Національність за областями | Кількість, тис. осіб | У % до підсумку | 2007р. у % до 1989 р. | |
2007 р. | 1989 р. | |||
АвтономнаРеспубліка Крим | 2024,0 | 100,0 | 100,0 | 99,4 |
Росіяни | 1180,4 | 58,3 | 65,6 | 88,4 |
Українці | 492,2 | 24,3 | 26,7 | 90,5 |
Кримські татари | 243,4 | 12,0 | 1,9 | у 6,3 р.6. |
Білоруси | 29,2 | 1,4 | 2,1 | 68,9 |
Татари | 11,0 | 0,5 | 0,5 | 116,2 |
Вірмени | 8,7 | 0,4 | 0,1 | у 3,6 р.6. |
Євреї | 4,5 | 0,2 | 0,7 | 30,2 |
Поляки | 3,8 | 0,2 | 0,3 | 70,9 |
Молдавани | 3,7 | 0,2 | 0,3 | 68,8 |
Азербайджанці | 3,7 | 0,2 | 0,1 | 173,0 |
Вінницька | 1763,9 | 100,0 | 100,0 | 91,8 |
Українці | 1674,1 | 94,9 | 91,5 | 95,2 |
Росіяни | 67,5 | 3,8 | 5,9 | 60,0 |
Поляки | 3,7 | 0,2 | 0,4 | 45,1 |
Білоруси | 3,1 | 0,2 | 0,3 | 61,1 |
Євреї | 3,0 | 0,2 | 1.4 | 11,7 |
Молдавани | 2,9 | 0,2 | 0,2 | 87,2 |
Волинська | 1057,2 | 100,0 | 100,0 | 99,9 |
Українці | 1025,0 | 96,9 | 94,6 | 102,4 |
Росіяни | 25,1 | 2,4 | 4,4 | 53,6 |
Білоруси | 3,2 | 0,3 | 0,5 | 62,1 |
Дніпропетровська | 3561,2 | 100,0 | 100,0 | 92 0 |
Українці | 2825,8 | 79,3 | 71,6 | 102,0 |
Росіяни | 627,5 | 17,6 | 24,2 | 67,1 |
Білоруси | 29,5 | 0,8 | 1,3 | 59,6 |
Євреї | 13,7 | 04 | 1,3 | 27,5 |
Вірмени | 10,6 | 0,3 | 0,1 | у 2,2 р. б. |
Азербайджанці | 5,6 | 0,2 | 0,2 | 93,9 |
Донецька | 4825,6 | 100,0 | 100,0 | 90,8 |
Українці | 2744,1 | 56,9 | 50,7 | 101,9 |
Росіяни | 1844,4 | 38,2 | 43,6 | 79,6 |
Греки | 77,5 | 1,6 | 1,6 | 92,6 |
Білоруси | 44,5 | 0,9 | 1,4 | 57,9 |
Татари | 19,1 | 0,4 | 0,5 | 75,2 |
Вірмени | 15,7 | 0,3 | 0,2 | 155,1 |
Євреї | 8,8 | 0,2 | 0,5 | 31,4 |
Азербайджанці | 8,0 | 0,2 | 0,1 | 187,1 |
Житомирська | 1389,3 | 100,0 | 100,0 | 90,4 |
Українці | 1255,0 | 90,3 | 84,9 | 96,1 |
Росіяни | 68,9 | 5,0 | 7,9 | 56,7 |
Українці переважають в усіх регіонах, крім Севастополя та АР Крим, де найчисельнішою етнічною групою є росіяни (відповідно 71,6 % та 58,3 %). Майже в усіх інших регіонах росіяни посідають друге місце за чисельністю і лише у двох - четверте: на Закарпатті (після українців, угорців і румун) та на Буковині (після українців, румун і молдован). Висока питома вага росіян спостерігається також у Донбасі (38-39 %), в інших східних та південних регіонах, на Сумщині (Путивльський район). Найбільш етнічно строкаті регіони України - Чернівецька, Одеська, Закарпатська області та Автономна Республіка Крим. Сумарна питома вага всіх етносів, крім росіян та українців, тут становить 16 - 21 % (в інших регіонах не перевищує 6 %).
Вичерпання потенціалу демографічного зростання України визначає неможливість найближчим часом не лише розширеного, а й простого відтворення населення. Навіть за умови збільшення народжуваності до найвищого в сучасній Європі рівня (2 дитини на жінку) і зменшення смертності до найнижчого у світі рівня (середня очікувана тривалість життя при народженні - 80 років) протягом найближчого десятиріччя чисельність населення України неухильно зменшуватиметься. За оптимістичним варіантом прогнозу, до 2026 р. загальна чисельність населення України скоротиться до 43,3 млн. осіб, а за песимістичним - до 40,4 (табл.5).
Загальні параметри демографічного руху змінюватимуться відповідно до коливання числа народжених, померлих і загальної чисельності населення. Депопуляція, ймовірно, дещо послаблюватиметься протягом першого десятиріччя XXIст. (за оптимістичним варіантом - до середини другого десятиріччя) завдяки вступу до найбільш активного репродуктивного віку когорти народжених у середині 80-х років (останнього періоду істотного підвищення народжуваності в Україні). З цього часу різниця між чисельністю померлих та народжених неминуче збільшуватиметься.
Таблиця 5. Основні параметри демографічного прогнозу (тис. осіб на початок року)
Загальна чисельністьнаселення | 2007р. | 2006 р. | 2011 р. | 2016 р. | 2021 р. | 2026 р. |
Оптимістичний варіант | 49036,5 | 47330,3 | 46198,5 | 45243,7 | 44326,7 | 43352,2 |
Песимістичний варіант | 49036,5 | 47301,6 | 45726,2 | 44054,2 | 42238,2 | 40355,5 |
Чисельність чоловіків | ||||||
Оптимістичний варіант | 22775,7 | 21938,2 | 21427,4 | 21044,5 | 20709,4 | 20359,2 |
Песимістичний варіант | 22775,7 | 21923,8 | 21185,8 | 20434,1 | 19635,1 | 18809,0 |
Чисельність жінок | ||||||
Оптимістичний варіант | 26260,8 | 25392,1 | 24771,1 | 24199,2 | 23617,3 | 22993,0 |
Песимістичний варіант | 26260,8 | 25377,8 | 25540,5 | 23620,1 | 22603,2 | 21546,5 |
З метою покращення демографічної ситуації в Україні доцільно розробити Комплексну програму активізації національної демографічної політики до 2025 р., реалізація якої стане визначальним пріоритетом діяльності органів виконавчої та законодавчої влади як у центрі, так і на місцях. Особливо важливим є підвищення рівня наукових досліджень з актуальних проблем демографічної політики, їх кваліфіковане інформаційне забезпечення. Поряд із створенням потрібних економічних умов слід сконцентрувати зусилля на включенні демографічних пріоритетів (репродуктивних, міграційних) до духовної сфери суспільства. У ранг державної політики слід поставити проблему популяризації здорового способу життя, трансформації відповідних культурних настанов.
Для характеристики розміщення населення використовують термін розселення - розміщення населення по території і форми його територіальної організації у вигляді системи поселень. Виділяють сільське і міське розселення (рис.1).
Основними чинниками розселення, в тому числі його інтенсивності та напрямів, є соціально - економічні (розвиток та розміщення продуктивних сил), природні та демографічні. Найважливішим є соціально-економічний чинник, тобто розміщення продуктивних сил, що впливає на виникнення міст і значний приплив сільського населення до них.
Кількість міського населення за результатами Всеукраїнського перепису складала 32 млн.574 тис. осіб, або 67,2 %, сільського - 15 млн.883 тис. осіб, або 32,8 %. Порівняно із 1989 р. міське населення зменшилося на 2,0 млн. осіб, сільське - на 1,2 млн. осіб, проте співвідношення між ними в цілому по країні впродовж останніх двох переписів залишалося практично незмінним (табл.6).
Частка міського населення зросла в 11 областях України, зменшилася - у 5, в інших 11 залишилася без змін. Зміни відбулися переважно у центральних, а також у деяких західних та південних регіонах. Особливо високий рівень міського населення в Донецькій (90%), Луганській (86%) та Дніпропетровській (83%) областях, низький рівень (менше 50%) характерний для Вінницької, Рівненської, Тернопільської, Івано-Франківської, Чернівецької та Закарпатської областей.
Заданими переписів, з 1989 до 2007 р. р. частка міських жителів майже не змінилася, понад дві третини населення України проживає у міських населених пунктах. До найбільш урбанізованих регіонів належать Донеччина (90 %), Луганщина (86 %) та Дніпропетровщина (83 %). Низький ступінь урбанізації (менше 50 %) притаманний Вінницькій, Рівненській, Тернопільській, Івано-Франківській, Чернівецькій та Закарпатській областям (в останній питома вага міського населення менше 40 %).
трудовий ресурс населення україна
Чисельність наявного населення, тис. осіб | У % до всього населення | Довідково за 1989 р. | ||||
міське | сільське | міське | сільське | міське | сільське | |
Автономна Республіка Крим | 1274,3 | 759,4 | 63 | 37 | 65 | 35 |
Вінницька | 818,9 | 953,5 | 46 | 54 | 44 | 56 |
Волинська | 533,2 | 527,5 | 50 | 50 | 49 | 51 |
Дніпропетровська | 2960,3 | 607,3 | 83 | 17 | 83 | 17 |
Донецька | 4363,6 | 477,5 | 90 | 10 | 90 | 10 |
Житомирська | 775,4 | 614,1 | 56 | 44 | 53 | 47 |
Закарпатська | 466,0 | 792,3 | 37 | 63 | 41 | 59 |
Запорізька | 1458,2 | 471,0 | 76 | 24 | 76 | 24 |
Івано-Франківська | 593,0 | 816,8 | 42 | 58 | 42 | 58 |
Київська | 1053,5 | 774,4 | 58 | 42 | 54 | 46 |
Кіровоградська | 682,0 | 451,1 | 60 | 40 | 60 | 40 |
Луганська | 2190,8 | 355,4 | 86 | 14 | 86 | 14 |
: Львівська | 1558,7 | 1067,8 | 59 | 41 | 59 | 41 |
Миколаївська | 838,8 | 425,9 | 66 | 34 | 66 | 34 |
Одеська | 1624,6 | 844,4 | 66 | 34 | 66 | 34 |
Полтавська | 956,8 | 673,3 | 59 | 41 | 57 | 43 |
Рівненська | 549,7 | 623,6 | 47 | 53 | 45 | 55 |
Сумська | 842,9 | 456,8 | 65 | 35 | 62 | 38 |
Тернопільська | 485,6 | 656,8 | 43 | 57 | 41 | 59 |
Харківська | 2288,7 | 625,5 | 79 | 21 | 79 | 21 |
Херсонська | 706,2 | 468,9 | 60 | 40 | 61 | 39 |
Хмельницька | 729,6 | 701,2 | 51 | 49 | 47 | 53 |
Черкаська | 753,6 | 649,3 | 54 | 46 | 53 | 47 |
Чернівецька | 373,5 | 549,3 | 40 | 60 | 42 | 58 |
Чернігівська | 727,2 | 518,1 | 58 | 42 | 53 | 47 |
м. Київ | 2611,3 | - | 100 | - | 100 | - |
м. Севастополь*' | 358,1 | 21,4 | 94 | 6 | 95 | 5 |
* Включаючи населені пункти, підпорядковані міській раді.