Такий загальний показник ефективності виробництва, як рівень рентабельності за 2004 – 2006 роки зменшився до 1,3%,так як собівартість реалізованої продукції збільшилась в звітному році, порівнянно з базисним на 15%.В 2005 та 2007 роках фондовіддача складала відповідно 0,997 та 0,78. Фондовіддача показує, скільки продукції випущено за рік в розрахунку на одиницю основних виробничих фондів. А фондомісткість (показник оборотній фондовіддачі) в 2005 році складав 1,003, а в 2007- 93,5 .зниження фондовіддачі та зниження фондомісткості в 2007 році, порівняно з 2005 свідчить про зниження ефективності використання основних фондів.
Організаційна структура бухгалтерії представлена на рис 1.
Управління підприємством покладене на директора, який призначає заступника: виконавчого директора та головного бухгалтера, котрі безпосередньо підчиняються директору. В свою чергу, виконавчий директор керує відділами: транспортний, маркетинговий, постачання та збуту та йому підчиняється персонал працівників оптових торговельних складів. Кожен з цих відділів виконує свої функції.
Головний бухгалтер | |||
Операційний відділ | Відділ по обліку продукції і тари на складах | Бухгалтер по обліку продукції у роздрібній торгівлі | Бухгалтер по обліку розрахунків з покупцями, робітниками та службовцями |
Каса |
Рис.1Організаційна структура бухгалтерії ППА "Єдність"
Бухгалтерська служба, керована головним бухгалтером, ділиться на три секції : обліку товарно-матеріальних цінностей (здійснює облік товарно-матеріальниx цінностей підприємства, а також покладені обoв‘язки по обліку основних засобів та нематеріальних активів);
Бухгалтер по обліку розрахункових та банківських операцій - здійснює облік грошових коштів та розрахунків з бюджетом, поставниками і покупцями; Заробітної плати, розрахунків з робітниками - (здійснює облік розрахунків з робітниками, облік робочого часу та праці, проведення касових операцій).
В зв`язку з невеликою чисельністю працівників підприємства та об‘ємами виконуваної роботи, керівництво підприємства прийняло рішення, згідно якого в штатному розкладі секторів передбачено по одному бухгалтеру, котрі здійснюють облік згідно своїх посадових інструкцій. Головний бухгалтер узагальнює поступаючи дані і на основі їх складає баланс та необхідну звітність. Дана структура бухгалтерської служби на підприємстві була продиктована задачами і об`ємом виконуваної роботи на даному підприємстві, чисельністю працівників підприємства та ступенем автоматизації та механізації праці бухгалтерів.
В даному підприємстві використовується Журнально-ордерна схема обліку (рис.2), яка ґрунтується на принципах систематизації і накопичення в хронологічному порядку даних первинних документів, що відображають господарські операції безпосередньо в реєстрах синтетичного та аналітичного обліку.
Рис.2-Журнально-ордерна форма бухгалтерського обліку
Отже,в основу побудови такої форми обліку входять здійснення записів у журналах ордерах у порядку реєстрації операції тільки по кредиту рахунка в кореспонденції з дебетом рахунків, сполучення в єдиній системі записів синтетичного та аналітичного обліку, застосування облікових реєстрів заздалегідь зазначеною кореспонденцією рахунків та показниками, які необхідні для складання періодичної та річної бухгалтерської звітності а також застосування місячних, а у деяких випадках-квартальних та річних журналів-ордерів з використанням необхідної кількості вкладених аркушів.
Постановка проблеми методів та процедур зобов'язань та розрахунків обумовлена тим, що реформування форм власності в Україні та створення нового механізму господарювання викликали суттєві зміни з організації та методах аудиту. Аудит і аудиторські фірми з новим явищем з економічній практиці нашої держави, однак зони, як важливі елементи ринкової1 економіки, набувають дедалі більшого поширення.
З 1993 року після прийняття Закону України «Про аудиторську діяльність, аудит набув законодавчого оформлення і почав інтенсивно розвиватися а Україні.
Методи і процедури аудиту касово-розрахункових операцій визначені в спеціальній вітчизняній (М.Т Білуха, Ф.Ф. Бутинець, З.С, Рудницький, Л Крамаровський, Н.І. Дорош, Б,Ф. Усач. Г. М.Давидов, 0,А. Петрик та ін.) і зарубіжній літературі.
Особливо слід відзначити ґрунтовну класифікацію методів та процедури аудиту розрахунків М.Т. Білухою[4]. Ці методи та прийоми широко апробовані в практиці проведення ревізії, контролю, а також аудиторськими фірмами. До них належать, аналіз, синтез, спостереження, інвентаризації, контрольні заміри, експертиза, документальна перевірка, тощо.
Петрик О.А., Семенченко М.Т. писали, що у міжнародних нормативах з аудиту та а зарубіжній спеціальній літературі викладено специфічні методи та прийоми аудиту розрахунково-касових операцій, які широко застосовуються у світовій практиці. Це такі методи, як опитування, інспекція, запит, аналітичний огляд, та прийоми — вибіркова перевірка. анкетування, тестування тощо (20, с. 15].
Усач Б.Ф. вважає, що оскільки значну питому вагу з складі джерел коштів підприємства мають позикові кошти, у тому числі й кредиторська заборгованість, то виникає необхідність аудиту зобов'язань та розрахунків за ними. Під час перевірки кредиторської заборгованості мають бути проведені такі процедури:
- вивчення реальності кредиторської заборгованості —як довгострокової, так і поточної;
- установлення причин і строків утворення заборгованості;
- перевірка наявності простроченої кредиторської заборгованості;
- вивчення кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності;
- з'ясування правильності списання заборгованості, строк позовної давності якої минув, перевірка достовірності відображення за відповідними статтями балансу суми кредиторської заборгованості [26, с. 65].
Зі слів Загороднього А.Г., аудит кредиторської заборгованості проводиться з кілька етапів. Необхідно встановити, чи не була відображена а балансі заборгованість прострочена. Це здійснюється зіставленням термінів розрахунків, які вказані з договорах, рахунках-фактурах. Перевіряється кредиторська заборгованість, щодо якої минув строк позовної давності [12, с.140]. Установлюється наявність кредиторської заборгованості з простроченим терміном позову та перевіряється Я списання. Для підтвердження реальності кредиторської заборгованості аудитор може розіслати листи кредиторам для підтвердження залишку. Надходження і перерахування коштів перевіряється за даними журналу №1 по рахунках ЗО, 31. У такий же спосіб виявляється наявність заборгованості з простроченим трирічним терміном давності і перевіряється правильність її списання. При проведенні аудиторської перевірки кредиторської заборгованості за розрахунками з постачальниками та підрядниками потрібно перевірити достовірність інформації за видами і строками заборгованості. Для цього використовуються пряме підтвердження, вивчення контрактів, договорів. У процесі аудиту дається оцінка умов заборгованості — з погляду їх реальності і повноти. Звертається увага на строки, обмеження використання ресурсів, можливість залучення додаткових джерел фінансування.
Під час аудиту необхідно з'ясувати, чи існують договори за проведеними операціями з постачальниками та підрядниками, чи правильно вони оформлені; за наявності заборгованості необхідно встановити дату та причину виникнення простроченої заборгованості, чому не проведені своєчасно розрахунки, чи немає штучної заборгованості, повторного оприбуткування матеріалів та послуг [4, с. 70].
Білуха М.Т. в своєму підручнику-Вивчення наявних коштів починається з аналізу й інвентаризації заборгованості за кожною сумою. На підприємствах звірення розрахунків необхідне. Необхідне також установити: