рахунка № 70.
Погашення кредиторської заборгованості за надані послуги та отримані товари відображається так:
Дебет субрахунка № 675 Кредит субрахунка №341.
Постановою Правління НБУ від 04.01.2000р. №3 «Про затвердження змін до Інструкції № 7 «Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України», затвердженої постановою Правління НБУ від 02.08.96 р. № 204, змінено порядок заповнення розрахункових документів, запроваджено валютування платіжних доручень — визначення дати, коли кошти зараховуватимуться на рахунок одержувача.
Останнім часом з'явилися нові форми взаємовідносин банків з бюджетними установами, пов'язані з розрахунками. Прикладом можуть слугувати лізингові операції, за яких бюджетні установи можуть укладати лізингові угоди з лізингодавцями (іншими підприємствами, банками) і брати в оренду на певний період об'єкти невиробничих основних фондів. Лізингова угода (договір), яка укладається між лізингодавцем і лізингоотримувачем, передбачає предмет договору і виникнення права власності на нього в лізин-годавця, безперервний термін оренди, суму орендних платежів і періодичність їх виплати, умови страхування обладнання, можливі варіанти володіння майном після закінчення терміну оренди та ін.
Перспективним є поступовий перехід бюджетних установ на електронну систему платежів. Вона забезпечує проведення розрахунків протягом дня угоди, скорочення потоку паперових документів, кінцевість і безвідкличність платежів.
2. Документальне оформлення і облік розрахунків з підзвітними особами
За неможливості оплатити витрати через банк або касу здійснюють видачу підзвітних сум. Готівку видають працівникам підприємства на господарські потреби й витрати у відрядженні. Підзвітні суми видають на певний строк і з певною метою.
Службове відрядження — поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства на певний строк до іншої місцевості для виконання службового доручення не за місцем основної роботи.
Відрядженому працівнику відповідальна особа виписує посвідчення про відрядження за формою, затвердженою наказом ДПА України від 28.07.97 р. № 260. Підставою для видачі посвідчення про відрядження є наказ (розпорядження) про направлення у відрядження.(див. форму 1)
Порядок і умови відрядження працівників визначаються Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 13. 03. 1998 р. № 59, однак її положення дійсні в частині, що не суперечить пп. 5.4.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22. 05. 1997 р.
Витрати на відрядження фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з платником податку або е членами керівних органів платника податку, можуть бути включені до валових витрат платника податку тільки за наявності документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), рахунків готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення й проживання фізичної особи, страхові поліси тощо. Не включають до складу витрат платника податку готівку, витрачену на цілі, визначені пп. 5.3.1 і 5.4.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а також на цілі, що не пов’язані з поверненням особистих витрат фізичної особи, яка перебуває у відрядженні.
Не дозволяється відносити до витрат на харчування вартість алкогольних напоїв і тютюнових виробів, суми чайових (за винятком випадків, коли суми
включаються в рахунок згідно із законом країни перебування), а також плату за видовищні заходи.
Додатково до витрат включають видатки на харчування й фінансування інших особистих потреб фізичної особи, що не підтверджені документально (добові витрати), понесені в зв’язку з її відрядженням, у межах граничних норм, визначених Кабінетом Міністрів України за кожну добу відрядження, включаючи день від’їзду та приїзду. Такі граничні норми встановлюються в гривнях:
- в єдиній сумі для відряджень за кордон незалежно від країни відрядження і статусу населених пунктів;
- в єдиній сумі для відряджень у межах України незалежно від статусу населених пунктів.
Суму добових визначають:
- у разі відрядження в межах України і країн, з якими не встановлено або спрощено прикордонний контроль, — згідно з відмітками сторони, що відряджає, і сторони форму якого затверджено центральним податковим органом;
- у разі відрядження в країни, з якими встановлено
повний прикордонний контроль, — згідно з відмітками органів прикордонного контролю в паспорті або документі, що його заміняє.
За відсутності таких відміток сума добових не включається до валових витрат платника податку.
Будь-які витрати на відрядження можуть бути включені до валових витрат платника податку за наявності документів, що підтверджують зв’язок відрядження з основною діяльністю такого платника податку: запрошень сторони, що приймає, діяльність якої збігається з діяльністю платника податку; підписаної угоди (контракту); Інших документів, які встановлюють або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини; документів, що засвідчують участь відрядженої особи в переговорах, конференціях або симпозіумах, які проводяться за тематикою, що збігається з основною діяльністю платника податку.
За запитом представника податкового органу платник податку має забезпечити власним коштом переклад звітних і підтверджувальних документів, виданих іноземною мовою.
Суму і склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, які направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, визначає Кабінет Міністрів України. Сума добових для таких категорій фізичних осіб не може перевищувати суму, встановлену Кабінетом Міністрів України. Власник або уповноважена ним особа може визначати обмеження щодо сум і цілей використання коштів, наданих на відрядження.
Направлення працівників у відрядження здійснюється керівниками цих підприємств і оформляється наказом (розпорядженням) із зазначенням пункту призначення, найменування підприємства, установи, місця відрядження працівника, терміну й мети відрядження. Працівнику видається посвідчення про відрядження.
Термін відрядження визначається керівником підприємства, але не може перевищувати:
- в межах України — 30 календарних днів;
- за кордон — 60 календарних днів.
Термін відрядження працівників, що направляються для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, не повинен перевищувати періоду будівництва об’єктів.
Фактичний час перебування в місцях відрядження визначається за відмітками в посвідченні про відрядження про день прибуття на місце відрядження і день вибуття з місця відрядження.
Реєстрація осіб, що виїздять у відрядження і прибувають у місце відрядження, на підприємствах здійснюється у спеціальних журналах (табл. 1 і 2). Днем вибуття у відрядження вважається день відправки поїзда, літака, автобуса або Іншого транспортного засобу від місця постійної роботи відрядженого працівника, а днем прибуття — день прибуття транспортного засобу до місця постійної роботи відрядженого працівника. При відправці транспортного засобу до 24 години включно днем вибуття у відрядження вважається поточна доба, а з 0 годин і пізніше — наступна доба. Аналогічно визначається день прибуття відрядженого працівника до місця постійної роботи.
За відрядженим працівником зберігається місце роботи (посада) і середній заробіток або посадовий оклад з урахуванням доплат і надбавок (у випадках, передбачених чинним законодавством) за час відрядження, в тому числі й за час перебування в дорозі.
Середній заробіток або посадовий оклад з урахуванням доплат і надбавок за час перебування працівника у відрядженні зберігається на всі робочі дні тижня за графіком, установленим за місцем постійної роботи.
| № п/п | Прізвище, Ім`я, по батькові, відрядженого | Місце роботи і посада | Місце відря-дження | Дата і номер наказу (роз- поря- дження) | Дата і номер посвідче- ння про відрядже- ння | Дата виїзду у відря- дження | Дата прибу- ття з відря- дження |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
Таблиця 2
(назва установи, організації, підприємства, об’єднання)
| № п/п | Прізвище,Ім`я, по батькові, відрядженого | Посада, яку обіймає | Назва підприємства, установи, що видала посвідчення про відрядження | Дата прибуття | Дата вибуття |
Підзвітними особами є працівники даної установи, яким в обмежених розмірах видаються аванси на здійснення деяких операційно-господарських витрат, які не можуть бути здійснені шляхом безготівкових розрахунків, а також на відрядження і наукові експедиції. Через підзвітних осіб може виплачуватися заробітна плата в установах, в яких за штатом не передбачено посади касира, або якщо через віддаленість обслуговуваної установи платіжна чи розрахунково-платіжна відомості не можуть бути повернуті довіреною особою в касу централізованої бухгалтерії по закінченні трьох робочих днів.