Окреслено шляхи адаптації ідей досвіду Канади до вітчизняних умов, а саме:
1. активізувати випуск перекладених підручників з дисциплін, для яких ще немає вітчизняного навчально-методичного забезпечення;
2. суттєво збільшити кількість навчальних годин для практичної підготовки студентів;
3. організувати на базі вищих навчальних закладів нашої країни підготовку супервізорів-керівників практики студентів;
4. розширити мережу баз проходження студентами практики, які б забезпечували належні умови для різних видів практики;
5. диференціювати зміст і завдання підготовки бакалаврів і магістрів соціальної роботи;
6. розробити концепцію окремих спеціалізацій і максимально розширити систему вибіркових курсів фахово-орієнтованих дисциплін, запрошувати для викладання цих курсів досвідчених викладачів провідних закордонних університетів;
7. створити належні дидактичні та технічні умови для інтенсивного розвитку дистанційної освіти;
8. підвищити ефективність системи післядипломної підготовки фахівців, у тому числі викладачів кафедр соціальної роботи;
9. активізувати обмін викладачами та студентами між провідними закладами вищої освіти в Україні та за кордоном.
Висновки
Отже, роблячи висновки можна сказати, що професія соціального працівника, цілком залежить від етичних принципів. Цей висновок, можна зробити на підставі тих фактів, що соціальний працівник весь час контактує безпосередньо з людьми, в якій би організації він не працював. Організаційну структуру інститутів соціального захисту населення можна охарактеризувати, як упорядкований зв'язок і взаємодію органів соціальної роботи та його субєктів , що забезпечують загальні умови, раціоналізацію організацій і норм здійснення допомоги для підтримки груп та осіб, які опинилися у стані соціального ризику, відповідно до їх інтересів, потреб і можливостей.
Тому, соціальний працівник повинен не лише бути кваліфікованим робітником своєї справи, але і вміти бути добрим психологом і мати певні уявлення про етичні норми у спілкуванні з людьми якими він безпосередньо контактує, бо мораль одна із форм духовного життя , один із найдавніших універсальних способів соціальної регуляції. Вона має загальнолюдський сенс і моральний вимір дає нам уявлення про міру людяності суспільства і особистості.
Зважаючи на той факт, що Україна ратифікувала Європейську Конвенцію про права людини, в гідність і цінність людської особистості , соціальні робітники дотримуються вимог Міжнародних етичних стандартів соціальних працівників (1994)
Професійно-етичний кодекс соціальних працівників України дозволяє здійснювати соціальну і соціально-педагогічну роботу з різними особами, групами, спільнотами на їхнє благо.
Можна виділити такі загальні принципи соціальної роботи:
1. Соціальний працівник виконує свої обовязки на засадах таких принципів:
2. Кожна людина цінна для суспільства своєю унікальністю , яку потрібно враховувати і поважати
3. Кожна людина має право на самореалізацію , яка не призводить до порушення подібних прав інших людей
4. Соціальний працівник зобовязаний всі свої знання і навички спрямовувати на надання допомоги окремим людям , групам, спільнотам у їхньому розвитку, а також на розвязання конфліктів між особою і суспільством.
5. Соціальний працівник надає допомогу кожному , хто звертається до нього за допомогою і порадою без будь - якої дискримінації на підставі статі, віку, фізичних і розумових недоліків, кольору шкіри, соціальної і расової належності, віросповідання, мови, політичних поглядів, сексуальної орієнтації.
6. Соціальний працівник дотримується принципу особистої недоторканості, конфіденційності та відповідального використання інформації у своїй роботі.
7. Діяльність соціального працівника базується на засадах взаємодії, партнерського співробітництва і передбачає двосторонню відповідальність за вирішення проблеми клієнта.
8. Соціальна робота несумісна з прямим чи опосередкованим примусом клієнтів до будь - яких дій, навіть на користь клієнта.
9. Соціальний працівник здійснює етично виправдані дії, дотримуючись міжнародних етичних стандартів соціальних працівників, Декларації прав людини ООН та Професійно-етичного кодексу соціального працівника України.
Отже, підбиваючи підсумки можна сказати, що етичні вимоги у професії соціального працівника відіграють провідну роль.
Список використаної літератури
1. Мовчан В.С. Етика: Навч. посіб. - 3-тє вид., випр. і доп. - К.: Знання, 2007. - 483 с.
2. Шахрай В.М. Технології соціальної роботи. Навчальний посібник. - К.: ЦУЛ, 2006. - 464 с.
3. Вульфов Б.З. Теория и практика социальной работы: отечественный и зарубежный опыт. - М - Тула, 1993.
4. Соціальна робота в Україні: Навч. посіб./ І.Д.Звєрєва, О.В.Безпалько, С.Я.Марченко та ін.; За заг. ред.: І.Д.Звєрєвої, Г.М.Лактіонової. - К.: Наук. світ, 2003. - 233 с.