Соціальні установки щодо ставлення до людей з особливими потребами (стр. 5 из 7)
N1: середні значення рівня інтелекту в обох вибірках статистично розрізняються. [18]
У даному випадку для отримання емпіричного значення t-критерію використовується наступна формула:
(2.4)де М1, М2 - середні арифметичні характеристик,
b1, b2 - стандартні відхилення,
N1, N2 - розміри вибірок.
(2.5)Ми беремо величину р рівну 0,95, тоді згідно з таблицями розрахунку критерію Стьюдента, стандартне відхилення становить 1,06
Ступінь свободи - df = N1 N2-2 = 6 6-2 = 10
1,125> 1,06
Отримане емпіричне значення t-критерію перевищує стандартне, значить, N0 гіпотеза відхиляється і можна зробити висновок про статистично значущому відмінності середніх арифметичних значень конвенціальних характеристик образу інваліда у двох групах.
Провівши подальший статистичний аналіз, розрахунки якого не наводяться, щоб не займати багато місця в роботі, можна сказати, що також статистично розрізняються показники особистісно-вольових характеристик образу інваліда, показники позитивної та негативної модальності визначень.
Остаточним етапом обробки даних є частотний аналіз характеристик образу, що дозволяє виявити типовий узагальнений образ інваліда.
Нижче наведено приклад фрагменту частотного словника характеристик образу інваліда, складеного на підставі наявних протоколів дослідження за методикою СОЛ.
Частотний словник визначень, що використовувався різними респондентами, дозволяє зробити висновки про глибинні (професійних: етнокультурних і т.д.) підставах образу інваліда в пізнанні жінок.
Аналогічно наведеним прикладом формуються частотні словники для обох груп респондентів.
Частотні словники.
Таблиця 2.9
Частотний словник характеристик образу інваліда у свідомості жінок
| № пп | к | т | э | в | с | п | Інші | |||||||
| 1 | Найменування | Кількість | Найменування | Кількість | Найменування | Кількість | Найменування | Кількість | Найменування | Кількість | Найменування | Кількість | Найменування | Кількість |
| Людей | 2 | Не здоровий, хворий | 6 | Не щасливий | 4 | Терплячий | 4 | Потребує уваги | 8 | Не може самостійно рухатись | 3 | Чоловік | 3 | |
2.3 Обробка та інтерпретація отриманих даних
За отриманими мною даними, таблиць, графіків і розрахунків я можу сказати, що соціальна модель інвалідності дійсно підтверджується.
Соціальна модель інвалідності передбачає, що труднощі інвалідів створюються суспільством, які не передбачають участі в загальній діяльності, у тому числі і людей з різними потребами. [13]
В уявленні більшості жінок образ інваліда є негативним. Особливо, якщо вони знайомі з інвалідами лише поверхово, не працювали з ними і не мають їх в числі друзів і родичів. Але негативний відтінок мають і результати жінок медиків, які стикаються з людьми з обмеженими можливостями безпосередньо.
Про це свідчать протоколи тестів «20 визначень». Як ми можемо бачити, найвища негативна модальність спостерігається у медсестри Пантелєєвої О.О., пенсіонерки Михайлової П.П., продавця Александрової Л.Л. і секретаря Сидорової Б.Б. У даному випадку на такі результати міг вплинути особистий професійний образ Пантелєєвої О.О., і низька освіта, недостатність світогляду інших жінок.
Найбільш позитивний образ інваліда склався у свідомості студентки художнього ВНЗ - Андрєєвої І.І., віруючою медсестри Максимової К.К., яка має дитину-інваліда і студентки-аспірантки медичного ВУЗу Богданової М.М. У даному випадку професійний і творчий рівень жінок, а також їхній особистий досвід сформував позитивний образ інваліда.
Серед інших учасниць, як лікарів, так і жінок, що займаються іншим родом діяльності, переважає амбівалентне, відносно нейтральне ставлення до образу інваліда.
Інвалід в основному представлявся жінкам в образі чоловіка (не даремно саме слово не має жіночого аналога), хворого, слабкого фізично. Найбільше уваги жінки приділили соціальним і загальноприйнятим характеристикам інвалідів, що свідчить про соціальну проблему інвалідності. Найчастіше учасниці підкреслювали ті почуття, які інваліди викликають у суспільства - жалість, співчуття, презирство, гидливість. А також потреба інвалідів у підвищеній увазі, адекватному відношенні і повазі. Значить, вони усвідомлюють потреби і проблеми інвалідів.
В особистісній, емоційній і вольовій сфері серед позитивних якостей тестовані виділили силу волі інвалідів, їх спокій, врівноваженість, оптимізм, надію. Але, поряд з цим, інша частина учасниць, головним чином з негативною модальністю, виділили емоційну нестійкість, дратівливість і заздрісність інвалідів в їх поданні.
Поведінкові особливості інвалідів у свідомості жінок головним чином зафіксувалися в їх відокремленості, нездатності самостійно пересуватися, любові до читання, перегляду телевізора. Інтелектуально-творчої сфери жінка торкнулися мало, але майже всі визначення характеризували інвалідів як людей розумних і здібних.
У психогеометричному портреті інваліда переважають кола і квадрати, що характеризує інвалідів, як особистості чутливих, щирих, старанних і завзятих. У меншій мірі образ інвалідів асоціювався у жінок з трикутником, прямокутником і зигзагом. Тобто вони не вважають, що інваліди в основній своїй масі енергійні, непередбачувані і гармонійні.
ВИСНОВКИ
Сьогодні соціальна політика України формально спрямована на всебічний соціальний захист населення, особливо людей з обмеженими можливостями. Цьому сприяє підписання нашою країною міжнародних документів, створення і вдосконалення власної правової бази, розробка відповідних соціальних програм.
Особливого значення проблема соціального захисту людей з функціональними обмеженнями набуває у зв’язку з постійним зростанням їх частки в загальній структурі населення України. За останні десять років чисельність осіб з особливими потребами в Україні перевищила 2,77 млн. осіб, що становить понад 5% населення держави. Розв’язання проблем, пов’язаних із реалізацією завдань соціального забезпечення осіб з обмеженими фізичними можливостями — має бути у колі постійної уваги суспільства та органів влади всіх рівнів.
Важливою умовою досягнення в суспільстві соціальної стабільності є реформування системи соціального захисту, головною метою якого є розширення соціальної бази перетворень на основі стабілізації життєвого рівня населення, зменшення тягаря наслідків економічних реформ для найуразливіших верств населення, вжиття заходів щодо соціальної адаптації населення до цих перетворень.
Серед головних напрямків реформування слід виділити: розвиток пенсійного забезпечення та пенсійного страхування; впровадження системи медичного страхування; реформування системи соціальної допомоги, розвиток адресної допомоги; соціальне забезпечення жінок, дітей, молоді; забезпечення інвалідам рівних з іншими громадянами можливостей для участі в різних сферах життя суспільства тощо.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Алексеев А.А., Громова Л.А. Психогеометрия для менеджеров – М.: Знание, 2001. - 163 с.
2. Андреева Г.М. Социальная психология. Учебник. - 4-е изд. - М.: Аспект Пресс, 2006. - 376 с.
3. Дельгадо Х. Мозг и сознание.- М.: Мир, 2001. - 264 с.
4. Елисеев О.П. Практикум по психологии личности. Спб., 2001. - 554 с.
5. Завалова Н.Д., Ломов Б.Ф., Пономаренко В.А. Образ в системе психической регуляции деятельности.- М. Наука, 2006. – 176 с.
6. Куликов Л.В. Психология сознания. – Спб.: Питер, 2001. - 480 с.
7. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. – М.: Смысл, Академия, 2004. – 352 с.
8. Леонтьев Д.А. От социальных ценностей к личностям: социогенез и феноменология ценностной регуляции деятельности// Вестник МГУ, №14.
9. Любимов В.В. Психология восприятия. Учебник. – М.: Эксмо-Пресс, 2007.- 472 с.
10. Наследов А.Д. Математические методы психологического исследования. – М.: Речь, 2004. – 392 с.
11. Райгордский Д. Психология самосознания. – М.: Бахрах-М, 2003. – 672 с.
12. Репина Н.В., Воронцов Д.В., Юматова И.И. Основы клинической психологии. - Ростов н/Д: Феникс, 2003. - 480 с.
13. Романов П, Ярская-Смирнова Е. Политика инвалидности. Социальное гражданство инвалидов в современной Росси. – М.: Научная книга, 2006. – 260 с.
14. Ситников В.Л. Образ ребенка в сознании детей и взрослых, Ленинградский педагогический университет, Спб. Химииздат, 2001.
15. Соловьева С.Л. Медицинская психология. Курс лекций. – М.: АСТ, 2004. – 392 с.
16. Соснин В.А., Красникова Е.А. Социальная психология. – М.: Форум, 2008. – 334 с.
17. Столяренко А.М. Общая и профессиональная психология, 2003. – М.: Инити-Дана, 2003. – 383 с.
18. Титкова Л.С. Математические методы в психологии. Владивосток. Издательство дальневосточного университета, 2002.
19. Фрейд З. Психология бессознательного, пер. А.М. Боковикова. - М.: Фирма СТД, 2006 – 335 с.
20. Хорни К. Психология женщины. Академический проект, 2006. – 240 с.
21. Шаповаленко И.В. Возрастная психология. – М.: Гардарики. – 2005, - 349 с.
22. Щвецов А.Е., Швецова Е.В. Психология и педагогика. Учебно-методическое пособие– Тамбов.: Издательство ТГТУ, 2003. – 80 с.
23. Юнг К. Г. Психологические типы. – М.: АСТ; 2008 г. - 761 с.
ДОДАТОК А
Структура соціальної установки (за М. Сміттом)
ДОДАТОК Б
Система диспозиційних утворень, які регулюють поведінку і діяльність людини (За В. Ядовим)
ДОДАТОК В
Протокол № 2
П.І.Б. - Сидорова Б.Б.
Дата тестування - 11 червня 2010 року.
Професія - секретар. Інші дані - 22 роки, незаміжня, дітей немає.