Аналіз перелічених причин свідчить, що вони перебувають в площині соціальних проблем. Однак соціальні причини у виникненні наркоманії не єдині.
Раніше чинники розвинення наркоманії пов'язували в основному з буржуазною ідеологією. Однак це односторонній і примітивний погляд на проблему.
Останнім часом в американській пресі часто вживано назву «чорна смола» — це також наркотик, виготовлений на основі конопель. В європейській літературі частіше вживано термін арабського походження «гашиш», що у перекладі означає «трава». На американському континенті частіше використовується термін «марихуана» і канабіс. Усі препарати з конопель мають досить різкий специфічний запах і гіркий смак.
Однак відмінності серед цієї безлічі назв можна порівняти з відмінністю різних сортів віскі. Незначні особливості, що існують, можна пояснити наявністю кількох видів конопель, їх властивостями, що швидко зміняються під впливом умов зростання, клімату, температури, особливостей навколишнього середовища, висоти над рівнем моря, географічної широти, агротехнічного складу ґрунту, кількості вологи, а також часу збору І умов зберігання. Тому вміст психотоксичних речовин у кожному препараті з конопель неоднаковий.
Має також значення, які частини рослини використовують, чоловічі або жіночі особини і спосіб отримання наркотику. Наркотик вилучають з маленького листя, висушених квіток, пилку, плодів, що зав'язалися, зеленуватої смоли, що виділяється на верхівці стебел, гілок і жіночих квіток, соку квітучих верхівок. Прикладом цього може служити отримання різних видів наркотику в Індії з індійських конопель.
За індійською термінологією, там розділяють три основ¬них види, схожих один на одного, але все ж різної сили дії. Найдешевший і менш цінний бханг, який отримують з дрібного листя. Дехто вважає, що популярна в Америці марихуана належить до цього різновиду наркотику. Форма постачання її у вигляді зелених кульок.
Наркотик середньої сили дії, що отримують з листя і головним чином з колосся жіночих особин, називають ганья. І найдорожчий, найбільш сильнодіючий наркотик харас отри-мують із смоли жіночих рослин, що оберігаються від запліднення, і які розцінюються на Заході як типовий представник гашишу.
Гашиш надходить на чорний ринок здебільшого у вигляді порошку, пластин або спресованих стержнів, їх колір може бути зеленим, червоним, чорним і коричневим.
До однієї з них можна віднести одержання такої форми марихуани, як АМФ, або «хімка». Це розмочена у формальдегіді марихуана, яку висушують перед палінням. Уперше таку методику описав американський дослідник Іван Спектор у 1985 р. Особливо багато технологій виготовлення препаратів з конопель існує у країнах Сходу. Препарати з конопель, змішані з різними ароматичними оліями і зіллям, утворюють так званий давамеск — рід варення, який їдять на Сході перед прийняттям їжі. Існує ще водний екстракт «графіум», який набагато сильніший за інші екстракти, одна його частина прирівнюється до чотирьох частин давамеску. Екстракти і витяжки з ко-нопель часто додають в їжу, каву, змішують з прянощами, медом, рідше — з блекотою або дурманом. Іноді препарати з конопель жують окремо або змішують з листям напівкуща бетеля. Але всі ці способи застосування регіональні.
Найчастіше препарати з конопель використовують під час паління, вживаючи їх як у чистому вигляді у водних трубках — кальянах, килимах, наргіле, джоза, рідше — змішуючи з опієм, так і в суміші з тютюном у трубках, сигаретах.
Лише в 1964 p. американські дослідники отримали і описали діючий початок препаратів з конопель, що викликає наркотичний ефект. Він отримав хімічну назву трапс-тетра-гідро-канабіоїд, скорочено 9-ТТГК. Ароматичний альдегід канабіол — основний діючий початок усіх препаратів з конопель, що справляє психоактивний вплив. Це безазотний токсин, являє собою жовтувату смолисту речовину, входить до складу так званої «червоної олії».
Олія гашишу — сильнодіюча витяжка з марихуани і гашишу. Це концентрований рідкий екстракт, одержуваний за допомогою розчинників. Сила дії його набагато вища, ніж у листя конопель або гашишу.
Препарати з конопель певного дозування не мають, бо їхня наркотична властивість залежить від кількості канабіолу, який міститься у всіх частинах рослини, хоч і в різній кількості. У жіночих особинах його трохи більше. Кількість його також залежить від сорту (в американських коноплях менше, ніж в індійських) і від місця зростання одного і того самого сорту. У разі вживання препаратів з конопель має також значення установка на очікуваний ефект, бо якщо людина, викуривши сигарету з наркотиком, не знає, що він в ній міститься, може не отримати тих відчуттів, до яких прагнуть наркомани. Фармакологічна дія препаратів конопель нагадує дію опію, тому раніше індійські коноплі зараховували до рослин, які мають болезаспокійливу властивість, їх препарати у формі пілюль, свічок, порошку, емульсій, крапель на початку XX ст. застосовували в медицині як снотворні, знеболювальні, заспокійливі засоби під час мігрені, невралгії та інших захворювань. Нині препарати з індійських конопель у медицині заборонені. Вирощування конопель також заборонене законодавством усіх країн, якщо їх використовують для одержання наркотичних препаратів, які є продуктами незаконного поширення. У нашій країні кримінальну відповідальність передбачено за незаконний посів або вирощування снотворного маку чи конопель, за скоєні повторно протягом року після накладення ад-міністративного стягнення такі самі діяння. Це карається позбавленням волі на строк від 5 років або штрафом від 100 до 300 мінімальних розмірів заробітної плати. Те саме порушення, але з метою збуту карається позбавленням волі на строк від 5 до 12 років з конфіскацією майна згідно зі статтею 229-3 Кримінального кодексу України.
Традиційним наркотиком є рослина еритроксилон кока, що зростає в Південній Америці і культивується також в Індії та на островах Ява і Цейлон. Діючим початком коки є алкалоїд кока (кокаїн). У молодому листі цієї рослини міститься близько 2% кокаїну, в старому — до 1%. Кокаїн є найцінні¬шим місцевоанастезуючим засобом, він має здатність знижу-вати або притупляти чутливість нервових закінчень і сповільнювати проведення збудження нервовими волокнами. Враховуючи легку всмоктуваність кокаїну, його використовують у медицині для місцевої анестезії в очній практиці, отоларингології, а також під час так званих малих операцій.
В Україні кокаїн, що імпортують з-за кордону, майже не використовують, його витісняють дикаїн, новокаїн, анестезин та інші анестетики. Раніше кокаїн застосовували під час невралгії, лікування алкоголізму і морфінізму, використовували в різних формах — мазях, свічках, розчинах для змазування слизових оболонок. Але потрібно знати, що навіть невеликі дози кокаїну в разі швидкого всмоктування можуть спричинити смертельне отруєння. Тому внаслідок легкої всмоктуваності й токсичності, особливо з урахуванням наркотичного ефекту, застосування кокаїну нині в медицині обмежене. Крім місцевоанестезуючої властивості, він значно впливає на центральну нервову систему, спричинюючи ейфорію (почуття блаженства).
ВИСНОВОК
наркоманія злочинність соціальний явище
Отже, з усього вище сказанного можна зробити висновок. Наркотики – це речовини, які людина дістає за допомогою навколишнього середовища (рослини, певні секрети епітеліальних тканин тварин). У людини, яка вживає наркотики розвиваються різні хронічні хвороби, блокування головного мозку, перестають функціонувати органи рівноваги, також при інтенсивному вживанні наркотиків, вони можуть подіяти летально.
Людина, відчуваючи запах легких грошей, починає займатися вирощуванням рослин, з яких дістають наркотичні речовини, тому зростає рівень злочинності.
Стаючи дорослими, ми мусимо вирішувати для себе, як вчинити і як розпізнати добро і зло. За цими орієнтирами можна творити себе. Кожна людина повинна триматися в певних межах, і не має значення, в яких саме. Головне те, щоб вони існували і щоб усе життя зазнавало їхнього впливу. Ми повинні аналізувати себе і робити висновки. Тому треба памьятити , що найголовніше в житті – зберегти свою цільність. Людина має бути живою внутрішньо, має не загубити себе в будь-яких життєвих обставинах- ось у чому полягає визначальний життєвий принцип кожного.
Список використаної літератури:
1.Салига, В. Наступ на «наркоту» // Столиця. — 2005.- 1-7 квіт.(№ 13). — С.24.
2. Підвисоцький, В. «Косяк» під корінь косить. / В. Підвисоцький // Голос України. — 2003.-17 квіт.(№ 74). — С.16.
3.Трифонова, О. Мертві душі — наркомани // Столиця. — 2003.- 14-20 лют. (№ 7). — С.23.
4. Стасевич, І. Хімічний спрут // Хрещатик. — 2004.- 24 груд.(№ 192). — С.10.