Облік, контроль та аналіз формування прибутку підприємства та розрахунок з бюджетом його оподатк (стр. 15 из 18)

Після затвердження планів ревізій починається підготовка до проведення ревізії. Проведенню ревізії передує вивчення наявних в організації, яка призначила ревізію, у фінансових, банківських та інших органах звітних та статистичних даних, матеріалів попередньої ревізії і тематичних перевірок та іншої поточної інформації, яка характеризує господарську діяльність і фінансовий стан підприємства, яке підлягає ревізії. Використовуються також дані аналізу за матеріалами звітності. Крім того, ревізуючі знайомляться із законами України з питань оподаткування, розрахунково – платіжної та фінансової дисципліни, праці і заробітної плати, з іншими нормативними актами, з¢ясовують як виконані пропозиції за наслідками попередньої ревізії.

Крім того, ревізору слід порозмовляти з керівниками управління і одержати від них необхідну інформацію про роботу правління кооперативної організації і окремих її керівників.

Таке попереднє вивчення дає можливість ревізору начамперед визначити найбільш наблагополучні ділянки у роботі цього підприємства, а отже, накреслити основний напрямок своєї роботи під час ревізії.

У разі встановлення на місці фактів порушення безгосподарності, зловживань ревізор має право розширити програму, ставить про це до відома керівника організації, якій призначив ревізію. Завдання не повинно відміняти інструкцію чи положення.

Завершальним етапом підготовки до ревізії є інструктаж, який проводиться начальником контрольно – ревізійного управління чи відділу 9головою ревізійної комісії0 або заступником голови правління кооперативу, який курирує ревізійну роботу. Звертають увагу на неблагополучні ділянки роботи організації, на наслідки інвентаризації, тематичних перевірок, попередньої ревізії.

Керівник до початку ревізії знайомить учасників ревізії із змістом завдання і розподіляє його серед виконавцями.

На підставі одержаних завдань члени ревізійної бригади, складають робочі плани проведення ревізії. У робочому плані, який затверджується керівником ревізійної групи (бригадиром) вказується об¢єкт ревізії (назва робіт), обсяг робіт, спосіб перевірки (суспільний, вибірковий), терміни закінчення ревізії. Разом з тим розробляється план проведення інвентаризації матеріальних цінностей, коштів.

Працівники контрольно-ревізійних служб вносять великий вклад у справу збереження, раціонального використання і збільшення національного багатства країни.

Ревізори мають право:

- перевіряти всі сторони господарсько-фінансової діяльності підприємства у відповідності з наказом власника;

- одержувати для перевірки первинні документи, бухгалтерські реєстри, звіти, кошториси, готівку, цінні папери, товарно-матеріальні цінності;

- проводити інвентаризації товарно-матеріальних цінностей, коштів, розрахунків і фінансових зобов¢язань;

- безпосереднього доступу на склади, у сховища, виробничі та інші приміщення для їх обстеження та з¢ясування питань, пов¢язаних з ревізією і перевіркою;

- залучати на договірних засадах кваліфікованих фахівців для проведення контрольних обмірів будівельних, монтажних, ремонтних та інших робіт, контрольних запусків сировини і матеріалів у виробництво, контрольних аналізів сировини, матеріалів і готової продукції;

- пред¢явити керівникам об¢єктів, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства;

- вилучати до бюджету виявлені ревізією приховані і знижені валютні та інші платежі;

- ставити питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства;

- вживати заходи для відшкодування завданих збитків тощо.

Обов¢язки ревізора:

- бути принциповим, об¢єктивним, ввічливим і тактовним;

- керуватися в роботі законодавчими актами;

- систематично підвищувати свій професійний і кваліфікаційний рівень;

- перевіряти виконання прийнятих рішень за наслідками попередніх ревізій;

- при виявленні зловживань ставити питання перед керівництвом споживспілок, яке призначило ревізію, про відсторонення від роботи винних осіб і передачу матеріалів слідчим органам для притягнення їх до відповідальності тощо.

Ревізор несе відповідальність за:

- якість ревізії, необ¢єктивне відображення в актах ревізії дійсного стану господарсько-фінансової діяльності;

- недобросовісне виконання службових обов¢язків;

- навмисне приховування фактів зловживань і недопустиме розголошення матеріалів ревізії тощо.

Ревізійний процес складається із цілої низки послідовних стадій. Кожна із стадій має свій зміст, функціональне призначення і відокремлення за часом.

У теорії і практиці контрольно-ревізійної діяльності ревізійний процес ділять на такі етапи:

- підготовка до ревізії;

- поведення ревізії;

- реалізація матеріалів ревізії;

- контроль за виконанням рішень, прийнятих за матеріалами ривізії.

4. Система автоматизації обліково – аналітичної роботи з формування прибутку підприємства та розрахування з бюджетом та його оподаткування

4.1. Характеристика автоматизованих систем, автоматизації обліку та контролю формування прибутку.

Зміни в господарському механізмі актуалізують проблему підвищення ефективності діяльності суб¢єктів господарювання. Відповідно зростає роль контрольно - аналітичних функцій обліку.

Витрати обігу – найважливіший показник діяльності підприємства, який використовується і в макроекономічних балансових розрахунках. Їх розмір впливає на рівень рентабельності і на прибуток підприємства. З метою забезпечення єдиного інформаційного простору, інтеграції та об¢єднання звітних даних окремих підприємств, створення рівних умов для використання законодавства про оподаткування прибутку підприємств, необхідне загальне визначення і порядок використання витрат оббігу. На державному рівні це було визначено Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств”. Головне в ньому – забезпечення єдиних засад формування собівартості незалежно від форм власності, вилучення із собівартості витрат, які носять податковий характер.

Згідно із законодавством про оподаткування прибутку підприємства передбачена чітка система ставок податку, порядку його очислення, внесення змін і доповнень до складу витрат виробництва (обігу). Це забезпечує більш чітке їх використання, що особливо важливе в умовах застосування обчислювальної техніки.

Комплексне вивчення автоматизації бухгалтерського обліку, контролю та аналізу потребує створення концептуальної моделі. Концептуальну модель автоматизованої обробки облікової інформації унаочнює рис

.

АРМБ категорії І – на місцях виникнення інформації

Економісти цеху, комірники, менеджери і т.ін.

Інформація АРМ інформаційної системи підприємства

Збирання та реєст-рація первинної ін-формації

Оперативний облік

АРМБ категорії І

Формування локаль-ної бази даних

Нормативна база

Відображення вихід-ної інформації

АРМБ категорії ІІ – у бухгалтерії

Бухгалтери за дільницями обліку, секторами обліку

Прийом, перевірка, формування даних із АРМБ категорії І, автоматизований контроль, відображення в базі даних, розрахунок та відображення вихідної інформації

Центральний комп¢ютер

АРМБ категорії ІІ

Формування локальної бази даних

Контроль і аналіз та моделювання облікової інформації

АРМБ категорії ІІІ – найвищий рівень управління

Головний бухгалтер, керівник підприємства

Нормативна база

АРМБ категорії ІІІ

Формування та передавання інформації на інші АРМ інформаційної системи підприємства

Складання звітності, збирання, контроль інформації

Формування локальної бази даних

Контроль і аналіз господарсько – фінансової діяльності підприємства

Моделювання облікового процесу для прийняття управлінських рішень

Формування та відображення інформації до запитання

Рис. . Концептуальна модель автоматизованої обробки облікової інформації.