаті аналізу реальної ситуації на ринку праці, інформація про яку на даний момент стала широко доступною для населення.

3. Падіння престижу продуктивної праці для значної частини молодих людей. Особливе занепокоєння викликає те, що 25% безробітної молоді складають випускники вищих навчальних закладів. Найбільший попит у молоді мають такі професії, як економіст, бухгалтер, менеджер, юрист, творчий працівник, програміст, підприємець. Сучасний український ринок кваліфікованої праці характеризується значними складнощами працевлаштування молодих фахівців. Особливо гостро дана проблема стоїть в малих містах і сільській місцевості. Кваліфіковані молоді кадри часто змінюють спеціальність, що надалі може привести до дисбалансу в професійній структурі робочої сили. Пріоритет віддається не змістовній праці на виробництві, а роботі, спрямованій на отримання значної матеріальної вигоди. Все це, звичайно, не може сприяти підйому економіки країни.

Аналіз найбільш затребуваних вакансій для молоді показав, що існує великий попит на людей, які готові працювати в області продажу, на другому місці стоять різноманітні пропозиції роботи у сфері інформаційних технологій, далі – необхідні молоді фахівці з економічною освітою. Інші типи вакансій, які найчастіше пропонуються молодим фахівцям, – це все, що пов’язане з бухгалтерією, посадами секретарів, адміністраторів. Є попит на людей з технічною освітою.

Для ринку праці молоді характерні висока мобільність, низький рівень кваліфікації, а також достатньо високий рівень безробіття. Майже п’яту частину безробітних складає молодь, яка не має досвіду трудової діяльності. Сьогодні ще не можна говорити про високий рівень психологічної адаптації до реалій наший економіки, а також про вірні уявлення молоді про характер попиту на ринку праці.

Таким чином, ситуація, що склалася, на молодіжному ринку праці є достатньо напруженою. Проблеми зайнятості молоді багато в чому пов’язані з об’єктивними процесами – скороченням народжуваності, погіршенням фізичного та психічного стану здоров’я, зниженням рівня життя населення і впливом соціально-економічних чинників на спосіб життя молодої людини. Трудова соціалізація молоді відбувається в умовах суперечливих й неоднозначних структурних змін у політичній, економічній, соціальній та духовній сферах. А оскільки молодіжний контингент украй неоднорідний за віком, освітньому та професійному рівню, кожен потребує особливого підходу до вирішення проблеми зайнятості.

З урахуванням вищесказаного і повинен здійснюватися соціальний захист безробітної молоді в діяльності центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.

Тут, перш за все, для створення ефективних умов забезпечення зайнятості, вирішення адресних проблем безробітного та членів його сім’ї діють служби зайнятості, що здійснюють комплексне регулювання питань трудової сфери. Надання допомоги в працевлаштуванні молоді – один з пріоритетних напрямків діяльності центру зайнятості населення.

Для ефективної роботи в системі зайнятості в багатьох регіонах відкриті молодіжні біржі праці (МБП), які сприяють підліткам і молоді в постійному або тимчасовому працевлаштуванні.

Функціонують молодіжні центри працевлаштування й інформації (МЦПІ), які є багатопрофільними соціальними установами, що здійснюють психологічну, профконсультаційну, юридичну й інформаційну допомогу.

Основною метою діяльності даних організацій є створення сприятливих умов для інтеграції молоді на ринку праці, адаптації її до сучасних вимог професійної підготовки і кваліфікації, зниження соціальної напруженості в молодіжному середовищі регіону та суспільстві в цілому. Для досягнення цієї мети повинне передбачатися вирішення наступних завдань:

- створення правових й організаційних умов для запобігання значному зростанню безробіття серед молоді;

- соціально-психологічна адаптація молодих людей до ринкових умов;

- забезпечення зайнятості з орієнтацією на інтереси та здібності людини;

- створення системи інформації, яка сприяє ухваленню рішення про працевлаштування, навчання та перекваліфікацію;

- правова освіта молоді;

- профілактика правопорушень серед підлітків та молоді;

- сприяння системі підтримки молодої сім’ї. Поставлені завдання реалізуються на основі відповідних регіональних соціальних програм.

Ефективним засобом соціального захисту молоді в умовах ринкової економіки є страхування від безробіття. Відповідно до чинного законодавства держава гарантує:

- свободу вибору роду діяльності, зокрема з різним режимом праці;

- охорону праці, правовий захист від необґрунтованого звільнення або необґрунтованої відмови в прийомі на роботу відповідно до законодавства України про працю;

- безкоштовне сприяння в підборі відповідної роботи та працевлаштуванні за посередництвом органів служби зайнятості.

Безробітним громадянам у віці від 18 років гарантуються:

- безкоштовне отримання послуг з професійної орієнтації, професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації, психологічної підтримки за напрямом органів служби зайнятості;

- забезпечення соціальної підтримки;

- компенсація відповідно до законодавства матеріальних витрат у зв’язку з направлянням на роботу (навчання) в іншу місцевість за пропозицією органів служби зайнятості;

- безкоштовне медичне обслуговування і медичний огляд при прийомі на роботу та направлення на навчання;

- можливість укладення строкових трудових договорів на участь в оплачуваних громадських роботах, які організовуються з урахуванням вікових та інших особливостей громадян.

Важливою складовою державної соціальної підтримки для молоді є виплата допомоги і компенсацій внаслідок безробіття. Держава гарантує безробітним:

- виплату допомоги по безробіттю, зокрема в період тимчасової непрацездатності безробітного;

- виплату стипендії в період професійної підготовки, підвищення кваліфікації, перепідготовки за направленням органів служби зайнятості;

- можливість участі в оплачуваних громадських роботах;

- відшкодування витрат у зв’язку з добровільним переїздом в іншу місцевість для працевлаштування за пропозиціями органів служби зайнятості.

Громадяни, що звернулися в службу зайнятості, мають право проконсультуватися з питань вибору сфер діяльності, працевлаштування, професійного навчання. Працюючі молоді люди, охочі змінити місце роботи, також можуть звернутися в службу зайнятості в цілях пошуку відповідної роботи.

Служба зайнятості вирішує не тільки соціальні, економічні, але і психологічні проблеми безробітного. Прогнозування поведінки безробітних на ринку праці, діагностика та корекція негативних психологічних станів – одні з основних напрямків діяльності служби зайнятості по роботі з молоддю. Стабільний емоційний стан сприяє швидкому працевлаштуванню.

Сприяння зайнятості і працевлаштуванню молоді може бути організоване за декількома напрямками:

1. Освіта молоді – проблема комплексна, її вирішення припускає взаємодію та співпрацю різних структур: державних органів влади, служби зайнятості населення, сфери освіти і комітетів у справах молоді. Одним з напрямків діяльності є сприяння додатковій освіті молоді через організацію і функціонування профільних клубів і центрів додаткової освіти. Щоб запобігти появі нових безробітних, необхідно вести систематичну роботу профорієнтації з абітурієнтами, яка повинна сприяти особі в професійному самовизначенні з урахуванням не тільки потреб і можливостей, але і ситуації на ринку праці.

Для успішної адаптації школярів до трудової діяльності важлива реалізація програми «Шлях в професію», яка покликана відігравати значну роль у професійному самовизначенні школяра. В ході реалізації програми з’являється можливість зацікавити учнів у профорієнтації.

Аналогічна програма «Ефективна поведінка на ринку праці» розрахована вже на більш дорослу категорію молоді (18-23 років), тобто на випускників професійних навчальних закладів. Вона пропонує активні форми навчання навичкам ефективної поведінки на ринку праці. Основна проблема випускників не в тому, що вони здобули невідповідну освіту, а в тому, що вони не вміють грамотно будувати стосунки із працедавцем при працевлаштуванні. Відомо, що працедавці більш охоче беруть на роботу комунікабельних, упевнених у собі, ініціативних людей, а саме головне – що вміють творчо підходити до вирішення проблем. Дана програма визначає не тільки практичний досвід працевлаштування, але й підвищує особистісні якості молодих людей, тобто робить їх більш конкурентоздатними на ринку праці.